Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Філософія arrow Філософія історії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Умови та стадії системогенезу категорій філософії історії

Таким чином, філософсько-історичні категорії можуть відігравати свою, досить велику роль в царині реальної історичної життєдіяльності людей та теоретичного пізнання останньої чималою мірою саме завдяки їх органічному генетичному зв'язку з життєвим світом людей, з якого вони поступово викристалізовуються. Подібна "кристалізація" відбувається дуже складним шляхом і далеко не зразу ці категорії постають в розвинутій формі вихідних і найзагальніших понять. Спочатку вони існують, так би мовити, в сфері інобуття, реалізуючись у перетвореній формі категорій культури і світоглядних категоріях, тісніше пов'язаних з життєвим світом людей. І це, загалом, цілком зрозуміло, адже для того, щоб такі всезагальні і водночас високоспеціалізовані поняття, як філософсько-історичні категорії, змогли набути тієї понятійної форми, необхідний відповідний, досить високий рівень розвитку певних культур, цивілізацій, суспільств тощо.

У цьому розумінні категорії філософії історії постають як дериват (похідна) реального соціально-історичного процесу, їх системогенез, пов'язаний не тільки з розвитком попередніх форм категоризації соціально-історичної дійсності, а й, не меншою мірою, — з достатнім рівнем розвитку відповідного макроіндивіду історії.

Нарешті, продуктивний системогенез філософсько-історичних категорій неможливий і без відповідного рівня зрілості множини спеціально-наукових суспільствознавчих, у тому числі й історичних, дисциплін. З іншого ж боку, важливою умовою результативних спеціально-наукових історичних досліджень є наявність розвинутої системи категорій філософії історії. Адже основою категоріального синтезу знань у тій чи іншій галузі історичної науки є, як правило, одна філософсько-історична категорія чи невелика група таких категорій. Автентичне ж розуміння обсягу, змісту й інтервалу продуктивної застосовності даної категорії чи групи самими представниками відповідної галузі спеціально-історичного пізнання вельми ускладнене тим, що вони обмежені рамками своєї галузі, вузькістю свого дослідницького горизонту. Тому плідне використання філософсько-історичних категорій фахівцями окремих історичних наук неможливе без рівнобіжної, а то й випереджаючої розробки системи категорій філософії історії, що відіграє роль світоглядно-методологічної основи історичного пізнання в цілому та його різних галузей.

Філософія історії поряд з соціальною філософією та загальною соціологією виникають, розвиваються і функціонують як загальні галузі знань порівняно з іншими, спеціально-науковими галузями суспільствознавства та позанауковими формами пізнання суспільно-історичної реальності. Вони репрезентують вищий рівень узагальнення, виступаючи, з одного боку, як продовження розвитку цих спеціальних галузей і форм, узагальнення досягнутих ними результатів. У цьому сенсі хронологічно філософія історії, так само як і соціальна філософія та загальна соціологія, вторинна щодо цих галузей і форм соціально-гуманітарного знання. Адже необхідність в ній виникає на тому етапі розвитку спеціально-наукових та позанаукових галузей і форм пізнання суспільства, коли останні починають відчувати дедалі нагальнішу потребу в таких рівнях і способах узагальнення (здійснюваних за допомогою, зокрема, філософсько-історичних категорій), котрих самі вони не можуть виробити і автентично осмислити.

Розробка й автентичне осягнення своєрідності інтервалу і форм продуктивного використання філософсько-історичних категорій, тобто вищих щодо спеціально-наукових та позанаукових форм узагальнення передбачає наявність як основних принаймні двох наступних умов. По-перше, досягнення певного, доволі високого рівня зрілості відповідних історичних культури, цивілізації, народу, суспільства тощо; а також необхідного рівня розвитку соціально-гуманітарного пізнання причому не якоюсь однією, а відразу кількома основними його сферами та галузями. По-друге, системного аналізу пізнавальних результатів, отриманих принаймні в цих "лідерських" галузях пізнання як вихідного матеріалу, що підлягає співвіднесенню не тільки з тією чи іншою сферою життєдіяльності людей, котрої стосується відповідна галузь соціально-гуманітарного пізнання, а й з життєвим світом певного культурно-історичного утворення (народу, культури, суспільства, цивілізації тощо) в цілому. Цим самим означені пізнавальні результати постають і як вихідний матеріал для узагальнень вищого порядку, які можуть мати місце вже не в тій чи тій соціальній галузі, а в філософії історії як галузі загальнішій.

З іншого ж боку, якщо історично, за часом, філософія історії виступає як вторинна щодо вужчих галузей соціально-гуманітарного пізнання, то логічно вона передує їм. Адже тільки з виникненням розвинутих і категоріально структурованих філософсько-історичних, соціально-філософських та загальносоціологічних систем різноманітні спеціально-наукові галузі гуманітарного і соціального пізнання отримують необхідні умови для конституювання як повноцінні спеціальні суспільні науки і отримують можливість для створення справді наукових соціальних та гуманітарних теорій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші