Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Корпоративне управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Опосередковані учасники НДСУ

Організатори торгівлі цінними паперами. Організатором торгівлі можуть бути: 1) фондові біржі; 2) торговельно-інформаційні системи.

Правові аспекти функціонування НДСУ

Згідно зі ст. 197 нового Цивільного кодексу України:

  • а) для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі;
  • б) права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії);
  • в) права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту).

При цьому наслідком передачі сінних паперів завжди є відступлення права вимоги власника цінного паперу - кредитора - до емітента (боржника за цінним папером).

Емітент при розміщенні цінних паперів має право обрати як "документарну" форму випуску цінних паперів, так і "бездокументарну". Облік цінних паперів учасниками НДСУ здійснюється у двох системах обліку: системі реєстру власників іменних цінних паперів при "документарній" формі випуску цінних паперів та системі депозитарного обліку при "бездокументарній" формі випуску цінних паперів. В системі реєстру власників іменних цінних паперів облік цінних паперів здійснює реєстроутримувач. В системі депозитарного обліку облік цінних паперів здійснюють депозитарії (клірингові депозитарії) та зберігачі. Розглянемо обидві форми випуску цінних паперів в обох системах обліку, наклавши їх на схему № 2.

При цьому дуже важливим є усвідомлення того, що форма цінного паперу може стосуватися як випуску цінних паперів (про що зазначається у свідоцтві про реєстрацію випуску), так і конкретного цінного паперу. Наприклад, знерухомленння цінного паперу переводить його у "бездокументарну" форму, хоча весь випуск цінних паперів залишається у "документарній" формі.

Обравши "бездокументарну" форму випуску емітент цінних паперів фактично прирікає себе та власників цінних паперів на облік права власності на цінні папери та прав за цінними паперами виключно у системі депозитарного обліку. Це викликано тим, що технології переведення всього випуску цінних паперів у "документарну" форму ДКЦПФР не розроблено. Власники цінних паперів також не можуть перевести належні їм на праві власності цінні папери в "документарну" форму та обліковувати цінні папери у системі реєстру власників іменних цінних паперів. При цьому саме власники цінних паперів зобов'язані платити зберігачу за підтримання "рахунків у цінних паперах". За підтримання особового рахунку в системі реєстру власників іменних цінних паперів власники не платять. Тому для власників цінних паперів, якщо вони не укладають кожного дня договори щодо цінних паперів, "документарна" форма цінних паперів є дешевшою.

Обравши "документарну" форму випуску емітент має право перевести весь випуск у "бездокументарну" форму, після чого прирікає себе та власників цінних паперів на облік права власності на цінні папери та прав за цінними паперами виключно у системі депозитарного обліку із зазначеними вище наслідками.

Все ж таки "документарна" форма випуску є тим компромісом між волею емітента та волею власників, оскільки "документарна" форма випуску не позбавляє власника можливості перевести належні йому цінні папери у "бездокументарну" форму - знерухомити цінні папери.

Слід враховувати, що згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", укладення договорів на організованому ринку (на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі) можливе виключно для цінних паперів у "бездокументарній" формі. Саме тому, конкретні цінні папери "документарного" випуску слід знерухомити - перевести у "бездокументарну" форму.

Форма цінного паперу не впливає на обсяг прав за цінним папером, тобто на зобов'язальні відносини між власником цінного паперу та особою, зобов'язаною за цінним папером (емітентом). Однак форма цінного паперу впливає на порядок обліку та передачі прав за цінними паперами по системам обліку - системі реєстру власників іменних цінних паперів чи системі депозитарного обліку, які є двома системами обліку однієї Національної депозитарної системи України.

Зазначене вище слід розглянути також за спрямованістю грошових потоків за виконання своїх функцій прямими учасниками НДСУ, про що буде зазначено в кожному конкретному випадку.

Взаємовідносини учасників Національної депозитарної системи при "бездокументарній" формі випуску іменних цінних паперів.

Для розміщення іменних цінних паперів у "бездокументарній" формі емітент зобов'язаний:

  • а) укласти з депозитарієм або кліринговим депозитарієм договір про обслуговування емісії цінних паперів;
  • б) передати депозитарію або кліринговому депозитарію глобальний сертифікат (тимчасовий глобальний сертифікат) - документ, оформлений на весь випуск цінних паперів (як сукупність) у "бездокументарній" формі, який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в НДСУ. Кількість цінних паперів, на яку оформлено глобальний сертифікат має точно відповідати кількості цінних паперів, приписаній у свідоцтві про реєстрацію випуску цінних паперів, виданому ДКЦПФР емітенту цінних паперів.

Відносини учасників НДСУ слід розглядати в трьох аспектах:

  • - договірні відносини;
  • - відносини обліку цінних паперів;
  • - відносини щодо оплати послуг.
  • 1. Договірні відносини.

Договір про обслуговування емісії цінних паперів укладається між емітентом цінних паперів та обраним ним депозитарієм (кліринговим депозитарієм) для обслуговування операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів. На підставі цього договору депозитарій (кліринговий депозитарій) відкриває рахунки емітенту щодо цінних паперів власних випусків, зокрема емісійний рахунок, з якого відбувається списання цінних паперів на "рахунки у цінних паперах" власників цінних паперів у обраного ними зберігача цінних паперів при розміщенні цінних паперів. У договорі визначається порядок взяття на обслуговування та обслуговування випуску цінних паперів, здійснення операцій емітента в депозитарії щодо розміщених ним цінних паперів та при проведенні корпоративних операцій, порядок та умови оплати послуг депозитарію (клірингового депозитарію) тощо.

Між депозитарієм (кліринговим депозитарієм) та зберігачами цінних паперів укладається депозитарний договір. За цим договором депозитарій (кліринговий депозитарій) відкриває для зберігача "рахунки у цінних паперах" на яких обліковує цінні папери, які обліковуються за кожним зберігачам окремо. При цьому, депозитарій не відображає на рахунках приналежність цінних паперів конкретному власнику, а відображає тільки загальну кількість цінних паперів конкретного випуску конкретного емітента, яка обліковується конкретним зберігачем цінних паперів для власників цінних паперів - депонентів цього зберігача. У депозитарному договорі встановлюється право зберігача передавати до депозитарію (клірингового депозитарію) виключно цінні папери, які знаходяться в колективному зберіганні, порядок здійснення операцій депозитарієм (кліринговим депозитарієм), умови ведення "рахунків у цінних паперах", порядок проведення корпоративних операцій емітента цінних паперів, порядок надання облікової та фінансової інформації депозитарієм (кліринговим депозитарієм) зберігачу цінних паперів, умови оплати послуг депозитарію (клірингового депозитарію) тощо.

Власником цінних паперів з обраним ним зберігачем цінних паперів укладається договір про відкриття рахунку у цінних паперах. На підставі цього договору зберігач відкриває на ім'я власника цінних паперів "рахунок у цінних паперах" та зараховує на нього цінні папери власника, які відповідно списується з емісійного рахунку емітента у депозитарії (кліринговому депозитарії), якщо відбувається розміщення цих цінних паперів, або з "рахунку у цінних паперах" іншого власника у цього або іншого зберігача цінних паперів. У названому договорі визначаються умови ведення "рахунку у цінних паперах" власника цінних паперів, порядок проведення корпоративних операцій емітента цінних паперів, порядок надання власнику облікової та фінансової інформації зберігачем цінних паперів, а також умови оплати послуг зберігача.

Проаналізувавши спрямованість оплати послуг учасників НДСУ можна зробити висновок, що незалежно від доходу від цінних паперів, кожний власник цінних паперів змушений оплачувати послуги зберігача цінних паперів по підтриманню (веденню) "рахунку у цінних паперах". Ці зберігачі у свою чергу мають оплачувати послуги депозитарію (клірингового депозитарію).

2. Відносини обліку цінних паперів.

Учасники НДСУ здійснюють балансовий облік цінних паперів за активними та пасивними рахунками. Так, депозитарій або кліринговий депозитарій відкриває емітенту цінних паперів активний рахунок, на якому обліковує вже згаданий глобальний сертифікат. Для зберігачів цінних паперів (кожного окремо) той самий депозитарій або кліринговий депозитарій відкриває пасивні рахунки, на яких обліковуються цінні папери без конкретизації по власникам цінних паперів. Суть цього обліку полягає у тому, що кількість цінних паперів на активному рахунку має точно відповідати загальній кількості цінних паперів на пасивних рахунках.

Зберігачі цінних паперів також відкривають активні та пасивні рахунки. Кількість цінних паперів, які обліковуються на активних рахунках зберігача цінних паперів, має точно відповідати кількості цінних паперів, які обліковуються на пасивних рахунках депозитарію або клірингового депозитарію, які він відкрив для цього зберігача цінних паперів. На пасивних рахунках зберігача обліковуються цінні папери власників.

Таким чином, кількість цінних паперів, які обліковуються на активному рахунку емітента цінних паперів, відкритому депозитарієм (кліринговим депозитарієм) емітенту; кількість цінних паперів, записана в глобальному сертифікаті; кількість цінних паперів, вказана у свідоцтві про реєстрацію випуску цінних паперів та кількість цінних паперів, що обліковуються на "рахунках у цінних паперах" власників у зберігачів цінних паперів є однаковою. У цьому полягає суть балансового обліку цінних паперів учасниками НДСУ при "бездокументарній" формі випуску цінних паперів.

Не вдаючись в деталі (однак дуже важливі при вирішенні конкретних проблем на ринку цінних паперів), саме запис на пасивному "рахунку у цінних паперах" відкритому зберігачам для власника є еквівалентом паперового цінного паперу. Всі інші рахунки носять технологічний характер і часто називаються на професійному жаргоні "рахунки ДЕПО".

В разі необхідності проведення загальних зборів акціонерного товариства, або виплати доходу за цінними паперами зберігачі цінних паперів передають до депозитарію чи клірингового депозитарію реєстри рахунків власників іменних цінних паперів. Депозитарій або кліринговий депозитарій передає емітенту зведений реєстр рахунків власників іменних цінних паперів. Для виплати доходу за іменними цінними паперами цей дохід може перераховуватися емітентом цінних паперів на спеціальний банківський рахунок депозитарію або клірингового депозитарію, який у свою чергу перераховую доходи на спеціальні банківські рахунки зберігачів, а ті, у свою чергу, виплачують дохід власникам цінних паперів.

Взаємовідносини учасників Національної депозитарної системи при "документарній" формі випуску іменних цінних паперів.

Емітент зобов'язаний сформувати систему реєстру власників іменних цінних паперів не пізніше десяти днів з дати отримання ним свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів. Система реєстру складається з:

  • - реєстру власників іменних цінних паперів;
  • - емісійного рахунка, особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб;
  • - облікових регістрів з ведення реєстру (журналу обліку записів у системі реєстру, журналу обліку запитів, журналу виданих, погашених та втрачених сертифікатів, журналу адміністративних операцій, журналу реєстрації дій реєстроутримувача щодо підтвердження справжності підпису власника);
  • - документів, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру; - звітів реєстроутримувача до ДКЦПФР щодо ведення системи реєстрів.

Якщо емітент веде реєстр власників іменних цінних паперів самостійно, то він не укладає жодних договорів. При цьому він також веде балансовий облік іменних цінних паперів. Емітент відкриває сам собі емісійний рахунок, а власникам - особові рахунки. Однак, на відміну від "бездокументарної" форми випуску, записи на особових рахунках власників не є еквівалентом цінних паперів, оскільки таким еквівалентом є сертифікат цінних паперів.

За власним бажанням або якщо кількість власників іменних цінних паперів перевищує 500, емітент укладає з реєстраторам договір про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, згідно якого реєстратор веде систему реєстру власників іменних цінних паперів.

Законодавством можуть бути передбачені винятки із загального правила, які полягають у тому, що реєстри власників ведуться самими емітентами завжди. Такі винятки містяться у законодавстві для сертифікатів ФОН, іпотечних сертифікатів та інвестиційних сертифікатів.

Договором може бути передбачено формування системи реєстру, якщо така система не сформована при розміщенні цінних паперів емітентом цінних паперів.

1. Договірні відносини учасників НДСУ.

Договір про ведення реєстру емітент може укласти лише з одним реєстратором. При цьому таке доручення емітента цінних паперів не знімає з нього відповідальності щодо виконання зобов'язань за цінними паперами. Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів щодо акцій приймається виключно на загальних зборах акціонерів. На рівні нормативно-правових актів, які мають силу закону, не уточнено, чи йде мова про прийняття рішення про сам факт передачі реєстру незалежному реєстратору, чи йдеться про передачу реєстру власників іменних цінних паперів конкретному реєстратору (з визначенням його найменування). Практика, яка підтримується ДКЦПФР, йде по іншому шляху.

Загальні збори акціонерів або спостережна (наглядова) рада акціонерного товариства затверджують умови договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом акціонерного товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти календарних днів ДКЦПФР надсилає емітенту розпорядження про необхідність його укладення, а у разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів - притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

У реєстроутримувача немає договірних відносин із зареєстрованими особами.

2. Відносини обліку цінних паперів при "документарній формі випуску цінних паперів є простішими.

Емітенту відкриваються реєстратором два рахунки - емісійний та рахунок викуплених цінних паперів. Зареєстрованим особам відкриваються особові рахунки, які не можна плутати зі статусом "рахунку у цінних паперів" при "бездокументарній" формі випуску цінних паперів. Записи не особових рахунках не мають статусу цінного паперу. Такий статус мають сертифікати цінних паперів.

Таким чином, кількість цінних паперів, які обліковуються на емісійному рахунку та рахунку викуплених цінних паперів, відкритого реєстратором для емітента цінних паперів; кількість цінних паперів, вказана у свідоцтві про реєстрацію випуску цінних паперів та загальна кількість цінних паперів, що обліковуються на особових рахунках зареєстрованих осіб є однаковою. У цьому полягає суть балансового обліку цінних паперів учасниками НДСУ при "документарній" формі випуску цінних паперів.

3. Оплата послуг.

Реєстратор не має права отримувати оплату від зареєстрованих осіб під час формування або внесення змін до системи реєстру за результатами первинного розміщення будь-якого випуску цінних паперів, корпоративних операцій, придбання акцій в процесі приватизації, за виконання таких дій (операцій): внесення в систему реєстру інформації про власників цінних паперів та належні їм цінні папери, видачу виписок з реєстру власників іменних цінних паперів, сертифікатів (тимчасових свідоцтв) цінних паперів. Оплату таких послуг реєстратора здійснює емітент цінних паперів на підставі договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

У разі переведення цінних паперів з одного особового рахунка на інший оплата послуг реєстратора здійснюється за рахунок особи, з особового рахунка якої переводяться цінні папери, якщо інше не передбачено договором між сторонами договору. Для отримання оплати за послуги реєстратор при здійсненні вказаної операції направляє стороні, яка повинна здійснити оплату послуг реєстратора, письмове повідомлення про відповідність поданих документів вимогам законодавства та можливість проведення ним операції в системі реєстру власників іменних цінних паперів після отримання за неї оплати. Вказану операцію реєстратор зобов'язаний здійснити протягом одного робочого дня з дати одержання оплати за послуги.

Вищенаведена процедура не розповсюджується на випадки, коли за виконання операцій з цінними паперами, які належать зареєстрованим особам, зобов'язаний платити емітент цінних паперів. В таких випадках несплата послуг емітентом цінних паперів не може бути підставою для відмови у здійсненні операцій за розпорядженням зареєстрованої особи.

Для реалізації прав за іменними цінними паперами (участь у загальних зборах акціонерного товариства або виплата доходу за цінними паперами) реєстратор передає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів.

Взаємовідносини учасників Національної депозитарної системи за "документарної" форми випуску іменних цінних паперів зі знерухомленням частини цінних паперів.

Саме ці варіанти обліку є компромісом між волевиявленням емітента та волевиявленням власників цінних паперів щодо форми цінних паперів.

Для поєднання цих систем (системи реєстру власників іменних цінних паперів та системи депозитарного обліку) на ринку цінних паперів введено поняття "номінальний утримувач". У зв'язку з цим слід звернути особливу увагу на те, що всі відносини на ринку цінних паперів необхідно розглядати з точки зору:

  • - видів професійної діяльності на ринку цінних паперів;
  • - учасників НДСУ, які ці види діяльності здійснюють;
  • - функцій, які виконують ті чи інші учасники НДСУ.

Тому поняття "номінального утримувача" слід розглядати з точки зору функції номінального утримання цінних паперів, яку можуть виконувати депозитарні установи (депозитарії, клірингові депозитарії та зберігачі), які у свою чергу здійснюють депозитарну діяльність на ринку цінних паперів.

Функції "номінального утримувача" є позадоговірними і базуються на вимогах нормативно-правових актів. Фактично через ці відносини відбувається зв'язок двох систем обліку іменних цінних паперів при "документарній" формі випуску з знерухомленням частини цінних паперів. Відомості про номінального утримувача підлягають внесенню у систему реєстру власників іменних цінних паперів на підставі відповідного доручення, якщо право зберігача або депозитарію (клірингового депозитарію) виступати номінальним утримувачем не передбачено договором про відкриття рахунку у цінних паперах або депозитарним договором. Номінальному утримувачу, як і власникам, відкривається особовий рахунок. Номінальний утримувач з точки зору ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів має статус "зареєстрованої особи". Такий самий статус в системі реєстру мають власники іменних цінних паперів. Однак, на відміну від власників, яким реєстроутримувач видає сертифікат цінних паперів (підтвердження права власності на цінні папери), номінальному утримувачу видається "свідоцтво про знерухомлення". Цей документ не є еквівалентом цінного паперу. В ньому вказана загальна кількість цінних паперів, які обліковуються на особовому рахунку номінального утримувача в системі реєстру власників іменних цінних паперів без конкретизації по власникам цінних паперів, для яких виконується функція номінального утримування.

При опису ведення депозитарного обліку за балансовим принципом вже зазначалося, що депозитарії, клірингові депозитарії та зберігачі відкривають активні та пасивні рахунки. У випадку, коли вказані учасники НДСУ реєструються у системі реєстру в якості номінальних утримувачів, нічого не змінюється за винятком того, що в учасника, який є номінальним утримувачем на активному рахунку обліковується кількість цінних паперів, вказана у свідоцтві про знерухомлення.

Внесення номінального утримувача до реєстру власників іменних цінних паперів, а також перереєстрація цінних паперів на іншого номінального утримувача не означає, що право власності на цінні папери переходить до номінального утримувача. Операції з цінними паперами, що здійснюються між депонентами одного номінального утримувача, не відображаються у реєстрі власників іменних цінних паперів.

Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента номінальний утримувач зобов'язаний надати реєстратору реєстр рахунків власників знерухомлених іменних цінних паперів. Якщо номінальним утримувачем є зберігач, то він формує перелік власників із зазначенням кількості цінних паперів та передає його реєстроутримувачу, який включає цей перелік у загальний реєстр власників іменних цінних паперів. Якщо номінальним утримувачем зареєстрований депозитарій або кліринговий депозитарій, то на його запит зберігачі, з якими у нього укладені депозитарні договори і для яких у нього відкриті пасивні "рахунки у цінних паперах", подають йому реєстри рахунків власників із зазначенням належних цим власникам цінних паперів. Формуючи зведений реєстр рахунків власників цінних паперів, депозитарій або кліринговий депозитарій подає реєстроутримувачу цей реєстр. Реєстроутримувач формує загальний реєстр власників іменних цінних паперів, включаючи до нього таких власників, які обліковуються в системі депозитарного обліку через номінальних утримувачів.

Взаємовідносини учасників НДСУ при укладенні та виконанні договорів щодо цінних паперів.

Основою торгівлі цінними паперами на організованому (організаційно оформленому) ринку є поняття обігу цінних паперів. Під обігом цінних паперів розуміють укладання та виконання правочинів (угод) щодо цінних паперів, не пов'язані з їх розміщенням (ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"). Договори про передачу цінних паперів у власність (купівля-продаж, міна, дарування, позика) можуть укладатися як на організованому ринку, так і на неорганізованому ринку (безпосередньо між сторонами договору). Виконанню такі договори підлягають за цінними паперами - в НДСУ, а за грошима - в банківській системі.

Якщо договір укладається на неорганізованому ринку, то перереєстрація прав за цінними паперами відбувається:

  • а) в системі реєстру власників іменних цінних паперів, якщо цінні папери у "документарній" формі;
  • б) в системі депозитарного обліку, якщо цінні папери у "бездокументарній" формі.

Не забороненою є передача цінних паперів від власника, якому відкритий "рахунок у цінних паперах" у зберігача (у системі депозитарного обліку) новому власнику цінних паперів, якому відкрито особовий рахунок в системі реєстру власників іменних цінних паперів, або від власника, якому відкрито особовий рахунок в систему реєстру власників іменних цінних паперів новому власнику, якому відкритий "рахунок у цінних паперах" у зберігача (у системі депозитарного обліку). Однак, враховуючи ступінь розвиненості НДСУ та якість нормативно-правових актів, рекомендується спочатку перевести цінні папери у одну систему обліку і вже потім здійснити всі дії по виконанню договору про передачу цінних паперів.

Для перереєстрації прав за цінними паперами в системі реєстру власників іменних цінних паперів (цінні папери у "документарній" формі), сторони договору подають реєстроутримувачу чотири документи: 1) власне договір про відчуження цінних паперів (купівлі-продажу, міни, дарування, позики); 2) сертифікат цінних паперів; 3) передавальне розпорядження, підписане відчужувачем; 4) анкету власника, підписану набувачем цінних паперів. При позадоговірному переході прав за цінними паперами (рішення чи вирок суду, свідоцтво про право на спадщину тощо) подається документ, що є підставою для перереєстрації, а також анкета нового власника цінного паперу.

При перереєстрації права власності на цінні папери у системі депозитарного обліку (цінні папери у "бездокументарній" формі), сторони договору дають своїм зберігачам цінних паперів договори, які є підставою передачі цінних паперів у власність (купівлі-продажу, міни, дарування, позики), а також відповідні розпорядження про списання/зарахування цінних паперів на пасивних "рахунках у цінних паперах".

Інакше відбувається укладення та виконання договорів на організованому ринку. Викликано це необхідністю забезпечення поставки цінних паперів проти їх оплати (принцип "поставка проти платежу"), створення умов для клірингу за цінними паперами та грошима (грошовими коштами) і розрахунків на виконання договору. Тому ст. 13 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" передбачає, що на організованому ринку відбувається торгівля цінними паперами виключно у "бездокументарній" формі. Якщо цінні папери розміщені у "документарній" формі, такі цінні папери мають бути знерухомлені в системі депозитарного обліку на ім'я депозитарію або клірингового депозитарію в якості номінального утримувача.

Не всі торговці цінними паперами мають право (не отримали ліцензію) або можливість (не можуть виконати вимоги щодо зберігача) стати зберігачами цінних паперів. Однак і такі торгівці займають свою нішу в НДСУ. Вони мають можливість стати керуючими "рахунками у цінних паперах", які відкриті власникам цінних паперів зберігачами цінних паперів. У цьому випадку такі торгівці не мають права вести облік права власності на цінні папери, як це роблять зберігачі цінних паперів, але вони можуть укладати за дорученням власника договори на організованому ринку.

Особливості обліку та обігу цінних папери на пред'явника у "бездокументарній" формі.

Поняття цінних паперів на пред'явника у "бездокументарній" формі є новим для класичної теорії цінних паперів. Однак, таке явище існує у багатьох країнах. Найкласичнішим варіантом можна вважати Францію. Для України поява цінних паперів на пред'явника не є характерною, оскільки більшою частиною цінних паперів є акції, які з'явилися внаслідок приватизації. При приватизації підприємствам можна було розміщувати виключно іменні акції. Аналогічне обмеження існує для закритих акціонерних товариств щодо розміщення акцій. Однак, певна частина цінних паперів на пред'явника все ж існує в Україні. Оскільки на організованому ринку можуть реалізовуватися виключно цінні папери у "бездокументарній" формі, виникла необхідність знерухомлення цінних паперів на пред'явника та облік їх у системі депозитарного обліку НДСУ.

Традиційно прийнято вважати, що іменним цінним папером є цінний папір на якому вказано ім'я власника (тобто за реквізитами цінного паперу можна ідентифікувати власника). При дослідженні видів цінних паперів та їх обліку в НДСУ виявилася характерною відмінність між іменними цінними паперами та цінними паперами на пред'явника незалежно від їх форми. Ключовою відмінністю іменних та пред'явницьких паперів є можливість ідентифікації власника для емітента цінних паперів.

Слід відзначити, що виходячи зі змісту ст. 197 нового ЦК України (норма не містить слів "якщо інше не передбачено законом") унеможливлюється подальше знерухомлених цінних паперів на пред'явника (абзац 2 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"), а цінні папери на пред'явника можуть існувати виключно у "документарній" формі. Це, звичайно, є значним кроком назад у розвитку теорії цінних паперів та міжнародної практики. Згідно зі ст. 389 "Витребування грошей та цінних паперів" ЦК України цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача. Це ще раз підтверджує, що цінні папери на пред'явника розглядаються в ЦК України в "документарній" формі, без врахування можливості їх існування в системі депозитарного обліку, оскільки при цій системі обліку неможливою є віндикація цінних паперів взагалі.

Забезпечення передачі права власності на цінні папери та прав за цінними паперами учасниками НДСУ

У ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" прописані основні норми, якими регулюються питання переходу права власності на цінні папери, прав за цінними паперами та реалізації прав за цінними паперами.

Іменні цінні папери, розміщені у "документарній" формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"). Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. В цьому випадку законодавцем порушено одну з головних ознак цінних паперів, що може призвести до реалізації прав за цінними паперами не власником, або неможливості реалізації прав за цінним папером власником цінного паперу. Норма ст. 5 названого закону має бути скорегована.

У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності на цінні папери та права за цінними паперами переходять до нового власника з моменту зарахування їх на "рахунок у цінних паперах" власника у зберігача цінних паперів.

Право власності на іменні цінні папери та права за цими паперами, розміщеними у "бездокументарній" формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на "рахунок у цінних паперах" власника у зберігача цінних паперів.

Право власності на цінні папери на пред'явника та права за цими цінними паперами, розміщеними у "документарній" формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів.

У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на "рахунок у цінних паперах" власника у зберігача цінних паперів.

Право власності на цінні папери на пред'явника та права за цими цінними паперами, розміщеними в "бездокументарній" формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на "рахунок у цінних паперах" власника у зберігача.

Підтвердженням права власності на цінні папери у "документарній" формі є сертифікат цінних паперів, а на цінні папери у "бездокументарній" формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах, тимчасове свідоцтво, зобов'язання емітента не є підтвердженням права власності на цінні папери, навіть якщо про це говориться у підзаконних нормативно-правових актах. Ці документи не можуть бути предметом правочинів (угод), що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери та (або) прав за цінними паперами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші