Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

Західна модель цивілізаційного розвитку хронологічно пов'язана з періодом раннього залізного віку. В Європі він поділяється на два періоди: гольштадський (IX-V ст. до н. е.) і латенський (V ст. до н. е. - V ст. н. е.). Гольштадську культуру характеризує співіснування бронзових і залізних знарядь праці та зброї, перехід від мотичного до орного землеробства. В латенський період домінуючими стали вироби із заліза. У межах західного цивілізаційного розвитку виділилися антична греко-римська і західноєвропейська цивілізаційні системи (в літературі їх визначають як "античний" і "германський" способи виробництва).

Основою Античної цивілізації була Стародавня Греція, де в І тис. до н. е. склалися можливості західноєвропейського шляху розвитку людства - система автономних, політично рівноправних та економічного самостійних родинних господарств в межах полісних громад. Сформувалося громадянське суспільство "індивідуально вільних людей" як альтернатива Сходу. Антична цивілізація остаточно оформилася у територіальних межах Римської імперії. У пізньоантичний період (ІІІ-V ст. н. е.) виокремилися два субцивілізаційні регіони - латиномовний Західносередземноморський і грекомовний Східносередземноморський, що трансформувалися у Західнохристиянську (Західноєвропейську) і Східнохристиянську (Східноєвропейську) цивілізації середньовіччя.

Західноєвропейська цивілізаційна система.

У другій половині І тис. до н. е. на території Західної та Центральної Європи сформувалися такі ранні цивілізаційні системи, як Кельтська (від Іспанії до Нижнього Подунав'я) та Фракійська (Дакія, Іллірія). Ранньоцивілізаційні суспільства були військово-політичними соціальними організмами (королівствами, князівствами), що територіально охоплювали декілька сотень сусідсько-землеробських громад і укріплені міські центри. Через відсутність необхідності в колективній праці базовою господарською формою західних цивілізацій були сімейні домогосподарства від дрібних до великих - автономні та самостійні у виробничому відношенні з індивідуальним володінням землею в межах землеробської громади. За умови верховної власності держави на землю селяни сплачували ренту-податок і виконували трудові повинності. Створювалися умови для утвердження експлуататорських відносин на основі приватної власності на засоби виробництва, розкладу громади як виробничого організму. Важливе значення мало стягування данини з підкорених народів.

На межі нашої ери майже весь кельтський світ був підкорений римлянами, кордони Римської імперії проходили по річках Рейн і Дунай.

У І ст. до н. е. германські племена, які жили на узбережжі Північного та Балтійського морів, почали розселення територією Європи і наступ на імперію. Давньогерманське суспільство складалося з воєначальників, "королів", нобілів (представників родоплемінної знаті), дружинників, общинників, вільновідпущеників і рабів. Виробництво відбувалося силами окремих домогосподарств, які сплачували ренту-податок. Виробнича самостійність забезпечувала високий рівень особистої свободи. Залежне населення сплачувало данину. Існувала редистрибутивно-даницька система експлуатації. Господарство було натуральним, велася торгівля з античною цивілізацією. В IV-V ст. н. е. варварські загони переходили на військову службу до римлян, приймали римське громадянство (поселенці-федерати). Із занепадом Римської імперії в її межах склалися варварські королівства.

Отже, у становленні соціально-економічних відносин середньовічної Західної Європи велику роль відігравав синтез пізньоантичних і варварських суспільних інститутів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші