Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СТРУКТУРА, ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Розділ 1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 1. Сутність, розвиток та основні поняття інноваційного менеджменту

  • 1.1. Суть, мета інноваційного менеджменту. Інноваційний менеджмент як наука і вид діяльності. Основні цілі інноваційного менеджменту. Напрями інноваційного менеджменту. Важливіша умова дії механізмів інновацій.
  • 1.2. Поняття інновацій. Суть і порівняльна характеристика понять "новація", "винахід", "відкриття", "інновація". Загальне уявлення про інноваційну діяльність та її процеси. Різноманітні аспекти їх впливу па економічну суспільну систему. Нерівномірність інноваційної активності. Дифузія інновацій. Два теоретичних підходи до механізму первинних інновацій.
  • 1.3. Класифікація інновацій. За сферою застосування і науково-дослідних розробок, темпами проведення, інтенсивністю, масштабами, результативністю, ступенем ринкової новизни, глибиною внесених змін, ступенем поширення, місцем у виробничому циклі, часткою охоплення ринку, способом впровадження.
  • 1.4. Еволюція інноваційних теорій. Теорія "довгих хвиль" Кондратьсва. Взаємозв'язок між амплітудою коливання економічних циклів та різними чинниками кон'юнктури. Великі, середні та короткі хвилі. Вплив на соціально-економічне життя суспільства. Рівновага першого порядку (попит і пропозиція), рівновага другого порядку (переливаюся капіталу в нове обладнання, машини, модернізацію виробництва),рівновага третього порядку (глобальні зміни щодо виробничих технологій, сировинної бази, джерел енергії).
  • 1.5. Класична теорія нововведень. Внесок засновника класичної теорії H.A. Шумпетера. Погляди В. Зомбарта, В. Мітчерліха. Підприємець як носій технічного прогресу. Продуктові та технологічні, базові та вторинні інновацій "Інноваційні пучки" — кластери. Доробок С. Кузнеця — теорія будівельних циклів.
  • 1.6. Неокласична теорія нововведень. Гіпотеза перервності Г. Менша, Модель процесу переходу від одного стабільного стану до іншого. S-подібна крива. Технологічний пат. Дослідження та висновки інших учених неокласичної теорії.
  • 1.7. Теорія прискорення. Передумови виникнення теорії. Тенденції до прискорення фази винаходів і нововведень. Скорочення життєвого циклу нововведення. Нові концепції організаційного розвитку у глобалізованій світовій економіці. Синдром "Силіконової долини". Піонерний тип інноваційного процесу. Позитивні й негативні наслідки прискореного темпу життєдіяльності.

Рекомендована література [33, 42, 44, 48, 50, 66, 106, 115].

Тема 2. Інноваційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту

  • 2.1. Різновиди та складові інноваційної діяльності. Інноваційний цикл: мотивація і постановка інноваційних цілей, фундаментальна наукова діяльність, стадія науково-дослідних і конструкторських розробок, виробнича, реалізації, споживання. Послідовний (безперервний, дискретний), паралельний різновиди циклів.
  • 2.2. Прикладні науково-дослідні розробки. Властивості інноваційної діяльності: взаємозв'язок і взаємодія всіх елементів, цілісність, узгодженість і синхронність у часі, узгодженість з місією і цілями організації, адаптивність, сприйняття змін середовища; автономність управлінської структури, функцій управління, багатофункціональність і багатоаспектність; оновлюваність. Стадії інноваційного процесу.
  • 2.3. Характеристика інноваційної інфраструктури. Форми, які забезпечують розвиток інноваційної діяльності.

Рекомендована література [31, 71, 80, 83, 103].

Тема 3. Державна підтримка інноваційної діяльності

  • 3.1. Інноваційність розвитку в умовах глобалізації. Проблеми забезпечення національної конкурентоспроможності. Основні чинники конкурентоспроможності національної економіки. Знання як самостійна продуктивна сила. Інноваційний розвиток як процес структурного вдосконалення національної економіки за рахунок практичного використання нових знань. Модель інноваційної діяльності в економіці.
  • 3.2. Інноваційний етап розвитку України у стратегії економічних трансформацій. Створення передумов до інноваційної моделі розвитку. Основні завдання інноваційної політики держави: забезпечення збалансованої взаємодії наукового, технічного і виробництво потенціалів, розробка та впровадження механізму активізації інноваційної діяльності. Методи підтримки інноваційної діяльності: прямий, фіскальні пільги для інноваторів, інші правові, інфраструктур ні, економічні та політичні інструменти.
  • 3.3. Проблеми інноваційного розвитку в Україні. Макроекономічні проблеми та їхній вплив на розвиток суспільства. Деформація структури промислового виробництва. Слабкий науковий потенціал. Необхідність розробки державної стратегії інноваційного розвитку.

Рекомендована література [1—7, 34, 37, 41, 48, 82, 85, 101, 109, 111].

Тема 4. Організаційні форми інноваційної діяльності

  • 4.1. Типи організаційних структур управління інноваціями на підприємстві. Характеристика призначення спеціальних підрозділів. Центральні служби координації діяльності. Спеціалізовані підрозділи. Служби координації інновацій. Програмно-цільові групи. Центри розвитку. Венчурні підрозділи. Спеціалізовані централізовані фонди. Консультативні (аналітичні) групи. Побудова розгалужених структур за функціями, територіальною ознакою, цілями та завданнями. Матричний, проектний типи структур.
  • 4.2. Управління науково-дослідними і конструкторськими роботами. Головні органи управління науково-дослідної установи. Форми побудови та управління: програмна, продуктова, дисциплінарна структури.
  • 4.3. Науково-технічне співробітництво, форми інтеграції науки і виробництва. Зміст понять: технопарк, технополіс, регіональні науково-промислові комплекси, науково технічні центри, бізнес-інкубатори, венчурні фірми (ризик-фірми), консультативні й аналітичні фірми, науково-технічні стратегічні альянси (консорціуми, спільні підприємства, концерни, холдинги, фінансово-промиє лові групи), тимчасові науково-технічні колективи.

Рекомендована література [49, 58, 67, 70, 73, 77, 98].


Розділ 2. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ЯК СУБ'ЄКТОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ

Тема 5. Управління інноваційним розвитком організації

  • 5.1. Функції і роль інноваційних менеджерів. Загальні функції, повноваження. Основні вимоги до професійної компетенції інноваційних менеджерів. Правила організації інноваційного менеджменту па підприємстві.
  • 5.2. Аналіз інноваційних можливостей організації. Сприйнятливість організації до нововведень. Чинники чутливості до нововведень. Наукоємність продукції. Три види технологій: стабільна, плідна, мінлива. Науково-технічний рівень технологічної системи. Параметри та показники технологічної системи сприйняття нововведень. Структурно-організаційні, економічні, соціальні, управлінські параметри сприйняття інновацій. Поняття інноваційного потенціалу. Ресурсний методологічний підхід до потенціалу. Структура та властивості інноваційного потенціалу підприємства. Аналіз конкурентних переваг організації.
  • 5.3. Мотивація працівників до інновацій. Методи мотивації. Важливі чинники мотивації творчості: складність, цінність, незалежність і необхідність.
  • 5.4. Система планування інновацій, сутність і основні види. Управління інноваціями та стратегія розвитку підприємства. Етапи процесу формування інноваційної стратегії підприємства. Зв'язок інноваційної стратегії із загальною. Принципи формування інноваційної стратегії. Розробка та складання бюджету і організаційного плану діяльності. Управління витратами в інноваційній діяльності.
  • 5.5. Класифікація підприємств щодо ставлення до інновацій. Високотехнологічні, з високим рівнем освоєння інновацій, з елементами новаторського підходу. Чотири категорії підприємств: експелеренти, комутанти, віоленти, патієнти.
  • 5.6. Захист інтелектуальної власності. Основні типи захисту інтелектуальної власності: патенти, авторське право, товарний знак. Вдосконалення і розвиток чинного законодавства в патентно-ліцензійній сфері.

Рекомендована література [35, 42, 45, 53, 63, 69, 70, 96, 100, 102].

Тема 6. Управління інноваційним проектом

  • 6.1. Етапи підготовки та реалізації проекту. Поняття інноваційного проекту. Його суть як форми організації управління інноваційною діяльністю, процесу здійснення інновацій та комплексу документації. Обов'язкові структурні елементи, цілі і задачі проекту. Класифікація проектів. Етапи інноваційного проекту, фази передінвестиційної, інвестиційної стадій.
  • 6.2. Управління персоналом у процесі реалізація інноваційного проекту. Учасники проекту: ініціатор, інвестор, керівник проекту, команда проекту, контрактор, проектувальник, генеральний підрядник, постачальник, ліцензори, органи влади, виробник кінцевої продукції проекту, споживачі кінцевої продукції, інші учасники, підтримуючі структури. їхні ролі, розподіл функцій і відповідальності.
  • 6.3. Управління конкурентоспроможністю інноваційного проекту. Економічні умови, соціальні, стиль керівництва, організація проекту, методи та засоби комунікації. Характеристика сфер найближчого оточення проекту: фінансової, виробничої, збутової, матеріального забезпечення, інфраструктура.
  • 6.4. Інформаційне та інвестиційне забезпечення. Значення, види, джерела інформації для забезпечення інноваційних процесів. Форми інвестування, їх переваги та недоліки.
  • 6.5. Управління підтримкою і вдосконаленням конкурентних переваг. Джерела та методи генерації нових ідей, успіх нововведень. Групи творчих особистостей: генератори, аналітики, трансформатори. Етапізація творчого пошуку: генерація або запозичення ідей, втілення у конкретні варіанти, оцінка споживчої, технічної, економічної, соціальної ефективності інновацій та вибір. Неформальні методи генерування і формування інноваційної ідеї: мозкова атака, зворотна мозкова атака, тіньова мозкова атака, корабельна рада, метод фокальних об'єктів, метод запитань, колективного блокноту, анкетування, написання сценаріїв, синектичний, метод розкладання на складові частини, морфологічний аналіз, латеральне мислення, "Мрії посеред білого дня", метод Дельфі, ділові ігри, метод "Групового генія". Формальні методи: "дерево рішень", економіко-математичне моделювання, мережеве управління. Експериментування. Чинники успіху нововведення: перевага над конкурентами, маркетингова ексклюзивність, висока синергія IIДР і виробництва, якість інноваційного менеджменту, технологічна перевага; ретельний підготовчий етап; сприятлива кон'юнктура; відповідність організаційної структури цілям та напрямам діяльності.
  • 6.6. Управління конкурентоспроможністю і якістю нової продукції. Процес впровадження продуктових інновацій. Концепція життєвого циклу продукту (ЖЦП). Підготовча фаза розробки (народження), випуск (дитинство), розширення (юність), зрілість, спад (старіння і смерть). Модель ЖЦП з характеристикою окремих стадій і заходів, етапи розробки та оцінка проекту нового товару.

Рекомендована література [22—24, 31, 32, 37, 39, 40, 44, 53, 67, 85].

Тема 7. Управління ризиками в інноваційній діяльності

  • 7.1. Основи теорії управління ризиками. Суть поняття ризику, його економічна природа. Багато варіантність, гнучкість і неповторність способів дій конкретній ситуації. Стадії оцінки ризиків. Причини, різновиди, класифікація ризиків.
  • 7.2. Класифікація ризиків. Ефективність організації управління ризиком. Валютний ризик. Процентний ризик. Інноваційні ризики.
  • 7.3. Принципи управління інноваційним ризиком: системного підходу; принципи обґрунтованості заходів та дій; принцип економічності; принцип послідовності; гнучкість стратегії управління ризиком тощо.
  • 7.4. Методи управління ризиками. Створення спеціальних фондів, трансфер, прогнозування та моделювання втрат. Оцінка ризику за допомогою умови мінімізації рівня видатків на весь життєвий цикл проекту, розрахунок ступеня ризику у вартісному еквіваленті, оптимізація техніко-технологічних параметрів.

Рекомендована література [42, 43, 53, 66, 74].

Тема 8. Оцінка ефективності інноваційної діяльності

  • 8.1. Ефективність інноваційної діяльності. Методи вибору, критерії оцінки, ефективність. Інженерне експертне оцінювання. Три рівні експертизи: попередній розгляд проекту; формалізація результатів на рейтинговій основі; висновок за проектом. Розрахунок індивідуального рейтингу проекту.
  • 8.2. Обґрунтування економічної ефективності інноваційного проекту. Моделі оцінки додаткових прибутків і затрат. Статичні та динамічні показ пики фінансової ефективності. Економічна, соціальна, екологічна, організаційна, науково-технічна, комерційна, бюджетна, народногосподарська. Часткові кількісні показники ефективності інноваційного проекту.
  • 8.3. Оцінка ризиків реалізації інноваційного проекту. Етапи оцінки ризиків інноваційних проектів, методологія оцінювання.

Рекомендована література [10, 22—24, 31, 32 37 39, 40, 44, 53, 67, 68, 85].


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші