Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Антикризовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ринок та його роль в господарському механізмі суспільства та підприємства

Ринок - це сукупність відносин між виробниками й споживачами, пов'язаних з обміном продуктами праці. Сформований ринок складається з трьох компонентів: товарної пропозиції та попиту, які взаємодіють між собою через механізм цін.

Під товарною пропозицією розуміють продукт (товар, послугу), який знаходиться на ринку, або може бути доставлений на нього, тому вона складається з двох частин і може бути оцінена як сума величини середніх товарних запасів за певний проміжок часу та величини поставки продукту за цей же період.

Попит - це платоспроможна потреба покупця. Тому підприємство, виходячи на ринок, повинне пропонувати не товари і послуги, а засоби рішення проблем покупців.

По-перше, попит це потреба, яка представлена на ринку, тобто забезпечена грошима платоспроможна потреба.

По-друге, це потреба в конкретних товарах (послугах).

Завдання маркетингу суттєво відрізняються в залежності від ситуації, що складається на ринку, від того, яким є рівень попиту на той, чи інший товар/послугу (табл. 8.2):

Таблиця 8.2. Види маркетингу в залежності від стану попиту

Стан попиту

Вид маркетингу та його завдання Конверсійний маркетинг.

1. Більшість людей вважають даний товар шкідливим. На ринку склався негативний попит

Установити, чому покупці мають неприязнь до товару і чи можна змінити це ставлення шляхом зміни самого товару, зниження цін, або більш активного стимулювання збуту

2. Відсутність попиту

Стимулюючий маркетинг.

Створити попит, відшукав способи ув'язки споживчих властивостей товару з потребами й інтересами людей, або створити умови для зародження попиту (реклама, інформування)

3. Скритий попит (попит на ще неіснуючі товари)

Маркетинг, що розвивається.

Оцінити величину потенційного попиту й створити адекватні попиту товари

8. Попит, що спадає

Ремаркетинг.

Повернути в зворотний напрямок тенденцію падіння попиту шляхом зміни товарної пропозиції, поліпшення обслуговування, активізації стимулювання збуту

8. Нерегулярний попит (попит, що коливається)

Синхромаркетинг.

Вишукати способи згладжування коливань попиту за допомогою гнучких цін, системи скидок, стабільної товарної пропозиції

6. Повноцінний попит

Підтримуючий маркетинг.

Підтримати існуючий попит

7. Надмірний попит

Демаркетинг.

Знизити рівень попиту

8. Нераціональний попит

Антимаркетинг.

Упевнити покупців відмовитись від шкідливих звичок шляхом антиреклами, підвищення цін, погіршення обслуговування.

Ціна визначається як грошовий вираз вартості (вона також, як і попит, не піддається плануванню).

Ринкова економіка вважається збалансованою, якщо дотримано рівняння:

де Г - кількість грошей у обігу;

Ш - швидкість обігу цих грошей;

Т- кількість товарів, що надходять на ринок;

Ц - ціни цих товарів.

Це рівняння постійно порушується і постійно поновлюється за рахунок зміни його складових.

Отже, найчастіше корегуючим важелем виступають ціни, оскільки вони значно еластичніші за інші складові рівняння і швидко реагують на зміни кон'юнктури.

Підтримка збалансованості здійснюється в силу самої сутності ринку та його об'єктивних законів.

Сутність закону попиту та пропозиції полягає у тому, що на ринку між попитом і пропозицією існує динамічна рівновага, порушити яку вольовим адміністративним шляхом безкарно не можливо.

Основна вимога закону вартості полягає в тому, щоб обмін товарів здійснювався на основі суспільно необхідних витрат праці на їх виробництво. Які витрати є суспільно необхідними, а які - ні, визначає тільки ринок.

Закон конкуренції - закон, згідно з яким у світі відбувається об'єктивний процес підвищення якості продукції та послуг, зниження їх питомої (відносної) ціни, "вимивання" з ринку неякісної та надто дорогої продукції.

Закон переливу капіталу - це закон згідно з яким, капітал шукає, де вище норма прибутку, і через це перетікає з галузі у галузь, або з виробництво одних товарів у виробництво інших, попит на які ще не задоволений і роздрібна ціна таких товарів морже значно перевищувати собівартість їх виробництва, тобто де можна отримувати надприбутки.

Зовнішні фактори, що викликають порушення балансу:

  • o втручання держави в ринковий механізм,
  • o соціальні катаклізми,
  • o природно-кліматичні ексцеси,
  • o техногенні катастрофи, війни тощо. Переваги ринку:
    • 1. На вільному ринку практично не повинно бути дефіциту. Диспропорції, що час від часу виникають, дуже швидко усуваються в силу дії закону попиту й пропозиції.
    • 2. Ринкова економіка за своєю сутністю антиінфляційна. Вільний ринок теоретично не може допустити інфляцію в силу дії закону вартості (товар коштує стільки, скільки він коштує, а сума грошей, що знаходяться в обігу, рівна вартості всіх товарів на ринку, вираженої в грошовій формі).
    • 3. Ринок потребує ефективного ведення господарства. Він вимагає виробляти більше товарів і продавати їх як можна дешевше. Виробник, який ігнорує цю вимогу, силами конкурентів усувається з ринку.
    • 4. Ринок вимагає від виробників постійно впроваджувати у виробництво науково-технічні новинки, поліпшувати якість товарів, розширювати їх асортимент. Інакше це зроблять конкуренти, а підприємства, що не встигають будуть усунені з ринку.
    • 5. Ринок вимагає справедливого розподілу матеріальних благ між членами суспільства. Оцінка діяльності будь-якого члена суспільства провадиться за кінцевими результатами - скільки продав, стільки й отримав. Перевагу тут набувають люди активні, грамотні, компетентні, працездатні, професіонали.
    • 6. Ринок вимагає сурової договірної дисципліни. Підприємства, що не виконують умови контракту усуваються з ринку.
    • 7. Ринок, у принципі, здатен забезпечувати постійне поліпшення якості життя для більшості трудящих у силу дії перших перелічених пунктів.

Недоліки ринку:

  • 1. Ринок втілює в собі всі біди людства - війни, пограбування, насильство; диференціацію країн, народів, окремих людей на багатих і бідних. Ця поляризація призводить до конфліктів між людьми, народами, країнами.
  • 2. Закони ринку безжалісні та жорстокі. На ринку немає місця милосердю, доброчинності. Одна з основних вимог ринку: обійти конкурента, або інакше - він обійде тебе.
  • 3. Ринок важко піддається адмініструванню, адміністративному бюрократичному управлінню. Можна проводити тільки його регулювання (в певних межах).
  • 4. Вільного ринку немає в жодній країні. Підприємці не можуть мати точної інформації про стан всієї економіки, через те переміщення капіталу з галузі в галузь завжди запізнюється, і це дає змогу тим, чи іншим монополістичним угрупуванням (утворенням) утримувати ціни на певному рівні. У наслідок впливу зовнішніх чинників виникають інфляційні процеси та дефіцит окремих товарів.
  • 5. Існують деякі народногосподарські проблеми, на які вплив ринкового механізму не розповсюджується: це все, що не має грошового виміру (екологія, збереження довкілля, національна гідність, моральні устої тощо), або має грошовий вимір, але є суспільним товаром (державне управління, охорона громадського порядку, національна оборона, освіта, наука, охорона здоров'я, соціальний захист, культура тощо).

Питання регулювання ринкових відносин, які залишаються в компетенції держави:

  • o Держава має взяти під захист людей, що відкинуті ринком з тих, або інших причин (безробітних, пенсіонерів, малозабезпечених, інвалідів тощо), та тих кого обходить ринковий розподіл (зайнятих у сфері фундаментальної науки, державному управлінні, обороні, освіті тощо).
  • o У компетенції держави мають залишатися питання регіональної політики.
  • o Держава має повинна достатньо жорстко провадити антиінфляційну та антимонопольну політику.
  • o Держава має забезпечити надійну законодавчу та правову базу для ринкової економіки, підтримку державних фінансів та регулювати інші питання, що виходять за межі компетенції ринку.

Перш, ніж розпочати справу, підприємець повинен бути упевнений, що його продукція комусь потрібна і визначити у якій кількості. Тобто він повинен знати ємність свого ринку, а також конкурентів, що працюють на цей ринок. Саме з цією метою здійснюється дослідження ринку за таким алгоритмом:

  • 1) оцінка обсягу і структури пропозиції конкретного товару (послуги),
  • 2) оцінка обсягу й структури попиту на товар, співставлення зазначених величин на даному рівні цін,
  • 3) розрахунок залежності попиту та товарної пропозиції від ціни, добір такого рівня ціни, за якого попит та пропозиція врівноважаться, балансування попиту та пропозиції за рахунок зміни обсягу пропозиції в той чи інший бік.

Наведений алгоритм є дуже спрощеним, але він підкреслює, що проблема дослідження ринку це перш за все інформаційна проблема.

Для визначення обсягу й структури товарної пропозиції треба мати інформацію про те, скільки й яких товарів знаходиться на ринку (в магазинах і на складах, скільки й яких товарів готується до поставки й скільки вже конкретно поставлено). Якщо мова йде про ринок міста, району, чи крупного регіону, де оперують десятки тисяч комерційних структур, магазинів, сотні складів, десятки промислових підприємств, кожне з яких заради збереження комерційної таємниці може просто відмовити у видачі необхідної інформації, то стає зрозумілим, що проблема не проста. Що стосується оцінки попиту, то справа постає ще складнішою, оскільки за даними щодо продажів товарів (послуг) можна судити лише про реалізовану частину попиту, Дані щодо незадоволеного попиту приходиться добувати за допомогою спеціальних дорогих досліджень; це ж стосується іншо-районного попиту (покупки мешканців інших місцевостей в даному регіоні й навпаки - покупки мешканців даного регіону в інших місцевостях. Це викликає необхідність створення інформаційної бази.

Інформаційна база дослідження ринку та джерела, що її наповнюють наведені на рис. 8.6.

Конкретну інформацію про ринок та його окремі елементи можна отримати використовуючи наступні джерела.

В середині підприємства:

  • o фінансова та бухгалтерська документація та звітність,
  • o довідки щодо результатів аудиторських перевірок,
  • o складські документи,
  • o ділова кореспонденція;
  • o звіти дилерів, брокерів та інших представників,
  • o протоколи ділових нарад,

Інформаційна база дослідження ринку та джерела, що її наповнюють

Рис. 8.6. Інформаційна база дослідження ринку та джерела, що її наповнюють

  • o результати внутрішніх перевірок,
  • o бізнес-плани та пояснення до них. Поза межами підприємства:
  • o статистичні щорічники,
  • o звіти фірм-конкурентів,
  • o повідомлення спілки підприємців та промисловців,
  • o галузева інформація, інформація банків, ювілейні збірники,
  • o судові рішення,
  • o об'яви,
  • o рекламні матеріали,
  • o каталоги, прайс-листи,
  • o результати конкурсів,
  • o інформаційно-аналітичні бюлетені,
  • o радіоповідомлення,
  • o репортажі щодо економічних подій,
  • o спеціальні книги та журнали, щоденні газети тощо.

Ринок звичайно поділяється на визначені частини за різного роду ознаками, зокрема, демографічним - вік, стать, рівень освіти, місце проживання тощо. На ринку ведеться пошук однорідних за своїм поводженням груп споживачів, що і розглядаються як окремий ринковий сегмент.

Сегментація ринку є основою і початком розробки стратегії підприємства.

Крім того, на ринку фірму чекає зустріч з конкурентами і до зустрічі з ними потрібно бути готовими. Насамперед, варто визначитися з тим, яку вигоду пропонує споживачу конкурент, а яку - ваша підприємство. Ця вигода може бути не тільки чисто економічним, обумовленим рівнем цін, але і пропонованим асортиментом продукції і її споживчих властивостей. Важливі й все більшого значення набувають не стільки фізичні властивості товару, скільки його зовнішній вигляд, упакування; товарний знак; марка; сервісне обслуговування; гарантії.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші