Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Філософія родознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

Суб'єкт-суб'єктні відносини реалізуються у діалогічних формах педагогічної взаємодії. Це:

  • — співтворчість суб'єктів навчально-виховного процесу в системі "педагог — студент";
  • — пріоритети особистісно орієнтованого, культуровідпо-відного (національна культура) і полікультурного (світова культура) навчання;
  • — заохочення і підтримка ініціативи студентів у виконанні родознавчих досліджень;
  • — консультації для студентів та їхніх батьків з метою залучення останніх до науково-пошукової діяльності з дослідження родоводу.

За суб'єкт-суб'єктних відносин об'єктом пізнання для людини постає інша людини, що відповідно впливає на становлення індивідуального (студент, котрий досліджує родовід) і колективного (сім'я, родинне середовище) суб'єктів діяльності.

Спілкування і діяльність — дві сторони цілісного процесу діалогічної взаємодії, який реалізується в субкультурі родинного середовища, функціонуванні етно-соціокультур-них вартостей у часі й просторі.

Згідно з пропонованою програмою, для виконання родознавчих досліджень необхідно:

  • 1. Провести бесіду зі старшими поколіннями родини. Записати:
    • — прізвище, ім'я, по батькові предків і нащадків по лінії батька (зберігається прізвище) і матері;
    • — дати їх життя, місце народження (поховання);
    • — вірування;
    • — родинні свята, обряди (весілля, народний, поховання);
    • — традиції харчування, рецепти повсякденних і святкових страв;
    • — види народного мистецтва, ремесла якими володіли предки;
    • — професію й освіту предків;
    • — родинну колискову, родинну пісню, колядки, щедрівки;
    • — родинні легенди, оповіді.
  • 2. Використати достовірні дані про родину:
    • — документи генеалогічного характеру та приватно-публічного змісту: метрики, свідоцтва, довідки, посвідчення, дипломи, майнові акти, розпорядження тощо;
    • — архівні джерела (за бажанням).
  • 3. Проаналізувати й узагальнити зібрану інформацію:
    • — упорядкувати альбом родинних світлин;
    • — відтворити генеалогічну схему роду;
  • 4. Скласти родинний літопис (у довільній формі). Назвати:
    • — найстарших представників роду (за датами життя);
    • — скільки поколінь охоплює зібрана інформація (окремо за лінією батька та матері);
    • — традиції наслідування чоловічих і жіночих імен;
    • — особливості родинної обрядовості за регіонами проживання;
    • — наслідування освіти у родині, скільки поколінь мають вищу освіту і яку;
    • — наслідування професії у родині, наявність родинної династії;
    • — чи відзначаються у родині День Матері, День Повноліття (якщо так — описати).

Програма родознавчих досліджень. Педагогічний досвід.

Програма опитування дає змогу зібрати дані про чотири покоління сім'ї: діти — наймолодше покоління, батьки — друге, бабусі й дідусі — третє, прабабусі й прадідусі — четверте.

Дослідження родоводу поєднує два етапи: підготовчий (опитування родичів, збирання біографічних даних про рід, сім'ю) й аналітичний (відбір і узагальнення інформації).

На підготовчому етапі пошукова діяльність здійснюється у формі прямого спілкування. Біографічне опитування переважно орієнтоване на отримання різних відомостей з життя людини і не стосується її особистісних якостей. Відбувається безпосереднє спілкування, розмова-діалог із старшими представниками родини. У передаванні та сприйнятті інформації важливе значення мають усна мова, емоції, почуття, емпатія (англ. empathy — співпереживання, співчуття). Характер і повноту інформації суттєво зумовлюють міжпоколінні й міжособистісні стосунки. Така інформація переважно суб'єктивна, тому її варто використовувати як допоміжну до відповідних родинних документів, що об'єктивно засвідчують перебіг життя і діяльність представників роду.

Дослідження здійснюються за умов планового перебігу навчально-виховного процесу, викладання "Української та зарубіжної культури" у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації та форм власності.

Про результати науково-пошукової діяльності з історії і традицій власних родин студенти доповідають на культурологічних читаннях (групових, потокових, факультетських, між навчальними закладами) під назвою "Родовід — духовний діалог поколінь". Читання в окремих групах проводяться у формі круглого столу. У процесі підготовки один-два студенти узагальнюють стан досліджень родоводу в групі. Виступають ті, котрі зібрали інформацію про найбільшу кількість представників роду. Два-три студенти реферують літературу з проблем молодої сім'ї. У читаннях беруть участь гості: батьки студентів, які перебувають у шлюбі понад 10— 20 років, юристи, медики. Практика проведення таких читань засвідчує їхню доцільність і виховне значення для студентської молоді. Читання між навчальними закладами готуються заздалегідь, з цією метою утворюється ініціативна група студентів.

Дослідження родоводу і культурологічні читання започатковано у Дрогобицькому державному педагогічному інституті 9 березня 1992 р., коли перед викладачами м. Дрогобича виступили студенти першого курсу фізико-матема-тичного факультету: Леся Броницька, Галина Мазур (дослідили сім поколінь роду), Наталя Торган (шість поколінь), Лариса Бібікова, Ігор Петрик (п'ять поколінь), у родині студентки Наталії Пирог збереглися записи до 12 коліна. На потокових культурологічних читаннях 11 травня 1992 р. (третій курс факультету іноземних мов) особливу увагу привернула доповідь студента Володимира Соколовського. Працюючи в архівах, він зібрав інформацію про своїх предків до 11 коліна.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші