Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow РПС arrow Теорія економіки регіонів
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Зміст і значення економічного аналізу

Прогнозування і планування, розроблення програм, визначення стратегії подальшого економічного та соціального розвитку територій неможливе без попередньої оцінки стану й тенденцій розвитку економіки і соціальної сфери регіону, структурних зрушень, що відбуваються в регіоні, рівня використання його ресурсного потенціалу. В умовах ринкових відносин, крім того, виникає необхідність конкретного і глибокого вивчення потреб внутрішнього і зовнішнього ринків, ринкових ситуацій, вимог споживачів, пріоритетних напрямків експорту та імпорту, інвестиційної політики, ефективності зв'язків з іншими регіонами та підприємствами.

Усе це обумовлює необхідність постійно вивчати всі сфери економічної діяльності, комплексно оцінювати взаємозв'язки і взаємозалежність явищ і процесів, виявляти недоліки та відшукувати резерви прискорення соціально-економічного розвитку, можливості підвищення фінансово-господарської ефективності діяльності підприємств регіону, досліджувати фактори, що визначають стан і тенденції соціально-економічного розвитку області, міста, району. Вивчення цих питань, а отже, і прийняття зважених управлінських рішень щодо стратегії і тактики, неможливе без комплексного, всебічного аналізу економічного і соціального розвитку території.

Термін "аналіз" походить від грецького слова "ANALYSIS", що в перекладі означає розклад, розчленування. Аналіз це метод дослідження, який полягає в уявному розчленуванні цілого на складові і виділенні окремих сторін, властивостей, зв'язків [16].

Саме таке розчленування дає можливість з'ясувати внутрішню суть і природу явища, предмета, який вивчається, його структуру, визначити залежність від факторів формування. Так, наприклад, щоб зрозуміти сутність прибутку, треба знати не лише з яких елементів він складається, а й від чого залежить його розмір за кожною складовою прибутку. Що детальніше буде розкладена кожна зі складових, то більше знатимемо про цей важливий економічний показник і ефективніше управлятимемо процесом формування прибутку.

Оскільки за допомогою лише аналізу не можна зрозуміти багатьох явищ та процесів, використовують ще один метод — синтез, тобто поєднання окремих частин та елементів явища в єдине ціле, їх складання. Цей метод виявляє зв'язки і залежність між окремими частинами предмета, що вивчається.

Аналіз і синтез взаємопов'язані та взаємообумовлені й у своїй єдності забезпечують наукове вивчення явищ у багатосторонньому діалектичному зв'язку. Перехід від аналізу фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції (спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції (спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин [16,25]).

Аналіз і синтез, індукція і дедукція як загальні способи пізнання становлять базис економічного аналізу. Зміст економічного аналізу складається з визначення конкретного завдання аналізу певних соціально-економічних процесів або явищ господарсько-фінансової діяльності підприємств, територій; комплексної їх оцінки у взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості; дослідження причин та наслідків цих зв'язків; обчислення величини впливу факторів на кінцевий результатний показник; визначення пріоритетних напрямків розвитку; оцінки обґрунтованості й дієвості механізму реалізації управлінських рішень.

Зміст економічного аналізу визначає його як конкретну функціональну науку. Економічний аналіз як наука — це система спеціальних знань, що шляхом розчленування цілого на складові і виділення окремих сторін, властивостей, зв'язків спрямована на дослідження економічних явищ та процесів у їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Вона формується під впливом об'єктивних економічних законів з науковим обґрунтуванням завдань та зобов'язань, оцінкою їх виконання, визначенням величини дії позитивних і негативних факторів, невикористаних резервів і розробленням пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності виробництва і на цій основі забезпечення належного соціально-економічного розвитку територій.

Як і кожна наука, економічний аналіз має свій предмет вивчення. Необхідно зазначити, що ще до теперішнього часу в спеціальній літературі з економічного аналізу немає однозначного визначення предмета аналізу. На думку більшості сучасних авторів, предметом економічного аналізу є причини утворення та зміни результатів господарської діяльності. Це визначення ґрунтується на тому, що розкрити суть економічних явищ і завдяки цьому дати об'єктивну оцінку досягнутим результатам, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, обґрунтувати управлінські рішення та дати прогноз на майбутнє можна лише після пізнання причинно-наслідкових зв'язків у господарській діяльності підприємств.

Звідси предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ та процесів господарської діяльності підприємств і організацій у їх взаємодії.

Витоки економічного аналізу — глибоко в історії. Так, наприклад, у феодальній Британії XII століття використовувалися елементи аналізу в системі обліку і контролю сільськогосподарських угідь. Родоначальником систематизованого економічного аналізу, як елемента бухгалтерського обліку вважають француза Жака Саварі (1622-1690), який увів поняття синтетичного та аналітичного обліків. Ідеї Саварі були поглиблені в XIX ст. італійським бухгалтером Джузеппе Чербоні (18271917), який створив учення про синтетичне додавання і аналітичне розкладання бухгалтерських розрахунків.

У Росії наприкінці XIX ст. виникли перші школи, в яких викладали елементи аналізу, комерційних розрахунків. Першим російським бухгалтером, який по-справжньому оцінив роль економічного аналізу та його взаємозв'язок із бухгалтерським обліком, був А.К. Рощаховський Методику аналізу балансу було сформульовано в працях А.П Рудановського, I.A. Блатова у 1920-х роках.

У 30-ті роки XX ст. курс аналізу господарсько-фінансової діяльності було введено до програми вищих навчальних закладів СРСР. Виникли перші підручники і посібники з аналізу господарсько-фінансової діяльності, їх авторами були HP. Вейцман, С.К. Татур, М.І. Баканов. Саме в

30-ті роки відбулося становлення аналізу господарсько-фінансової діяльності як науки.

За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано близько трьохсот книжок і приблизно шістсот наукових статей, публікацій переважно російських авторів і російською мовою, у тому числі й для українських вузів. Але виходили також спеціальні видання українською мовою — Г.Т. Лешенко, Г.В. Постнікової, O.A. Бугуцького, M.I. Ковальчука та інших.

У післявоєнний час аналіз знайшов практичне застосування в управлінні господарством як на рівні підприємств, територій, так і економіки країни в цілому. Великий внесок у розвиток методології аналізу зробили такі вчені-економісти: А.Д. Шеремет, С.Б. Барнгольц, В.Ф. Палій; LI. Поклад, LI. Каракоз, А.Ш. Маргуліс, H.A. Русак, Б.І. Майданчик, P.C. Сайфулін та багато інших. Серед найвидатніших українських економістів найбільш ерудованим і багатогранним авторитетом був М.І. Туган-Барановський (1865-1919) — один із засновників Української академії наук, яка першою у світі мала відділення соціально-економічних дисциплін. М.І. Туган-Барановський на початку XX ст. розробив і використав у своїх працях принципові положення теорії економічного аналізу. Застосовуючи прийоми порівняння, рядів динаміки, групувань, індексного аналізу, розкладання на складові й узагальнення, автор глибоко проникає в суть процесів і явищ, що відбуваються в сільському господарстві країн Західної Європи, Сходу, СІЛА. Його праця "Основи політичної економії" містить аналітичну інформацію, що майстерно опрацьована належними прийомами, має глибокий зміст і є незаперечно доказовою.

Свій внесок у розвиток економічної думки зробили українські автори І.Франко, М. Драгоманов, низку праць яких по праву треба віднести до економічних. У багатьох роботах І. Франко подає приклади застосування даних для аналізу становища селян, оподаткування і фінансового стану Галичини, справ банків і банкрутства.

Аналізу соціально-економічного розвитку території, як і економічному аналізу загалом, властиві певні ознаки. Серед них насамперед треба виділити:

  • — комплексне, системне дослідження економічних явищ і процесів, яке потребує вивчення прояву економічних законів і категорій ринкової економіки;
  • — об'єктивну оцінку ефективності фінансово-економічної діяльності суб'єктів господарювання, зокрема їх прибутковості та конкурентоспроможності;
  • — стан забезпечення населення основними видами соціальних послуг;
  • — глибокий аналіз стану використання економічних ресурсів;
  • — прогнозування та пошук резервів і можливостей їх мобілізації найближчим часом та на перспективу;
  • — оцінка життєвого рівня населення регіону, визначення тенденцій і причин його зміни;
  • — вироблення пропозицій за результатами аналізу щодо прийняття оптимальних управлінських рішень та їх реалізації.

Перехід до ринку змінює роль економічного аналізу, його основну мету та завдання. Якщо за директивно-планової системи економічний аналіз виконував, як правило, функцію контролю за виконанням планів, то на цей час посилюється роль таких сфер досліджень, як:

  • — ринкове середовище;
  • — ефективність управління фінансовими ресурсами;
  • — обґрунтованість та дієвість механізму реалізації управлінських рішень.

В умовах переходу до ринку управлінські рішення повинні базуватися на точних економічних розрахунках, глибокому і всебічному економічному аналізі. Перед тим як прийняти те чи інше рішення, необхідно дати об'єктивну оцінку результатам соціально-економічного розвитку території, визначити вплив різних чинників на розмір результатних показників, виявити всі недоліки, прорахунки, "ціну помилки", невикористані резерви, перспективи подальшого розвитку. Не можна здійснювати жодного організаційного, технічного або технологічного заходу доти, доки не буде обґрунтована його економічна доцільність.

Рішення, вироблені з урахуванням результатів економічного аналізу, сприяють економічному використанню ресурсів, запобіганню зайвим витратам, уникненню прорахунків, вирішенню проблемних ситуацій. Отже, аналіз соціально-економічного розвитку території — важливий елемент у системі управління територією, дієвий засіб виявлення внутрішніх невикористаних резервів, основа для вироблення оптимальних управлінських рішень щодо успішної діяльності і забезпечення розвитку в умовах ринкової економіки.

За допомогою економічного аналізу досягається швидка адаптація до змін соціально-економічної ситуації, уникнення невиправданого економічного ризику. Виділяють три основні функції економічного аналізу: 1) оцінкову; 2) діагностичну; 3) пошукову. У ході оцінного аналізу встановлюються відмінності фактично досягнутого стану від запланованого (бажаного) шляхом порівняння з установленими критеріями. За допомогою діагностичного аналізу дають якісну характеристику об'єкта, що аналізується, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. Пошуковий аналіз полягає в обґрунтуванні рекомендацій з переведення об'єкта в бажаний стан, виявлення глибинних резервів підвищення ефективності виробництва. Отже, основними завданнями аналізу соціально-економічного розвитку території є:

  • - об'єктивна оцінка діяльності сфер, галузей економіки, підприємств щодо виробництва і реалізації продукції (послуг), прибутковості та визначення динаміки їх змін;
  • - виявлення впливу факторів та причин відхилень за показниками, "вузьких місць", прорахунків;
  • - виявлення внутрішніх невикористаних резервів підвищення ефективності соціально-економічної діяльності та розроблення пропозицій щодо їх мобілізації;
  • - вивчення новацій і нововведень, сприяння їх поширенню та оцінка ефективності нововведень;
  • - дослідження конкурентоспроможності підприємств регіону;
  • - вивчення кон'юнктури ринку для швидшої адаптації до її змін;
  • - оцінка економічних ризиків, прогнозування невиправданих ризиків;
  • - підготовка пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень.

Для виконання цих завдань та досягнення мети аналізу соціально-економічного розвитку території необхідно дотримуватися таких принципів:

  • - системності: оскільки одним з основних напрямків сучасної науки є комплексне дослідження явищ і процесів як систем, системний підхід до їх дослідження є стрижнем методології економічного аналізу. Цей принцип передбачає розгляд усіх явищ і процесів господарсько-фінансової діяльності як складових єдиної системи в їх взаємозв'язку та взаємозалежності;
  • - науковості: методологія економічного аналізу має спиратися на економічні закони розвитку виробництва, найновіші досягнення галузевих економічних наук;
  • - об'єктивності, точності: передбачає дослідження всіх явищ і процесів, оцінку впливу факторів та результатів діяльності за достовірними даними. Висновки за результатами аналізу мають бути обґрунтовані точними економічними розрахунками;
  • - конкретності: тобто конкретної спрямованості аналізу, виходячи з нагальних потреб економіки, дослідження пріоритетних напрямків розвитку;
  • - дієвості й оперативності: забезпечується через розроблення конкретних пропозицій з вироблення оптимальних управлінських рішень.

Для правильного розуміння змісту економічного аналізу, його мети та завдань важливо знати класифікацію аналізу. Економічний аналіз класифікують за різними ознаками (рис. 6.1) [16].

Попередній (перспективний, прогнозний) аналіз передує прийняттю управлінських рішень, він призначений для розгляду явищ і процесів з позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозування результатів діяльності, виконання завдань, зобов'язань, запобігання небажаних результатів.

Наступний, подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення циклу робіт.

За допомогою цього виду аналізу можна глибоко і всебічно вивчити економіку підприємств, виявити фактори впливу, резерви, недоліки, однак уже після закінчення певного економічного процесу.

З наступного аналізу виділяється оперативний ситуаційний аналіз який є більш активним і проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій чи змін ситуації і за підсумками якого оперативно ухвалюються відповідні управлінські рішення. Важливою його характеристикою є висока оперативність, при якій він набуває ознак експрес-аналізу. У складі наступного аналізу виділяють ще підсумковий (заключний), який призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік).

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів. Міжгосподарський аналіз дає можливість порівняти результати діяльності кількох підприємств, що дозволяє виявити недоліки в їх діяльності, резерви, передовий досвід і на основі цього дати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємств.

Класифікація видів економічного аналізу

Рис.6.1 Класифікація видів економічного аналізу [16]

Комплексний аналіз охоплює всю діяльність підприємств або адміністративно-територіальних одиниць для об'єктивної оцінки досягнутих соціально-економічних результатів, організаційно-технічного розвитку і рівня використання економічних ресурсів.

Тематичний (цільовий) аналіз передбачає вивчення окремих найбільш актуальних на цей час сторін діяльності.

Техніко-економічний аналіз вивчає взаємодію технічних та економічних процесів, їх вплив на кінцевий результат діяльності.

Соціально-економічний аналіз проводять економічні служби, соціологічні лабораторії, статистичні органи для дослідження взаємозв'язку соціальних та економічних процесів, їх взаємозалежності та впливу на результатні показники розвитку територій.

Порівняльний аналіз використовують для оцінки виконання завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих показників

Діагностичний (експрес-аналіз) це спосіб встановлення характеру порушень нормального перебігу економічних процесів на основі типових ознак, які властиві лише для даного порушення. Знання цих ознак дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не проводячи будь-яких замірів, розрахунків, тобто без дій, які потребують, як правило, додаткового часу та коштів.

Факторний аналіз спрямований на виявлення розміру впливу факторів на результати діяльності підприємства або адміністративно-територіальних одиниць.

Маржинальний аналіз — це метод, за допомогою якого дають оцінку й обґрунтовують ефективність управлінських рішень.

Функціонально-вартісний аналіз досліджує функції окремих процесів, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на кожній стадії. Призначення цього методу — виявити зайві витрати і попередити їх шляхом ліквідації непотрібних операцій, дій, заміни ресурсів, що використовуються.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний) використовується для вивчення залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств або адміністративно-територіальних одиниць.

Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підприємствах або в адміністративно-територіальних одиницях відповідними службами для управління соціально-економічною та фінансовою діяльністю.

Зовнішній аналіз проводиться вищими органами підприємства, фінансовими органами, банками, акціонерами, інвесторами, а стосовно регіонів — центральними органами державної влади та управління.

Функціонуючи як конкретна економічна наука, економічний аналіз тісно пов'язаний з іншими економічними дисциплінами, зокрема, з економічною теорією, галузевими економіками, плануванням і управлінням, бухгалтерським обліком, ревізією і контролем, аудитом, фінансами, фінансовим менеджментом, статистикою, математикою, галузевими технологіями.

Таким чином, економічний аналіз — це синтезована наука, що сформувалася шляхом інтеграції низки наук і об'єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших сторін соціально-економічної діяльності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>