Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ставлення підлеглих до начальника

Психологи рекомендують низку способів про те, як сподобатися начальнику. Не забуватимемо - начальники є різними. Про це і йшлося у попередній рубриці. Тому пропоновані нижче шляхи до серця начальника слід обирати індивідуально з урахуванням характеру начальника.

1. До начальника не слід звертатися із зайвими запитаннями. Якщо ви впевнені у тому, що знаєте свою роботу так добре, як ніхто інший, то не слід набридати начальнику своїми запитаннями. Слід намагатися бути винахідливим і самому знаходити відповіді на ті запитання, які виникли у професійній діяльності.

Якщо щось працівнику незрозуміло, то начальника потрібно запитати. Коли ж питання мають постійний і настирливий характер, то вони можуть начальника розлютити.

Якщо працівник постійно перепитує, то це наводить начальника на думку про те, що він неуважно слухає інформацію або ж вважає її непотрібною для себе.

  • 2. Проблеми слід розв'язувати самостійно. До начальника не слід йти з проблемою щодо якої ви певний час не подумали як її розв'язати. Якщо ви доповіли начальнику про проблему і негайно ж запропонували шляхи її розв'язання, то для чого тоді ви турбували начальника?
  • 3. Не слід ніколи виправдовуватися, - від помилок ніхто не застрахований. Виправдовування вказує на слабкість. У відповідь на критику з боку начальника доречно сказати як ви будете вчиняти у майбутньому за аналогічної ситуації. За такого прийому увага вашого начальника сконцентрується на тому, що ви дійшли належних висновків за свої помилки. Ваша помилка у його пам'яті відійде на задній план. Саме це вам і потрібно. Ніколи не слід говорити, що потреба виникла не з вашої вини, а винуватим є хтось інший. Начальник може подумати, що працівник не здатний відповідати за власні помилки.
  • 4. Емоції доцільно стримувати. Зокрема, під час гніву не надсилайте листів (письмових чи електронних) у відповідь на листи і повідомлення, які вас розлютили. Зрозуміло, що складати лист - відповідь можна будь-коли, але надсилати його доречно лише у спокійному стані. Конструктивні відповіді кращі, ніж деструктивні. Вашому начальнику припаде до вподоби ваша дипломатичність.
  • 5. Доцільно робити більше, ніж ви зобов'язані. Начальнику сподобається ваша ініціативність і він запам'ятає ваш внесок у ділову діяльність.

Не слід заявляти керівництву, що якась робота не належить до кола ваших обов'язків і ви не будите її виконувати.

Якщо виникла якась термінова робота, то варто затриматися після закінчення робочого часу і розв'язати проблему.

  • 6. Не слід ставити під сумнів кмітливість начальника. Пам'ятайте, що одна з британських королев якось зазначила: "Я все бачу, але мовчу". Ваш начальник теж все бачить і може вирізнити правду від неправди. Особливо часто підлеглі намагаються обурити начальника, повідомляючи йому причини свого відлучення з роботи. Причини слід вибирати вагомі і достовірні. Пам'ятайте, що один начальник якось казав: "Я б міг придумати і більш правдоподібний анекдот". Казати начальнику неправду можна тоді, коли ви впевнені, що він на це подивиться скрізь пальці.
  • 7. Начальники не люблять тих, хто постійно скиглить. Намагайтеся бути оптимістом. Плакати слід тоді, коли не плакати вже просто не можна. Постійне скиглення притуплює увагу начальника і він може й не помітити, що у вас з'явилася справді серйозна проблема, яка вимагає його втручання чи допомоги.
  • 8. Начальники - врешті-решт є людьми. Якщо вам сподобалося те, що зробив начальник, відгукніться про це позитивно. Краще за все, щоб цей відгук начальник почув від вас особисто.
  • 9. Варто бути рішучим і активним. Ідеї замало пропонувати. Їх потрібно ще й упроваджувати у життя. Пам'ятайте, що вже здавна людство керується принципом - хто запропонував ідею, - той її і реалізує. Добре, коли вам вдається не лише висунути якусь ідею, а й впровадити її. Своєю інноваційною діяльністю ви сподобаєтесь начальнику.
  • 10. Не варто говорити начальнику, що ви все знаєте у роботі. Цим можна викликати у начальства роздратування, оскільки воно дотримується думки, що знає більше за підлеглого.
  • 11. Якщо якесь питання працівник вважає важливим, то слід стисло повідомити начальнику тему розмови. У такому разі начальник сам вирішить чи є питання терміновим і виділить для нього час.

Далі мова піде про те як реагувати на спалахи начальницького гніву.

Мабуть, поміж начальників не так вже й багато флегматиків. Не всі начальники є спокійними, врівноваженими і вдумливими людьми. Поміж керівників є чимало таких, котрі вважають, що співробітників можна змусити працювати лише підвищивши голос. Такі начальники дотримуються думки, що крик - неодмінний атрибут управлінського процесу. Дехто з начальників вибирає кожного разу іншого "хлопчика для биття".Якось в армії один старшина казав солдату: " Ти думаєш мені потрібна чиста підлога, яку ти миєш? Мені потрібно, щоб ти помучився".

Якщо начальник на вас кричить, то найпростіша порада - не звертати на це жодної уваги. Зрозуміло, - це легко сказати, але важко зробити. Мало знайдеться працівників, які після окриків начальників здатні абстрагуватися і далі спокійно продовжувати виконувати свою роботу. Більшість ображених вдаються до "програми відновлення".Вони п'ють чарку, "корвалол", валер'янку, каву, чай тощо, влаштовують довгі перекури, скаржаться іншим близьким людям.

Якщо не вдається негайно з пам'яті викреслити крик начальника, то психологи рекомендують вчиняти так.

  • 1. Думайте про те, що все у цьому світі є тимчасовим. Можливо вам змінять начальника або ж ви незабаром працюватимите в іншому місці. Не забувайте, що і у сфері трудових відносин найкращим лікарем є час. Крик, який сьогодні вас неприємно вразив, через тиждень виявиться таким, що не вартий жодної вашої уваги.
  • 2. Робота - це, без сумніву, важлива частина життя, але ж не все життя. У кожного щось є і поза роботою - у когось більше, а у когось - менше. Якщо робота не приносить вам морального задоволення, то до неї слід ставитися як до способу заробляння засобів до існування. Думайте про чергову зарплату та про те, на що її вистачить.

Пам'ятайте про це і тоді образливість криків вашого начальника набагато зменшиться.

3. Якщо ви належите до категорій людей з підвищеним відчуттям справедливості і не у змозі забути крики начальника, то тоді не залишається нічого іншого як шукати собі нове місце роботи зі справедливішим керівником, який на підлеглих не кричить, бо вміє стримувати свої емоції.

Начальник, як свекруха, завжди знайде до чого "причепитися". Критика з вуст начальника, зрозуміло, не викликає позитивних емоцій. Навіть якщо така критика промовляється начальником спокійно, без крику.

На критику начальства слід реагувати правильно. Критика з боку начальника є неминучим атрибутом робочих буднів. Зрозуміло, що критика буває різна - як конструктивна, так і деструктивна. За першої начальники нерідко вдаються і до персональних образ, ставлячи під сумнів інтелектуальні та фізичні здібності підлеглих працівників.

Психологи радять працівникам у випадку критики спочатку оцінити обстановку. Критики та образи можуть бути постійною манерою спілкування начальника з підлеглими працівниками. Якщо начальник за своїми природними якостями є хамом, то з цим потрібно примиритися або шукати нову роботую. Реагувати на таку критику не варто, адже начальника реагуванням не поліпшиш.

Якщо ж начальник у принципі не є хамом, але вам він нагрубив під впливом негативних емоцій, то доцільно начальника спочатку заспокоїти, а вже потім обговорити ситуацію, що викликала його гнів. Слід вияснити, яку роботу чи дію начальник вважає вдалим. Варто уточнити чи правильно ви зрозуміли зауваження начальника.

За конструктивної критики зауваження начальника можуть стосуватися як робочих завдань, так і особистих якостей працівника. Така критика не є надуманою. Вона - справедлива. Її, хоч це і неприємно, слід визнати. Якщо вина є достатньо серйозною, то не завадить вибачитися. Не варто часто вибачатися без гострої необхідності у цьому.

Не завадить уміння сприймати критику з гумором. Гумор не повинен ставити під сумнів зауваження начальника, але разом з тим має виставляти вас у кращому світлі.

Відповіді на критику мають бути короткими. Не рекомендують використовувати слова " ні", " але". Це допоможе уникнути нової хвилі критики з боку начальства.

Фахівці радять не виправдовуватися у відповідь на начальницьку критику. Спроби виправдатися результатів не принесуть, але зможуть знизити самооцінку працівника.

Не слід ніяковіти, навіть, перед найсуворішим начальником. Побачивши розгубленість, напругу або страх підлеглого, начальник буде цим задоволений і йому і надалі кортітиме покритикувати. Шкідливими для начальницького вуха є іронія та сарказм. Необхідно слідкувати за тим, щоб тон голосу був спокійним, зацікавленим та доброзичливим. Єхидні, дратівливі та агресивні нотки можуть викликати у начальника нову хвилю критичних зауважень.

Не рекомендується відповідати критикою на критику чи ображати начальника. Такими діями можна спровокувати конфлікт та зіпсувати стосунки з начальником.

Начальники мають великі можливості залити своїм підлеглим за шкіру розпечене масло. Дещо можуть зробити у відповідь і підлеглі.

Начальнику можна " досолити", але це слід робити правильно. Передусім це означає спосіб та частоту.

За присутності начальника можна безадресно вголос вимовляти репліки та запитання. Коментувати колезі дію чи розпорядження начальника, не звертаючи на нього уваги. Підкреслювати свою діловитість тоді, коли начальник хотів би з вами поспілкуватися. До арсеналу методів наступу на улюблені мозолі начальника належить і нагадування йому ненароком про те, що він сказав, а потім про це і забув.

Ефективним методом зневаги є погляд повз начальника, тобто непомічання його. Ніхто не любить ставлення до себе як до порожнього місця. Начальника може задіти і формальний стиль мови підлеглого працівника. Це нагадує страйк по-італійськи, коли робітники ніби й працюють, але жахливо кволо.

Використовують і такий варіант - все роблять дуже швидко, пробігаючи чи забігаючи і швидко прощаючись з гримасою - посмішкою.

Насамкінець цієї рубрики мова піде про те, коли друг є начальником працівника.

Психологи радять, як кажуть, тричі подумати перед тим як погодитися працевлаштуватися на роботу, де друг буде начальником. У цій ситуації є як певні переваги, так і небезпеки. Чого більше - відомо лише Богу.

Якихось загальних рецептів немає щодо того як поєднати дружбу з роботою.

Працівнику негайно ж слід налаштуватися на те, що його друг для нього став ще й начальником. Інакше позитивну для подальших взаємин не буде. Слід вести себе спокійно, концентруватися на кінцевому результаті. Свої незгоди доцільно висловлювати коректно. Коли працівник і його друг - начальник знаходяться поза роботою, то про неї не слід говорити. Якщо не дотримуватися цього правила, то можна зіпсувати як роботу, так і дружбу. За присутності інших співробітників працівник та його друг - начальник повинні утримуватися від обговорення планів на вихідні чи сумісного відвідування друзів і знайомих. Чим менше співробітники знатимуть про дружбу їх боса з їх колегою, - тим краще. Працівнику слід не лише боротися з бажанням полінуватися, а й не завадить виконувати додаткову роботу, яка б допомогла його другу. Успіхи друга - це й ваші успіхи. Невдачі друга - це й ваші невдачі.

Важливою є й необхідність придушення заздрощів у їх зародку у зв'язку з успіхами друга. Цим успіхам слід радіти, інакше це може зашкодити спільній роботі.

Психологи радять працівникові залишитися позитивно налаштованим, навіть, тоді, коли працівник згоден не зі всіма діями друга - начальника. Потрібно бути готовим і до того, що про друга дізнаєтесь щось таке, про що раніше і не здогадувались. Відкриття може бути і неприємним. Воно може започаткувати першу тріщину у дружбі. Все ж таки у перші місяці спільної роботи працівникові слід докласти максимальних зусиль для підтримки та підбадьорення свого друга - начальника.

Спеціалісти американської консалтингової фірми "Watson Wyatt" виконали дослідження 5,5 тисяч керівників та їх підлеглих. Дійшли висновку, що менеджери, які керують слабими підлеглими, з часом втрачають і власні навички. Як кажуть: "З ким поведешся, - того ж і наберешся". Американські дослідники стверджували, що ефективність роботи таких менеджерів знижувалась майже на 70 відсотків. Про ці результати повідомлялося у лютому 2008 року.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші