Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Філософія arrow Філософія історії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

БЕРКЛІ Джордж (1685—1753)

— англійський філософ і релігійний мислитель. Основні твори: "Спроба нової теорії зору" (1709), "Трактат про начала людського знання" (1710), "Три розмови між Плесом та Філонусом" (1713), "Алкіфрон, або дрібний філософ" (1782), "Сейріс..." (1744). Лейтмотивною ідеєю філософії Б. є обгрунтування релігії. Свою систему він будує, виходячи з відповідним чином переосмисленого вчення Локка про ідеї. Існувати, за Б., — значить бути сприйнятим. Оскільки ж усе те, що сприймається людиною за допомогою відчуттів і розуму — не що інше, як ідеї, то, робить висновок Б., всі речі, у тому числі і протяжність, і матерія як така, є сутності розуму, існують лише у свідомості. Акцентуючи пізнавальне значення відчуттів, Б. обстоює номіналістичну позицію, заперечує саму можливість "абстрактних загальних ідей", доводить, що слова — це не загальні (більшою чи меншою мірою) поняття, що мають відповідний за масштабом об'єктивний зміст, а знаки. Причому знаки "не абстрактної, загальної ідеї, а багатьох часткових ідей, довільну з котрих вони викликають у нашому розумі". Переглядаючи сенсуалізм Локка в дусі гносеології феноменалізму, Б. ототожнює властивості і якості речей з відчуттями цих властивостей та якостей, нівелюючи відмінність між первинними й вторинними якостями, тлумачить відчуття як єдину реальність, речі ж — як комбінації відчуттів (ідей). Щоправда, він застерігає, коли мовиться, що тіла не існують поза духом, то останній постає не як той чи інший окремий одиничний дух, а як вся сукупність духів. Або ж — навіть, якщо б усі ці духи зникли, речі продовжували б існувати як сума ідей у розумі безконечного духа, бога, що існує вічно і вміщує у свідомість конечних суб'єктів сукупність ідей. Останні існують лише в суб'єктах (або ж, 8а Б., у душах чи духах), буття яких виявляється не в ідеях, бо, як гадав Б., безглуздо, щоб дух, тобто "субстанція, яка носить чи сприймає ідеї, сама була ідеєю", а в тому, що вони самі сприймають. Світ завжди сприймається лише через сприйняття певної окремої людини, як сукупність її ідей. І все ж він водночас є нерозривним і єдиним, його неперервність і єдність якраз і досягається, за Б., завдяки богові як духові вічному й безконечному. У своїх соціально-політичних переконаннях Б., на противагу Локку, постає як рішучий противник теорії суспільного договору, заперечує не тільки ідею легітимності непокори народу, а й взагалі суверенітет останнього. Будучи консерватором у питаннях економіки й політики, Б., однак, наголошував, що саме трудова діяльність народу є джерелом і запорукою багатства суспільства, добробуту його членів. У царині етики Б. виступає критиком просвітницьких і вільнодумних концепцій моралі (Мандевіль, Шефтсбері), доводить, що тільки християнська релігія може забезпечити міцні підвалини моралі, утвердження ж останньої потребує суспільства, яке живе "самими мудрими заповідями і зміцнюється нагородами та покараннями з небес". Загалом філософія Б. становить важливий етап переходу від періоду панування концепцій механістичного матеріалізму (XVII — перша половина XVIII ст.) до часів формування й утвердження систем спекулятивної філософії (друга половина XVIII — початок XIX ст.). Безпосередній вплив ідеї Б. справили на американських філософів XVIII ст. — С. Джонсона та Д. Едвардса, опосередкованіший — на представників другої та третьої хвилі позитивістської філософії.

БОЕЦІЙ (бл. 480 — 624)

— пізньоримський філософ, богослов і поет. Належав до старої римської знаті, отримав глибоку й різнобічну освіту, посідав високий статус при дворі остготського царя Тео-доріха, де й був страчений за звинуваченням у таємних стосунках із Східною Римською імперією. Його вплив на культуру Середньовіччя — вельми глибокий і тривалий, здійснювався через переклади (Арістотель, "Вступ" Порфірія) і коментарі до Арістотелевих та після-арістотелівських логіко- герменевтичних текстів, які на початку середньовічної епохи були взагалі єдиним джерелом знань про логіку Арістотеля. Пізніше ж вони, а також власні логічні й теологічні праці Б., стали теоретичним фундаментом середньовічного арістотелізму. Філософсько-моралістичні твори Б., які є спробою поєднати ідеї Платона, Арістотеля, неоплатонізму й стоїцизму з основоположними засадами християнства, постають прообразом і чинником зрілого схоластичного духовного синтезу. Найважливіша праця Б. — "Втіха філософією", що поєднує риси філософського, богословського та моралістичного трактату, написана у в'язниці і є вираженням своєрідного християнськи стоїчного ставлення до навколишнього світу. Божественне провидіння Б, (як і стоїки) ототожнює із законом природи, а самого християнського бога — з ідеєю вищого блага пла-тонівської традиції. Співзвучними стоїчним є і його запевнення про те, що оправжнє щастя не залежить від зовнішніх обставив, в підсумком і виявом власного духовного саморозвитку людини і тому не може бути у неї відібраним, що зло — лише позірність, за якою відкривається як справжня реальність благо, джерелом якого є всеохоплюючий, всезнаючий і всемогутній божественний промисел. "Втіха філософією" присвячена темі стоїчного утвердження духовної свободи і щастя людини як таких, що непідвладні неперервному і примхливому плину зовнішніх обставин, пошукам сенсу людського існування навіть за найтрагічніших часів. Ця праця Б. з моменту її виходу друком багато разів перекладалася й перевидавалася, викликаючи й донині пронизливо гостре почуття духовної співпричетності у читача. Б. залишив також по собі фундаментальні розробки з математики та музикознавства, що, окрім іншого, зробили можливим збереження ідей піфагорійськи платонівської традиції з їх наступною творчою асиміляцією у системі середньовічного "квад-ривію".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші