Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Культурологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Проблема визначення культури

За свідченнями культурологів, на сьогодні в науці існує понад 400 визначень культури і кількість їх постійно зростає. Тож природно, що на певному етапі розвитку культурологічної думки розпочалися спроби хоча б якось систематизувати цю значну кількість наукових дефініцій.

Однією з популярних і детальних систематизацій визначень культури є систематизація, запропонована американськими науковцями А. Кребером і К. Клакхоном. У 1952 р. вони видали дослідження під назвою "Культура. Критичний огляд концепцій і визначень", у якому був проведений аналіз понад 150 відомих на той час визначень та концепцій культури. У 1963 р. А. Кребер і К. Клакхон перевидали свою книгу в новому варіанті, значно розширивши перелік інтерпретацій культури в основному за рахунок найновіших на той час. До сьогодні ця робота багатьма науковцями вважається найавторитетнішою зі своєї теми (принаймні в англомовній науковій традиції).

Кребер і Клакхон поділили визначення культури на шість великих груп, позначили ці групи буквами латинського алфавіту (А, В, С, D, Е, F) і дали кожній групі найменування відповідно до загального типу визначень, які в неї входять: А - описові, В - історичні, С - нормативні, D - психологічні, Е - структурні, F - генетичні. Крім того, деякі з груп, у свою чергу, поділяються ще на підгрупи. А - описові визначення. Визначення цієї групи ґрунтуються на переліку всього того, що може бути охоплене поняттям культури.

Започаткував такий тип Визначень культури Всесвітньо відомий антрополог Е. Тайлор, згідно з яким "культура, або цивілізація в широкому етнографічному розумінні, складається В цілому із знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв та деяких інших здібностей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства".

В - історичні визначення. У визначеннях цієї групи звертається увага на процеси соціального наслідування, традиції.

Прикладом таких визначень може бути Визначення лінгвісте Е Сепіра, згідно з яким культура є "соціально успадкованим комплексом способів діяльності і переконань, що складають тканину нашого Життя".

С - нормативні визначення. Поділяються на дві підгрупи. С-І - нормативні визначення, в яких наголос робиться на способі життя.

Прикладом може служити визначення антрополога К. Віслера, згідно з яким "...спосіб Життя громади або племені Вважається культурою... Культура племені є сукупністю стандартизованих вірувань і практик, яких додержується плем'я".

С-ІІ - нормативні визначення, в яких наголос робиться на ідеалах і цінностях.

Приклад - визначення соціолога В. Томаса: "Культура... - це матеріальні й соціальні цінності будь-якої групи людей (інститути, звичаї, установки, поведінкові реакції) незалежно від того, йде мова про дикунів або про цивілізованих людей".

D - психологічні визначення. Поділяються на чотири підгрупи.

D-І - психологічні визначення, в яких увага акцентується на процесах адаптації до середовища. На думку соціологів В. Самнера й А. Келлера, "сукупність пристосувань людини до її Життєвих умов і є культура, або цивілізація".

D-II - психологічні визначення, в яких наголос робиться на процесі навчання.

Антрополог Р. Бенедикт уважає, що п культура - це ... означення для навченої поведінки, тобто поведінки, яка не дана людині від народження, не визначена в її зародкових клітинах, як у ос або соціальних мурах, а повинна засвоюватись кожним новим поколінням заново шляхом навчання в дорослих людей".

D-III - психологічні визначення, зорієнтовані на формування звичок. За словами соціолога К. Янга, " культура - це форми звичної поведінки, спільні для групи, громади або суспільства. Вона складається з матеріальних і нематеріальних елементів".

D-IV - суто психологічні визначення.

Психоаналітик Г. Рогайм зазначає: "Під культурою ми будемо мати на увазі сукупність усіх сублімацій, усіх підстановок або результуючих реакцій, зрештою, все в суспільстві, що пригнічує імпульси або створює можливість їх спотвореної реалізації'.

Е - структурні визначення. У визначеннях цього типу увага зосереджується на структурній організації культури.

Характерними є визначення, запропоновані антропологом Р. Лінтоном: "Культура - це врешті-решт не більш ніж організовані повторювані реакції членів суспільства"; "Культура - це поєднання навченої поведінки і поведінкових результатів, компоненти яких розділяються і передаються спадково членами даного суспільства".

F - генетичні визначення. Такі визначення акцентують увагу на походженні культури. Поділяються на чотири підгрупи.

F-I - генетичні визначення, в яких культура розглядається як продукт або артефакт (від лат. arte-factum - штучно зроблене), тобто штучний продукт, дещо зроблене, а не природне. Приклад такого визначення дає американський соціолог П. Сорокін: "У найширшому сенсі слово "культура" означає сукупність усього, що створене або модифіковане свідомою або несвідомою діяльністю двох чи більше індивідів, які взаємодіють один з одним або впливають на поведінку один одного".

F-II - генетичні визначення, які роблять наголос на ідеях.

Так, соціолог Г. Беккер дефінує культуру як "відносно постійний нематеріальний зміст, що передається в суспільстві завдяки процесам усуспільнення".

F-III - генетичні визначення, в яких підкреслюється роль символів.

Так, соціолог Л. Baйт визначає культуру таким чином: "Культура - це ім'я для особливого ряду, або класу, феноменів, а саме: таких речей і явищ, які залежать від реалізації розумової здібності, специфічної для людського роду, що її ми називаємо "символізацією". Говорячи точніше, культура складається з матеріальних об'єктів - знарядь, пристроїв, орнаментів, амулетів і т.д., а також дій, вірувань та установок, що функціонують у контекстах символізації. Цe тонкий механізм, організація екзосоматичних шляхів і засобів, що використовуються твариною особливого роду, тобто людиною, для боротьби за існування або виживання".

F-IV - генетичні визначення, в яких культура розглядається як дещо таке, що відокремлюється від того, що не є культура.

Зокрема, філософ В. Оствальд уважав: "Те, що відрізняє людину від тварин, ми називаємо культурою".

Слід зазначити, що, незважаючи на свою безперечну популярність і авторитетність у наукових колах, систематизація Кребера і Клакхона не позбавлена певних недоліків, основним з яких є, мабуть, її складність.

Іншу, дещо простішу, систематизацію визначень культури запропонував російський теоретик культури Л. Кертман. На його думку, вся багатоманітність дефінітивних пропозицій розподіляється між антропологічним, соціологічним і філософським підходами до об'єкта визначення.

Антропологічні визначення культури - це ті, за Л. Кертманом, що насамперед визнають самодостатність і самоцінність будь-якої конкретної форми культури незалежно від рівня її розвитку. Антропологічний підхід ґрунтується на визнанні унікальності, неповторності та рівноцінності всіх конкретно-історичних і національних форм культури. Приклади антропологічних визначень:

Як бачимо, антропологічні тлумачення культури охоплюють фактично все життя людського суспільства в його повноті.

Соціологічні визначення зосереджують увагу на факторах організації й формування життя певного суспільства. Як правило, йдеться про щось, що виступає в ролі "культуротворчої сили", скеровує життя суспільства організованим, а не хаотичним шляхом розвитку. Причому ці "культуротворчі сили" створюються самим суспільством, але вони ж потім і визначають розвиток суспільства, існування якого поступово все більше залежить від створених ним самим цінностей. Для соціологічного підходу характерне таке, наприклад, бачення культури:

В. Бекет: "Культура - це стійкі Вірування, цінності й норми поведінки, які організують соціальні зв'язки і роблять можливою спільну інтерпретацію Життєвого досвіду";

Б. Маліновський: "Культурою є успадковуванні винаходи, речі, технічні процеси, ідеї, звичаї та цінності";

К. Юнг: " Культура - це спільний і прийнятий спосіб мислення".

Філософські визначення роблять наголос на аналізі певних рис, характеристик, закономірностей у житті суспільства, які складають фундамент культури і визначають причину і напрям її розвитку. Для філософського розуміння культури характерні такі визначення:

Г. Зіммель: "Культура - це шлях від замкнутої єдності через розвинуту розмаїтість до розвинутої єдності";

Г. Беккер: "Культурою є відносно постійний нематеріальний зміст, що передається В суспільстві за допомогою процесу соціалізації";

Д. Редясін: "Культура - це символічне вираження, що корениться З підсвідомому і привноситься в суспільну свідомість, де воно зберігається і залишається в історії".

Така велика різноманітність визначень та концепцій культури не в останню чергу пояснюється численністю і різноманітністю наукових методологій та наукових парадигм, з позицій яких складається дефініція. Як можна помітити, кожен з виділених як А. Кребером і К. Клакхоном, так і Л. Кертманом типів визначень зосереджується, як правило, на одному певному аспекті культури, і, власне, вони не заперечують, а скоріше доповнюють один одного. Можна спробувати виділити положення, проти яких не заперечував би жодний з авторів. Усі погодились би з тим, що культура - це те, що відрізняє спосіб життєдіяльності людини від інших способів життєдіяльності. Що культура - це характеристика людського суспільства, в якому дотримання правил і норм поведінки забезпечується шляхом поєднання соціального тиску і ціннісного престижу. Ніхто, мабуть, не заперечував би і того, що культура не успадковується біологічно, а передбачає навчання, соціальну ретрансляцію. Крім того, очевидним є і той факт, що культура ґрунтується на смислах, які формуються та репрезентуються символічно за допомогою мови.

Слід також зауважити, що, вивчаючи культуру як специфічно людський спосіб життєдіяльності, культурологія оперує й іншими, вужчими значеннями слова "культура". Так, дослідження еволюційних змін у людській культурі (або, залежно від позиції науковця, заперечення їх наявності) та виокремлення спільних для всього людства закономірностей життєдіяльності передбачає звернення до конкретно-історичних типів культури та її регіональних і расово-національних типів (у таких ситуаціях мова може йти про "культури" - в множині). Культурна життєдіяльність людини досліджується культурологією також і через звернення до її окремих сфер, наприклад художньої, релігійної, наукової культури. Тому надалі важливо враховувати контекст, у якому вжито термін "культура", і розрізняти його значення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші