Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Казначейська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Телекомунікаційна система казначейства

Розвиток автоматизованої інформаційної системи органів казначейства неможливий без створення дієвої телекомунікаційної системи. Організація телекомунікаційної системи дозволяє:

  • - сформувати єдину інформаційно-технологічну систему документообігу в органах, які приймають участь у процесі формування та виконання бюджетів;
  • - значно скоротити строки підготовки та узгодження проектів бюджетів та внесення поправок до них, формування розпису бюджету, підготовки звітності тощо;
  • - централізувати облік та оптимізувати процес формування доходів бюджетів і рух інформації про надходження та повернення коштів;
  • - упорядкувати потік фінансових ресурсів, що направляються з бюджетів на фінансування видатків;
  • - оперативно надавати інформацію про стан державних фінансів для прийняття оперативних та оптимальних управлінських рішень.

Складність функціонування цієї системи пояснюється тим, що вона розгорнута на значній території та охоплює велику кількість учасників з розвинутими зв'язками не тільки між ієрархічними рівнями органів казначейства, але й з банківською платіжною системою, органами доходів і зборів, фінансовими органами, розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів, платниками податків тощо. Для передачі платіжної інформації необхідна розвинута мережа каналів телекомунікацій.

Відповідно до ст. 1 закону "Про телекомунікації" № 1280-ІУ від 18.11.2003 р., телекомунікаційна мережа - це комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Засоби передачі даних включають апаратуру зв'язку та програмне забезпечення, що служать для обміну інформацією про платежі та іншими повідомленнями між відправником, обробником та отримувачем інформації. Мережі передачі даних можуть використовувати різні технології, відрізнятися розмірами та рівнем складності. Це залежить від обсягів інформації, що передається, відстані, на яку передаються дані, кількості користувачів телекомунікаційної системи.

Апаратними засобами телекомунікаційної системи є: мости, комутатори, маршрутизатори, модеми, шлюзи. Ці комунікаційні пристрої використовуються для логічної структуризації мережі.

Мости з'єднують за допомогою аналогової або цифрової лінії зв'язку локальні мережі, розміщені в різних місцях. Міст ізолює трафік однієї підмережі від трафіка іншої, підвищуючи загальну продуктивність передачі даних у мережі. Локалізація трафіка не тільки заощаджує пропускну здатність, але й зменшує можливість несанкціонованого доступу до даних.

Комутатор за принципом обробки кадрів нічим не відрізняється від моста. Основна відмінність полягає в тому, що він є свого роду комунікаційним мультипроцесором, оскільки кожен його порт оснащений спеціалізованим процесором, що обробляє кадри за алгоритмом моста незалежно від процесорів інших портів. За рахунок цього загальна продуктивність комутатора набагато вища від продуктивності традиційного моста, який має один процесорний блок.

Маршрутизатори є пристроями, які більш надійно й ефективно, ніж мости, ізолюють трафік окремих частин мережі поєднуючи локальні мережі. Але на відміну від моста, маршрутизатор може з'єднувати в єдину мережу підмережі, побудовані з використанням різних мережних технологій, формуючи інтермережу.

Слід зазначити, що маршрутизатор може представляти собою як апаратний засіб, так і окремий комп'ютер. Якщо з'єднуються два віддалених комп'ютери за допомогою модему, причому один із цих комп'ютерів надає доступ до власних ресурсів, то такий комп'ютер виступає в якості маршрутизатора.

Модем виконує функцію засобу безпосереднього з'єднання двох локальних мереж за допомогою звичайної телефонної лінії чи виділених каналів зв'язку. А мости і маршрутизатори забезпечують контроль трафіка інформації, що передається мережею.

Для об'єднання мереж з різними типами системного і прикладного програмного забезпечення використовують спеціальні пристрої сполучення - шлюзи. Зважаючи на те, що локальні і глобальні мережі використовують різні протоколи передачі інформації, основною функцією шлюзів є узгодження відповідних протоколів. Шлюзи можуть використовуватись також для підключення окремих робочих станцій до глобальних мереж. Проте ефективним є використання спеціальних пристроїв - серверів доступу. За наявності декількох шлюзів, віддалених один від одного на значні відстані, формується певна сполучна ланка з єдиним міжмережевим протоколом -інтермережа. До цієї мережі підключаються різні глобальні і локальні комп'ютерні мережі та окремі абоненти.

Технічними засобами телекомунікаційної системи в основному виступають поштові сервери, які у поєднанні з програмним забезпеченням здійснюють обмін інформацією між двома віддаленими локальними мережами за допомогою апаратних засобів та ліній зв'язку.

В якості програмного забезпечення виступають телекомунікаційні програми, що здійснюють обмін поштовими файлами між локальними мережами. А також самі операційні системи, які містять WEB-оглядачі, розраховані на роботу з WEB-додатками. Казначейство при автоматизації своїх інформаційних систем використовує загальносистемні ліцензійні програмні продукти корпорації Microsoft. Ці системні програми характеризуються великою продуктивністю, надійністю та зручністю в експлуатації.

Управління роботою апаратних та прикладних програмних ресурсів комп'ютера, захист інформації, а також виконання різноманітних сервісних функцій по запитах користувача і програм забезпечує операційна система. Від правильного вибору системних програм великою мірою залежать витрати і час на розробку прикладних програм, ефективність експлуатації самої обчислювальної системи, її зв'язок з обчислювальними мережами.

У казначейській системі найбільшого поширення набула мережна операційна система Windows NT, Windows 2000 Server, Windows 2003 Server корпорації Microsoft. Для забезпечення функціонування робочих місць органи казначейства як базову операційну систему використовують MS Windows XP. Відповідно до вимог міжнародних стандартів разом з тим запроваджено нове мережне середовище Windows 2008 Server корпорації Microsoft. Використання у казначейській практиці вищезазначених мережних операційних систем дозволить розв'язувати основні функціональні задачі, забезпечувати їх інформаційну сумісність і комунікаційний обмін даними, підтримувати оптимальні режими роботи при організації різних топологій (схем розміщення вузлів) обчислювальних мереж.

Весь обсяг роботи щодо касового виконання бюджетів, починаючи від реєстрації й організації маршруту обробки даних до фіксації прийняття рішення, в системі казначейства виконують автоматизовані робочі місця. В основі комплектування автоматизованих робочих місць лежить принцип комплектації конкретного робочого місця типовими поопераційними функціональними програмами з використанням можливостей стандартного інтерфейсу системи4. Такий підхід дозволяє гнучко формувати кожне автоматизоване робоче місце і своєчасно його модифікувати до змінного середовища, адаптуючи офісну систему до реальних потреб конкретного робочого місця казначея.

Разом з тим через великий обсяг інформації багато баз даних не можливо реалізувати на автоматизованих робочих місцях. Це вимагає організації автоматизованого сховища даних для колективного використання корпоративних ресурсів за допомогою комунікаційної системи.

Для обміну повідомленнями і розподілу ресурсів по каналах передачі даних операційні системи окремих автоматизованих робочих місць об'єднуються у мережну систему.

Мережна система - це комплекс програм, призначених для централізованого управління обчислювальною мережею, планування задач, розподілу ресурсів, організації доступу до мережної файлової системи, захисту інформації тощо.

Мережна технологія обробки інформації виявилась надзвичайно ефективною, оскільки надає користувачам необхідний сервіс для колективного розв'язання поставлених завдань, суттєво збільшує ступінь використання наявних у мережі інформаційних, обчислювальних і комунікаційних ресурсів, забезпечує до них доступ віддалених користувачів.

Технічною основою реалізації комплексної автоматизованої інформаційної системи є багатомашинна обчислювальна мережа конкретної топології, яку за необхідності можна підключити до зовнішніх мереж. За територіальної розкиданості мережі, наявності великої кількості користувачів у мережі та різноманітних функцій, що виконуються мережею, доцільно поділити мережу на окремі частини. Кожна частина виконує однорідні функції і має свій сервер. Користувач може мати доступ до будь-якого сервера. З'єднувальною ланкою, яка об'єднує кілька мереж в єдину мережу, є локальна мережа організацій.

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) - це набір апаратних засобів і алгоритмів, які забезпечують з'єднання комп'ютерів, розташованих на порівняно невеликій території, і дозволяють їм спільно користуватися загальною дисковою пам'яттю, периферійними пристроями, обмінюватися даними. їх використовують для формування спільного інформаційного простору у системі казначейства.

Створення локальної обчислювальної мережі у системі казначейства дозволяє: об'єднати автономно розподілені процеси обробки даних і сформувати інформаційні ресурси в єдину структуру; мінімізувати фінансові витрати на обробку інформації та оптимізувати функціонування програмних комплексів тощо. Саме в умовах локальних обчислювальних мереж найефективніше здійснюються інформаційні зв'язки між користувачами.

Структурно локальну мережу можна уявити у вигляді множини робочих станцій і серверів, об'єднаних високошвидкісними каналами передачі даних (рис. 17.14).

Структура локальної обчислювальної мережі органу казначейства

Рис. 17.14. Структура локальної обчислювальної мережі органу казначейства

Локальні мережі можуть бути побудовані за різними топологіями. Топологія мережі - це її геометрична форма або фізичне розташування комп'ютерів по відношенню один до одного.

Залежно від конфігурації, розрізняють такі базові мережеві топології:

  • - зіркоподібна мережа характеризується наявністю центрального вузла комутації - мережевого сервера, до якого надсилаються всі повідомлення з вузлів (робочих станцій);
  • - кільцева мережа має замкнений канал передачі даних в одному напрямку. Інформація передається послідовно між адаптерами робочих станцій доти, доки не буде прийнята отримувачем і вилучена з мережі;
  • - мережа із шинною топологією, де всі робочі станції за допомогою мережевих адаптерів підключаються до загальної магістралі (шини). Передавальним середовищем найчастіше є коаксіальний кабель (двопровідна лінія зв'язку, у якій центральний провідник знаходиться всередині іншого);
  • - деревоподібна мережа, при якій у ролі вузлів найчастіше виступають високошвидкісні комутатори (хаби). Мережі із деревоподібною топологією найчастіше використовуються, тому що їх структура найбільшою мірою відповідає структурі інформаційних потоків між абонентами мережі.

Залежно від способу організації опрацювання даних і взаємодії комп'ютерів у локальній мережі, який підтримується конкретною мережною операційною системою, виділяють два типи інформаційних систем: ієрархічні мережі і мережі "клієнт-сервер ".

В ієрархічних мережах центральний комп'ютер виконує всі задачі, пов'язані зі зберіганням й опрацюванням даних, їх наданням користувачеві.

У системах "клієнт-сервер" навантаження з опрацювання даних розподілене між клієнтом і сервером. Клієнт - це робоча станція, користувач. Він може сформувати запит для сервера: відкрити файл, здійснити пошук запису тощо. Сервер - пристрій або комп'ютер, що виконує опрацювання запиту. Він забезпечує зберігання даних, організацію доступу до цих даних і передачу даних клієнтові.

При реалізації у локальній мережі технології "клієнт-сервер" зростають вимоги до характеристик персонального комп'ютера-сервера. Оскільки інформаційне навантаження концентрується на серверах, вдалий вибір його моделі має велике значення для ефективного функціонування мережі. Клієнти і робочі станції використовують менш потужні персональні комп'ютери.

За організацією взаємодії персональних комп'ютерів у мережі прийнято виділяти два типи систем, що використовують технологію "клієнт-сервер": рівноправна мережа і мережа з виділеним сервером.

У рівноправній мережі немає єдиного центру управління взаємодією робочих станцій, єдиного пристрою зберігання даних. Кожна робоча станція одночасно може виконувати функції як сервера, так і клієнта.

У мережі з виділеним сервером інформаційно-обчислювальні ресурси (процесори, файлова система, поштова служба, база даних тощо) закріплені за одним комп'ютером. Такий комп'ютер називають сервер мережі (або мережевий сервер). Він є спеціалізованим комп'ютером, на який покладається виконання основного обсягу обчислювальних робіт: зберігання даних загального користування, організація взаємодії між робочими станціями, виконання сервісних послуг. Цей сервер містить ядро мережевої операційної системи, під керуванням якої здійснюється робота всієї локальної мережі. Решта комп'ютерів користуються ресурсами сервера (головного комп'ютера), тому є його клієнтами та взаємодіють через сервер. Тому логічну організацію такої мережі можна подати топологією "зірка".

Залежно від того, яким інформаційно-обчислювальним ресурсом володіє сервер розрізняють:

  • - сервер бази даних, призначений для обслуговування запитів клієнтів, пов'язаних з опрацюванням даних;
  • - файловий сервер - комп'ютер мережі, основною функцією якого є зберігання, керування, обмін і передача файлових даних іншим вузлам мережі;
  • - сервер друку (принт-сервер) - друкувальний пристрій (принтери), який за допомогою мережевого адаптера підключається до передавального середовища;
  • - поштові сервери, за допомогою яких опрацьовуються повідомлення електронної пошти.

Для ефективної взаємодії з мережею Internet можуть використовуватися Web-сервери.

У системі казначейства велику ефективність автоматизованої інформаційної системи забезпечує зосередження інформаційного навантаження на серверах. Сервер являє собою комп'ютер з мережною операційною системою (наприклад, Windows 2000 Server). Сервер служить основним засобом задоволення мережних запитів користувачів.

Сервер спроектований як багатофункціональна операційна система і розрахований на динамічну зміну навантаження на різні надані ресурси. Система є адаптивною, її поводження визначається набором стратегічних параметрів, що визначають швидкість і граничні значення ресурсів, що розподіляються, і тактичних параметрів, що впливають на швидкість і діапазон відпрацювання сплесків навантаження. Разом з тим концентрація системи навколо єдиного сервера не завжди ефективна. Це пояснюється тим, що існують певні обмеження щодо кількості клієнтів, підключених до серверів.

Тому, зосереджувати весь спектр різнохарактерних функціональних задач на одному комп'ютері з обмеженим підключенням до серверів не є доцільним. Оптимальною вважається ієрархічна модель АІС, побудована відповідно до організаційної структури установи (органу), в основу якої покладено вимоги щодо скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабності системи і розширення кола її функціональних обов'язків:

  • - центральний сервер (який знаходиться у центральному офісі);
  • - локальні сервери (зосереджені у структурних підрозділах);
  • - станції-клієнти (робочі станції, які обслуговуються працівниками органу).

Структурною основою автоматизованої інформаційної системи казначейства є мережа, яка об'єднує локальні станції клієнтів у єдине середовище за допомогою базових апаратних, програмних засобів і методів організації бізнес-додатків. При цьому спостерігається стійка тенденція до підвищення ефективності пакету прикладних програм управління бюджетними коштами та коштами державних цільових фондів, що реалізується в архітектурі "клієнт-сервер".

Локальні обчислювальні центри за допомогою телекомунікаційної системи об'єднуються в єдину корпоративну систему, на основі якої формується корпоративна обчислювальна мережа казначейської системи.

Корпоративна обчислювальна мережа об'єднує локальні обчислювальні мережі органів казначейства та інших учасників інформаційного обміну з казначейством на правах абонентів корпоративної телекомунікаційної системи. її створення зумовлене необхідністю об'єднання в єдину мережу автономно розподілених процесів обробки та передачі даних, організації автоматизованого сховища даних для колективного використання корпоративних ресурсів за допомогою комунікаційної системи.

Віддалена взаємодія між локальними мережами різних рівнів казначейської системи проводиться телекомунікаційними пристроями з використанням комунікаційного протоколу TCP/IP. Даний протокол є стеком протоколів, які використовуються в Інтернеті. До складу стеку TCP/IP входить багато протоколів, але тільки деякі з них використовуються комп'ютерами в складі мережі.

Протокол IP (Internet протокол) є первинним транспортним протоколом для всього набору ICP/IP. По суті, протокол IP являє собою "конверт", в середині якого переносяться практично всі повідомлення, які створюються іншими протоколами стеку TCP/IP. Серед функцій, що реалізуються цим протоколом, можна виділити декілька основних:

  • - адресація - ідентифікація системи, яка буде кінцевим отримувачем пакета інформації;
  • - упаковка - перетворення інформації на дейтаграми для передачі за призначенням;
  • - фрагментація - розподіл дейтаграм на фрагменти, розмір яких досить малий для успішної передачі мережею;
  • - маршрутизація - визначення напрямку руху пакета інформації через інтермережу до місця призначення.

Протокол TCP (протокол управління передачею даних) є надійним протоколом зі встановленням з'єднання та відповідає за більшість руху інформації користувачів всередині мережі. Даний протокол також включає отримання пакетів інформації, відслідковування помилок та їх виправлення, а також управління потоком інформації, що передається. TCP призначений для передачі відносно великих обсягів інформації, яка не може бути відправлена даним пакетом даних. Отже, протокол IP забезпечує транспортування інформації по мережі, a TCP управляє потоком інформації, що транспортується від одного користувача до іншого.

Така організація дієвої корпоративної мережі з чітко організованими інформаційними зв'язками між структурними підрозділами казначейства суттєво підвищує рівень управління виконанням бюджетів та цільових фондів, дозволяє сформувати цілісну та повну картину діяльності органу казначейства.

Разом з тим, протягом останнього десятиліття із зростанням потреби в засобах структурування, накопичення, збереження, пошуку і передачі інформації дедалі ширший розвиток отримують глобальні обчислювальні й інформаційні системи.

Глобальні мережі - це телекомунікаційні структури, що об'єднують локальні інформаційні мережі, які мають загальний протокол зв'язку, методи підключення і протоколи обміну даними.

Підключення локальних мереж до глобальних надає нові можливості у спільному використанні інформаційних ресурсів. Сучасні глобальні мережі надають своїм користувачам широкий спектр послуг у сфері інформаційних технологій з високим рівнем сервісу.

Найбільшими глобальними інформаційними мережами є: INTERNET, BITNET, DECNET, кожна з яких організовується для певних цілей і в подальшому розширюється через підключення локальних мереж, що користуються її послугами і ресурсами.

На відміну від локальних, глобальні мережі характеризуються складною, нерегулярною топологією. Основу передавального середовища глобальних мереж складають вузли комутації, які пов'язані між собою каналами передачі даних. Вузли комутації - це процесори, що виконують проміжну обробку пакетів та їх подальшу маршрутизацію.

У глобальних мережах використовується кілька виділених серверів. Управляє роботою в мережі спеціальний комп'ютер - мережевий сервер. У великих мережах може бути декілька файл-серверів, які використовуються для зберігання великих обсягів інформації та організації доступу до робочих станцій.

Нині для обміну інформацією між Казначейством України та його головними управліннями використовують глобальну телекомунікаційну мережу Укртелеком-віртуальну приватну мережу за технологією MPLS. Послуги побудови віртуальної приватної мережі (ВПМ) за технологією MPLS забезпечують транспортування в пакетному вигляді інформації між офісами споживача, що знаходяться під одним адміністративним підпорядкуванням, через мережу MPLS ВАТ "Укртелеком".

Основними перевагами організації віртуальної приватної мережі за допомогою MPLS технологій є:

  • - гнучкість при зміні смуги пропускання - до ВПМ можна підключитися на швидкостях від 56 Кбіт/c до 100 Мбіт/е;
  • - керованість послуги - споживач може самостійно змінювати швидкість підключення (для DSL-з'єднань), в on-line режимі отримувати статистику використання послуги;
  • - широкий вибір технологій доступу - до ВПМ можна підключитися з використанням комутованих та постійних з'єднань;
  • - зв'язок "кожний - з кожним" - обмін інформацією може здійснюватися безпосередньо між будь-якими підключеними до ВПМ офісами;
  • - резервування - для з'єднань ВПМ як на магістральному рівні, так і на рівні доступу можуть бути організовані альтернативні маршрути;
  • - мобільність - будь-яке підключення до ВПМ може бути перенесено в іншу географічну зону, при комутованому доступі таке перенесення здійснюється споживачем самостійно;
  • - диференційоване обслуговування - мережа товариства може транспортувати трафік відповідно до пріоритетів, визначених споживачем;
  • - безпека - маршрутні таблиці будь-якої ВПМ ізольовані від таблиць інших ВПМ та Інтернет.

Для передачі та прийому інформації й документів між головними управліннями та відповідними управліннями казначейства, а також з іншими установами органи казначейства можуть користуватися послугами місцевих телекомунікаційних мереж.

Автоматизовані робочі місця системи електронних платежів обмінюються між собою файлами за допомогою електронної пошти НБУ (NBUMAIL).

Електронна пошта (ЕП) являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну систему (сукупність електронних поштових скриньок; програмних засобів опрацювання, збереження і передачі повідомлень; термінальних станцій для підготовки і введення повідомлень), яка забезпечує надійне та якісне приймання й передавання електронних повідомлень через модем або мережеве з'єднання.

Усяке повідомлення електронною поштою повинно мати свою електронну поштову адресу, яка включає: ідентифікатор абонента (кінцевого користувача) і поштові координати, які визначають його місцезнаходження.

Електронна пошта складається з вузл/в-комп'ютерів, які мають змогу встановлювати один з одним з'єднання для передавання електронних повідомлень (листів) своїх абонентів. Вузли поділяються на абонентські пункти 1-го типу (АП-1) та абонентські пункти 2-го типу (АП-2) (так звані поштамти).

Кожний АП-1 передає в інші вузли лише ті повідомлення, які були підготовлені його абонентами, і приймає від решти АП лише адресовані його абонентам повідомлення. АП-2, на відміну від АП-1, передає на інший поштамт або на АП-1 будь-які повідомлення.

У системі казначейства на різних ієрархічних рівнях створюються: Центральний, регіональні та абонентські вузли. Організаційно вузли є структурними підрозділами системи казначейства: Центральний вузол - це підрозділ центрального апарату Державної казначейської служби України, регіональні вузли - підрозділи відповідних головних управлінь казначейства. Центральний і регіональні вузли є абонентськими пунктами 2-го типу. В силу своєї організаційної оформленості вони керуються у своїй діяльності чинним законодавством України, нормативно-інструктивними документами Національного банку та Державної казначейської служби України, відповідними положеннями про ці підрозділи та положеннями про електронну пошту НБУ.

Абонентські вузли розміщені в управліннях (відділеннях) казначейства, а також в інших органах і установах, які взаємодіють з казначейською системою. Вони є абонентськими пунктами 1-го типу. Абонентський вузол може входити до складу будь-якої установи, яка бере участь у роботі системи, і виконує всі умови, що ставляться в разі під'єднання абонентів до електронної пошти.

Вузли можуть бути зв'язані між собою за допомогою аналогової телефонної лінії, виділених каналів зв'язку, радіо та супутникової системи передавання даних та ін. Органи казначейства найбільш широко використовують виділені цифрові канали зв'язку, оскільки цифрові технології мають меншу вірогідність спотворень сигналу, ніж аналогові технології.

За допомогою електронної пошти кожний користувач робочої станції - локальної обчислювальної мережі її вузла може відправити повідомлення у вигляді текстового файла, підготовленого з використанням довільного текстового редактора; графічного файла, що містить графічні конструкції будь-якого вигляду; файла табличного процесора. Абонент, який перебуває в іншому регіоні і є користувачем локальної обчислювальної мережі свого вузла, може приймати ці повідомлення на свою робочу станцію.

Таким чином, обмін даними у казначейській системі через систему електронної пошти значно підвищує швидкість, надійність і якість доставляння повідомлень, створюється можливість автоматизувати в установі процес обробки документації, починаючи з моменту її отримання.

На вищому і середньому рівнях казначейської системи широкого поширення набули телеконференції та аудіо-відео конференції - загальнодоступна мережа користувачів, у межах яких фахівці зі спільними інтересами можуть обмінюватися знаннями, проблемами тощо. Кожна телеконференція має свою тематику, т. зв. групу новин. Через систему телеконференцій фахівці з казначейської справи мають можливість піднімати важливі актуальні питання і в режимі реального часу отримувати/надавати повідомлення практично з будь-якого робочого місця.

Ефективність роботи територіальних органів казначейства залежить від якості засобів зв'язку "район-область". Оптимальним рішенням для цих потреб є перехід до швидкісних безлімітних каналів MPLS-зв'язку (з використанням безоплатного програмного забезпечення Openmetings), що дозволить запровадити відеоконференції на рівні "область-район".

Доступ до відеоконференцій здійснюється шляхом відкриття http-сторінки з кімнатою конференції. При цьому Flash-модуль надсилає запит на доступ до веб-камери та мікрофона клієнта. Важливо передбачити можливість участі у конференції користувачів, які не володіють відео обладнанням, а забезпечені лише пристроями для аудіозв'язку.

Перевагами такого відеозв'язку є: сумісність з різноманітними операційними системами; відсутність стороннього програмного забезпечення для спілкування у конференції - потрібен лише браузер з підтримкою Flash; невисокі апаратні вимоги до сервера конференцій; можливість планування відео конференцій тощо.

Обмін інформацією між територіальними органами казначейства з використанням цифрових каналів здійснюється за схемою, наведеною на рисунку 17.15.

Загальна схема корпоративної комп'ютерної мережі територіальних органів казначейства

Рис. 17.15. Загальна схема корпоративної комп'ютерної мережі територіальних органів казначейства

Зі схеми видно, що технологія з'єднання з використанням цифрових каналів зв'язку за організаційною структурою не відрізняється від такого самого з'єднання з використанням виділених каналів тональної частоти. Відмінність полягає у пропускній здатності каналу.

Удосконалення системи телекомунікації органів казначейства не обмежується лише напрямком "обласне головне управління - районне управління". Для забезпечення ефективного управління бюджетними коштами треба враховувати необхідність системи обміну даними із зовнішніми користувачами казначейської системи. Адже повна і своєчасно отримана інформація дозволяє здійснювати оперативне управління фінансовими ресурсами як окремого регіону, так держави в цілому.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів для проведення платежів подають до органу казначейства платіжні документи в паперовому вигляді та на електронних носіях інформації (Flash, дискети). Органи казначейства імпортують дані платіжні документи та проводять їх проплату.

З переходом місцевих бюджетів на повнофункціональне казначейське обслуговування виникла необхідність обміну даними органів казначейства з фінансовими органами. Така необхідність викликана насамперед потребою забезпечення фінансових органів інформацією про стан виконання місцевих бюджетів за доходами, видатками та станом фінансування.

Подальший розвиток комунікаційної системи казначейства ґрунтується на застосуванні новітніх автоматизованих систем. Це має привести до створення єдиної телекомунікаційної системи, спроможної забезпечити надійний голосовий, модемний та факсимільний зв'язок між структурними органами казначейства, а також їх зв'язок з іншими системами та установами.

Розвиток та вдосконалення телекомунікаційних мереж системи казначейства здійснюється відповідно до Концепції розвитку телекомунікацій в Україні із застосуванням новітніх технологій, які відповідають міжнародним стандартам, з урахуванням технологічної цілісності всіх мереж та засобів телекомунікацій, підвищення ефективності та сталості функціонування.

Побудова концептуальної моделі телекомунікаційної системи передачі даних казначейських органів має здійснюватися за такими напрямками:

- створення сучасних широкосмугових мультисервісних транспортних мереж

на базі єдиних протоколів, сумісних з Інтернет-протоколами; - розвиток широкосмугового абонентського доступу з використанням перспективних технологічних рішень, зокрема волоконно-оптичних ліній, технологій пасивної оптичної мережі, радіотехнологій доступу, технологій надшироко-смугового радіодоступу; - прискорення розвитку телекомунікаційних мереж у сільській, гірській місцевостях і депресивних регіонах з використанням найбільш ефективних технологій; - приведення системи нумерації телекомунікаційних мереж у відповідність з

європейськими стандартами; - розвиток та оптимізація всіх елементів телекомунікаційної інфраструктури українського сегмента Інтернет (у тому числі із системою транзиту Інтернет-трафіка) з метою створення рівних умов для доступу споживачів до Інтернет та забезпечення розвитку в Україні інформаційного суспільства; - створення технічної можливості вибору постачальників телекомунікаційних та інформаційних послуг в телекомунікаційних мережах, запровадження послуги з вибору альтернативних маршрутів та кодів мереж операторів телекомунікацій, зокрема з урахуванням якості надання телекомунікаційних послуг;

  • - забезпечення доступу до послуг, що надаються інформаційно-довідковими службами та службами екстреного виклику, зокрема системою екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112, абонентів телекомунікаційних мереж загального користування;
  • - створення науково-технічної та нормативно-правової бази для розширення національної багатооператорської мережі на основі мультисервісних телекомунікаційних транспортних мереж.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші