Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КОНКУРЕНЦІЯ І МОНОПОЛІЯ

Між товаровиробниками йде боротьба за "гаманець споживача". Вона називається конкуренцією. Перемагає в цій боротьбі той, хто зміг підвищити продуктивність праці, розширити виробництво, зробити товари більш високої якості. Іншими словами, перемагає той, хто знижує витрати, а також поліпшує споживчі властивості товарів.

У конкурентній боротьбі бере участь безліч самостійних товаровиробників (від ремісників, фермерів до великих фірм). Кожний з них на свій страх і ризик вирішує питання, що і як робити. Його товари на ринку зустрічаються з аналогічними товарами інших товаровиробників, і кожний прагне завоювати споживача. Він розхвалює свій товар, використовуючи для цього рекламу, намагаючись надати товару зовні привабливий вигляд. Споживач же хоче придбати товар кращої якості і дешевше, оскільки його можливості обмежені. Якій фірмі він віддасть свої гроші? У кого купить костюм, пару взуття чи радіоприймач? Його рішення залежить від багатьох умов.

Для того, щоб продовжити виробництво, потрібно продати товар і використовувати виручені засоби для створення нової партії товарів. А щоб обійти конкурентів, потрібно постійно пропонувати на ринок нові товари, яких немає в суперників, постійно давати нову рекламу. У ряді випадків для того, щоб продати товар, доводиться йти на зниження ціни. Той, у кого витрати великі, не може знижувати ціну. Його товар не буде проданий або буде проданий зі збитком. Дрібним виробникам важко витримувати конкуренцію. Великі мають більше шансів на перемогу, тому що в них більше можливостей для удосконалення виробництва.

Як ви знаєте, наприкінці XIX ст. великі товаровиробники в ряді країн стали об'єднуватися в союзи (картелі, синдикати, трести). Ці союзи зосередили у певних галузях значну частину виробництва товарів, іншими словами, стали монополіями. Суть монополії - економічний диктат шляхом установлення монопольно високих (чи низьких) цін для одержання монопольно високого прибутку.

Економічне життя містить у собі елементи і конкуренції, і монополії. Виникнення союзів капіталістів не усуває конкуренції: вона відбувається і між самими союзами, і між монополістичними союзами та немонополізованими підприємствами. Однак монополія породжує високі ціни, невідповідність попиту та пропозиції. Ось чому, наприклад, у США вже наприкінці XIX ст. з'явилися антитрестовські закони, які держава використовувала для поліпшення ринкової системи.

РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ

Дохід, отриманий у результаті економічної діяльності" розподіляється між власниками основних факторів виробництва: землі, праці, капіталу, підприємницьких здібностей.

Повернемося до прикладу відомої фабрики. Фабрика побудована на ділянці землі, яка належить іншому власнику, частину доходу цього підприємства доводиться платити за оренду земельної ділянки. Власник землі, не витрачаючи ніяких зусиль на цій ділянці, одержує за неї плату, яка називається рентою. Це дохід власника землі.

Власники робочої сили - наймані робітники та службовці фабрики - одержують за використання в процесі виробництва своїх здібностей до праці заробітну плату. Це їхній дохід, що виплачується їм з доходу підприємства.

Для придбання нового обладнання фабрика взяла позичку в банку, тобто гроші у вигляді позики на умовах повернення зі сплатою позичкового відсотка за користування наданими засобами. Ці кошти називаються фінансовим капіталом. Власники банку одержать за використання капіталу дохід у вигляді відсотка на капітал.

У руках власника фабрики залишається частина доходу підприємства у вигляді прибутку. За що він одержав цю частину доходу підприємства? Відповідь на це питання не проста. Ту грошову суму, яку складає прибуток, можна розділити, принаймні, на дві частини. Одну з них власник фабрики одержує за свою підприємницьку працю з управління виробництвом (якщо він не передає її керуючому - менеджеру, який займається організацією виробництва). Це плата за використання його власності - здатності до підприємницької діяльності (помітимо, що нею володіє лише 5-10% працездатного населення), тобто своєрідна зарплата. Інша частина прибутку розглядається як плата за ризик, якому піддається підприємець у ринковій ситуації, а також як результат монопольного становища підприємства.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші