Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Засоби, методи і прийоми виховання. Основи фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей

Процес виховання людини надзвичайно складний. Навіть, якщо чітко визначена мета, зміст та продумана система його здійснення ця система не може бути перетворена в життя, якщо вчитель не володіє методами відповідних виховних впливів на учнів.

Під методами виховання слід розуміти сукупність способів впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку вихованців, її корекцію й удосконалення з метою вироблення у них визначених метою виховання якостей.

Метод виховання А. С. Макаренко назвав "Інструментом дотику до особистості". У співробітництві з вихованцями таких "інструментів" педагог може знайти багато. Практика виховання використовує насамперед перевірені шляхи — загальні методи виховання. Проте у багатьох випадках загальні методи виховання можуть виявитися малоефективними. Взаємодію людей завжди супроводжують глибинні психічні процеси, які впливають на внутрішній світ учнів. Вихователь не може їх не враховувати. Тому він шукає нові шляхи, які дозволяють швидше і з меншими зусиллями домогтися накресленого результату. Так, в одному випадку він може актуалізувати такий внутрішній механізм, як переконання (коли за допомогою логічних побудов здійснюється вплив на свідомість), в другому — навіювання (коли вплив здійснюється на підсвідомому рівні), третьому — використати ефект наслідування і т.д.

Часткові зміни, доповнення, удосконалення методів виховання в конкретних умовах виховного процесу називаються прийомами виховання.

Прийом виховання це частина загального методу, окрема дія (вплив), конкретне поліпшення. Знання методів і прийомів виховання, уміння правильно їх обіграти і застосувати, є ознакою високої майстерності педагога.

Наприклад, вчитель вперше організує суботник по прибиранню класу. Перш ніж розставити дітей на певні ділянки роботи, він розповідає і показує, як потрібно промити ганчірку, протерти нею парти, куди і як здвинути парти, щоб легше було зробити вологе прибирання. Ось розповідь вчителя в даному випадку виступає як методичний прийом. Методи і прийоми між собою тісно пов'язані і в залежності від педагогічної ситуації можуть виступати як самостійні методи та як методичні прийоми.

В системі виховної роботи слід виділити і засоби виховання. Засобами виховання називаються доцільно організовані методичні шляхи рішення тих чи інших виховних задач. Це можуть бути і предмети, які використовуються в виховній роботі з дітьми (наочні посібники, книги, радіо, телебачення), та види діяльності у які заохочують учнів. Але універсальними засобами завжди є діяльність і спілкування. Якщо під прийомом розуміють одиничний вплив, то під засобом — сукупність прийомів. Наприклад, праця є засобом виховання, але показ, оцінка праці, вказівки на помилки, є прийомом виховання. Спілкування — засіб виховання, а репліка, порівняння — прийоми. У зв'язку з цим методи виховання визначаються як сукупність засобів і прийомів формування в учнів тих чи інших якостей, бо структура методу обов'язково передбачає наявність прийомів і засобів.

Методи виховання на практиці виступають у взаємодії. Окремо взятий виховний метод може використовуватися як ізольовано від інших методів, так і підкріплятися, взаємодіяти іншими.

Наприклад, вчитель вчить першокласників правилам поведінки в школі, класі, спілкуванню з товаришами. Що ж він робить для цього? В перший день вчитель показує свій клас, всю школу, роз'яснює, як повинні вести себе учні, як вони будуть сидіти на уроці, відпочивати на перерві. Поруч з роз'ясненням педагог вчить їх безшумно вставати, вітаючи вчителя, директора та інших дорослих, виходити з класу, підтримувати порядок на парті, уміти звернутися до вчителя і т.д. Першокласники дуже різні: одні розуміють учителя, швидко реагують на його прохання, старанно виконують завдання; інші погано слухають та не розуміють учителя, не зразу реагують на його звертання до класу. Друга група учнів особливо потребує в стимулюванні хорошої поведінки та доброго навчання. Вже в перший тиждень вчитель одних учнів похвалить за хорошу поведінку, іншим зробить зауваження, щоб вони уважно слухали. Таким чином, в процесі виховання вчитель використовує різні прийоми і методи впливу, враховуючи індивідуальність особливості та рівень вихованості дітей.

Методи виховання мають свою історію. За допомогою методів досягалися різні цілі виховання. Одні педагоги вважали, що діти народжуються з так званою "дикою пустотливістю", яку потрібно стримувати за допомогою різних зауважень, вказівок, звинувачень, засобів осуду і покарання в тому числі і фізичного. Таких поглядів дотримувався німецький педагог Йоган Гербарі, з іменем якого пов'язують формування методики авторитарного виховання.

На противагу авторському вихованню у педагогіці розроблялися ідеї про те, що цей процес треба здійснювати на основі гуманного ставлення до дітей, надання їм повної свободи. В якості методів виховання використовуються різні форми доброзичливих умовлень, роз'яснювальні бесіди, переконання, поради, включені у різнобічну і цікаву діяльність. Такий підхід знайшов яскраве відображення у теорії "вільного виховання", основні ідеї якої сформулював у XVIII ст. французький просвітитель Ж.-Ж. Руссо. Він вважав, що діти народжуються досконалими і тому виховання повинно лише пристосовуватися до їхнього розвитку, в центрі виховання повинна знаходиться дитина, її інтереси і намагання. У порівнянні з авторитарним вихованням це був крок уперед.

У 20-ті роки виходячи з принципу поваги і гуманного ставлення до дітей, були відмінені оцінки успішності, які начебто культивували нерівність серед учнів. За доброзичливе ставлення до дітей, розвиток їх свідомості виступали Н. К. Крупська, С. Т. Шацький, А. С. Макаренко. У працях П. П. Блонського і С. Т. Шацького була висунута ідея внутрішнього стимулювання учнів у процесі виховання, яка потім активно розробилася у вітчизняний психології. Ідеї гуманності виховання, поваги до дітей і турботи про їх всебічний розвиток склали основу методів виховання, які ствердилися у нашій педагогіці.

Активізувати механізм розвитку мотиваційної сфери можна, впливаючи на підсвідомість, свідомість і поведінку особистості. Відповідно всі методи виховання умовно поділяються на чотири групи:

  • - методи впливу на підсвідомість вихованця: педагогічно доцільна само-презентація вчителя, навіювання;
  • - методи звернення до свідомості вихованців: переконування, дискусія, приклад;
  • - методи організації поведінки вихованців: вимога, доручення, привчання, створення виховних ситуацій, рольові ігри;
  • - методи оцінювання і корекції поведінки вихованців: покарання і заохочення.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші