Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Міжнародні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка позицій платіжного балансу України

Використовуючи статистичні дані, що наведені на офіційному сайті НБУ [1-3], проаналізуємо основні показники платіжного балансу України за період з 01.01.2003 по 01.10.2009. Платіжний баланс України на сайті НБУ наведено у двох формах: стандартній та аналітичній.

Стандартну форму платіжного балансу за вказаний вище період наведено у додатку У. У даній формі визначаються статті на основі послідовного застосування принципу подвійного запису операцій. Застосування повною мірою даного принципу сприяє вирівнюванню показників рахунку поточних операцій та рахунку операцій з капіталом, а також фінансових операцій, які скориговані на помилки та упущення. Таким чином, на основі агрегованих показників стандартної форми платіжного балансу складно проаналізувати фактичні тенденції щодо збалансованості міжнародних операцій резидентів України.

Для підвищення аналітичності показників платіжного балансу України НБУ також оприлюднює аналітичну форму даного макроекономічного звіту (додаток Ф). У цій формі наочно визначається фактичне сальдо платіжного балансу та розкриваються джерела його фінансування. Використовуючи інформацію, наведену у додатках У та Ф, а також іншу інформацію з офіційних друкованих джерел НБУ [1, 2], проаналізуємо основні показники платіжного балансу України.

Протягом 2005-2007 років спостерігалось позитивне сальдо платіжного балансу (рис. 18.3). За результатами 2008 року від'ємне значення сальдо платіжного балансу становило 3,2 млрд дол. США. Погіршення показників у IV кварталі 2008 року переважно обумовлювалось несприятливою кон'юнктурою на міжнародних ринках металу та впливом світової фінансової кризи. За результатами 9 місяців 2009 року ситуація продовжувала погіршуватись: поступове вирівнювання сальдо поточного рахунку супроводжувалось погіршенням рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій. Зазначені тенденції обумовили формування від'ємного сальдо платіжного балансу за результатами трьох кварталів 2009 р. у розмірі 12,2 млрд дол. США.

Проаналізуємо більш детально динаміку сальдо поточного рахунку. За результатами 2004 року спостерігалось найбільше додатне сальдо поточного рахунку: воно становило 6,9 млрд дол. США. Основним чинником зростання позитивного сальдо була надзвичайно сприятлива кон'юнктура зовнішніх ринків металургійної та хімічної продукції.

З 2005 року спостерігалася тенденція до погіршення сальдо поточного рахунку платіжного балансу, хоча на початкових етапах спаду воно залишалося додатнім.

Поточний та фінансовий рахунки платіжного балансу за період з 01.01.2006 по 01.10.2009

Рисунок 18.3. Поточний та фінансовий рахунки платіжного балансу за період з 01.01.2006 по 01.10.2009

За результатами 2006 року, вперше з 1999 року, в Україні зафіксовано від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу в розмірі 1,6 млрд дол. США (рис. 18.4). Стрімке зростання цін на енергоносії, застосування численних торговельних обмежень проти українських експортерів, з одного боку, і активізація внутрішнього попиту (що зумовила зростання імпорту товарів та послуг на 22 %), з іншого, мали як наслідок перевищення темпів зростання імпорту товарів та послуг над експортом.

Протягом 2006-2008 років дефіцит поточного рахунку продовжував збільшуватись і за результатами 2008 року склав 12,9 млрд дол. або 7,1 % ВВП. Суттєве збільшення дефіциту поточного рахунку обумовлювалося високими темпами зростання імпорту внаслідок підвищення доходів та домогосподарств, а також зростанням обсягів їх кредитування. Важливим чинником, що вплинув на підвищення вартісних обсягів імпорту, стало зростання цін на енергоносії. Зростання імпорту послуг протягом зазначеного періоду було забезпечено збільшенням витрат громадян України на транспортні та послуги з подорожування, обсяги яких у вартісному вираженні збільшилися у 1,5 і 2,1 раза відповідно. Даний період також характеризувався тим, що дефіцит сальдо поточного рахунку компенсувався не лише припливом прямих іноземних інвестицій, але й значною мірою за рахунок зовнішніх запозичень, що призводило до стрімкого нарощування приватного зовнішнього боргу, який за станом на 1 січня 2009 року досяг рівня у 89,7 млрд дол. США.

Як видно з рис. 18.4, світова фінансова криза спричинила суттєвий спад вітчизняного промислового виробництва, що призвело до падіння вартісних обсягів експортних поставок у кінці 2008 - на початку 2009 років. У і кварталі 2009 року вартісні обсяги експорту скоротились на 39,2 % або на 5,5 млрд дол. США порівняно з І кварталом 2008 року (майже на 3 млрд дол. металопродукції та продукції машинобудування - на 1,1 млрд дол.).

Динаміка експорту та імпорту товарів і послуг в Україні за період з 01.01.2008 по 01.10.2009

Рисунок 18.4. Динаміка експорту та імпорту товарів і послуг в Україні за період з 01.01.2008 по 01.10.2009

Спад промислового виробництва в Україні розпочався в листопаді 2008 року, хронологічно збігшись із початком економічної рецесії в США та СС. При цьому він синхронно наростав із падінням світових цін на сировину (крім нафти і газу), зокрема, на міжнародних ринках стрімко дешевшав метал. Так, глобальний індекс цін на сталь знизився в другій половині 2008 року майже вдвічі. Найуразливішими в цих умовах виявилися сировинні економіки. Іншою неприємністю ДЛЯ них стало банкрутство інвестиційного банку Lehman Brothers - одного з лідерів ринку дефолтних свопів. З його падінням різко підвищилися ризики кредитування ринків, які розвиваються, знизивши одночасно можливості їхніх зовнішніх запозичень.

Зазначені події спровокували різке зменшення валютних надходжень в Україну: у IV кварталі 2008 року її експортні доходи впали відносно показників третього кварталу більш ніж на третину, а обсяги зовнішніх кредитних надходжень-утричі.

На внутрішньому ринку сформувався і став швидко наростати дефіцит іноземної валюти. Його покриття супроводжувалося 60-відсот-ковою девальвацією гривні та активними валютними інтервенціями Національного банку, обсяг яких за три останні місяці 2008 року перевищив 10 млрд дол. США.

Таким чином, світова економічна криза безпосередньо вплинула на всі статті платіжного балансу, спричинивши: уповільнення притоку довгострокового капіталу, значний відтік короткострокових фінансових ресурсів, падіння експортних надходжень, і, як наслідок, суттєве послаблення обмінного курсу гривні.

Девальвація гривні, попри спричинені нею значні ризики, сформувала також певний саморегулюючий ефект, який полягає у підвищенні цінової конкурентоспроможності українського експорту та послабленні конкурентоспроможності імпорту. Внаслідок цього ефекту протягом перших трьох кварталів 2009 року спостерігалось збільшення обсягів експорту товарів, та суттєве зниження негативно сальдо балансу товарів (див. рис. 18.4). Зокрема, у кінці 2008 року зниження цін на нафту зумовило падіння вартісних обсягів імпорту нафти та нафтопродуктів. До того ж падіння курсу гривні, недоступність кредитних ресурсів (перш за все, для фізичних осіб), а також зменшення обсягів будівництва призвели до різкого скорочення імпорту у четвертому кварталі. У І кварталі 2009 року в Україну було імпортовано товарів на загальну суму 9,9 млрд дол. США, що на 46,9 % менше, ніж у відповідному кварталі 2008 року та на 43,1 % менше, ніж у IV кварталі 2008 року.

Отже, експорто-орієнтована модель економічного зростання з переважанням низькотехнологічного експорту виявилась вельми вразливою в умовах загострення світової кризи і раптових змін кон'юнктури на світових ринках. Ризики зменшення обсягів експорту товарної продукції посилилися також через прямі чи непрямі протекціоністські заходи країн-партнерів, які вживаються ними в рамках антикризової політики.

У досліджуваному періоді експорт та імпорт послуг були майже урівноважені із незначним перевищенням експорту (див. рис. 18.4). Однак менші у 3-5 разів обсяги зовнішньоекономічних операцій із послугами, у порівнянні із експортом та імпортом товарів, обмежують їх вплив на сальдо поточного рахунку.

Також певний вплив на сальдо поточного рахунку здійснювали доходи та поточні трансферти. Від'ємне сальдо доходів протягом

2002-2008 років зросло на 0,9 млрд дол. США або у 2,54 раза (додаток Ф). Дана тенденція продовжилась у 2009 році, за результатами З кварталів від'ємне сальдо доходів становило 1,8 млрд дол. США. Необхідність обслуговувати зростаючі обсяги залучень за приватними середньо- та довгостроковими кредитами, збільшення виплат дивідендів іноземним інвесторам і зростання платежів уряду за прямим та гарантованим боргом були головними причинами збільшення негативного сальдо доходів у 2008-2009 роках.

Додатне сальдо статті "поточні трансферти" за період 2002-2008 років зросло на 1,2 млрд гри., або у 1,62 раза. Дана тенденція була зумовлена зростанням обсягів приватних грошових переказів на 22,6 %, а також надходженням коштів із Німеччини та Австрії для виплати компенсації жертвам нацистських переслідувань. Позитивне сальдо поточних трансфертів у 2008 році склало 3,1 млрд дол. США, вперше зменшившись за період 2002-2008 років на 11,6 %.

Розглянемо основні чинники, що впливали на сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій. Враховуючи мінімальний вплив (через незначні обсяги) що спричиняє на результуючі показники платіжного балансу рахунок операцій з капіталом (див. додаток Ф), обмежимось аналізом фінансового рахунку. Серед основних чинників формування позитивного сальдо фінансового рахунку за результатами 2005 року (рис. 18.5) було: суттєве збільшення іноземних інвестицій (приватизація металургійного заводу "Криворіжсталь" компанією Mittal Steel, продаж банку "Аваль" іноземному інвесторові і т.д.), а також залучення середньострокових та довгострокових негарантованих кредитів при одночасному зменшенні відтоку капіталу.

Протягом 2006-2008 pp. сальдо фінансового рахунку залишалось додатнім. Позитивні зрушення спостерігалися у зв'язку зі значними обсягами надходжень довгострокових ресурсів (прямі іноземні інвестиції та середньо- і довгострокові негарантовані кредити та єврооблігації). Найбільше додатне сальдо (15,1 млрд дол. США) спостерігалось за результатами 2007 року, що обумовлено зростанням інвестиційної привабливості України.

Головним напрямом розміщення нерезидентами інвестицій був національний фінансовий сектор, частка якого склала 37,9 % від загальної суми надходжень. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2007 році в 1,6 раза перевищив рівень попереднього року й становив 9,2 млрд дол. США, що є найвищим показником за всю історію складання платіжного балансу України (додаток Ф).

Окремі показники фінансового рахунку за період з 01.01.2006 по 01.10.2009

Рисунок 18.5. Окремі показники фінансового рахунку за період з 01.01.2006 по 01.10.2009

Зниження сальдо фінансового рахунку у 2008 році відбулось через відтік коштів в IV кварталі 2008 року (6,1 млрд дол., США), який був спричинений впливом фінансової кризи на економіку України. Зокрема, в останньому кварталі 2008 року спостерігалось суттєве зменшення припливу в Україну валютних ресурсів, пов'язане зі зниженням в 2,7 раза чистого припливу прямих іноземних інвестицій - до 1,2 млрд дол. США. Також відбулося скорочення обсягу чистих залучень довгострокових кредитів і єврооблігацій: вони зменшились майже утричі порівняно з III кварталом 2008 р. - до 2 млрд дол. США [1,2].

Формування значного дефіциту фінансового рахунку за результатами 9 місяців 2009 року (12 млрд дол. США) стало результатом продовження погашення зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами в значних обсягах і відновлення приросту готівкової валюти поза банківською системою на фоні відносно низьких обсягів притоку прямих іноземних інвестицій. У III кварталі 2009 року обсяг чистих надходжень від прямих іноземних інвестицій залишився майже на рівні попереднього кварталу та становив 1,2 млрд дол. США. Однак це в 2,9 раза менше ніж у III кварталі попереднього року. Слід зазначити, що більше половини від припливу прямих іноземних інвестицій в III кварталі 2009 року складали надходження, призначені на рекапіталізацію банків з іноземним капіталом.

За III квартал 2009 року від'ємне сальдо за операціями з кредитами та облігаціями оцінено на рівні 3,5 млрд дол. США. Від'ємне сальдо сформувалось за рахунок значного скорочення зовнішньої заборгованості банківської системи (особливо короткострокової), а також погашення зовнішніх зобов'язань сектором державного управління (зокрема за ОЗДП). Від'ємне сальдо за статтею "Інший капітал" у III кварталі 2009 року значно збільшилось порівняно із попереднім кварталом та становило 2,2 млрд дол. США. Перш за все, це пов'язано із значним зростанням обсягів приросту готівкової валюти в інших секторах економіки внаслідок посилення в ПІ кварталі девальваційних очікувань населення.

Підсумовуючи результати аналізу основних показників платіжного балансу України, необхідно визначити напрямки використання валютних ресурсів при профіциті платіжного балансу (2002-2007 pp.), а також встановити джерела фінансування дефіциту платіжного балансу (2008-2009 pp.).

Як зазначалось вище, упродовж 2002-2007 років спостерігалось додатне сальдо платіжного балансу. Як наслідок, НБУ викуповував з міжбанківського валютного ринку надлишкові обсяги валюти: за даний період резервні активи України збільшились у 4,5 раза та станом на 01.01.2008 досягли 31,5 млрд дол. США.

Однак в умовах світової фінансової кризи та дії інших негативних факторів, проаналізованих вище, за результатами 2008 року та трьох кварталів 2009 року спостерігалося від'ємне сальдо платіжного балансу України. Сформований дефіцит зведеного сальдо платіжного балансу в розмірі 3,2 млрд дол. США у 2008 році було профінансовано за рахунок першого траншу за кредитом "stand-by" МВФ у розмірі 4,6 млрд дол. США.

Дефіцит платіжного балансу України за результатами 2009 р. був профінансований за рахунок: чергових траншів від МВФ за кредитом "stand-by"; розподілу МВФ спеціальних прав запозичень на суму 2,0 млрд дол. США; використання міжнародних резервів України. Обсяг міжнародних резервів станом на 01.10.2009 становив 28,1 млрд дол. США, що забезпечувало фінансування імпорту товарів та послуг протягом 5,5 місяців майбутнього періоду.

Основним напрямом дій НБУ протягом 2008 року було підтримання курсової стабільності через збалансування платіжного балансу і регулювання кон'юнктури валютного ринку. У 2009 році, в період подальшого розгортання кризових процесів та масового виводу капіталу з країни, головними завданнями НБУ стали: по-перше, стримування попиту на іноземну валюту, потужний потенціал якого було закладено у період формування зовнішніх боргів фінансових і нефінансових корпорацій, та накопичення валютних кредитів у секторі домогосподарств; по-друге, недопущення курсових спекуляцій та блокування тіньових схем виводу капіталів.

У цілому позитивне значення відмови НБУ від політики фіксованого курсу, що розширювало його можливості проводити незалежну монетарну політику і використовувати курс як компенсатор зовнішніх шоків, послабилося відсутністю нової доктрини валютно-курсового регулювання. Це зумовило високу невизначеність на валютному ринку України, яка посилилась внаслідок різких змін ситуації на світових фінансових ринках та перманентної політичної нестабільності в Україні.

Проаналізуємо стан платіжного балансу України за 2010 р. [3]. Рахунок поточних операцій за 2010 р. був сформований з дефіцитом 2,6 млрд дол. США, що становило 1,9% ВВП України (у 2009 р. даний показник становив 1,5 % ВВП). Це було результатом погіршення стану зовнішньої торгівлі у другій половині 2010 р., що пов'язано з випереджаючими темпами зростання імпорту товарів (35,4 %) над експортом (29,0%). Експорт товарів у 2010 р. становив 52,1 млрд дол. США, його зростання відбулося за рахунок цінового фактора та нарощення фізичних обсягів поставок, особливо за рахунок продукції чорної металургії та машинобудування. Слід зауважити, що вказана тенденція пояснюється пожвавленням світової торгівлі: за оцінками експертів МВФ, обсяги світової торгівлі в 2010 р. зросли на 11,1 %, в той час як у 2009 р. їх падіння становило 10,7 %. Як зазначалося вище, імпорт товарів у 2010 р. збільшився на 35,4 % та становив 60,5 млрд дол. США, в тому числі енергетичний імпорт склав 19,6 млрд дол. США (Його питома вага у структурі товарного імпорту сягнула 32,3 % проти 23,7% у 2007 р.). Обсяги неенергетичного імпорту за 2010 р. збільшились на 33,6 % в основному за рахунок зростання імпорту машинобудівної продукції.

Профіцит торгівлі послугами в 2010 р. збільшився у два рази порівняно з 2009 р. (2,4 млрд дол. США) та становив 4,7 млрд дол. США. Таке зростання відбулось головним чином через збільшення в 1,7 раза надходжень за транспортування газу, майже повністю за рахунок підвищення тарифів. Від'ємне сальдо доходів у 2010 р. скоротилось на 20,4 % і становило 1,9 млрд дол. США (порівняно з 2,4 млрд дол. США у 2009 р.).

За рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій в 2010 р. спостерігався стійкий профіцит, який у кінці року становив 7,7 млрд дол. США (натомість в 2009 р. за рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій дефіцит склав 12 млрд дол. США). Профіцит був забезпечений випуском облігацій уряду і реального сектора та зростанням обсягів прямих іноземних інвестицій. Цьому сприяли зростання вільної ліквідності на світових фінансових ринках та відновлення довіри до української економіки, а також стабілізація політичної ситуації. Уряд та реальний сектор збільшили свої запозичення за

2010 р. на 6,7 млрд дол. США (на відміну від чистого погашення впродовж 2009 р. в розмірі 9,1 млрд дол. США), приплив боргового капіталу до інших секторів склав 3,4 млрд дол. США. Банківська система протягом 2010 р. продовжувала активно скорочувати свою зовнішню заборгованість - чисте погашення склало 1,7 млрд дол. США, хоча кінець 2010 р. характеризувався перевищенням обсягів залучення боргового капіталу банківською системою обсягів виплат. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в 2010 р. оцінено в 5,7 млрд дол. США, що на 22,1 % більше, ніж у 2009 р. Слід зауважити, що в 2010 р. значно зріс обсяг інвестицій в реальний сектор - приблизно у 1,5 раза, в той же час обсяг інвестицій в банківський сектор залишився на рівні 2009 р. Чисті залучення державного сектора в 2010 р. становили 5,1 млрд дол. США (у 2009 р. -1,1 млрд дол.).

Загалом сальдо зведеного платіжного балансу в 2010 р. було позитивним і становило 5,1 млрд дол. США. Це разом з надходженням коштів за кредитом від МВФ у розмірі 3,4 млрд дол. США дозволило істотно наростити резервні активи, які станом на 1 січня 2011 р. склали 34,6 млрд дол. США.

Отже, можна дати позитивну оцінку платіжного балансу України за 2010 р., який вперше за останні роки став максимально близьким до рівноважного. За 2010 р. значне зростання продемонстрували прямі іноземні інвестиції, що дозволило компенсувати відтік капіталу за поточним рахунком та задовольнити зростаючий споживчий та інвестиційний попит.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші