Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Пропедевтична педіатрія

Періоди дитячого віку. Роль вікового фактора в патології дитини

Актуальність теми. Онтогенез дитини включає в себе певні етапи розвитку, які характеризуються різним ступенем фізичної та психічної зрілості, особливостями перебігу патологічних станів, специфікою взаємодії організму з навколишнім середовищем. Завдяки цьому відбувається поступова зміна морфофізіологічних особливостей окремих органів та всього організму, удосконалення адаптивних реакцій, зміна психологічних якостей дитини. Таким чином, у практичній діяльності лікаря необхідний індивідуальний підхід до дитини з урахуванням вікових анатомо-фізіологічних особливостей.

Мета заняття. Навчитися визначати віковий період дитини, враховуючи вікові морфологічні, фізіологічні та психологічні особливості.

Унаслідок самостійної підготовки студент повинен знати:

  • 1. Загальні відомості про онто-, філо-, ембріогенез.
  • 2. Сучасні дані про періоди дитячого віку та значення періодизації для індивідуального підходу до здорових і хворих дітей.
  • 3. Сучасні погляди на біологічний вік дитини та її соціалізацію.

Унаслідок вивчення теми студент повинен уміти:

  • 1. Визначати віковий період дитини з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей.
  • 2. Оцінити вікову відповідність режиму дня, харчування та догляду для конкретної дитини.
  • 3. Виявити патологічні фактори та їх шкідливий вплив на дитину в різні вікові періоди.

Основна література

Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К. Б. в., 1999. – С. 40-49.

Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: "ИздательствоФолиант", 2001. – С. 32-59.

Додаткова література:

Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я 1994.- Т. 1. – С. 187-201.

Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – К. – Вінниця, 2002. – С. 71-78.

Допоміжні матеріали

  • 1. Класифікація періодів дитячого віку.
  • 2. Анатомофізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди.
  • 3. Поняття про біологічний вік дитини.
  • 4. Соціалізація та її значення в становленні особистості.

Класифікація періодів дитячого віку:

A. Підготовчий етап.

  • 1. Період формування спадковості.
  • 2. Формування соматичного та репродуктивного здоров'я батьків.
  • 3. Передконцептуальний період.

Б. Внутрішньоутробний, або антенатальний, етап (тривалість 270-280 днів).

  • 1. Фаза ембріонального розвитку (перші 11-12 тиж).
  • 2. Фаза плацентарного, або фетального, розвитку (від 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку до народження).

B. Позаутробний, або постнатальний, етап (від моменту народження до 17-18-річного віку).

  • 1. Період новонародженості (від 0 до 3-4 тиж життя).
  • 2. Період грудного віку (від 1 міс до 1 року життя).
  • 3. Переддошкільний період (від 1 до 3 років).
  • 4. Дошкільний період (від 3 до б-7 років).
  • 5. Молодший шкільний період (від 6-7 до 12 років).
  • 6. Старший шкільний період, або статевого дозрівання, пубертатний (від 13 до 17-18 років).

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди

Внутрішньоутробний етап індивідуального розвитку триває від моменту зачаття до народження дитини, продовжується в середньому 270-280 днів, починаючи з першого дня останнього менструального циклу жінки. Перша фаза – ембріонального розвитку – триває від утворення зиготи до 2 міс, характеризується закладкою та органогенезом більшості органів і систем. Дія тератогенних факторів у цей момент спричинює формування найгрубіших анатомічних та диспластичних вад розвитку (ембріопатій). Тому період вагітності з 3-го до 7-го тижня прийнято вважати критичним періодом розвитку плода.

Друга фаза – плацентарного, або фетального, розвитку – триває від 3-го місяця до народження дитини і поділяється на два підперіоди: ранній та пізній. Ранній фетальний підперіод (до кінця 28-готижня) характеризується інтенсивними процесами диференціювання та дозрівання всіх тканин. Різні шкідливі впливи на організм матері можуть призводити до розвитку вад внутрішньоутробного розвитку, які проявлятимуться затримкою росту та диференціювання (гіпоплазією) органів чи порушенням диференціювання тканин (дисплазією). При інфекційних захворюваннях матері, таких як грип, краснуха, цитомегалія, вірусний гепатит тощо, у цій фазі виникають не вади розвитку, а проліферативні реакції сполучної тканини, тобто цирози та фібрози. Сукупність змін плода, що виникають у цей період під впливом несприятливих факторів, називають ранніми фетопатіями.

Пізній фетальний підперіод триває з 28-го тижня вагітності до пологів. Несприятливі фактори, які діють на плід у цей період, можуть призводити до народження дитини з функціональною незрілістю та внутрішньоутробною гіпотрофією. При дії на плід інфекційних агентів виникає типовий інфекційний процес з проявами, характерними для того чи іншого збудника. У пізній фетальний період забезпечуються процеси депонування багатьох мікронутрієнтів (солей кальцію, заліза, міді, вітамінів тощо), потреба в яких у післяпологовий період не задовольняється материнським молоком.

Окремо виділяють інтранатальний етап, який починається з появи регулярних переймів і закінчується перев'язкою пуповини (2-18 год.), та перинатальний етап, до складу якого входять пізній фетальний, інтранатальний та ранній період новонародженості (з 28-го тижня вагітності до 7-го дня життя дитини). Під час проходження дитини через пологові шляхи можливі такі травми: пологова пухлина, кефалгематома, внутрішньочерепна пологова травма, переломи кісток, пошкодження периферичних нервів тощо. Крім того, можливі тяжкі порушення пуповинного кровообігу та дихання.

З моменту народження дитини починається період новонародженості (неонатальний період), який триває 28 діб і поділяється на ранній та пізній підперіоди.

Ранній підперіод новонародженості триває протягом перших 7 діб. Це найвідповідальніший період щодо пристосування дитини до нових умов життя, який має низку особливостей. Зокрема, через перекриття шляхів внутрішньоутробної гемодинаміки починається функціонування малого кола кровообігу та легеневого дихання. Змінюється енергетичний обмін та терморегуляція. З цього моменту організм дитини переходить на ентеральний характер харчування. Усі основні функції організму перебувають у стані нестійкої рівноваги, і навіть невеликі зміни навколишніх умов можуть призвести до серйозних порушень у стані здоров'я дитини. Для цього періоду характерні стани, які відображають адаптацію дитини до нових умов: фізіологічний катар шкіри, фізіологічна жовтяниця, фізіологічна втрата маси тіла, сечокислий інфаркт, статева криза та ін.

Для цього періоду характерною є морфологічна незакінченість будови та функціональна недосконалість багатьох органів і систем. У корі головного мозку процеси гальмування переважають над процесами збудження, тому дитина перебуває в стані розлитого гальмування (спить упродовж 20-22 год). Серед залоз внутрішньої секреції переважає функціональна активність надниркових і щитоподібної залоз. Імунна система новонародженої дитини характеризується зниженою фагоцитарною та бактерицидною активністю лейкоцитів, низьким рівнем факторів комплементу, низьким вмістом ІgМ та ІgА (особливо секреторного). У цей період виявляють вроджені аномалії розвитку, пологові травми, спадкові захворювання, гемолітичну хворобу новонародженого та ін. Також на цей період припадають прояви пологової травми, інтранатальної асфіксії, внутрішньоутробного інфікування, синдрому дихальних розладів тощо. Перші дні життя дитини є своєрідним критичним періодом у налагодженні ентерального вигодовування.

Пізній підперіод новонародженності триває 21 добу і характеризується тим, що резистентність організму дитини ще дуже низька, а повна адаптація до позаутробного життя ще не закінчилася, тому різні несприятливі фактори можуть легко спричинювати відхилення в розвитку дитини. У зв'язку з цим дуже важливим є налагодження режиму та вигодовування новонародженого, дотримання матір'ю правил догляду за дитиною. У цей період можуть проявлятися багато захворювань та станів, пов'язаних з патологією внутрішньоутробного періоду. Дуже важливим на цьому етапі є інтенсивний розвиток аналізаторів дитини, перш за все зорового. Починається розвиток координації рухів, утворення умовних рефлексів, виникнення емоційного, зорового та тактильного контакту з матір'ю.

Період грудного віку триває до 1 року життя і характеризується дуже інтенсивним фізичним, нервово-психічним, моторним, інтелектуальним розвитком дитини. До 4-б міс життя спостерігаються максимальні темпи зростання довжини та маси тіла дитини. При цьому довжина тіла дитини збільшується на 50 %, а маса тіла – втричі. Дитина починає самостійно говорити, ходити, виражати свої бажання.

Для гармонічного розвитку дитини, запобігання її захворюваності на даному етапі та в майбутньому дуже важливим є налагодження раціонального вигодовування, яке повинне належним чином забезпечити високу потребу в основних харчових інгредієнтах та енергії. Незбалансоване харчування в умовах інтенсивного розвитку дитини та функціональної незрілості травного тракту призводить до розвитку захворювань, пов'язаних з дефіцитом або порушенням обміну тих чи інших речовин (дефіцитні анемії, рахіт, гіпотрофія, харчова алергія).

Діти грудного віку більш схильні до генералізації запального процесу, загальної реакції у відповідь на подразнення, що пояснюється посиленим ростом та диференціюванням мозкової тканини, морфологічною і функціональною її недосконалістю, підвищеною проникністю гематоенцефалічного бар'єра. Цим пояснюється виникнення судом, явищ менінгізму, токсикозу на фоні респіраторних вірусних захворювань, кишкових інфекцій, пневмоній.

З 4-го місяця життя в дитини спостерігається схильність до різних інфекцій (отити, пневмонії, септичні стани), що пов'язано з ослабленням пасивного імунітету та запізнілим дозріванням клітинних і гуморальних факторів імунної системи.

Переддошкільний період триває від 1 до 3 років життя. Характеризується швидким удосконаленням усіх функціональних систем з деяким зниженням темпів фізичного розвитку, але інтенсивним наростанням м'язової маси. Стрімко розвивається рухова активність, у зв'язку з чим підвищується небезпека травматизації дитини. Пізнавання навколишнього світу здійснюється за допомогою всіх можливих аналізаторів, найчастіше ротової порожнини (небезпека аспірації сторонніх тіл та отруєнь). До кінця 2-го року життя закінчується прорізування зубів, формується лімфоїдна тканина носоглотки, спостерігається остаточне диференціювання нервової системи, формуються стійкі аналізаторно-синтетичні функції кори головного мозку. Відбувається інтенсивний розвиток інтелекту, значне ускладнення трудової діяльності, з'являється здатність до абстрактного сприйняття. Для цього віку характерні становлення та швидке вдосконалення мови.

Серед захворювань переважають гострі респіраторні інфекції та патологія органів дихання, частіше зустрічаються дитячі інфекційні захворювання (кір, вітряна віспа, скарлатина, кашлюк тощо).

Емоційне життя дитини досягає найвищого ступеня проявів, чітко окреслюються риси характеру та поведінки, тому виховання в цей період стає головним елементом догляду за дитиною. У педагогіці цей період називають "періодом втрачених можливостей", маючи неувазі неправильні прийоми виховання.

Дошкільний період (від 3 до 7 років життя) є періодом, коли дитина відвідує дитячий садок. У цей час відбувається перше фізіологічне витягування, коли наростання маси тіла дещо сповільнюється, чітко збільшується довжина кісток. У 5-6-річному віці починається заміна молочних зубів на постійні. Достатньої зрілості досягає імунна система. Інтенсивно розвивається інтелект, значно ускладнюється ігрова діяльність. У поведінці проявляється статева різниця хлопчиків і дівчаток, формуються індивідуальні інтереси та захоплення. Розвиваються тонкі навички: уміння їздити на велосипеді, ковзанах, танцювати, вишивати, малювати. Маючи гарну пам'ять, діти схильні в цей період до надзвичайно легкого запам'ятовування та переказування віршів, казок, засвоєння іноземних мов.

Серед патології переважають інфекційні та алергічні захворювання, хвороби органів дихання.

Молодший шкільний період охоплює вік від 7 до 12 років життя. У дітей закінчується морфологічне диференціювання клітин кори головного мозку, особливо рухової ділянки, та формування периферичного іннерваційного апарату. Характерною е нестійка рівновага процесів збудження та гальмування. Кора головного мозку домінує над підкірковою ділянкою та її вегетативними функціями. У дітей цієї вікової групи починає проявлятися чіткий статевий диморфізм фізичного розвитку. Швидко розвиваються найскладніші координаційні рухи дрібних м'язів, завдяки чому можливе письмо. Молочні зуби повністю змінюються на постійні. Значно зростає м'язова маса, розвиваються такі рухові якості, як швидкість, спритність, сила, витривалість.

Серед патології в цей період переважають захворювання серця, нирок, нервової системи, порушення постави та зміни з боку органа зору. Суттєво збільшується кількість дітей з надмірною масою тіла та ожирінням.

Період старшого шкільного віку, або статевого дозрівання, починається з 12-річного віку. Для дівчаток це період бурхливого статевого розвитку, а для хлопчиків – його початок. Для цього віку характерні різкі зміни в ендокринній системі з переважанням функціональної активності статевих залоз. Спостерігається виникнення та розвиток рис, характерних для статі: вторинних статевих ознак, пропорцій тіла та функціональних особливостей різних органів і систем. Відбувається інтенсивний психологічний розвиток, формується воля, свідомість, мораль, характер та особистість підлітка, виражене прагнення самоствердження.

Серед патологічних станів найбільше значення мають психоневрози, функціональні розлади серцевої діяльності (функціональні кардіопатії, вегетативні дисфункції тощо), дисфункції ендокринних залоз (явища гіпертиреозу, ожиріння тощо), дефекти розвитку статевого апарату (дисменорея, аменорея тощо), а також захворювання травного тракту (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші