Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Історія зарубіжної літератури XIX
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРАКТИЧНИЙ КУРС

3.1. Практичні заняття

"Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер" - романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом

1. Сатирико-метафоричний зміст казки.

ПЛАН

  • 2. Добрі сили (фея Розабельверде, лікар Проспер Альпанос) і їхня роль у казці.
  • 3. Світ філістерів(Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони).
  • 4. Образ князя Пафнутія.
  • 5. Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і Цахес).
  • 6. Антипросвітницькі мотиви у творі.
  • 7. Специфіка романтизму Гофмана.

Завдання для підготовчого періоду

  • 1. Подумайте, яку позицію в повісті займає автор.
  • 2. Повторіть відомості з теорії літератури про травестію, пародію, гротеск та романтичну іронію. Повість-казка як жанр романтичної літератури.
  • 3. Дайте тлумачення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель, реферандарій, лінєєва мавпа, Вельзевул, філістер.
  • 4. Складіть ЛС, ребуси, кросворди, вірші, літературні ігри.

Література

  • 1. Беркоеский Н.Я. Романтизм в Германии. - Л., 1973
  • 2. История немецкой литературы, Т.3. - М., 1966
  • 3. Художественный мир Гофмана: Сб. статей. - М., 1983
  • 4. Лобода О. 20 запитань класові // Зарубіжна література. - 2003. - № 46. - С. 2-3
  • 5. Середюк Т. Комічне в казці Е.Т.А.Гофмана "Крихітка Цахес" // Зарубіжна література. - 2001. - № 40. - С. 40
  • 6. Савчук О. Фантастична історія злету і падіння Цахеса. Е.Т. А. Гофман. "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер". 8 кл. // Зарубіжна література. - 2004. - № 47. - С. 8-9
  • 7. Остапчук В. Е.Т.А.Гофман "Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер". Урок-загадка. // Зарубіжна література. - 2001. - № 11. - С. 3
  • 8. Поколодний Л., Вечірко О. Е.Т.А.Гофман "Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер" (Матеріали до одного з варіантів уроку) 8 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2002. - № 1. - С. 21-22

Інструктивно-методичні матеріали

Світ Гофмана - це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги знаходилося протистояння двох світів - романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер" - це "казка про реальне", у якій він подав власне філософське бачення сенсу життя людини. У повісті-казці дія розгорнулася у казковій країні - князівстві Керпес. Серед героїв були маги, феї, які впливали на життя звичайних людей (фея Розабельверде подарувала Цахесу три магічні волосини, щоб захистити малу потвору). Гофман вдався також до чарівних речей і чарівних перетворень при змальовані головних подій у творі. Автор використав прийом двоплановості дії з метою висвітлити проблеми реального життя Німеччини ("мікрокнязівства", німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа тощо).

Дійовими особами твору стали карлик Цахес, фея Розабельверде, студенти Ба-льтазар і Фабіан, професор Мош Терпін та його дочка Кандіда, маг Проспер Альпа-нус. Розповідь велася від особи автора. Історія про маленьку потвору викрила побут і звичаї карликових князівств, які ще мали місце в Німеччині.

Зміст твору

Тема повісті: показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.

Ідея: викриття негативних рис особистості (жадоба влади, жорстокість, підступність); засудження адміністративної системи, прославлення творчої людини. Проблематика: - грошей і влади;

  • - клас морально-етичних проблем;
  • - кохання;
  • - освіти;
  • - добра і зла;
  • - творчої людини і бездуховного філістера.

У творі автор розкрив 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса, історія кохання Бальтазара і Кандіди.

Мета автора - застерегти тих, хто прагнув лише службового і матеріального благополуччя.

Герої Гофмана теж поділені на два табори - філістерів та ентузіастів. Філістери - це люди, що цілком задоволені життям і всім, що їх оточувало; вони не знали і не хотіли знати ніяких високих поривань, їх більшість. Вони володарі і мешканці світу реального, у якому цінували лише високі життєві блага, а все інше для них нічого не варте. Усі ці герої досить прозаїчні, реалістичні, бездуховні й обмежені люди, їхнє життя нудне й нецікаве. Таке "хворе суспільство" і породжувало "Цахесів", що втратили духовні та моральні орієнтири.

Цахес (з нім. нісенітниця, дурниця, пусті розмови).

Світ філістерів Гофман викрив за допомогою іронії:

  • o "просвітницька" діяльність Пафнутія Великого мала псевдо просвітительські наслідки, порушуючи звичайне гармонійне життя людей;
  • o князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчили про обмеженість і пихатість правителя;
  • o професор Мош Терпін - жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою та освітою не мали;
  • o Кандіда (кохана Бальтазара) - вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.

Філістерам Гофман протиставив ентузіастів. Вони жили наче в іншому вимірі, їхній світ набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мали влади ті цінності, що хвилювали філістерів. Глибока духовність і щире відчуття краси - ось їхні визначальні риси.

Основний конфлікт твору - протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Ціннобера), який поклонявся золоту, втратив цінніші орієнтири, жив за законами голого практицизму.

Уперше Бальтазар і Цахес несподівано перетнулися серед університетського люду. Усі захоплювалися витонченістю і спритністю Ціннобера (так тепер називали Цахеса), він зачарував навіть Кандіду, в яку понад усе був закоханий Бальтазар. Чари Ціннобера діяли на всіх людей, стан їх був схожий на масовий психоз. Якщо хтось у присутності Цахеса говорить щось дотепне, усі вважали, що це сказав Ціннобер, але якщо він мерзенно нявчав, обвинувачували не його, а когось іншого. Тільки два студенти - Бальтазар (за задумом автора, він ревно охороняв казковий світ природи й поезії від вторгнення вульгарності й повсякденності) і Фабіан - помітили, що карлик насправді потворний і лихий. Глибокий задум автора утілений у незвичайній долі потвори Цахеса, яка зумовлена тим загадковим для романтика законом, за яким матеріальні й духовні блага в буржуазному суспільстві розподілені нерівноцінно: той, хто мав владу, присвоював собі плоди розуму й рук тих, хто нічого не мав.

ВИСНОВОК:

Цахеси і їм подібні з'являються і процвітають, а Бальтазари йдуть у вигнання, а то й у в'язницю, або ж їх "приручають" завдяки:

  • 1) засліпленому суспільству, що втратило духовні цінності і творило собі кумира;
  • 2) владі грошей (їх символ - 3 золоті волосини у Цахеса).

Автор дійшов висновку: багатство й людська глухота, те, що люди забували закони природи й краси, - все це призвело до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірив у велику силу мистецтва - перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору. Таким чином, занепад бездуховності призвів до збільшення філістерського світу, а її відродження - навпаки, до процвітання життя у суспільстві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші