Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДІАГНОСТИКА ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Теоретичні підходи до визначення змісту і складових виробничого потенціалу підприємства

У сучасній науковій літературі набули широкого розповсюдження поняття економічного, науково-технічного, організаційного, кадрового, енергетичного потенціалу тощо. Узагальнюючою характеристикою цих складових в організаціях, як правило, вважають виробничий потенціал.

Дослідження виробничого потенціалу набули регулярного характеру впродовж останніх 30 років. Розрізняють виробничий потенціал окремої країни, галузі, регіону, організації тощо.

Поняття "виробничий потенціал" у науковій літературі одним із перших використав А.І. Анчишкін, включивши в нього сукупність ресурсів, які в процесі виробництва стають факторами виробництва. Цей ресурсний підхід до концепції виробничого потенціалу отримав досить широке розповсюдження серед ДОСЛІДНИКІВ [13, С.49].

Термін "потенціал" у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова й означає "приховані можливості", які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.

У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Тлумачний словник української мови також під цим терміном розуміє "приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов" [1, с.902].

Щодо визначення поняття "виробничий потенціал", то у науковців існують розбіжності у трактуванні його змісту, наведені у табл. 1.1.

Таблиця 1.1. ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ "ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ"

Підхід

Автори

Визначення

Ресурсний підхід

А.І. Анчишкін

Виробничий потенціал є сукупністю ресурсів без урахування їх взаємозв'язків і участі у процесі виробництва

З.Є. Шершньов

Виробничий потенціал - це сукупносте ресурсів виробництва, кількісних і якісних їх параметрів, які визначають максимальні можливості суспільства щодо виробництва матеріальних благ

Велика радянська енциклопедія

Виробничий потенціал - це наявні засоби, запаси та джерела, що можуть бути використані для досягнення певної мети, розв'язання певного завдання, а також можливості окремої особи, суспільства та держави в певній галузі

М.І. Тванов

Виробничий потенціал відображає максимальну здатність сфери матеріального виробництва до виконання робіт на основі збалансованого і гармонійного розвитку всіх його елементів, повного і найкращого використання всіх видів ресурсів

Результативний

підхід

С.О. Іщук

Виробничий потенціал - це складна, організована, динамічна система, яка формується з множини елементів, що перебувають у взаємозв'язку та взаємодії і виконують різні функції в процесі виготовлення продукції необхідної кількості та якості і в терміни, визначені ринком

О.С. Федонін

Виробничий потенціал - це наявні та приховані можливості підприємства - щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг)

О. О. Гетьман

Виробничий потенціал підприємства - це можливості підприємства щодо виготовлення продукції певного асортименту, номенклатури і якості в потрібній споживачам кількості

Економічний словник

Виробничий потенціал - це реальний обсяг продукції, яка може бути вироблена за повного використання ресурсів

Найбільш чітким та системним підходом до визначення поняття "виробничий потенціал", на нашу думку, є результативна позиція, яка враховує взаємозв'язки і участь ресурсів у процесі виробництва, адже потенціал будь-якого рівня виникає як результат взаємодії ресурсів, що його забезпечують і компетенцій.

Аналіз викладених позицій приводить до висновку, що виробничий потенціал господарської системи - це сукупність ресурсів, які перебувають в її розпорядженні з метою відтворювальної діяльності. Кількісні і якісні параметри цих ресурсів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність кожної господарської ланки системи. Процес виробництва об'єднує окремі види виробничих ресурсів в єдине ціле. Лише при їх відповідній комбінації стає можливим процес виготовлення продукції. На цій стадії виробничі ресурси, які формують виробничий потенціал підприємств, стають дієвими елементами процесу виробництва і відтворення, тобто джерелами економічного розвитку.

Таким чином, елемент виробничого потенціалу - це виробничий ресурс, який стає складовою виробничого процесу. Елементами виробничого потенціалу підприємства можна вважати всі ресурси, які тим чи іншим чином пов'язані з функціонуванням підприємства. Вибір найважливіших ресурсів із їх величезної кількості є досить складною проблемою, про що, зокрема, свідчить існування багатьох різних тверджень щодо складу виробничого потенціалу [13, с.49].

Виробничий потенціал як економічна категорія має свою структуру і певні особливі процеси, які характерні для його розвитку. Багато авторів до складу виробничого потенціалу вводять природні ресурси. Варто зазначити, що такий підхід є правомірним лише щодо виробничого потенціалу макро- і мезорівня, тобто коли мова йде про виробничий потенціал країни, регіону чи галузей промисловості. Що стосується виробничого потенціалу промислових підприємств, то до його складу доцільно включати матеріально-сировинні ресурси, які беруть безпосередню участь у процесах виготовлення продукції [7, с.71].

Основна проблема у дослідженні виробничого потенціалу промислових підприємств полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Тобто виробничий потенціал є системою, причому складною і динамічною, оскільки саме взаємозв'язки між окремими складовими потенціалу здійснюють безпосередній вплив на його елементи, модифікуючи вихідні властивості і закономірності їх функціонування, сприяючи тим самим переходу потенціалу на новий якісний стан як єдиного цілого, тобто системи вищого порядку. Таким чином, лише з відомих особливостей і закономірностей функціонування окремих елементів можливо вивести особливості і закономірності функціонування виробничого потенціалу як системи загалом.

Динамізм виробничого потенціалу промислових підприємств обумовлений впливом інновацій, нестабільністю зовнішніх чинників господарювання, кон'юнктурними умовами виробництва. Внаслідок впливу цих чинників постійно відбуваються певні структурні зрушення всередині виробничого потенціалу, а також якісні та кількісні зміни техніко-економічних показників, які його характеризують.

Структура виробничого потенціалу за підходом П.А.Фоміна та М.К.Старовойтова

Рис. 4.1. Структура виробничого потенціалу за підходом П.А.Фоміна та М.К.Старовойтова

На думку П.А.Фоміна та М.К.Старовойтова, виробничий потенціал підприємства представляється у вигляді поєднання виробничих ресурсів, що характеризують виробничий потенціал, до яких слід віднести (рис. 4.1):

  • - основні фундації підприємства - це вартісний вираз засобів праці. Головною визначальною ознакою основних фундацій виступає спосіб перенесення вартості на продукт - поступово, протягом ряду виробничих циклів; частинами: у міру зносу. Після реалізації продукції нарахований знос нагромаджується в особливій амортизаційній фундації, яка призначається для нових капітальних вкладень. Таким чином, одноразово авансована вартість в статутний капітал (фундація) в частині основного капіталу скоює постійний кругообіг, переходячи з грошової форми в натуральну, в товарну і знову в грошову;
  • - оборотні кошти підприємства (матеріальні ресурси) - це предмети праці, підготовлені для запуску у виробничий процес. В їх складі можна, у свою чергу, виділити такі елементи: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, горюче, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара і тарні матеріали, запасні частини для поточного ремонту тощо;
  • - трудові ресурси підприємства. Характеризуючи трудові ресурси підприємства, від яких багато в чому залежить конкретний результат виробничої діяльності, автори пропонують розглядати поняття "інтелектуального капіталу" як внеску у виробничу діяльність, здійснюваного людиною за допомогою характеристик, що визначають якість працівника підприємства, що матеріалізується або виявляється в процесі праці, яка створює товар, послуги в цілях їх відтворювання на основі персоніфікованого економічного інтересу кожного суб'єкта і їх сукупності [7, с.72].

У роботі О.С. Федоніна, І.М. Рєпіної та О.І. Олексюка пропонують виділяти об'єктні та суб'єктні складові виробничого потенціалу підприємства. Об'єктні складові пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі у процесі функціонування. До них належить інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення (рис.4.2).

Структура виробничого потенціалу за підходом О.С.Федоніна, І.М.Рєпіної та О.І. Олексюка

Рис. 4.2. Структура виробничого потенціалу за підходом О.С.Федоніна, І.М.Рєпіної та О.І. Олексюка [43, с.15]

Відтак, на думку О.С.Федоніна, І.М.Рєпіної та О.І.Олексюка виробничий потенціал - це наявні та приховані можливості підприємства - щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг).

С. Іщук пропонує всі елементи виробничого потенціалу промислового підприємства ділити за функціональною ознакою, загальна структура якого схематично зображена на рис. 4.3.

Структура виробничого потенціалу за підходом С.Іщук

Рис. 4.3. Структура виробничого потенціалу за підходом С.Іщук [40, с.54]

На нашу думку, визначення структури виробничого потенціалу С.Іщук є найбільш повним і реальним при визначенні складових виробничого потенціалу.

Виробничий потенціал підприємства являє собою систему взаємозв'язаних елементів, які виконують різні функції у процесі забезпечення випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку підприємства. А тому можна стверджувати, що йому притаманні всі властивості системи: цілеспрямованість, складність, самовідтворюваність, відкритість, зв'язок із середовищем, цілісність, ступінь замкненості, взаємозв'язок, взаємодія елементів виробничого потенціалу, взаємозамінність, альтернативність його елементів, кількісна вимірюваність, масштаб, історичні умови формування та функціонування, соціально-економічні наслідки використання, інноваційна сприйнятливість, гнучкість, усталеність/динамічність, рухомість, фізичне та моральне старіння (рис.4.4).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші