Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Міжнародні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ринок банківських металів в Україні

Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу.

Виділяють такі етапи формування ринку банківських металів в Україні.

I етап (1997-2001 pp.). У 1997 р. прийнято Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними". У 1998 р. прийнято Положення "Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України". З січня 1999 р. оптова торгівля банківськими металами стала відбуватися на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). В перших торгах по золоту, які відбулися 20 січня 1999 p., взяли участь Правекс-Банк, ВА-Банк і НБУ. Фіксинг проводився за процедурою Лондонського золотого фіксингу (London Gold Fix). Ціна першого фіксингу склала 1 278,33 грн. за тройську унцію. Ця гривнева ціна відповідала доларовій ціні у 373,16 дол. США, що більш ніж на 30 % вище ціни Лондонського фіксингу на відповідну дату. До 2001 р. ринок банківських металів в Україні був фактично монополізований двома банками: Правекс-банком та ВАБанком. Вони встановлювали ціну на золото на 15-20 % вище, ніж в Лондоні. Така маржа набагато перевищувала витрати на транспортування золота в країну, різні комісійні західним банкам і нормальний рівень рентабельності.

II етап (2001 p.). Починаючи з 2001 p., український ринок золота почав дещо активізуватися. Стали з'являтися нові ліцензовані професійні учасники - комерційні банки, а також більше публікацій з цієї тематики в діловій пресі. Таку активізацію можна пояснити частково відчуттям банкірами певного збільшення попиту на нові фінансові інструменти з боку населення та деяких юридичних осіб (в тому числі страхових компаній), а частково підвищенням уваги НБУ до цього ринку. Так, 7 березня 2001 р. набула чинності постанова НБУ, що затверджувала новий порядок ввезення-вивезення з України банківських металів. Крім того, в той час Нацбанк вкотре заявив про свої наміри торгувати банківськими металами на металевій секції Української міжбанківської валютної біржі. Події в США 11 вересня 2001 р. стали наступним поштовхом для підвищення попиту на золото в Україні та, відповідно, інтересу українських банків до розвитку свого бізнесу на ринку банківських металів. У вересні 2001 року на ринок банківських металів вийшов Брокбізнесбанк. За вказаний рік відбулися значні зміни у нормативному забезпеченні ринку банківських металів в Україні. Так, у жовтні 2000 року НБУ вніс зміни до Класифікатора іноземних валют, включивши золото та інші банківські метали до першої групи Класифікатора (група вільноконвертованих валют). Певні нормативні акти були прийняті НБУ і в березні 2003 р.

Постанова Правління НБУ № 378 від 2.10.2002 "Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют" (зареєстрована в Мін'юсті 24.10.2002 за № 841/7129). Зміни відбулися у серпні 2003 p., коли НБУ прийняв цілий пакет нових нормативних актів по регулюванню ринку банківських металів. Ці нормативні документи вступили в силу з 9 вересня 2003 р. і значною мірою наблизили регулювання операцій з банківськими металами в Україні до регулювання операцій з іноземними валютами.

Однією з важливих частин історії ринку золота в Україні може вважатися накопичення резервів монетарного золота Національним банком України. Ця історія має корені ще в біловежських домовленостях, які регулювали процес самоліквідації СРСР. За цими домовленостями передбачалося розділити золотий запас СРСР, який на той час складав 200-300 тонн (за офіційними даними Росії) до 1 500 тон (за оцінками деяких експертів). В даному випадку Україна отримала б від 60 до 260 тон високоякісного банківського золота. Однак умови не були виконані і Україна стала створювати свій запас з нуля. Початком послужила Постанова Президії Верховної Ради України від 2 грудня 1991 р. "Про створення запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів в Україні". Згідно з цією постановою НБУ доручалося "з 5 грудня 1991 року приступити до формування в республіці запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів". Золото стало поступати в Державну скарбницю при НБУ з березня 1992 р. Із часом були створені можливості афінажу та виробництва злитків дорогоцінних металів на базі "Південного машинобудівного заводу". Це дозволило зберігати резерви монетарного золота у формі злитків. Пізніше, у 19% р., НБУ придбав певний обсяг золота у формі злитків на міжнародному ринку - у Швейцарії та Великобританії. Це збагатило досвід НБУ у проведенні операцій з банківськими металами.

На даний час в Україні існують два сектори ринку золота.

Один з них регулюється і контролюється Міністерством фінансів України та покликаний обслуговувати потреби суб'єктів підприємницької діяльності в золоті, якість якого не узгоджується з міжнародними стандартами.

Другий - ринок банківського золота в злитках - регулюється і контролюється Національним банком України та оперує із золотом, яке відповідає міжнародним стандартам.

На розвиток українського ринку золота безпосередній вплив мали події у світі, які, в свою чергу, впливали на позитивну динаміку світових цін на золото в останні роки. Підвищення інвестиційного попиту на золото в світі протягом 2002 року в основному пояснювалося зростанням напруженості навколо Іраку та очікуванням війни. Крім того, певне значення мали і скандали із завищенням американськими компаніями своїх прибутків та сповільнення темпів економічного зростання США. Все це послабило інтерес інвесторів до акцій американських компаній та інших доларових активів і змусило їх розміщувати активи у дорогоцінних металах і євро. Підвищення попиту відбилося на значному зростанні світової ціни золота. На початку лютого 2003 р. ціна перевищувала 380 дол. США за унцію, що було максимальним значенням за останні 6 років. Після досягнення цього піку в лютому відбулося суттєве зниження цін до рівня 320-325 дол. США. Однак з першої половини квітня відновилося зростання і на кінець жовтня 2003 р. ціни встановилися на рівні 380-390 дол. США. Важливу роль у зростанні цін золота в останні місяці відіграла поява новин щодо підвищення ймовірності подовження Вашингтонської угоди, яка була укладена у вересні 1999 р. між 13 провідними європейськими центральними банками, відповідно до якої сторони зобов'язувалися суттєво обмежити обсяги продажу та лізингу золота. На фоні таких світових тенденцій ще більше активізувався і внутрішній український ринок золота. За оцінками експертів, загальний обсяг українського ринку банківського золота у 2002 р. був на рівні близько 3 тонн (близько 30 млн дол. США) і прогнозувалося подвоєння цього показника в 2003 р. При цьому, за власною заявою Брокбізнесбанку, в 2002 р. він реалізував 1,5 тонни банківського золота. За оцінками експертів, частка золота становить приблизно 85 % вітчизняного ринку банківських металів, 10 % припадає на срібло, решта - на платину і паладій.

Основним українським інвестором у золото, за свідченнями банкірів, є населення, але іноді інвесторами виступають і юридичні особи, зокрема страхові компанії. Не відстає від населення і Нацбанк: в кінці 2002 р. він збільшив обсяг золота у своїх золотовалютних резервах на 8,3 тонни - до 23,325 тонни. Нарешті, на підвищення попиту зреагували і біржовики. З лютого 2003 р. Універсальна товарна біржа "Контрактовий дім УМВБ" перейшла на щоденні торги банківськими металами, тоді як раніше їх проводили раз на тиждень. Як зазначають банкіри, ця подія стала важливою для розвитку ринку золота. Починаючи з 2003 р., НБУ взяв курс на лібералізацію ринку банківських металів. З-поміж іншого, НБУ почав кампанію по збору пропозицій комерційних банків щодо лібералізації українського ринку банківських металів. Нацбанк просив вказати, які з дозвільних документів (індивідуальна ліцензія, спеціальний дозвіл) з тих, що вимагалися на той час для проведення операцій з банківськими металами, треба відмінити, а які ~ залишити. Крім того, банки повинні були внести свої пропозиції щодо змін в нормативно-правових актах, які регламентували роботу вповноважених банків на ринку банківських металів. В лютому 2003 р. з'явилося офіційне повідомлення про те, що Нацбанк планує розробити заходи щодо лібералізації ринку дорогоцінних металів в країні: передбачалося спростити процедуру ввезення золота в Україну, його декларування, схему його купівлі в комерційних банках, а також покращити умови зберігання золота населенням в комерційних банках.

12 березня 2003 р. Правління НБУ прийняло постанову № 102 "Про внесення змін до Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України". Основною зміною в регулюванні ринку банківських металів, яка сталася з прийняттям цієї постанови, було нове визначення поняття оптової торгівлі банківськими металами. Так, оптовою торгівлею золотом з 1 квітня стали вважатися угоди на суму більше 50 000 гривень, а не обсягом більше 100 грам, як це було раніше. Така зміна, безумовно, була приємною новиною для банкірів, основний бізнес з банківськими металами яких є на даний момент роздрібним (продаж золота фізичним особам).

Отже, український ринок золота динамічно розвивався протягом першої половини 2003 р. На ньому все більше підвищувалася конкуренція, за рахунок чого маржа в деяких банках досягла рівня у 3-4 % (по відношенню до цін оптових закупок за кордоном). Логічним завершенням дискусій та обговорень між банкірами та НБУ стало прийняття останнім на початку серпня 2003 р. пакета оновленої нормативної бази по регулюванню ринку золота в Україні. Відповідно до цих введених змін в нормативно-правовій базі уповноважені банки зобов'язані укладати і підтверджувати угоди з купівлі-продажу банківських металів виключно під час проведення Торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанов Правління НБУ. Ця вимога не стосується лише купівлі-продажу банківських металів на біржах. Отже тепер, крім УМВБ, банки будуть укладати угоди купівлі-продажу золота на міжбанківському валютному ринку України під час спеціальної Торговельної сесії. Найбільш важливим нововведенням є обмеження інвестицій юридичних осіб у золото виключно купівлею золота в безготівковій формі (без фізичної поставки).

Основні учасники ринку дорогоцінних металів в Україні Комерційні банки. Мають право виконувати посередницьку діяльність по операціях з банківськими металами в Україні відповідно до пунктів генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Вимоги до банків, які бажають отримати право на здійснення операцій із банківськими металами, містяться у Положенні про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженому постановою Правління НБУ від 17.07.2001 № 275 та зареєстрованому в Мін'юсті 21.08.2001 за № 730/5921. Відповідно до цього Положення для здійснення операцій з банківськими металами банки повинні мати письмовий дозвіл НБУ. Існують два пункти валютної ліцензії, які стосуються операцій із банківськими металами:

  • o пункт 9 надає право на операції з банківськими металами на валютному ринку України;
  • o пункт 10 надає право на операції з банківськими металами на міжнародних ринках.

Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

  • o наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • o строк роботи банку - не менше ніж 2 роки;
  • o рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 5 млн євро;
  • o наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.

Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

  • o наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;
  • o строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України - не менше ніж 1 рік;
  • o рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 10 млн євро;
  • o наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до нового Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банках-нерезидентах зможуть здійснювати лише банки, які мають дозвіл на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках. Для повноцінного обслуговування інвесторів банкам необхідна наявність можливості відкриття металевих рахунків в банках-нерезидентах. Адже тільки за допомогою рахунку в банку-нерезиденті, який є дилером або брокером на міжнародному (лондонському) ринку, можна буде здійснювати операції купівлі-продажу золота без його фізичної поставки.

Отже, банки, які мають дозвіл на пункт 10 валютної ліцензії, отримують стратегічну перевагу над іншими банками-посередниками на ринку золота України. Іншим банкам доведеться обслуговувати своїх клієнтів - інституціональних інвесторів лише через посередництво тих банків, які матимуть дозвіл на операції з банківськими металами на міжнародних ринках (відкриваючи в них кореспондентські рахунки).

Торговельна інфраструктура. За типом інвестора торговельну інфраструктуру ринку золота поділяють на інфраструктуру внутрішнього ринку золота та інфраструктуру світового (перш за все, лондонського) ринку золота.

Основною "торговельною інфраструктурою" по внутрішніх операціях із фізичним золотом між уповноваженими банками та фізичними особами є каси банків.

Для юридичних осіб - інвесторів, які мають право працювати лише з "безготівковим металом", при здійсненні інвестицій на внутрішньому ринку основною торговельною інфраструктурою є біржі (на даний момент це лише УМВБ) або міжбанківський валютний ринок України (МВРУ).

Операції купівлі-продажу на цих ринках інвестори здійснюють за посередництва уповноважених банків.

Біржовий ринок золота в Україні. Перші біржові торги банківськими металами в Україні були проведені на УМВБ 20 січня 1999 р. за участю 2 банків - АКБ "Правекс-Банк" і АТ "ВАБанк" (а також НБУ). З тих пір число постійних учасників біржового ринку зросло до п'ятнадцяти. З початку свого розвитку і протягом перших двох років ринок не зазнав істотних змін, і в середньому за торгову сесію в той час обсяги торгів на УМВБ складали всього десятки лотів (1 лот -100 г. для золота, платини і паладію, 1 кг - для срібла). Істотні зміни на ринку відбулись в 2001 р., коли суттєво зросли обсяги торгів - на 240 %. Для того, щоб привести діяльність УМВБ у відповідність до вимог чинного законодавства (Закон України "Про цінні папери і фондову біржу"), 26 грудня 2001 р. була заснована Універсальна товарна біржа "Контрактовий дім УМВБ" як дочірня структура ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа". На неї були переведені ринок банківських металів (золото, срібло, платина, паладій) і ринок товарних ресурсів з метою їхнього подальшого розвитку. Разом з цим ця біржа приступила до організації та проведення аукціонів з продажу майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення.

На сьогоднішній день Універсальна товарна біржа "Контрактовий дім УМВБ" стала повною правонаступницею секції банківських металів ЗАТ "УМВБ", перші торги якими у рамках нового організатора ринку пройшли 27 червня 2002 р. За перші три квартали 2002 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2001 р. зростання обсягів реалізованого золота склало 160%. Торгівля банківськими металами на УТБ "Контрактовий дім УМВБ" здійснюється відповідно до правил, які затверджуються Біржовим Комітетом УМВБ, та інших внутрішніх документів, які затверджуються Комісією УМВБ по торгівлі банківськими металами (КТБМ), за умови, що вони не суперечать чинному законодавству України, а також відповідно до нормативних актів НБУ. До складу КТБМ обов'язково входить представник НБУ, який бере участь у роботі Комісії з правом вирішального голосу.

На даний момент біржовими нормативними документами, які стосуються оптової торгівлі банківськими металами в Україні, є:

  • 1) Правила проведення торгів і розрахунків на секції банківських металів Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ";
  • 2) Розклад та регламент торгів на Секції банківських металів;
  • 3) Положення про Комісію з торгівлі банківськими металами, затверджене Загальними зборами засновників Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ" 22 квітня 2002 р.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші