Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Філософія родознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПІСЛЯМОВА

"Рід відходить і рід приходить, а земля зостається навік", — наголошує книга "Екклесіаст".

Досвід предків становить необхідне духовне і моральне підґрунтя соціалізації поколінь, національного виховання в родині.

Український філософ Григорій Сковорода зазначав, що "тілесним не нап'ється дух". Віддаючи належне духовним здобуткам інших народів, він наголошував на першочерговому пізнанні традицій національної культури, розвитку освіти рідною мовою, що зберігає пам'ять народу про власну "криницю чисту". За Сковородою, пізнати себе і відкрити у собі Людину — це найголовніше завдання життя: потрібно за покликом серця вибирати діяльність, друзів, бути безкорисливим, адже інтелектуальне, духовне і моральне зростання творчої особистості здійснюється на засадах добра, а розум і серце мають бути врівноваженими (принцип автаркії). Філософію серця (Іларіон, К.Т.Ставровецький, українська класична філософія — П. Юркевич та ін.) і гуманістичне розуміння людини Сковорода пов'язував з ідеями органічної єдності духовних засад розвитку людства.

У духовному відродженні України особливе соціокуль-турне значення має встановлення наукової достовірності стосовно історичної й культурної місії у Франції Анни Яро-славни (дочки князя Ярослава Мудрого, дружини французького короля Генріха І). Як відомо, вона заснувала монастир і церкву св. Вікентія у Санлісі, поблизу Парижа. Дотепер збереглися грамота-хартія Анни Ярославни від 1060 р. про заснування монастиря і споруджена у романському стилі каплиця. Неподалік від входу до каплиці розміщена скульптура Анни на повний зріст: вона зображена з короною на голові, в одній руці тримає королівський скіпетр, у другій — модель церкви. На постаменті донедавна був напис: "Анна руська, королева французька, засновниця храму в 1060 р." Унаслідок плідної співпраці українських і французьких дослідників, за підтримкою відповідних державних установ обох країн й активної участі нащадка Анни Ярославни — графа Генріха VII Паризького, напис змінено: "Анна Київська — королева Франції". Це чітко вказує на країну походження нашої видатної співвітчизниці.

Очевидно, через пізнання історії, духовних вартостей країни і родини ми й відкриваємо в собі Людину.

Мистецтво яскраво засвідчує духовність народу, країни. У Львові споруджено пам'ятник друкареві Івану Федорову (1977, скульптори В. Борисенко і В. Подольський, архітектор А. Консулов). До нашого часу дійшов лише примірник першого східнослов'янського Букваря ("Азбуки"), виданого Іваном Федоровим 1574 р. у Львові (знайдений у Римі 1927 р., зберігається у бібліотеці Гарвардського університету, СІНА). Його образ втілено радше символічно. Для адекватного відтворення зовнішності не знайшлося іконографічних матеріалів, тому В. Борисенко звертався до гравюри ХУП—XVIII ст. із зображенням друкарів. Монументальна постать друкаря виконана на повний зріст, відлита у бронзі, встановлена на низькому п'єдесталі, навколо — пам'ятки архітектури XVI—XVIII ст. (неподалік — заснована ним друкарня, яка діяла впродовж багатьох років). Іван Федоров тримає Книгу, з якою впевнено крокує по львівській бруківці до нащадків. Його високу місію засвідчує розміщена поруч бронзова плита з написом: мМне надлежит духов ные семена по вселенной разсевати и всем... роздавати духовную сию пищу".

До святкування 1500-річчя Києва (1982) споруджено макет Золотих воріт (проект розробили В. Висоцький, Є. Ло-пушанська, М. Холостенко). Згодом біля західного торця відтвореної споруди розміщено пам'ятник Ярославу Мудрому (1997) з моделлю Софії Київської у руці. Це збільшена бронзова копія статуетки-ескізу, яку ще 1899 р. виконав скульптор Іван Кавалерідзе.

У сквері по вул. Січневого повстання встановлено пам'ят-, ник Нестору-літописцю (1988; скульптор Ф. Согоян).

Філософсько-оптимістичним за смислом прислів'я, яке містить "Тлумачний словник..." Володимира Даля. Наведемо його мовою оригіналу: "Кой Род любится, той Род и высится" (В. Даль, 1980, т. 4, с. 10). Тут узагальнено народне світобачення і мудрий морально-етичний досвід, згідно з яким духовна спорідненість поколінь становить необхідну умову сощокультурного піднесення роду, а відтак — України.

Глибока духовність поєднує слова рід — родина — народ— Україна. Це засвідчують яскраві поетичні рядки Ліни Костенко, присвячені легендарній Марусі Чурай:

Красива я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

Дослідження родоводу, генеалогічні схеми, родинний літопис, традиції Повноліття актуалізують пам'ять поколінь, поєднують минуле і майбутнє, наповнюючи духовно-ціннісним смислом особистісне буття.


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші