Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Антикризовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стратегія росту

Вперше докладно була розроблена Ігорем Ансоффом. Ним же була побудована модель росту підприємства. Вона складається з п'яти стадій:

  • 1. Стадія планування. Компанія знаходиться в стані готовності до формулювання стратегії росту, тобто існує деяке сполучення зовнішніх умов і внутрішніх можливостей.
  • 2. Початкова стадія. Зазвичай підприємство проходить етап дуже швидко. Протягом цього етапу виникають і ліквідуються вузькі місця в процесах і структурі реалізації конкретних проектів, які не були передбачені в плані. Також зростає обсяг продажів, хоча доходу підприємство практично не одержує.
  • 3. Стадії проникнення.
  • 4. Прискорений ріст.
  • 5. Перехідна стадія.

Початкова стратегія

Метою початкової стратегії є помірний ріст для того, щоб забезпечити підприємства вихід на оптимальну ефективність. Керівництво займає пильну позицію стосовно прискорення темпів розвитку, намагаючись забезпечити виявлення вузьких місць й їхню ліквідацію, щоб надалі зайняти наполегливу наступальну позицію на ринку. Як уже відзначалося, керівництво повинне бути готове до того, що на першому етапі можуть виникнути складності у виробництві, адміністративні тертя, напружений фінансовий стан, пов'язаний з великими витратами і відсутністю прибутковості. Проте, однією з цілей початкової стратегії є швидкість проходження даного етапу і перехід до наступної стратегії.

Стратегія проникнення

Дана стратегія направляє зусилля підприємства на більш глибоке проникнення на ринок і додаткові зусилля зі збільшення темпів росту обсягу продажів. Якщо для цього вимагаються придбання і поглинання, то вони опрацьовуються в рамках даної стратегії. Довгострокові програми передбачають зміцнювальні і розвиваючі дії в усіх напрямках функціонування підприємства, особливо звертається увага на посилення фінансових позицій, модернізацію основних фондів.

Після досягнення цих цілей і провівши необхідні внутрішні перебудування, підприємство може перейти до наступної стратегії.

Стратегія прискореного росту

Метою цієї стратегії є повне використання внутрішніх і зовнішніх можливостей. Даний етап циклу росту повинен опрацьовуватися як можна довше, оскільки саме на ньому відбувається повне використання ресурсів; зростання доходів починає перевершувати ріст продажів, частка ринку наближається до запланованої. Але на етапі прискореного росту починають виникати і накопичуватися негативні тенденції в діяльності підприємства, тому однією з цілей даної стратегії є як можна більш раннє їх виявлення і спроби вирішення. Якщо вирішити виниклі проблеми не представляється можливим, то керівництво підприємства в рамках даної стратегії починає плавний перехід до реалізації наступної стратегії.

Стратегія перехідного періоду

Метою цієї стратегії є забезпечення після періоду прискореного росту періоду перегрупування і перебудови діяльності підприємства для входження в новий цикл росту якнайшвидше, тобто не допускаючи тривалої стагнації.

Стратегія передбачає економію, відмову від нових виробництв. Відбувається глибокий аналіз існуючого стану справ у підприємства з метою зменшення витрат, підвищення прибутковості виробів, перебудови системи управління.

Ситуації застосування стратегії росту:

  • o початок підприємницької діяльності;
  • o молода компанія, що бореться за своє виживання;
  • o одно-продуктова спеціалізована підприємство;
  • o диверсифікована підприємство, де стратегія росту підприємства в цілому може підтримуватися стратегією росту за окремим видом продукту.

Саме тому, стратегічних альтернатив росту в господарській практиці може бути запропоноване дуже багато. Перерахуємо лише деякі, що є базовими, стратегічні альтернативи:

  • o інтенсифікація ринку,
  • o диверсифікованість,
  • o між-фірмове співробітництво і кооперація,
  • o зовнішньоекономічна діяльність.

Стратегія стабілізації і виживання

В умовах розстроєної, кризової економіки відповідно до циклів ділової активності і циклами розвитку підприємства, останні можуть відчувати хворобливий період нестабільності, коли починають падати обсяги продажів і прибутку. Виникає необхідність розробки спеціальних процедур аналізу, що дозволяють уловити період переходу підприємства від стадії росту до стадії падіння, тобто переорієнтації з наступальної в наступально оборонну стратегію - стратегію стабілізації.

Стратегія стабілізації. Стратегія стабілізації спрямована на досягнення раннього вирівнювання обсягу продажів і прибутків з наступним їх підвищенням, тобто з переходом на наступний етап росту. В залежності від швидкості падіння підприємство може використовувати один із трьох найбільш ймовірних підходів:

  • 1) економія з чітким наміром швидкого пожвавлення;
  • 2) зрушення в тривалому спаді з меншими надіями на швидке пожвавлення;
  • 3) стабілізація, коли необхідні довгострокові програми для досягнення збалансованого стану підприємства на ринку.

Стратегія виживання

Стратегія виживання - це антикризова, чисто оборонна стратегія, яка застосовується у випадках повного розладу економічної діяльності підприємства, у стані, близькому до банкрутства. Метою стратегії є стабілізація обстановки, тобто перехід до стратегії стабілізації і, надалі, до стратегії росту. Зрозуміло, що дана стратегія не може бути довгострокової. Вона вимагає, з одного боку, швидких, рішучих, цілком скоординованих дій, а з іншого - обачності і реалістичності в прийнятті рішень. Саме тому в умовах реалізації стратегії виживання відбувається тверда централізація управління, створюється "антикризовий комітет", що поряд із прийняттям швидких за реакцією відповідних заходів на збурювання зовнішнього середовища розробляє і жорстко проводить у життя наступні програми:

  • o перебудова системи управління
  • o фінансова перебудова
  • o перебудова маркетингу
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші