Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Про нас
Правила користування
Політика конфіденційності
Угода користувача
Політика Cookies
Контакти
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціологія
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Соціологія електоральної поведінки

Одним із найважливіших напрямів досліджень, які привертають до себе постійну увагу політологів і соціологів, є електоральна (від лат. — виборець) поведінка різних груп населення.

Соціологія електоральної поведінки — це галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб'єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі в житті суспільства, умов та особливостей об'єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо.

Дослідження електоральної поведінки можливі тільки у таких суспільствах, у яких державна влада організована таким чином, що виборці реально впливають на прийняття політичних рішень. Зрозуміло, що йдеться тільки про демократичні суспільства, оскільки у самодержавних, авторитарних чи тоталітарних країнах виборці позбавлені такої можливості.

Соціологи виділяють декілька моделей електоральної поведінки.

Модель "залежного виборця". Наголошує на тому, що одним із найголовніших факторів, який детермінує електоральну поведінку, є приналежність виборців до певних великих соціальних груп — політичних партій, класів, релігійних конфесій, етнічних спільнот тощо. При цьому аналіз програм, позицій кандидатів з приводу тих чи інших конкретних проблем відіграє суттєво меншу роль, а сама процедура вибору не сприймається строго раціонально. Політичні уявлення і досвід "залежного" виборця часто є обмежені і неповні. Групова ідентифікація у цьому випадку виконує подвійну роль — полегшує рішення про вибір і є сигналом, яку саме політику варто підтримувати. Модель "раціонального виборця". Цей підхід ґрунтується на ідеї проведення аналогій між поведінкою виборця і споживача на ринку. Перший вибирає серед різних партій, а другий — серед продуктів, які конкурують на ринку. Порівняно з попередньою моделлю, тут уже виборців не розглядають як стабільних і жорстко пов'язаних у своєму виборі з певною груповою ідентифікацією. Серед чинників, які визначально впливають на електоральне рішення, переважають насамперед такі як соціально-економічна ситуація, поточні політичні події, позиції кандидатів щодо конкретних питань. Важлива роль у цій моделі належить фігурі партійного кандидата чи лідера. Причому тут, знову ж таки, проводиться аналогія із підприємством: виборець, приймаючи рішення підтримати своїми грішми якесь підприємство, або своїм голосом певного кандидата, здебільшого ґрунтується на оцінці результатів його попередньої діяльності, а не на аналізі його обіцянок щодо майбутнього.

Когнітивна модель виборця (від лат. — знання, пізнання). Суть цього підходу полягає у тому, що, беручи за основу попередню концепцію (модель "раціонального виборця"), її доповнюють ще сукупністю таких чинників: соціальний контекст, у якому проходять вибори; особливості політичної культури; індивідуальні системи цінностей виборців. У межах цієї моделі, наприклад, важливими факторами, які суттєво визначають електоральну поведінку, вважають вік і стать виборців, електоральні переваги батьків у юнацькі роки виборця, освіта, вплив сім'ї, друзів, членство у різних громадських організаціях, трактування виборцем минулого і майбутнього, попередній досвід голосування тощо.

Контрольні питання та завдання

  • 1. У чому полягає специфіка соціологічного підходу до вивчення політичних феноменів?
  • 2. Чому владу вважають ключовим поняттям соціології політики?
  • 3. В чому, на Вашу думку, головні труднощі переходу від тоталітарної до демократичної держави?
  • 4. Доведіть на прикладах як відбувається процес інсти-туалізації політичної влади.
  • 5. Наведіть приклади різних видів легітимної політичної влади.
  • 6. Назвіть основні теорії походження держави як соціального інституту. Чим зумовлена їх різноманітність?
  • 7. Чим. відрізняються демократична й авторитарна держава?
  • 8. Які, на Вашу думку, принципи притаманні правовій державі найважче буде запровадити в Україні і чому?
  • 9. Які перспективи розвитку партійної системи в Україні Ви бачите? Обґрунтуйте відповідь.
  • 10. Які, на Вашу думку, моделі електоральної поведінки переважають в Україні? Обґрунтуйте відповідь.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>