Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетингова цінова політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи техніко-економічних розрахунків

Метод питомої вартості. При розрахунку ціни виробу застосовують питомі ціни, їх нормативи. Наприклад, для визначення ціни сировини розраховується ціна одиниці її маси (1т, 1 барель, 1 кг, 1 л та ін.). Для продукції машинобудування використовуються інші нормативи: ціна 1 кінської сили, 1 см8 об'єму двигуна та ін. Якщо при виробництві виробу спостерігаються значні розбіжності за потужністю, масою та іншими параметрами, застосовується так званий коефіцієнт гальмування ціни. Він визначається як відношення ціни виробу більшої або меншої потужності до ціни виробу-аналога потужності. Потім розраховується питома ціна виробу, яка множиться на коефіцієнт гальмування ціни. Однак цей коефіцієнт ураховує лише один параметр і не враховує інших, тобто визначена ціна може бути використана лише як базова. Різновидом цього коефіцієнта є дещо складніший ступеневий коефіцієнт гальмування, який розраховується на основі інформації про ціни та параметрів функціонально однорідних груп продукції.

Метод комплексного параметричного ціноутворення. При визначенні ціни застосовується кілька параметрів, що впливають на ціну. Цей метод реалізується у два етапи.

На першому етапі послідовно враховується значення відібраних параметрів, тобто послідовним добором параметрів (методом експертної оцінки) виключаються поправочні коефіцієнти, за допомогою яких визначається вплив на ціну кожного з параметрів. Наприклад, на продукцію машинобудування параметрами є потужність, коефіцієнт корисної дії, кількість спожитої електроенергії та ін.

На другому етапі за допомогою регресивного рівняння визначається вплив на ціну обчислених на першому етапі параметрів. Кореляційно-регресійний аналіз дає змогу оцінити вплив на ціну техніко-економічних параметрів. На цьому етапі розрахунки виконуються в такій послідовності:

  • • складається таблиця техніко-економічних характеристик товару і визначається відповідна різниця їх числових значень;
  • • встановлюється вид рівняння, визначаються різні функціональні значення ціни та параметрів;
  • • за допомогою рівняння обчислюється конкретна ціна на товар.

Перевага цього методу полягає в тому, що він дає змогу при розрахунку ціни змінювати її залежно від зміни кожного параметра, а також впливати на її рівень.

Економіко-аналітичний метод. Детально аналізується ціна виробу щодо різних аспектів і розробляється та встановлюється ціна виробу. При цьому використовуються різні показники, що характеризують властивості виробу, попит на нього, кон'юнктуру ринку.

Аналіз передбачає розподіл показників цін на дві групи: показник ціни для продажу виробу та ціна експлуатації, під якою розуміють вартість експлуатаційних витрат при користуванні виробом. Цей показник відіграє дедалі більшу роль. В умовах розвитку науково-технічного прогресу він стає одним з основних чинників ціноутворення. Споживач приділяє увагу не лише техніко-економічним характеристикам виробу (потужності, продуктивності та режиму експлуатації виробу), а й показникам, що характеризують його надійність, безпеку при користуванні, комфортність, показники економічної експлуатації (дані про витрати палива, електроенергії, сировини, матеріалів, технічне обслуговування, можливість постачання або придбання запасних частин, гарантійний термін ремонту, оптимальний термін експлуатації). Чим менша ціна експлуатації, тим вища конкурентоспроможність виробу й більше можливостей для збільшення обсягів його реалізації. Так, споживач має вибрати один з двох електроприладів за ціною відповідно 100 і 120 гр. од., ціна експлуатації становить відповідно 300 і 220 гр. од. Звичайно споживач придбає товар, що має меншу сумарну ціну за рівності інших ціноутворюючих чинників. У цьому прикладі перевага буде надана товару, сумарна вартість якого менша, тобто 340 грн. (120 + 220). Сумарна вартість іншого виробу становить 400 грн. (100 + 300).

Визначаючи кінцеву ціну виробу, при укладенні контракту слід приділити увагу терміну окупності, який здебільшого дорівнює терміну експлуатації. У загальному вигляді термін окупності (То) визначається за формулою

де Цв — ціна виробу, гр. од.;

Пр — щорічний чистий прибуток від експлуатації цього виробу, гр. од.

Термін окупності встановлюється для машин, механізмів, обладнання, тобто для засобів виробництва. Для споживчих товарів (технічно складних механізмів, електротоварів, електроніки тощо) основним показником є гарантійний термін (термін, протягом якого виробник гарантує роботу механізму без ремонту, або ремонт здійснюється за рахунок виробника) і загальний термін експлуатації.

За допомогою розглянутого методу підприємство, яке реалізує товар, має змогу, проаналізувавши річні доходи і витрати, термін окупності, ціну експлуатації, найточніше визначити ціну закуповуваних виробів, виходячи з ціни, встановленої конкурентами, або цін аналогів, що склалися на світовому ринку.

Метод плинної ціни. Застосовується при укладенні угод на постачання споживчих товарів на довгий термін (на рік і більше) або на ще не вироблений товар. Витрати поділяються на елементи, з яких складаються матеріальні, трудові та фінансові ресурси; за кожним елементом визначаються темпи зниження або підвищення цін і вплив на них різних чинників (наприклад, підвищення цін на сировину й матеріали, а також витрат на транспортування, збільшення заробітної плати працівників, відсотків за користування банківським кредитом тощо), на основі чого встановлюються середньозважені ціни й визначається кінцева ціна, що може бути обумовлена в контракті.

Цей метод може ефективно застосовуватися також у галузі будівництва об'єктів національної економіки (промислове будівництво) і житла для населення.

Контроль за встановленням цін у контрактах зовнішньоекономічної діяльності, особливо щодо товарів, на які встановлюються обмеження (наприклад, індикативні ціни), здійснює митниця. Є кілька методів визначення митної ціни виробу.

Перший метод — ціна угоди. Ціна визначається па основі даних рахунка-фактури та відомостей про витрати (наприклад, на транспортування, вантажні роботи, страхування, комісійні та інші винагороди). Цей метод застосовується найчастіше. Однак він неефективний, якщо угода укладається між партнерами, які знають один одного порівняно довго, тісно пов'язані в бізнесі, мають довірчі відносини. Вони можуть занижувати ціни або дані про обсяг обороту, вживати інші заходи. Цей метод мало результативний також тоді, коли угода укладається на неконкурентний виріб або виникають непередбачені умови постачання, які неможливо зафіксувати документально.

Другий метод — ціна угоди на ідентичний товар. За аналог обирають товар, фізичні, органолептичні, якісні та інші характеристики якого ідентичні з характеристиками товару, що вже є па ринку. При цьому потрібно дотримуватись певних умов:

  • • умови завезення та оплати також мають бути ідентичні. Якщо є різниця в обсягах реалізації або засобах оплати, ці умови слід документально підтвердити, для того щоб обґрунтувати необхідність коригування ціни;
  • • необхідно документально підтвердити витрати, пов'язані з проходженням митного контролю;
  • • особливо виокремлюються товари, для яких встановлено спеціальні умови завезення на територію України (наприклад підакцизні товари).

Третій метод — ціна угоди для аналогічного виробу. Застосовується тоді, коли характеристики аналогічних товарів різняться за однакових вихідних компонентів. При застосуванні цього методу слід дотримуватись таких умов:

  • • аналогічними вважаються товари, вироблені в одній країні;
  • • товари мають бути вироблені різними виробниками.

Четвертий метод — "відрахування вартості". За основу береться ціна на ідентичні товари. Від ціни одиниці виробу відраховуються витрати на комісійні винагороди, звичайні надбавки, загальні витрати, пов'язані з реалізацією цього виробу в Україні, імпортні мита, податки, збори, інші платежі, що пов'язані із завезенням і реалізацією товару, звичайні витрати на транспортування, розвантажування, страхування. На підставі з цієї ціни й визначається митна вартість товару.

П'ятий метод — підсумовування витрат. Ціна розраховується як сума витрат на матеріали, сировину виробника, інших його витрат, загальних витрат, пов'язаних з реалізацією виробів в Україні, витрат на страхування, митних платежів, інших відрахувань; визначається прибуток, який може отримати імпортер, який реалізує вироби на території України.

Шостий метод — "резервний". Застосовується тоді, коли жодний з перелічених методів неможливо застосувати. Аналізуються показники і дані про ціни на митниці. При цьому не використовуються ціни країн-експортерів, коли вони постачають товар у треті країни, ціни, встановлені без документального підтвердження, а також ціни на товари, вироблені в Україні.

Методологія визначення цін у контрактах або зовнішньоекономічних угодах дає змогу визначити базисну ціну, яка є основою для ведення переговорів. Кінцева ціна, що встановлюється в контракті, як правило, відхиляється від базової, має знижки, надбавки залежно від умов, що складаються.

Контрольні запитання та завдання

  • 1. Розкрийте суть поняття "ціна контракту у сфері зовнішньоекономічної діяльності".
  • 2. Яка інформаційна база потрібна для визначення ціни контракту?
  • 3. Які є принципи визначення цін зовнішньоекономічних контрактів?
  • 4. Назвіть чинники, що впливають на ціни зовнішньоекономічних угод.
  • 5. Охарактеризуйте світові ціни як базу для визначення цін контракту і методи їх аналізу.
  • 6. Які є методи розрахунку цін зовнішньоекономічного контракту?
  • 7. Які є міжнародні правила "ІНКОТЕРМС"? Розкрийте їх суть.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші