Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Групування витрат на виробництво продукції за статтями калькуляції

З метою визначення доцільності виробництва певного виду продукції підприємство має знати поточні витрати, пов'язані саме з цією продукцією. Процес обчислення собівартості окремих видів продукції називають калькулюванням. Результатом цього процесу є калькуляція - економічний документ, з якого можна дізнатися про собівартість одиниці (1 кг, 1л) конкретного виду продукції. Калькуляційна одиниця - це засіб вимірювання об'єкта калькулювання (продукції, послуг) у визначених вимірниках.

Калькуляційні одиниці є таких видів:

  • - натуральні (т, л);
  • - умовно-натуральні (тонна умовного палива, тисяча умовних банок);
  • - вартісні (для послуг);
  • - одиниця часу (нормо-година, машино-день).

У статтях калькуляції витрати групуються за місцем їх виникнення та економічним призначенням. Принципова відмінність групування витрат за статтями калькуляції від групування витрат за економічними елементами полягає в наявності в калькуляції комплексних статей, що об'єднують різні за економічним змістом елементи за призначенням витрат, за місцем їх виникнення і способами розподілу між окремими видами продукції залежно від обсягів виробництва кожного виду. Групування витрат за статтями калькуляції (табл. 9.6) дає змогу виділити витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом, і витрати, що стосуються обслуговування виробництва й управління. До кожної з калькуляційних статей можуть бути віднесені будь-які з економічних елементів витрат.

Таблиця 9.6. Групування витрат за статтями калькуляції

Група витрат

Орієнтовні статті калькуляції

Прямі матеріальні витрати - вартість сировини й основних матеріалів, які становлять основу продукції, що виробляється, а також куплених напівфабрикатів, допоміжних та інших матеріалів і спожитої енергії, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат

  • - Сировина і матеріали;
  • - куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;
  • - роботи і послуги виробничого характеру, надані сторонніми організаціями, спожиті безпосередньо у виробничому процесі;
  • - паливо та енергія на технологічні цілі;
  • - поворотні відходи (вираховуються)

Прямі витрати на оплату праці - витрати, які включаються до фонду оплати праці і можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат

  • - Основна заробітна плата робітників, зайнятих у виробничому процесі;
  • - додаткова заробітна плата й інші заохочувальні та компенсаційні виплати робітників, зайнятих у виробничому процесі

Інші прямі витрати - інші витрати, що не увійшли до попередніх статей і можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат

- відрахування на соціальні заходи (% від витрат на оплату праці робітників, зайнятих у виробничому процесі);

  • - витрати на утримання й експлуатацію устаткування, включаючи амортизаційні відрахування на виробниче устаткування, витрати на його ремонт і обслуговування;
  • - витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва (в частині їх списання зі статті "витрати майбутніх періодів");
  • - відшкодування зносу інструментів

Загальновиробничі витрати - це витрати на виробництво продукції, які виникають на рівні цеху або іншого первісного структурного підрозділу підприємства, є непрямими і не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта, бо потребують розподілу.

Загальновиробничі витрати

Наведені статті калькуляції є поточними витратами на виробництво продукції на рівні виробничого підрозділу, наприклад, цеху, і становлять відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку собівартість продукції (виробничу собівартість). У звіті про фінансові результати показник "собівартість реалізованої продукції" обчислюється саме за таким принципом. Проте в управлінському обліку в процесі ціноутворення може виникнути потреба у визначенні загальної величини поточних витрат як на виробництво, так і на реалізацію продукції, додаючи до виробничих так звані "адміністративні", "збутові" та "інші операційні" витрати. Останні види витрат обчислюються по підприємству в цілому, а потім можуть бути розподілені між окремими видами продукції.

Складання калькуляцій на окремі види продукції здійснюється на стадії планування виробництва з метою формування економічно обґрунтованих витрат на певний вид продукції для визначення ступеня його прибутковості і привабливості для виробника. Повторно до калькуляції звертаються, аналізуючи ефективність діяльності підприємства чи його структурного підрозділу за звітний період. На цьому етапі проводять порівняння фактичних і планових значень статей калькуляції, аналізують причини відмінностей, здійснюють пошук резервів скорочення витрат і роблять висновок про доцільність продовження виробництва певного виду продукції.

У табл. 9.7 наведено приклад калькуляції конкретного виду продукції хлібопекарного підприємства.

Таблиця 9.7. Калькуляція на хліб "Білий" 1 г, 0,8 кг на 18 січня 2001 р., калькуляційна одиниця - 1т

Стаття калькуляції

Сума витрат, грн

% до підсумку

Сировина і матеріали

844,05

81,6

Паливо й електроенергія

30,76

3,0

Основна і додаткова заробітна плата

35,4

3,4

Нарахування на заробітну плату

13,28

1,3

Загальновиробничі витрати

111,07

10,7

Собівартість (виробнича собівартість)

1034,56

100,0

Незважаючи на те, що класично під калькуляцією як економічним документом розуміють перелік витрат на виробництво конкретного виду продукції, на підприємствах України дуже часто складають калькуляції на всю продукцію в цілому, додаючи при цьому до виробничої собівартості величину розподілених адміністративних і збутових витрат. Приклад такої калькуляції наведено в табл. 9.8.

Таблиця 9.8. Калькуляція продукції по підприємству

Калькуляційна стаття витрат

Сума витрат, тис. грн

% до підсумку

1. Борошно

11974,4

31,2

2. Зворотні заходи

-0,5

-0,0

3. Інша сировина

12 866,4

33,6

4. Накладні витрати: - на борошно

157,9

0,4

- на сировину

141,9

0,4

5. Пакувальні матеріали

1 669,7

4,3

Разом сировина та матеріали

26 809,8

69,9

6. Паливо

668,8

1,8

7. Електроенергія

128,6

0,8

8. Заробітна плата

2 480,4

6,5

9. Відрахування на соціальні заходи

921,1

2,4

10. Загальновиробничі витрати

3 371,3

2,4

11. Втрати від браку

0,0

0,0

12. Виробнича собівартість

34 380,0

89,7

13. Адміністративні витрати

1 608,0

4,2

14. Витрати на збут

2 348,6

6,1

15. Разом витрати

38 336,7

100,0

Приклад 9.4.

Підприємець прагне заснувати приватне підприємство з виробництва продукції "А", реалізація якої здійснюватиметься на місці без транспортування і пакування в тару (витрати на пакування і транспортування відсутні). Технологічний цикл є безперервним і триває три тижні. Після закінчення виробничого процесу продукція відразу реалізується і грошові кошти знову вкладаються у виробництво. Виробництво здійснюється в орендованому приміщенні площею 75 кв. м. Орендна плата за 1 кв. м становить 15 грн на місяць. Технологічне устаткування продуктивністю 350 л продукції "Ам на добу коштує 39 780 грн і купується за рахунок власного капіталу підприємця. Витрати на транспортування і монтаж устаткування - 1500 грн. Ліквідаційна вартість устаткування планується на рівні 8 % від повної первісної вартості. Рекомендована система амортизації - рівномірна. Очікуваний строк експлуатації устаткування - 5 років. Здійснення виробництва продукції "А" потребує ліцензії, вартість якої 272 грн (строк дії - 3 роки). Для обслуговування виробничого процесу і керівництва підприємством запросять на роботу двох робітників з місячним окладом 300 грн і менеджера з окладом 500 грн на місяць. Відрахування на соціальні заходи - 38% від фонду оплати праці. Витрати сировини і матеріалів на 1 л продукції "А" становлять 0,472 грн, питомі витрати електричної енергії - 0,15 грн на 1 л. Сформуйте собівартість 1 л продукції "А" (табл. 9.9).

Отже, собівартість 1 л продукції "А" становить 0,935 грн.

Зауважимо, що розрахунки собівартості здійснюють за наведеною у прикладі схемою у разі, коли підприємство не є платником податку на додану вартість або коли продукція, що виробляється, звільнена від оподаткування цим податком. За умов, коли підприємство є платником податку на додану вартість, до складу собівартості продукції потрібно включати суму поточних витрат без ПДВ.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>