Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Товарознавство arrow Основи рослинництва і тваринництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Гористі породи

Коні цих порід поширені на Алтаї, в Середній Азії, на Кавказі і в Карпатах. Включають коней верхово-в'ючного типу. Великі масиви гірських пасовищ в цих районах відвіку сприяли розвитку табунного конярства. У літній період коней містять на субальпійських і альпійських пасовищах, взимку — в долинах річок і передгір'ях. Природні і кліматичні умови гірських районів сприяли формуванню у тварин витривалості, непримхливості, конституціональної міцності, підсилювали розвиток грудної клітини, внутрішніх органів (особливо серця і легенів), м'язів.

Алтайського коня розводять в умовах Алтая, де конярство отримало широке розповсюдження в епоху ранніх кочівників. Природні умови Алтайських гір сприяють веденню табунного конярства. На гірських лугах, по тайгових галявинах і в долинах річок коні в достатку знаходять підніжний корм у всі періоди року.

Тулуб у коней глибокий і довгий, шия коротка, груди широкі, кінцівки сухі, міцні, копита міцні. Масть частіше руда, гніда, сіра і ворона. Зустрічаються коня і рідкісних мастей — чубарі, рябі, осоловілі, булані. Алтайські коні добре пристосовані до умов цілорічного утримання на пасовищному кормі. Навесні і осінню вони швидко нажировуються. Кобили відрізняються високою молочністю: у літній період продукують в добу 8-10 л молока. У північних і центральних районах переважають помісі заводських верхових і рисистих порід. Вирощені в табунних умовах, вони досягають росту 145-150 см і живої маси 450-490 кг При схрещуванні алтайських кобил з ваговозними жеребцями отримують помісей масою 500-550 кг, що представляють цінність для м'ясного конярства. Племінна робота направлена на виведення нової породи м'ясного типу на базі поголів'я покращених коней.

Киргизький кінь поширений в гірських районах Киргизії, де конярство було розвинене з глибокої давнини. Кінь тут відвіку служив засобом транспорту, а також для отримання молока і м'яса.

Для киргизького коня характерні невеликий ріст, довгий тулуб, широкий обхват грудей і міцна конституція. Вони невимогливі до годівлі, добре пристосовані до високогірських умов, відрізняються витривалістю при роботі під сідлом і в'юком, легко долають круті підйоми і спуски, упевнено рухаються по вузьких стежках, добре переправляються через гірські річки і кам'янисті розсипи, але із-за малого росту і невеликої живої маси (300 кг) їх вантажопідйомність обмежена.

Киргизький кінь — типово гористий. У нього коротка оленяча шия, подовжений масивний тулуб, саблисті задні кінцівки. Кобили високо-молочні (за 5 міс. лактації продукують до 1900 л молока), високоплідні. Найбільш поширені коні гнідої і сірої масті.

Племінна робота з киргизьким конем направлена на поліпшення її верхово-упряжних якостей, а також на розвиток молочної і м'ясної продуктивності при збереженні пристосованості до місцевих гірських умов. Порода потребує охорони генофонда. В результаті схрещування киргизьких кобил з донськими і чистокровними верховими жеребцями в умовах культурно-табунного утримання виведена новокиргизька порода коней.

Локайського коня розводять у високогірних районах Таджикистану. Виведена в результаті схрещування місцевих коней з карабаїрськими, іомудськими і арабськими жеребцями. Локайський кінь верхово-в'ючного типу. Особливість його екстер'єру — широкотілість і коротконогість. Голова груба, спина пряма, іноді коропоподібна, загривок високий, груди глибокі, кінцівки міцні, сухі, задні саблисті. В результаті схрещування локайских кобил з жеребцями арабської, терської і чистокровної порід створена нова англо-арабо-локайська порідна група.

Гуцульський кінь поширений в гірських районах Східних Карпат. Виведений в результаті поліпшення місцевих кобил Галіції і Буковини жеребцями норійського типу, гафлінгерами, арабськими і ін. Коні упряжно-в'ючного типу. Масті гніда і руда. Літом коней містять на гірських лісових пасовищах, взимку в долинах річок. Коні відрізняються плодючістю, витривалістю, довголіттям, добре нажировуються на пасовищах.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші