Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Казначейська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Державне казначейство США

Бюджетний процес та розмежування повноважень між його учасниками

США як федеративна держава має трирівневу бюджетну систему: федеральний (державний), бюджети штатів та місцеві бюджети. Федеральний бюджет складається з двох частин:

  • - урядового (президентського) бюджету, звідки фінансуються національні соціально-економічні програми;
  • - довірчих фондів, які мають цільовий характер і направляються здебільшого на будівництво та підтримку у належному стані федеральних автошляхів, летовищ, електростанцій тощо.

Доходи довірчих фондів формуються за рахунок надходжень від використання державної власності. Окремі соціальні доходи формуються за рахунок внесків працюючих, відрахувань від доходів федерального уряду та підприємств.

Дохідна частина державного бюджету (обсяг якої складає понад 2,5 трлн дол.) формується в основному за рахунок надходжень від індивідуального прибуткового податку, податку на доходи корпорацій, податку на майно, акцизного збору. Третина надходжень до державного бюджету поступає від сплати податку на соціальне страхування, де велику питому вагу займає податок на страхування у зв'язку зі старістю та втратою годувальника.

За рахунок державного бюджету фінансуються заходи щодо соціального захисту населення, підтримки сільського господарства, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища. Значні суми коштів виділяються щорічно з федерального бюджету США на підтримання демократичних процесів у країнах, що стають на шлях ринкових перетворень, забезпечення миру та стабільності в окремих регіонах.

Особливістю формування видаткової частини державного бюджету (обсяг якої складає понад 3,8 трлн дол.) є те, що законом "Про бюджет і процедури бюджетної звітності" встановлено вимоги щодо представлення у бюджеті не структури видатків за видами витрат, а очікуваний результат від реалізації програм або виконання державних функцій.

Бюджетні відносини на місцевому рівні будуються на тісній взаємодії з федеральним урядом. Близько 40-60% доходів регіональних бюджетів (штатів та територіальних одиниць) формуються за рахунок трансфертів. В останні роки спостерігається тенденція до зростання частки місцевих податкових надходжень у доходах місцевих органів, що сприяє процесам децентралізації управління фінансами.

Відповідно до принципу децентралізації урядам штатів і органам місцевого самоврядування надано право вибору напряму фінансування. В основному кошти виділяються на фінансування середньої освіти. Фінансування може здійснюватися наступним чином: за рахунок загальних бюджетних надходжень, цільових податків, лотерейний розіграшів тощо.

Бюджетний процес у США регламентується двома основними законами: "Про бюджет і процедури бюджетної звітності" (1950 р.) і "Про контроль над бюджетом і заморожування фондів" (1974 р.).

Згідно з чинним законодавством, необхідним є багаторічне планування: як правило, береться бюджетний рік плюс прогнозні оцінки на чотири наступні роки для полегшення роботи над новим бюджетом.

Формування бюджету починається щонайменше за 9 місяців до його передачі в Конгрес і за 18 місяців до початку фінансового року. Президент установлює загальні напрями фінансової і бюджетної політики. На їх основі Адміністративно-бюджетне управління, створене при президенті, складає проект державного бюджету.

Підготовлений проект бюджету разом з бюджетним посланням президента не пізніше ніж за 9 місяців до початку нового фінансового року, який у США починається 1 жовтня і закінчується 30 вересня, подається до Конгресу, де він проходить процедуру розгляду у постійних комітетах з бюджету Сенату і Палати представників і затвердження. До 15 квітня вони повинні підготувати першу спільну бюджетну резолюцію, яка містить контрольні цифри доходів і видатків за функціональними напрямками. Не пізніше 15 вересня Конгрес приймає другу спільну бюджетну резолюцію, яка носить остаточний і директивний характер і є власне бюджетом. У випадку розходження висновків щодо бюджету кожної з двох палат створюється узгоджувальна комісія.

Державний бюджет як основний фінансовий документ держави складається з кількох томів, де викладено фінансові пропозиції президента і порядок розподілу коштів. Крім власне бюджету подають також пояснення до нього, історичні довідки, добірку економічного аналізу та брошури, що пояснюють бюджетний процес (загалом понад 2500 сторінок).

Затверджена Конгресом сума асигнувань дає право на прийняття зобов'язань. Тому після затвердження асигнувань Адміністративно-бюджетне управління розподіляє між усіма агентствами повноваження щодо прийняття зобов'язань. Зобов'язання приймаються на квартал (іноді - на рік), а також за видами діяльності, що дозволяє звести до мінімуму необхідність у додаткових асигнуваннях.

Після розподілу бюджетних повноважень відповідальність за використання коштів у межах виділених бюджетних асигнувань і на затверджені цілі несуть міністерства і відомства. Адміністративно-бюджетне управління стежить за поквартальним виконанням відомствами бюджетних призначень, але упродовж року воно зобов'язане надати відомствам всю асигновану суму.

Організовують виконання дохідної частини бюджету Міністерство фінансів та органи податкової служби, видаткової частини - міністерства і відомства федерального уряду. До функцій Міністерства фінансів входить також проведення операцій з емісії державних цінних паперів, розміщення позик серед кредиторів, обслуговування державного боргу.

Контроль за виконанням бюджету покладено на Адміністративно-бюджетне управління і Міністерство фінансів. Широкими повноваженнями щодо поточного і наступного контролю, обліковими та аудиторськими функціями наділене Головне бюджетно-контрольне управління, підзвітне Конгресу США.

Щорічно встановлюється ліміт на державний борг, обсяг якого затверджується Конгресом. Видача позик і кредитних гарантій координується Адміністративно-бюджетним управлінням і Бюджетним бюро Конгресу.

Конгрес упродовж бюджетного процесу стежить за відповідністю бюджету встановленим лімітам асигнувань і контрольним цифрам дефіциту. Він має повноваження подавати пропозиції і вносити поправки до пропозицій виконавчої влади в межах сукупних бюджетних обмежень, що встановлені законом.

Бюджет місцевих бюджетів значно менший за федеральний бюджет і становить близько 1 трлн. дол. Слід зазначити, що у США не має законодавчої норми, яка би констатувала бездефіцитність федерального бюджету. Разом з тим законодавство штатів ставить певні обмеження щодо розміру дефіциту коштів у місцевих бюджетах. Упродовж останніх десятиліть дефіцит (профіцит) у місцевих бюджетах не перевищує 0,75% ВВП, тоді як у федеральному бюджеті дефіцит досягав понад 4% ВВП.

Дохідна частина бюджетів штатів формується в основному за рахунок прибуткового податку на приватних осіб, податку на прибуток корпорацій і податку з продаж. Перші два види податків вносяться у федеральний бюджет за єдиними ставками по всій території країни. Надходження цих податків до бюджетів штатів відбувається за нормативами, що встановлюються місцевими органами законодавчої влади.

Майже п'яту частину надходжень місцевих бюджетів складає податок з продаж. Основним джерелом надходження доходів до місцевих бюджетів нижчих рівнів є податок на власність. Ставка податку на власність розраховується за формулою:

Важливим джерелом фінансування витрат місцевих бюджетів слугують також доходи від послуг комунального господарства, надходження від випуску місцевих позик і лотерей. При цьому процентний дохід, отриманий за цінними паперами, не обкладається прибутковим податком. У такий спосіб держава і місцеві органи влади стимулюють емісію облігацій штатів і муніципальних облігацій. А кожна адміністративна одиниця з урахуванням місцевих умов і особливостей обирає свою структуру податків.

Для фінансової підтримки місцевим бюджетам надається цільова фінансова допомога у вигляді грантів двох типів:

  • - блоки-гранти виділяються на фінансування достатньо широкого спектра видаткових статей при встановленні обмежень на перерозподіл коштів між цими статтями;
  • - категорійні гранти виділяються на фінансування окремої видаткової програми.

Основним видом фінансової підтримки є програма міжбюджетного вирівнювання, що базується на виділенні трансфертів. Сума належних до виділення трансфертів розраховується відповідно до законодавчо затвердженої формули, яка враховує видаткові потреби і фіскальний потенціал відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші