Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Етика та Естетика arrow Естетика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ВИДОВЕ БАГАТСТВО МИСТЕЦТВА

Види мистецтва як система

У процесі історичного розвитку людства мистецтво сформувалося і визначилося як системний утвір з властивим йому особливим способом буття: у цілісних чуттєво сприйманих естетично досконалих художніх образах. Сукупність видів мистецтва утворює якісно визначену систему, що вкладає людську небайдужість у виразні художні форми. Об'єктивна необхідність закріплення досвіду естетичного відношення зумовлена усвідомленням його цінності для живлення людського духу. Досконалість відношення, що втілена в художньо довершених формах мистецтва, засвідчує духовність зв'язків людства зі світом. Потреба утримувати їх — умова живлення розуму і почуттів образом досконалості. Зміст творів мистецтва, їх художня якість та спосіб функціонування мають вирішальне значення для гармонізації духовних структур суб'єкта досвіду. Це досвід оціннопереживаючого і ціннісно-осмислюючого ставлення до світу.

Об'єктивна цінність художнього досвіду переконливо свідчить про себе хоча б тим, що нині на планеті немає жодного народу, який не мав би бодай початків художності. В історичному поступі людства мистецтво тривалий час було провідним способом закріплення як практичних знань та умінь, так і засобом утримання у свідомості спільнот предметів всезагальної небайдужості. їх переконлива у собі ідеальна життєвість постає організуючою силою людського духу, формуючи його досвід як естетичний. Інакше кажучи, це творення суспільності, причому саме у формах вільного і творчого відношення до естетично досконалих творів мистецтва в їх видовому багатстві. Інакше кажучи, мистецтво як система видів є синтезуючим чинником духовного досвіду в його самоцінності. Вкладаючи його в цілісні форми, мистецтво утримує образ світу як цілісність, як органічну єдність його зв'язків у розмаїтті виявів. Багатство видів, що створюється в поступі історії, засвідчено безліч шляхів і засобів опанування відносинами у формах досконалості.

Названі загальні засади творення естетичного досвіду та його функціонування зумовлені універсальністю художньої мови мистецтва. Вона звернена д цілісної людської особистості, що є єдністю здатності сприймати, осмисли вати та переживати ідеальні художні феномени. У цьому якісна відмінності мистецтва від усіх інших форм досвіду, зокрема від специфічно-етнічної образності міфологічної свідомості, з одного боку, та від відчуженої в сфер; умовної знаковості образної мови науки. Не менш важливо і те, що зміст досвіду, який уособлює образна система мистецтв, — це універсальний досвід з огляду співвіднесеності його з формами буття світу та самоцінної життєвості з властивою їй повнотою, що усвідомлюється як мета, а не засіб, на відміну від практично-формуючого та науково-пізнавального відношення. Причому метою художнього формування постає навіть не пізнання явищ об'єктивного світу, а образ людського ставлення до них, тобто прояснення причин небайдужості до предмета через творення виразної його життєвості в образній мові мистецтва. Більш того, саме завдяки формуванню образу предмета небайдужості здобуває образ людське почуття, що втілилося ("матеріалізувалося") у предметі небайдужості. Завдяки визначеності образу, який здобувають у художній мові мистецтва предмети небайдужості, набуває визначеності також почуття, постаючи спільним здобутком людства (етносів, народів, націй).

Мистецтво реально існує як система видів. Зростання в поступі історії багатства відносин зі світом народжує багатство способів закріплення його мовою мистецтва. Образ, якого набуває предмет небайдужості, залежить від своєрідності його життєвості та можливості вкластися у певний матеріал формування, щоб найбільш активно впливати на свідомість своєю виразною ідеальною (у межах твору мистецтва) життєвістю. Поняття "вид мистецтва" означує своєрідність засобів надання ідеального життя предметам небайдужості в мові конкретного мистецтва. Той або інший спосіб творення та функціонування твору як художнього цілого об'єктивно зумовлений розумінням доцільної у собі життєвості предметів небайдужості, якими вони постають у свідомості творців та "споживачів" мистецтва.

Види склалися в історії художнього розвитку як засіб, джерело й умова творення особливої сфери духовного досвіду: він закріплює здатність надавати визначеності об'єктам небайдужості, вкладаючи їх у форми цілісної життєвості у чуттєво сприйманих образах. У такий спосіб створюються духовні феномени, здатні організувати собою свідомість для піднесення над буденністю існування, для виведення її поза межі необхідності, що занурює в поодиноке і випадкове буття. Постаючи системою видів, мистецтво підносить дух у сферу досконалого ідеального буття — створює простір свободи. У цьому його вища цінність, транс культурна місія. Але робити це воно здатне за умови, що пронизує собою атмосферу життя.

Багатство досвіду сприймання та переживання явищ дійсності у наданих їм досконалих художніх формах е незамінним джерелом творення всезагальності змісту духовного досвіду. Небайдужість відношення об'єктивно зумовлює потребу формування все нових художніх феноменів, що розгортають і урізноманітнюють його образ, відповідно впливаючи на духовні структури, поглиблюючи здатність сприймання та переживання краси. Саме у цій потребі приховані джерела видового багатства мистецтва. Воно осягає простір, час, дію, предметні форми, людські стосунки, світ людських почуттів тощо.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші