Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Операційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Режим функціонування операційної системи

Матеріал цього питання має роз'яснити студентові та закріпити у його свідомості розуміння того, що велика частка успіху операційної діяльності забезпечується завдяки свідомій, цілеспрямованій роботі менеджерів організації з підтримки нормативної о режиму функціонування операційної системи. У результаті вивчення даного питання студент буде мати уявлення про сучасні системи забезпечення режиму функціонування операційної системи, основні ознаки стабільного функціонування операційної системи. Базовими при самостійному опрацюванні даного питання є підручники Л. Гелловей [14], М. В. Макаренко, О.М. Махаліна [26], Р. Чейза, Н. Еквілайна, Р. Якобса [52], О.М. Сумець [43]. Засвоєння матеріалу даного питання слід розпочати з розуміння того, що операційна система в будь-якому своєму виді і будь-якій формі, чи освітня чи інформаційна, має дві тенденції свого існування [43, с.73):

  • o функціонування;
  • o розвиток.

Функціонування - це підтримка життєдіяльності, збереження функцій, що визначають цілісність операційної системи, та її суттєві характеристики.

Розвиток - це придбання операційною системою нової якості, що зміцнює життєздатність в умовах зовнішнього середовища, що змінюється.

Функціонування і розвиток найтіснішим чином взаємозалежні і відображають єдність основних тенденцій операційних систем будь-якого виду і типології. Цей зв'язок забезпечується режимом функціонування (режим - встановлений графік роботи).

Режим функціонування - це сукупність параметрів та умов функціонування, що забезпечують передбачене технологією створення продукту, а також збереження і поточне відтворення елементів операційної системи.

Слід зауважити, що поняття "режим функціонування" не включає корінні інновації, капіталовкладення й інвестиції, тому що ці процеси обов'язково викликають істотні взаємні відхилення основних параметрів операційної системи і тим самим породжують принципово іншу управлінську задачу. Поняття режиму операційної системи найтіснішим чином пов'язане з технологією. Технологія задає умови і конкретні значення найважливіших параметрів системи.

Варто звернути увагу на розходження між технологією і режимом, як об'єктами управління, які полягають у наступному [43]:

  • 1. Технологія виявляє себе через прямі і непрямі параметри функціонування. В управлінні технологією безпосереднім об'єктом управління є прямі параметри (наприклад, напруга в мережі і сила струму, енергоємність процесу, нормативи сировини)._
  • 2. Режим містить, крім основної діяльності операційної системи, ще і діяльність по обслуговуванню операційної системи.

Режим операційної системи складається з:

Технологічної дисципліни - це мінімально необхідна сукупність процедур для забезпечення основної І технології, дотримання найважливіших прямих параметрів даної технології;

Рівня використання ресурсів;

Узгодження основних функцій у просторі і часі;

Дотримання норм допоміжного забезпечення основної технології;

Підтримки робочого стану основних елементів операційної системи;

Рівня організаційного забезпечення єдності основних параметрів (інформаційне, документальне і кадрове забезпечення єдності).

Операцій на система, що знаходиться на стадії стабільності функціонування, допускає не більше одного оптимального режиму. У той же час у сукупності параметрів, що характеризують оптимальний режим (тобто і той режим, що дає найкраще рішення взаємозалежних задач виробництва продукту і відтворення операційної системи), допускаються деякі варіанти параметрів, що пристосовують систему до поточних коливань зовнішнього і внутрішнього середовища (43].

Режим функціонування операційної системи як об'єкт управління є тією сферою менеджерських проблем, що забезпечують поточне узгодження зовнішніх і внутрішніх факторів дії системи. Це означає, що задачі управління режимом повинні порівнюватися з перспективними цілями і процедурами управління [43].

Нормативний режим - це збіг, або достатня наближеність фактичних і планових параметрів операційної системи, що функціонують в межах її реальної потужності

Поняття "реальної потужності" в даному випадку припускає що рівень використання основного процесора дозволяє забезпечити Його поточне функціонування і відтворення без виходу на критичні (руйнівні) параметри.

Аналізуючи життєвий цикл операційної системи нормативний режим характерний для 2-го і 3-го етапів. Причому вважається, що даний режим виникає всередині 2-го і закінчується всередині 3-го етапів.

Нормативний режим функціонування є більш передбачуваним "об'єктом управління", тому що саме його поняття будується на деяких стабільних мінімально взаємопов'язаних параметрах і показниках |43|.

Необхідно відзначити, що саме для нормативного режиму найбільшою мірою придатний дуже ощадливий метод управління по відхиленнях. Цей режим дає можливість менеджеру сконцентрувати управлінські ризики на перспективних і стратегічних питаннях операційної системи. Система, що функціонує в нормативному режимі, забезпечує максимальну в порівнянні з іншим режимом віддачу. Тому її варто плавно готувати до неминучих обмежень і змін внутрішнього і зовнішнього характеру. Менеджер повинен планувати заміну і відновлення критичних ланок основної технології, знаходити "вільні вікна" у грошових потоках, що можуть забезпечити фінансування цих витрат |43|.

Критерієм оптимальної стабільності режиму операційної системи є рівень використання ресурсів. Цей критерій дає характеристику вхідної, вихідної й операційної потужності системи і дозволяє аналізувати наявність резервів і можливості зміни даного режиму. Вхідна потужність характеризує можливість до сприйняття визначеного масиву ресурсів. Вихідна - забезпечення визначеної маси (кількості) готової продукції.

Операційна потужність характеризує внутрішню здатність системи забезпечити необхідну технологічну переробку ресурсів. Прийнято вважати, що критерій оптимізації режиму системи полягає у відповідності трьох видів потужності.

Істотне значення для розуміння студентом режиму функціонування операційної системи мають управлінські переваги нормативного функціонування операційних систем.

Слід звернути увагу студента на типові проблеми і протиріччя управління операційною системою яка знаходиться в нормативному режимі:

  • o відсутність внутрішніх стимулів для ін новацій;
  • o можливість нагромадження внутрішніх невідповідностей між параметрами, умовами та аспектами.

* зношення компонентів операційної системи,

* нагромадження так званої професійно-технологічної втоми усередині операційної системи, тобто перетворення творчих функцій у рутинні, стандартні й уніфіковані поза залежністю від реального стану зовнішнього і внутрішнього середовища [54].

Значення нормативного режиму функціонування операційної системи, важливість її стабільної успішної роботи підкреслює Голдрат Е., розглядаючи феномен "хокейної ключки'' та формуючи положення "теорії обмежень". Поглиблений рівень опрацювання матеріалу передбачає засвоєння студентом цієї концепції, сутність якої викладено у підручнику Чейз Р. Б., Еквілайн Н.Д., Якобс Р.Ф. |52, с.623-656].

Система, для якої автономність від несприятливих умов середовища перетворилася з засобу в самоціль, починає використовувати всі можливості для ізоляції від екзогенних інновацій.

Перехідний режим функціонування

Рис. 4.3 Перехідний режим функціонування

Перехідний режим системи є нестійким, тобто межею його виникнення вважається така сукупність параметрів, що є неврівноваженою і може рухатися або в напрямку оптимізації, або в напрямку руйнування операційної системи.

Перехідний режим характеризується порушенням (недотриманням) вхідної потужності системи, недотриманням вимог технологічної дисципліни, порушенням якості і структури використовуваних ресурсів, підривами узгодження в просторі і часі основних параметрів і функцій.

Можливі виходи для системи в перехідному режимі наступні (рис.4.4):

Можливі

Рис.4.4. Можливі "краї" операційної системи в перехідному режимі

  • 1. повернення системи до оптимального рівня;
  • 2. перехід системи до нового оптимального режиму;
  • 3. руйнування операційної системи, тобто безповоротне припинення діяльності.

Слід зазначити, що перехідні режими пов'язані з рядом причин проблемного характеру, які можна поділити на зовнішні і внутрішні (рис.4.5) [54].

Класифікація причин перехідного режиму

Рис.4.5. Класифікація причин перехідного режиму

До зовнішніх відносяться проблеми ресурсного забезпечення та пов'язані зі споживачем; до внутрішніх-технологічні збої, пов'язані з поточними помилками персоналу, і організаційно-менеджерські проблеми, що можуть включати як поточні помилки менеджменту, так і стабільні системні помилки.

Виконавці не роблять системних помилок. Якщо помилка з'являється більш ніж один раз, то це помилка керуючого. Керівник повинний виявляти, аналізувати і запобігати системні помилки виконавця [54].

Перехідний режим операційної системи ставить перед керівником проблему критеріїв і орієнтирів. З точки зору керованості режиму в перехідному стані більш простим є процес повернення до вихідного стану. Більш складним є процес

переходу до нової якості. Оскільки результат руйнування являється самим небезпечним, то керівник може полегшити свою задачу, округляючи небезпечні значення в напрямку збільшення.

Кінцевим завданням управління режимом операційної системи с оптимальне співвідношення поточної і довготермінової ефективності, а безпосереднім завданням є оптимізація поточної ефективності операційної системи.

Тут слід зазначити, що оптимальність режиму буде забезпечена, якщо, крім всього іншого, операційний менеджер схильний до впровадження в операційну систему систем "канбан", "точно в термін" (JIТ), "кайзен".

Для ознайомлення студента з логічним підходом до забезпечення оптимального функціонування операційної системи корисно буде самостійно опрацювати підручник ЧейзаР.Б., Еквілайна Н.Д.,Якобса Р.Ф. [52,0.622-671]; Омельченко І.Н. [184, с.8-34, 103-111]. Стосовно регуляторів операційної діяльності та складу підсистем, що забезпечують стабільне функціонування операційної системи, студенту допоможе робота із цікавим джерелом, в якому викладається авторський погляд на склад та зміст основних регуляторів виробничої діяльності - це підручник Круглова М.І. [89, с.455-477].

Необхідно звернути увагу на те, що в операційній системі виділяються інваріанти-стабільні, стійкі, несучі елементи конструкції. Вони забезпечують збереження якості системи. їх звичайно виносять за дужки процесу інновацій [54].

Інваріанти операційної системи

Зміна окремих елементів несучої конструкції не входить у компетенцію операційного менеджера. Сфера повноважень операційного менеджера в процесі розвитку системи поширюється на всі ті істотні умови, зміни яких не торкаються фундаментальної якості операційної системи.

Практична організація розвитку операційної системи потребує від керівника рішення трьох задач [54]:

  • o виявлення й опис інваріантів конструкції, тобто тих елементів операційної системи, які ми не можемо змінювати ні в якому разі;
  • o виділення елементів системи, які можна змінювати;
  • o виділення тих елементів, які обов'язково потрібно змінювати для реалізації інновацій.

Зміни тих елементів, що не потрапили в третю задачу, відбуваються без істотного зниження координації операційної системи. Визначивши поле змінюваних елементів, операційний менеджер починає шукати передумови неузгодженості, тобто виділяє елементи системи, що істотно відрізняються швидкістю реакції, межею пружності [54].

Насамкінець при самостійному вивченні даного питання студент повинен з'ясувати поняття твердих і м'яких чинників забезпечення усталеного функціонування операційної системи.

Поняття "тверді" та "м'які" чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи відбиває сутність погляду, що склався в межах сучасної концепції організації бізнесу та менеджменту, відповідно до якої всі ендогенні (внутрішнього походження) чинники організаційної ефективності можна поділити на дві категорії: "hard" чинники (тверді чинники) та "soft" чинники (інакше-м'які чинники). Ця термінологія запозичена з комп'ютерної лексики другої половини XX ст., в якій словом "hard" позначалося так зване залізо, тобто власне електронно-обчислювальна техніка, а термін "soft" застосовувався до програмного забезпечення. Перенесення цієї ідеології на фунт операційного менеджменту має на меті прищепити студентові розуміння того, що для підтримки усталеності функціонування операційної системи однаково важливе значення мають і матеріальне, технічне, енергетичне, просторове забезпечення (своєрідні "тверді" чинники), і кадрове, інформаційне та організаційно-управлінське забезпечення ("м'які" чинники). Для поглибленого вивчення матеріалу рекомендується опрацювати відповідні глави та параграфи підручникам В. Макаренка та О.М. Махальної [26,с.90-94,173-199,223-235, 277-291].

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші