Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначення економічної теорії як науки

Економічна теорія - це наука, яка вивчає, як саме суб'єкти господарчої діяльності використовують наявні обмежені ресурси при організації та спеціалізації виробництва, обміні і споживанні товарів та послуг в умовах існуючої економічної системи. У зв'язку з тим, що у визначенні економіки закладено багато інформації, слід сформулювати її ключові категорії: суб'єкти господарчої діяльності, обмеженість ресурсів, вибір, спеціалізація, обмін та економічні системи.

Суб'єкти господарчої діяльності

Суб'єкти господарчої діяльності - це окремі люди, організації та фірми, котрі беруть участь у виробництві, спеціалізації, обміні та споживанні. Вони можуть представляти бізнес, державний сектор, некомерційні організації.

Обмеженість ресурсів

Для того щоб зрозуміти, що таке обмеженість ресурсів, необхідно визначити поняття "ресурси" та "обмеженість". Ресурси - це землі, природні багатства, праця, капітал (заводи, устаткування, споруди), які необхідні для виробництва товарів та послуг. Вони є економічним багатством суспільства, тому що в кінцевому підсумку визначають обсяг продукції, яке суспільство здатне виробити.

Економісти класифікують ресурси (фактори виробництва) на чотири основні категорії:

  • 1) земля та природні ресурси;
  • 2)праця;
  • 3) капітал;
  • 4) підприємницькі здібності.

Поняття "обмеженість" застосовується по-різному в економіці та повсякденному житті. Обмеженість в економіці означає, що кількість запропонованого товару чи ресурсу, менша від тієї кількості, яку споживач хотів би мати за умови, якщо вона дістанеться йому безкоштовно. Поняття "обмеженість" не належить ні до визначення багатства, ні до визначення бідності. Обмеженості не можна уникнути ні в багатому, ні в незаможному суспільстві. Єдина відмітна ознака - невідповідність кількості наявних товарів та послуг з кількістю бажаних. Товари та послуги, які споживаються заможними людьми (дорогі автомобілі, подорожі та ін.) можуть бути рідкісними (дефіцитними) так само, як і товари, що споживаються незаможними (проїзд на маршрутному таксі та ін.). В обох випадках, кількість товарів, які люди бажали б мати за нульовою ціною, перевищує доступну всім кількість цих товарів.

Однак не всі ресурси обмежені. Деякі природні ресурси, такі як кисень або енергія сонця (без яких неможливе жодне виробництво), доступні в тій кількості, яка перевищує кількість, бажану споживачем за нульовою ціною. Ці ресурси доступні всім і кожному.

Вибір

Оскільки існує обмеженість ресурсів, суб'єкти господарчої діяльності і суспільство повинні постійно робити вибір. Домогосподарки повинні вибирати, як використовувати свій обмежений доход на придбання необхідних товарів та послуг. Бізнес повинен обирати між комбінаціями обмежених ресурсів для виробництва різноманітних товарів. Виробник іграшок має вирішити, яку саме продукцію виробити.

Виробник автомобілів повинен обрати між виробництвом малолітражних, вантажних та спортивних автомобілів. Уряд, зіткнувшись із обмеженим бюджетом, повинен вирішити, як витратити фінансові ресурси. Необхідно зменшити чи збільшити витрати на оборону? Витратити ці кошти на будову місцевої лікарні чи на охорону навколишнього середовища? Якщо ресурси були б необмеженими, не було б і проблеми вибору, оскільки не існував би дефіцит товарів та послуг. Але подібної ситуації ніколи не буде. Обмеженість змушує суб'єктів господарської діяльності робити вибір.

Спеціалізація та обмін

Одним з найважливіших явищ економічного життя є спеціалізація суб'єктів господарчої діяльності (див. приклад 1.1). Деякі люди займаються виробництвом комп'ютерів, деякі їх продають. Деякі спеціалізуються в юриспруденції, деякі - в медицині.

Приклад 1.1

Спеціалізація на фабриці по виробництву шпильок

Відомий економіст Адам Сміт (XVIII ст.) у своїй книзі "Багатство народів" називав виробництво шпильок як приклад, який ілюструє переваги спеціалізації. Наприкінці XVIII ст., як і в наш час, виробництво шпильок складалось із 7 операцій: 1) витягування дроту; 2) випрямлення дроту; 3) загострення кінців; 4) згортання в петлю; 5) нарізання капелюшків для шпильок; 6) спайка та відбілювання окремих частин; 7) загортання готової продукції в папір та упакування. Відповідно до розрахунків А. Сміта, кожний робітник виробляв майже 500 шпильок на день. Якщо б робітник працював сам на сам, то він був би здатен виготовити тільки декілька шпильок на день. Таким чином, основна перевага спеціалізації полягає в розподілі виробництва на безліч окремих операцій: одна частина робітників займається витягуванням дроту, друга - його випрямленням, третя - загостренням кінців і т.д. Таким чином, Адам Сміт довів, що спеціалізація підвищує процвітання економіки [12].

Спеціалізація породжує обмін. Без обміну спеціалізація була би марною, тому що суб'єкти господарчої діяльності залишалися б тільки зі своїми товарами та послугами. Так, японські виробники без обміну мали б тільки свою електронну продукцію та машини, лікарі, які оберігають здоров'я людей, змушені були б обходитися без продуктів харчування, одягу і т.д.

Економічна система

Для того щоб зберегти свою життєдіяльність, суспільство повинно правильно робити вибір. Різні суспільства приймають принципово неоднакові рішення. В одному суспільстві виробництво засноване на приватній власності та ринковому розподілі, а в іншому превалює суспільна власність.

Немає і не може бути єдиного результату та єдиної формули ефективного та справедливого розподілу ресурсів. Обмеженість ресурсів потребує, щоб суспільство зробило вибір: якомога краще використати наявні обмежені ресурси. Незбалансованість потреб і можливостей їх задовольнити змушує суспільство створювати та розвивати господарчий механізм, який здатен вирішити проблему економічного вибору: що, як і для кого виробляти. Від того, наскільки успішно економічна система справляється з цим завданням, залежить збереження в країні спокою та соціального ладу.

Отже, економічна система - це сукупність правових, організаційних, господарчих, владно-політичних установ, які визначені для вирішення проблеми обмеженості ресурсів. Без такої системи неможлива господарча діяльність.

У сучасній економіці існують три типи економічних систем:

  • 1) ринкова система, яка заснована на приватній власності;
  • 2) адміністративно-командна система, яка заснована на суспільній або державній власності;
  • 3) змішана система, яка має властивості перших двох. Виробляючи та обмінюючи поміж собою мільйони товарів, люди

не можуть обійтися без зіставлення вигод та збитків, без розрахунку витрат та прибутку в сьогоденні або в майбутньому. Увесь цей процес охоплює величезну кількість економічних факторів та явищ. Ці фактори та явища повинні бути витлумачені економістами. Таким чином, для того щоб навчитися розуміти сенс того, що відбувається, збирати та систематизувати подекуди суперечливі факти господарчої діяльності, знайти між ними зв'язок, економісти змушені звертатися до економічних теорій.

Економічна теорія - це послідовне та достовірне пояснення того, яким чином ті чи інші факти або явища економічного життя пов'язані між собою. Наприклад, необхідно зрозуміти чому змінюються темпи житлового будівництва в місті О. Часом обсяг будівництва нових будинків надто високий, а часом - істотно зменшується. Економічна теорія дає таке пояснення цьому явищу: темпи житлового будівництва перебувають у прямій залежності від відсоткових ставок за кредит, які майбутні власники квартир змушені виплачувати банкам, що дали їм кошти в позику. Коли ставка знижується, зростає кількість людей, які можуть скористатися банківською позикою і почати будувати собі житло. Отже, обсяг житлового будівництва зростає. Окрім цього, зниження відсоткових ставок позначається на зменшенні витрат будівничих фірм, що також беруть позики в банках для збільшення обсягу будівництва. А це веде до зниження цін на житло і збільшення кількості бажаючих купити будинки або квартири. Цілком логічно, якщо відсоткова ставка на позику збільшується, то спостерігається зворотне явище - темпи житлового будівництва в цей період зменшуються (діаграму 1.1).

Співвідношення відсоткових ставок та кількості будинків

Діаграма 1.1. Співвідношення відсоткових ставок та кількості будинків

Теорія має цінність за умови підтвердження фактами. Економісти перевіряють свої економічні теорії, щоб довести, що факти не суперечать теоретичним висновкам. Таким чином, необхідно (див. діаграму 1.1), зібрати дані про новозбудоване житло і про розмір відсоткових ставок за якийсь період часу. Діаграма 1.1 підтверджує теорію, оскільки періоди високої активності сі будівництві житла мають тенденцію збігатися з періодами нижчої відсоткової ставки. Лише після того як економісти будуть впевнені, що нижча відсоткова ставка дійсно впливає на прискорення темпів будівництва, вони зроблять висновок, що теорія узгоджується з фактами. Але якщо факти не узгоджуються з теорією, її слід переглянути. Тоді необхідно сформулювати нову теорію і довести її за допомогою нових фактів. Економічні теорії приносять користь за умови їхньої "роботи", і якщо вони безрезультатні, то їх треба відкинути.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші