Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Гендерні дослідження, які мають значений для здійснення інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

Гендер: становлення наукової галузі досліджень

Слово "тендер" відносно недавно ввійшло у слов'янську свідомість і отримало термінологічний статус у науковому дискурсі. За останні десять років тендерна тематика поступово стає вкрай актуальною майже в усьому спектрі соціальних наук.

Тендер - це сукупність соціальних культурних норм, які суспільство зобов'язує людей виконувати залежно від їх біологічної статі; соціальна організація відмінностей, які обумовлює стать людини; культурологічна характеристика поведінки чоловіка або жінки в певному місці в певний чає.

Історія як самого поняття гендер, так і тендерних досліджень починається приблизно з середини минулого століття. Вперше думка про необхідність розрізняти біологічну й соціальну стать з'явилася в книзі Маргарет Мід "Стать, темперамент у трьох примітивних суспільствах" (1935), а в науковий обіг слово "гендер" першим ввів американський психолог Роберт Столлер у 1968 році, "запозичивши" його з лінгвістики, де це поняття означає граматичний рід. Учений вдався до використання цього терміна після осмислення отриманого досвіду під час операцій над транссексуалами. Він переконався, що набагато легше поміняти біологічну стать, ніж сформувати іншу статеву ідентичність. Культурні й соціальні аспекти статевої ідентичності Р. Столлер назвав словом "гендер".

Одними з перших, хто підтримав ідеї Р. Столлера з приводу соціокультурної статевої ідентичності, стали антропологи-структуралісти, що вивчають екзотичні первісні культури, де розуміння "мужності" й "жіночності" кардинально відрізнялося від загальноприйнятих. Вони помітили, що народження хлопчика або дівчинки може по-різному сприйматися в західних і східних культурах, в епоху інформаційного або первіснообщинного суспільств. В архаїчних суспільствах, особливо з устроєм мисливця-збирача, народження дівчинки віталося меншою мірою, ніж у землеробських культурах, де вже з'являється моногамна родина, жіночі обов'язки (продовження роду, виховання дітей, тощо) отримують вищу оцінку. А на Сході, наприклад у Японії, у селах аж до початку XX ст. зберігалася традиція убивання новонароджених хлопчиків, оскільки їх не можна було, на відміну від дівчат, вигідно продати або видати заміж. Бедуїни та ескімоси (канадські), наприклад, позбавлялися від дівчаток (вбивали, відносили в гори, підкидали), оскільки вважалася, що чоловіків у роду повинно бути більше. В мусульманських культурах до цього часу народження хлопчика вітається значно більше, ніж народження дівчинки. Причому материнський інстинкт у цих численних аналогічних випадках грубо пригнічувався груповими інтересами й міфологічними уявленнями. Всі ці випадки наштовхнули вчених на думку, що статева (сексуальна) відмінність не є причиною, яка самостійно породжує соціальні наслідки.

Істотно вплинули на розробку концепції гендера роботи феміністського антрополога Гейл Рубін. У статті "Обмін жінками: замітки з приводу "політичної економії і статі"", що вийшла вперше в 1975 році, дослідниця зазначає, що гендер, перш за все, - це комплекс угод, що регулюють біологічну стать як предмет суспільної діяльності. За Г. Рубін, саме обмін жінками між чоловіками в патріархальних суспільствах відтворює чоловічу владу як структуру тендерної ідентичності в родині. Внаслідок цього виникає тендерна система, яка покликана підтримувати створений патріархальний порядок. Ця система відрізняється певним набором відносин, конвенцій, які трансформують сексуальність людини в продукт людської діяльності, у межах цієї ж системи трансформовані сексуальні потреби й задовольняються. У соціальному просторі цієї системи дві статі сприймають як нерівні взаємодоповнюючі. Г. Рубін вважає, що гендерна система - це особливим чином організована соціальна система, що дозволяє концентрувати матеріальний символічний капітал у руках чоловіків.

Вагомий внесок у розвиток тендерної теорії внесла також робота Андріани Річ "Народжена жінкою: материнство як досвід й інститут". Провівши аналіз расових і сексуальних проблем, а також робіт "кольорових феміністок", дослідниця дійшла висновку, що тендер зовсім не монолітна категорія, яка зрівнює всіх жінок. Гендер - це система, що продукує відмінності. Окрім гендера на систему владних відносин можуть впливати інші соціальні чинники.

Вагомий вплив на становлення тендерної теорії справила книга Сімони де Бовуар "Друга стать" (1949), у якій обґрунтована самоцінність, самодостатність жінок, а також проаналізована проблема ієрархічності маскулінного й фемінного в культурі. У цій роботі С. де Бовуар наголошує, що в суспільстві чоловіче завжди сприймається як культурна норма, як щось позитивне, а жіноче - як відхилення віл цієї норми, щось негативне. Зазвичай фемінність у культурі соціально конструюється як вторинне, інше.

У кінці 70-х років усе більше і більше психологів починають говорити про необхідність диференціації понять "стать" і гендер". Так, Рода Унгер пропонує перевизначити ці два поняття. На її думку, першим терміном слід позначати біологічні механізми вияву статі, а другим - соціальні, культурні й психологічні вияви фемінного і маскулинного. Стать людини ніяк не залежить від гендера. Наприклад, в одній культурі певний вчинок може вважатися зовсім не чоловічим, але при цьому чоловік, який його зробив, продовжує вважатися чоловіком, а не жінкою. Конструкція гендера є одночасно продуктом уявлення людини як про інших, так і про саму себе.

Поняття гендера остаточно ввійшло в науковий дискурс у 80-х роках минулого століття. Наприклад, в американському бібліографічному покажчику з соціології в кінці 70-х років (1965-1970) частотність використання терміна "гендер" дорівнювала нулю, а на початку 80-х наводилося вже 724 посилання на це поняття. Така ж картина спостерігалася в інших гуманітарних дисциплінах. З погляду становлення тендерної теорії особливої уваги заслуговує робота Джудіт Лорбер, яка описує генезис цього поняття як статусну І структурну характеристику розвитку індивіда:

  • o стать (sex) як біологічна категорія - безпосередньо це сполучення генів та геніталій; допологовий, підлітковий, дорослий гормональний набір;
  • o стать (sex) як соціальна категорія - призначення від народження, що ґрунтується на типі геніталій;

* статева (sex-gender) ідентичність - усвідомлення себе як представника певної статі, відчуття свого жіночого або чоловічого тіла, усвідомлення своєї належності до статі в соціальному контексті;

  • o стать (gender) як процес - навчання, засвоєння, схвалення ролі, оволодіння поведінковими діями, засвоєними як відповідні певному тендерному статусу;
  • - стать (gender) як статус, структура - завершення оформлення тендерного статусу індивіда як частини суспільної структури, визначених відносин між статями, особливо структури панування й підпорядкування. Диференціація понять "стать" і "гендер" спонукає до нового рівня теоретичного осмислення соціальних процесів, на основі якого на початку 80-х років виникли тендерні дослідження як ще одна галузь гуманітарного знання, відмінного від феміністських або жіночих досліджень.

Тендерні дослідження - це широка наукова галузь, дослідницька практика, у межах якої реалізуються нові можливості, пов'язані з використанням тендерного підходу до аналізу владних взаємозалежностей та Ієрархій, структур влади, підпорядкування й домінування.

Основним результатом тендерних досліджень є створення гендерної теорії - системи наукових поглядів на відношення, статус чоловіків і жінок у суспільстві, а також засвоєння, реалізацію ними соціально-ролевих характеристик. Велику частину уваги в цій теорії зосереджено на теоретичному аналізі нерівностей, не рівноправ'я чоловіків і жінок у суспільстві та їх шансів у саморозвитку, самореалізації, самоствердженні. При цьому тендерна теорія повинна не тільки вивчати й осмислювати соціальний досвід у цій галузі, але й критикувати, змінювати існуючий соціальний порядок для гармонійного демократичного розвитку суспільства. Таким чином, тендерні дослідження - теорія активної дії, впливу та взаємодії для досягнення тендерного паритету в соціальному розвитку.

Гендер є загальнонауковою категорією, принципи тендерного аналізу можуть бути використані у будь-якій з наукових дисциплін. При цьому вони повинні реалізовуватися з урахуванням специфіки за допомогою методів конкретної дисципліни.

У парадигмальних межах тендерної теорії активно формується терміносистема, яка є суттєвою для всього спектра гуманітарних дисциплін і практик. До такої відносять:

Гендерна ідентичність - прийняття й поділяння/засвоєння людиною стереотипів мужності й жіночності, які існують у її культурі.

Гендерна роль - виконання особою певних соціальних розпоряджень, пов'язаних із стереотипами тендерної ідентичності.

Гендерна диференціація - процес, за якого біологічні статеві відмінності наділяються соціальними класифікуючими значеннями.

Гендерна ідеологія - система дій, за допомогою яких тендерні відмінності отримують соціальне виправдання.

Сексизм - навмисна дискримінація особистості за ознакою статі в мові, суспільстві, політиці.

Отже, в останньому десятиріччі XX ст. в соціальному й гуманітарному знанні поступово формується погляд на гендер, за яким він не є чимось постійним і стабільним, а лише повсякденною взаємодією чоловічого й жіночого, втіленим у практиках; це системна характеристика соціального порядку, якої неможливо позбавитися, вона постійно відтворюється в структурах свідомості, у структурах дії. Коли соціальне становлення тендера стає предметом дослідження, то переважно розглядають, як він конструюється через інститути соціалізації, шляхом розподілу праці, культури, а також через проблеми тендерної стратифікації. Гендер - різновид культурного зразка, що включає набір вимог культурних очікувань на рівні особистої та міжособистісної взаємодії. Стать співвідноситься з поняттями індивід, життєвий простір, що характеризуються почуттєвим характером взаємодії. Гендер співвідноситься з поняттями особа, культурний простір, пов'язаними з ідеальною взаємодією.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші