Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Культурологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ

Поняття, зміст, функції культури

Поняття культури

Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів, у першу чергу - від культури. При цьому в будь-яку історичну епоху співіснує велика кількість різних культур. їхня взаємодія, взаємопроникнення істотно визначають життєву позицію людини, її світовідчуття й світосприйняття. Якщо ми говоримо про культуру, то маємо на увазі не тільки твори мистецтва, але й усю сукупність духовних і матеріальних цінностей та способів їх створення.

Первісне уявлення про культуру дали давні римляни, вони вбачали в ній узагальнення всіх форм людської активності. Культура - штучне, рукотворне буття, отримане людиною в результаті перетворення буття суспільного - "натури". Поняття "культура", таким чином, було спочатку аналогічне до поняття "господарство" і співвідносилося з культурою чогось: культура душі, культура розуму, культ богів і культ предків.

Поняття "культура" одним із перших використав римський письменник Марк Катон у значенні "агрикультура" в одному із трактатів про землеробство. Ішлося про догляд за ділянкою землі. Згодом поняття "культура" "відривається від земного ґрунту" й метафорично співвідноситься з розумністю, сам термін походить від латинського corele - обробляти, почитати, звідки походить термін cultus - оброблення, догляд, шанування (в поняттях cultus deorum і cultus agri).

Пізніше cultus agri перетворився на cultura agri - землеробство. Від цього ж слова утворене й середньовічне cultura mentis - культура мислення.

У своєму уявленні про культуру римський філософ Марк Туллій Цицерон уже мав на увазі не землю, а духовність. Він вів мову про необхідність культури душі й духу (cultura апіті), і, на його думку, тільки завдяки культурі (обробленню) людина стає досконалішою істотою.

В античній свідомості поняття "культура" в цілому ототожнювалося з поняттям "пайдейя", тобто "освіченість". Пайдейя, за визначенням Платона, означає керівництво до зміни людини, усієї її сутності1. У наступному розвиткові філософської думки в Європі цей сукупний плід людської діяльності, як і сам її процес, набував різних термінологічних визначень - "цивілізація", "виховання", "освіта", "формування".

Термін "культура", що виник в давньоримській думці, приживався в сучасних європейських мовах з певними труднощами. Й. Хейзинга вважав, що слово "культура" поширилося в науковому обігу за посередництва німецької мови. Іншими словами, поняття "культура" в сучасному його значенні спершу виникло в німецькій мові, а потім через неї потрапило в скандинавські, слов'янські й романські мови, американський варіант англійської. В англійській та французькій мовах цей термін приживався складніше - ним не можна повністю замінити поняття "цивілізація", усталене в науковому обігу цих мов.

У словниках німецької мови термін "культура" вперше з'являється лише наприкінці XVIII ст., проте вже в пізніших виданнях XIX ст. відсутній, незважаючи на те, що його широко використовував І. Кант і його сучасники у значенні "культивування" й "окультурення", що, на думку А. Крьобера, було архаїчним значенням слова "цивілізація".

До англомовного наукового обігу термін "культура" ввів Е. Тайлор у 1871 р. (праця "Первісна культура"), вживаючи його в антропологічному значенні. У французькій мові сучасне антропологічне значення терміна "культура" понині ще не стало загальноприйнятим, оскільки у багатьох контекстах вживається слово "цивілізація".

У цілому можна визначити п'ять основних, загальноприйнятих значень слова "культура" в українській мові:

  • 1) сукупність досягнень людського суспільства у виробничому, суспільному і духовному житті. Рівень досягнень у певну епоху певного народу або класу суспільства. Рівень, ступінь розвитку певної галузі господарської або розумової діяльності;
  • 2) освіченість, начитаність, наявність певних навичок поведінки в суспільстві, вихованість людини. Сукупність умов життя, що відповідають потребам освіченої людини;
  • 3) розведення, вирощування якої-небудь рослини, культивування;
  • 4) рослина, яку розводять, культивують;
  • 5) мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах.

Від природи культура відрізняється тим, що в ній зосереджені людські зусилля й вона є результатом цілеспрямованої творчої діяльності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші