Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

17.2. Мета виховання в сучасній школі

Серед загальнолюдських завдань виховання є одне завдання, яке виражає найвище призначення виховання – забезпечення кожній людині можливості всебічного і гармонійного розвитку. Достатньо чітке його формулювання зустрічаємо вже у філософів і педагогів-гуманістів епохи Відродження, але свої витоки воно бере з античних філософських вчень.

Сьогодні, як відзначено в "Національній доктрині розвитку освіти":

  • 1. Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності наці­ональної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміц­нювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
  • 2. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:

¾ особистісна орієнтація освіти;

¾ формування національних і загальнолюдських цінностей;

¾ створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

¾ постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

¾ розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;

¾ пропаганда здорового способу життя;

¾ розширення україномовного освітнього простору;

¾ забезпечення освітніх потреб національних меншин;

¾ забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, під­вищення їх соціального статусу;

¾ розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості та професійно-технічної освіти;

¾ органічне поєднання освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти;

¾ запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;

¾ створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, по­вне забезпечення ними навчальних закладів;

¾ створення ринку освітніх послуг та його науково-методичне за­безпечення;

¾ інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів;

3. Держава повинна забезпечувати:

¾ виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;

¾ збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування куль­тури міжетнічних і міжособистісних відносин;

¾ виховання людини демократичного світогляду, яка дотримуєть­ся громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу;

¾ формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, само­освіти і самореалізації особистості;

¾ підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці;

¾ створення умов для розвитку обдарованих дітей та молоді;

¾ підтримка дітей та молоді з особливостями психічного і фізич­ного розвитку;

¾ стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя;

¾ розвиток дитячого та юнацького спорту, туризму;

¾ етичне, естетичне виховання;

¾ екологічну, правову, економічну освіту;

¾ наступність і безперервність освіти;

¾ інноваційний характер навчально-виховної діяльності;

¾ різноманітність типів навчальних закладів, варіативність навча­льних програм, індивідуалізацію навчання та виховання;

¾ моніторинг освітнього процесу, зростання якості освітніх по­слуг;

¾ створення умов для ефективної професійної діяльності педагогі­чних, науково-педагогічних працівників відповідно до їх ролі у суспі­льстві. [4].

Як відзначено в "Державній національній програмі "Освіта". Україна XXI століття" – "Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від націо­нальної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури" [6,15].

Ці важливі завдання у значній мірі покликана вирішувати загальноосвітня школа. Закон України "Про загальну середню освіту" (1999) [8] визначив принципово нові її контури. Зокрема, йдеться про перехід до нової за тривалістю, структурою, змістом, важелями управління школи з чітким обсягом навчального навантаження для кожного класу.

Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи домінантами виховного процесу передбачає: патріотизм, мораль­ність, особисту відповідальність, усвідомлення особистої цінності й цінності інших людей, освоєння і сприймання учнями духовної спад­щини свого народу та інших народів світу.

На нових методологічних засадах визначено основні завдання школи, а саме:

¾ всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлен­ня її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задово­лення інтересів і потреб;

¾ збереження і зміцнення морального, фізичного, психічного здо­ров'я дитини; виховання школяра як громадянина України; як націо­нально свідомої, вільної, демократичної, життєво й соціально компе­тентної особистості, здатної робити самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

¾ формування у школярів бажання й уміння вчитися, виховання потреби в навчанні і здатності до нього протягом усього життя, виро­блення вмінь практично і творчо використовувати здобуті знання;

¾ становлення в школярів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

¾ виховання в учнів любові до праці, створення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору професії й оволодіння нею;

¾ виховання школяра як людини моральної, відповідальної, з роз­виненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу й самої себе.

Школа – це простір для життя дитини; тут вона не готується до життя, а живе. Тому вся діяльність навчального закладу будується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації і гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеєю самоцінності дитинства, діало­гу, компетентного вибору особистого життєвого шляху" [8].

Повинна зберігатись наступність мети і завдань виховання. Україна має свою історично сформовану національну систему вихо­вання, її треба розвинути, поглибити і конкретизувати у відповідності з тими новими ідеями, завданнями і цінностями, які постають перед особистістю і суспільством.

Отже, сьогодні мета середньої загальноосвітньої школи в Украї­ні – сприяти розумовому, моральному, естетичному і фізичному розвитку особистості, всіляко розкривати її творчі можливості, фор­мувати гуманістичні відносини, забезпечувати умови для розвитку індивідуальності дитини з урахуванням її вікових особливостей, вихо­вувати патріота України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші