Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЖИТТЯ У ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ І РУСІ

У другій частині нашого визначення поняття "суспільство" підкреслена ідея взаємозв'язку людей і взаємодії різних сфер суспільного життя. У філософській літературі суспільство визначається як динамічна система. Нове поняття "система" може здатися складним, але є сенс у ньому розібратися, тому що у світі чимало об'єктів, які охоплюються цим поняттям. До них відносяться спостережуваний нами Всесвіт, культура окремого народу і діяльність самої людини.

Слово "система" грецького походження означає "ціле", "складене з частин", "сукупність". Таким чином, кожна система включає взаємодіючі частини: підсистеми й елементи. Головного значення набувають зв'язки і відносини між частинами. Динамічні системи допускають різні зміни, розвиток, виникнення нових і відмирання старих частин і зв'язків між ними.

Суспільство складається з величезної кількості складових його елементів і Підсистем, які поновлюються і знаходяться у змінюваних зв'язках і взаємодіях. Спробуємо виділити деякі з цих частині простежити зв'язки між ними.

Найважливішим елементом суспільства виступають соціальні інститути. Розглянемо їхні основні ознаки на прикладі такого важливого інституту суспільства, як сім'я. Насамперед сім'я - це заснована на інтимності й емоційній прихильності невелика група людей, пов'язаних узами шлюбу (подружжя) і кревного споріднення (батьки і діти).

Створення сім'ї - одна з фундаментальних потреб людини. Разом з тим, сім'я виконує в суспільстві важливі функції: народження і виховання дітей, економічна підтримка малолітніх і непрацездатних та багато інших. Кожен член сім'ї займає в ній своє особливе становище, що припускає відповідну поведінку: батьки (чи один з них) забезпечують засоби до існування, ведуть домашні справи, займаються дітьми. Діти вчаться, допомагають по господарству. Така поведінка регулюється не тільки внутрішньо сімейними правилами, але і суспільними нормами: мораллю і правом. Так, суспільна мораль засуджує відсутність турботи старших членів сім'ї про молодших. Закон закріплює відповідальність і зобов'язання подружжя стосовно одне до одного, до дітей, повнолітніх дітей, до старих батьків. Створення сім'ї, основні віхи сімейного життя супроводжуються сталими в суспільстві традиціями й обрядами. Наприклад, у багатьох країнах шлюбний ритуал включає обмін подружжя обручками.

Таким чином, соціальний інститут можна розглядати як стійку, сукупність людей, груп, установ, діяльність яких спрямована на виконання конкретних суспільних функцій і будується на засадах певних ідеальних норм, правил, стандартів поведінки.

Крім сім'ї, до основних інститутів суспільства відносяться держава, школа. Інститути існують у політиці, економіці, культурі. їхня наявність робить поведінку людей більш передбачуваною, а суспільство в цілому більш стійким.

До числа підсистем суспільства можна віднести сфери суспільного життя: економічну (відносини в процесі матеріального виробництва), соціальну (взаємодія класів, соціальних верств і груп), політичну (діяльність державних організацій, політичних партій), духовну (мораль, релігія, мистецтво, філософія, діяльність наукових, релігійних, освітніх організацій і установ).

Кожна сфера суспільного життя теж являє собою складне утворення, елементи, що її складають, дають уявлення і про суспільство в цілому. Не випадково одні дослідники розглядають суспільство на рівні діючих у ньому організацій (держави, церкви, системи освіти тощо), інші - крізь призму взаємодії соціальних спільнот. Людина входить у суспільство через колектив, будучи членом декількох колективів (трудового, профспілкового тощо). Суспільство представляється як колектив колективів.

Людина входить і в більш великі спільності людей. Вона належить до певної соціальної групи, класу, нації, є громадянином якої-небудь держави, іноді декількох, якщо дозволяє їхнє законодавство.

Різноманітні зв'язки, що виникають між соціальними групами, класами, націями, а також усередині них у процесі економічного, соціального, політичного, культурного життя і діяльності, називаються суспільними відносинами.

Не всі зв'язки, що виникають між людьми в процесі спілкування, спільної діяльності, відносять до суспільних відносин. Справді, уявіть, що ви знаходитеся в переповненому автобусі: хтось запитав у вас, коли буде потрібна йому зупинка, хтось просить вас поступитися місцем. Контакти, що виникають у цих випадках, випадкові, епізодичні. їх не відносять до суспільних відносин.

Звернемося до іншої ситуації. Ви прийшли влаштовуватися на роботу. Вам доведеться пред'явити ряд документів, можливо, пройти співбесіду, укласти договір, де обговорюються всі основні умови найму. Через подібні процедури проходить кожний, хто вирішує те ж завдання, що і ви. Такі відносини - стійко повторювані, багато в чому безособові (формальні), що зачіпають важливі сторони життя людей — і називаються суспільними. Суспільні відносини складаються у всіх сферах суспільного життя. В економіці, приміром, це відносини власності, розподілу.

Проілюструвати зв'язки між підсистемами й елементами суспільства можна різними прикладами. Так, вивчення далекого минулого людства дозволило вченим зробити висновок про те, що моральні відносини людей в умовах первісності будувалися на колективістських засадах, тобто, говорячи сучасною мовою, пріоритет завжди віддавався колективу, а не окремому індивіду. Відомо також, що моральні норми, які існували в багатьох племен у ті архаїчні часи, допускали убивство слабких членів роду (хворих дітей, старих) і навіть людожерство. Чи вплинули на уявлення людей про межі морально припустимого реальні матеріальні умови їхнього існування? Відповідь зрозуміла. Необхідність спільно добувати матеріальні блага, приреченість на швидку загибель людини, що відірвались від роду, саме в цьому варто шукати витоки колективістської моралі. Також з позицій боротьби за існування і виживання люди не вважали аморальним звільнятися від тих, хто міг стати тягарем для колективу.

Добре прослідковується зв'язок правових норм і соціально економічних відносин. Звернемося до відомих історичних фактів. В одному з перших зведень законів Київської Русі, що називається "Руська Правда", передбачені різні покарання за убивство. При цьому міра покарання визначалася, в першу чергу, місцем людини в системі ієрархічних відносин, її приналежністю до тієї чи іншої соціальної верстви чи групи. Так, штраф за убивство тіуна (управителя) був величезний: він дорівнював вартості череди в 80 волів чи 400 баранів. Життя смерда чи холопа цінувалося в 16 разів дешевше.

Суспільне життя знаходиться в постійній зміні. Темпи і масштаби цих змін можуть бути різними, в історії людства були періоди, коли сформований порядок життя не змінювався у своїх основах сторіччями, згодом темпи змін стали наростати.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші