Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіко-правові основи капітального будівництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Чим визначається вибір способів взаємодії суб'єктів інтеграції у капітальному будівництві?

Безліч способів міжгалузевої взаємодії і моделей інвестиційно-будівельної інтеграції передбачає вирішення завдання вибору способу співпраці підприємств. В даний час ця проблема вирішується емпіричним шляхом стихійної адаптації форм взаємодії і моделей інтеграції в практиці функціонування підприємств. Внаслідок різноманітності умов господарювання неможливо виявити раціональний вид відносин для кожного конкретного випадку.

У спеціальній літературі досить добре типологізовано та обґрунтовано як форми взаємодії галузей будівельного комплексу, так і моделі інвестиційно-будівельної інтеграції (акціонерні товариства, асоціації, фінансово-будівельні групи, холдинги, корпорації та ін.) Визначення їх у застосуванні до реальних умов виробництва в даному випадку неможливо на основі встановлення факторів, що сприяють або перешкоджають найбільш ефективному використанню організаційно-економічного потенціалу кожної форми і моделі.

Які форми взаємодії та моделі інтеграції найчастіше використовуються у будівництві?

Використовуючи наведені раніше чинники, визначимо форми міжгалузевої взаємодії та моделі інвестиційно-будівельної інтеграції з урахуванням особливостей регіонів. Деякі з цих структур можуть реалізувати додаткові організаційні переваги саме в силу компактності розташування вхідних в них підприємств як домінуючого чинника.

  • 1) договірний тип регламентації відносин забезпечує високу якість трансакційних операцій тільки в разі розвиненості ринкових засобів регулювання взаємовідносин. До таких інструментів в першу чергу слід віднести достатню кількість торгових посередників на сировинних ринках, розвиненість інформаційних і комунікаційних інфраструктур, наявність у підприємств спеціалізованих служб і підрозділів по реалізації будівельної продукції та закупівлі матеріально-технічних ресурсів. їх дія призводить до високої конкурентності ринку будівельної продукції, а при його нерозвиненості якісна взаємодія може досягатися за рахунок організаційних факторів, шляхом реалізації певних моделей інвестиційно-будівельної інтеграції.
  • 2) централізована диверсифікація присутня, коли мова йде про державну власність.
  • 3) інтеграція невеликої кількості підприємств з високим рівнем технологічної взаємопов'язаності може здійснюватися за допомогою перехресного володіння пакетами акцій (аж до контрольних), що дозволить підприємствам брати участь в органах управління суміжників. Разом з тим можливість реалізації цього варіанту досить незначна й обмежена ступенем технологічної пов'язаності підприємств. Низький зв'язок підприємств компенсується великою кількістю суміжників, що надто ускладнює участь підприємств у діяльності кожного з них. Тому реальний вплив підприємств-суміжників один на одного можливо тільки у випадку високого технологічного зв'язку.
  • 4) перетворення будівельного підприємства на виробничий кооператив являє собою одну з форм стратегічного альянсу між конкуруючими дрібними виробниками, що забезпечить контроль за діяльністю інших товаровиробників і розподіл прибутку на їхню користь. Крім того, кількість учасників кооперативу практично не обмежена, що робить цю організаційно-правову форму найбільш прийнятною при вирішенні питань між великою кількістю однорідних постачальників або споживачів будівельної продукції. Однак кооперативи мають суттєві недоліки в організації інтеграційних процесів, труднощі в управлінні та функціонуванні, складності в створенні. Перш за все, кооперативні формування не можуть забезпечити організаційну цілісність всього технологічного ланцюга руху будівельної продукції. Законодавством чітко не визначено ступінь участі кожного члена виробничого кооперативу в органах його управління в залежності від його діяльності. Тому можлива ситуація, при якій управління в кооперативі буде здійснюватися за принципом: один член — один голос при прийнятті рішень загальними зборами. Це може призвести до того, що в однаковій мірі враховуватимуться голоси великих товаровиробників, які беруть найбільшу участь у діяльності кооперативу, і дрібних, які беруть у ній незначну і випадкову участь. У результаті створюються передумови для дезорганізації управління великим спеціалізованим виробництвом. Тому доцільно, щоб у статуті кооперативу були передбачені положення про визначення кількості голосів кожного члена в залежності від його внеску в діяльність підприємства.

Відповідно до роду виробничої діяльності в якості організацій можуть виступати: домобудівні комбінати; заводи залізобетонних виробів і конструкцій; проектно-будівельні, підрядні та субпідрядні будівельно-монтажні організації.

Розвиток будівельного комплексу в сучасних умовах передбачає розвиток усіх видів будівельної діяльності, як підрядної, так і господарської, виходячи з потреб локального ринку. У ряді випадків доцільно проводити первинну переробку будівельної сировини в місцях його видобутку для скорочення його втрат і зниження транспортних витрат. Рішення про будівництво підприємств будівельних матеріалів повинне обґрунтовуватися виходячи з характеристики технологічного обладнання, його здатності забезпечити отримання прибутку, транспортних витрат, пов'язаних з доставкою сировини до місця переробки та готової продукції до місця споживання. Розвиток господарської переробки не є альтернативою монополії переробних підприємств, але має сприяти найбільш раціональному використанню сировинних ресурсів. Така постановка питання передбачає, що рішення про їх створення буде ґрунтуватися на порівнянні ефективності переробки продукції в різних виробництвах, а не визначатися взаємовідносинами будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

Аналіз різних варіантів міжгалузевої взаємодії підприємств будівельного комплексу дозволяє зробити висновок, що жоден з них не володіє абсолютною перевагою над іншими. Тому закономірно поява і розвиток усіх способів регламентації відносин. Необхідно також відзначити, що сучасний розвиток інвестиційно-будівельної діяльності передбачає не тільки різноманітність способів організаційного устрою просування продукції до споживача, але і їх зближення і тісне переплетення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші