Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Антикризовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Функціональні наслідки конфлікту

Існує сім функціональних наслідків конфлікту. Один з них полягає у тому, що проблема може бути вирішена таким шляхом, який задовольняє всі сторони, і в результаті люди більше будуть відчувати свою участь у рішенні цієї проблеми. Це, в свою чергу, зводить до мінімуму або зовсім виключає труднощі, розбрат, несправедливість та необхідність йти проти волі. Інший функціональний наслідок полягає у тому, що сторони будуть більш готові до співробітництва, а не до антагонізму у випадках череватих конфліктом.

Якщо не знайти ефективного способу управління конфліктом, можуть виникнути дисфункціональні наслідки, тобто умови, які заважають досягненню цілей існування організації.

Дисфункціональні наслідки конфлікту такі:

  • 1. Незадоволеність, поганий стан духа, зростання плинності кадрів та зниження продуктивності роботи.
  • 2. Менший ступень співробітництва в майбутньому.
  • 3. Сильна відданість своїй групі та непродуктивна конкуренція з іншими групами організації.
  • 4. Уявлення про іншу сторону як про "ворога", уявлення про свої цілі як про позитивні, а про цілі іншої сторони як про негативні.
  • 5. Скорочення взаємодії та спілкування між конфліктуючими групами.
  • 6. Збільшення ворожості між конфліктуючими сторонами по мірі зменшення взаємодії та спілкування.
  • 7. Зменшення акценту: надання більшого значення "перемозі" у конфлікті, ніж вирішенню існуючої проблеми.

Конфліктна ситуація, як і будь-яка інша управлінська ситуація, може бути керованою і некерованою. Для перетворення некерованої конфліктної ситуації у керовану менеджер повинен володіти методами управління конфліктними ситуаціями.

Найбільш кваліфікованим і досвідченим є той керівник, що попереджує конфлікти, або винищує їх у зародку. Управління конфліктами починається з їхнього передбачення. Щоб передбачати конфлікти необхідно знати причини, що призводять до конфліктних ситуацій. Кожний конфлікт має своє джерело виникнення.

В усіх конфліктів є 12 груп причин, а саме:

  • 1) обмеження ресурсів, які потрібно розподіляти;
  • 2) взаємозалежність завдань;
  • 3) різниця у цілях, недостатня узгодженість цілей окремих груп і працівників, підприємства в цілому;
  • 4) різниця у менталітеті і цінностях, різниця у манері поведінки та життєвому досвіді;
  • 5) різниця у рівні освіти, недостатній рівень професійної підготовки;
  • 6) незадовільні комунікації.
  • 7) недосконалість організаційної структури управління, нечітке розмежування прав і обов'язків;
  • 8) протиріччя між функціями та видами трудової діяльності працівників;
  • 9) невизначеність перспектив зростання;
  • 10) несприятливі фізичні умови праці;
  • 11) недостатність доброзичливості з боку керівника до підлеглих. Необґрунтоване відношення до членів колективу;
  • 12) психологічний феномен.

Причини, що призводять до конструктивних конфліктів:

  • o невдоволення оплатою праці;
  • o несприятливі умови праці;
  • o недоліки в організації праці;
  • o незабезпеченість завдань відповідними ресурсами;
  • o неритмічність роботи;
  • o незручний графік роботи;
  • o невідповідність між правами й обов'язками співробітниками;
  • o недосконалість технологій;
  • o відсутність чіткості й однозначності у розподілі обов'язків;
  • o низький рівень трудової і виконавчої дисципліни;
  • o недосконалість організаційної структури управління;
  • o суперечливі цілі технологічних і економічних служб підприємства тощо.

Причинами деструктивних конфліктів є неправильні дії:

  • o Керівника.
  • o Підлеглих.
  • o Керівника і підлеглих. Помилкові дії керівника проявляються:
    • 1) У порушенні етики:
      • o прояв грубості, чванливості, неповажного зверхнього ставлення до підлеглих;
    • o невиконання обіцянок;
    • o нестерпність до думок, відмінних від власних;
    • o утиск критики;
    • o обмеження прав підлеглих;
    • o зловживання службовим становищем;
    • o ігнорування субординації щодо підлеглих різних щаблів управління;
    • o невміле використання інформації;
    • o критика, що принижує гідність людини;
    • o свідоме провокування конфліктів між підлеглими.
  • 2) У порушенні трудового законодавства:
    • o несправедливе звільнення;
    • o пониження в посаді;
    • o несвоєчасні відпустки;
    • o не об'єктивне просування "своїх людей".
  • 3) У несправедливій оцінці результатів праці підлеглих:
    • o помилки у застосуванні заохочень і покарань;
    • o недоліки у розподілі робіт між виконавцями;
    • o встановлення посадового окладу, не еквівалентного виконуваній роботі;
    • o хвороблива реакція на зростання авторитету підлеглого;
    • o нечітке формулювання завдань підлеглому;
    • o недооцінка методу переконання;
    • o психологічна несумісність.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші