Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Філософія родознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

В Японії соціалізація поколінь ґрунтується на глибоких традиціях національної культури (Михайлова, 1983; Тав-ровський, 1989; Троєльнікова, 2004).

Японську ієрархічну родину характеризує глибока повага до батьків. Три її покоління традиційно проживають в одному помешканні, стіни якого прикрашають портрети засновників роду до шести-семи поколінь. Про заслуги і досвід предків батьки розповідають маленьким дітям. Найбільший авторитет у сім'ї має дід, після нього — батько. З раннього дитинства малюки звикають, що їхній батько глибоко шанобливо ставиться до свого батька (тобто дідуся).

Для японської дитини незаперечний авторитет батька і діда. Батько — взірець гідності у життєвих випробуваннях. Матері належить провідна роль у вихованні дітей. Інколи до двох років матері годують немовлят груддю. До пустощів малюків матері надзвичайно терплячі. Майже до шести років дитина ні в чому не має обмежень, оскільки вважається, що це позитивно впливає на формування психічної рівноваги й упевненості.

Такі ознаки — важливі чинники світовідчуття, адаптації до реалій життя, а відтак і соціалізації особистості.

В Японії 3 березня відзначається День дівчаток, або Свято ляльок (хан мацурі). Таке святкування сягає XVII ст. Витоки урочистостей пов'язані з початком засівання проса як власне жіночим заняттям. У минулому святкування відбувалося у сільських місцевостях, згодом поширилося в усій країні. Дівчаток цього дня вітають родичі, сусіди. В родинах, де зростають дівчатка, впродовж березня має бути організована виставка ляльок. Японська традиційна іграшка — безумовний шедевр декоративно-ужиткового мистецтва (Тю-леніна, 1981). Іграшки розташовують у найбільшій кімнаті, на підставці з п'яти-семи сходинок. Підставка вкрита червоною скатертиною. Ляльки розміщуються у певному порядку: на верхній сходинці — імператор, імператриця, придворні дами, музиканти, слуги; на нижній — іграшкові меблі, посуд; завершують виставку два деревця — мандаринове і персикове. При врученні подарунків дівчаткам бажають щасливої долі, щоб вони стали доброзичливими, миролюбними і м'якими, як квітка персика.

День хлопчиків (танго-но секку), або Свято "сім-п'ять-три" (сіті-го-сан) відзначається 5 травня. Свято пов'язують із садінням рису, що вважається справою чоловіків.

Змужніння хлопчиків символізує короп, якому властиві сила, пружність, здатність долати перешкоди. Зображення коропа, виготовлене з паперу чи легкої тканини, тріпочеть-ся під вітром на довгих бамбукових палицях, прикріплених до помешкань, де зростають хлопчики. Про кількість хлопчиків у родині засвідчують вивішені яскраві прапорці. Святкування також передбачає обов'язкову виставку ляльок; на дво-, триступеневій драбинці розміщуються улюблені лялькові зображення героїв казок і середньовічних легенд. Урочистості супроводжують змагання між хлопчиками.

За національними японськими традиціями, досягнення дітьми трьох років важливе для дівчаток і хлопчиків, оскільки символізує закінчення раннього дитинства. П'ять років — період, особливий для хлопчиків; у феодальні часи, коли син самурая досягав п'яти років, його офіційно вводили до вищого складу. Вік сім років особливий для дівчинки.

Щороку 15 жовтня батьки з дітьми відвідують богослужіння у місцевому храмі (до цього дня хлопчики мають досягти трьох-п'яти років, дівчатка трьох-семи років).

Вважається, що спільне родинне поклоніння богам забезпечить дітям добробут. Дівчаток вбирають у кімоно. Семирічну дівчинку підперізують широким поясом (обі), який становить атрибут дорослої жінки; їй також роблять дорослу зачіску і підфарбовують очі. Хлопчиків вдягають у кімоно з фамільним гербом і широкі японські шаровари, або святковий європейський одяг. У храмі дітям купують льодяники, що нагадують стрілу (символ довголіття); діти роздають льодяники рідним і сусідам.

Урочистості на честь Дня Повноліття в Японії набули офіційного статусу після 1948 р. Раніше церемонія посвяти у доросле життя відбувалася не публічно, а у місцевому або домашньому храмі. Цікаво, що спочатку День Повноліття (Сейдзін-но хі) відзначали 15 січня. Часто святковий вихідний день припадав на середину тижня. Тому 1998 р. було прийнято закон. Згідно з ним, для повноціннішого використання вільного часу святкування Повноліття з 2000 р. перенесено з фіксованої дати (15 січня) на другий понеділок січня, який відтоді називають "щасливим".

Повнолітніми, за японським законодавством, вважаються молоді люди, котрим виповнилося 20 років: вони набувають права й обов'язки дорослих, беруть участь у виборах, несуть повну відповідальність перед законом, на них поширюється трудове законодавство.

Зауважимо, що лише з 20 років молодим японцям дозволяється курити і вживати алкогольні напої.

Міська влада влаштовує урочистості, на яких повнолітні молоді люди отримують благословення і пам'ятні подарунки. Попередньо тим, хто досяг 20-ліття, надсилають персональні запрошення від глави місцевої адміністрації чи навчального закладу.

Списки повнолітніх громадян подає податкове управління, адже кожен японець повинен сплачувати податок за проживання (той, хто ухиляється від сплати податків, запрошення не отримує і не допускається до участі у церемонії).

Спочатку відбувається офіційне святкування. Юнаки переважно одягнені в класичні костюми чорного кольору. Проте е й такі, котрі надають перевагу кімоно перед стандартним європейським костюмом. Дівчат, у національному вбранні, вишуканих кімоно (фурісоде), супроводжують батьки, які у церемонії участі не беруть. Представники влади, даючи настанови молоді, вітають з початком дорослого життя. Зібрання закінчується фуршетом. Продовжуються урочистості вдома, у колі батьків і близьких родичів; на частуванні вживають червону рибу, червоний рис (червоний колір символізує благополуччя).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші