Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестиційна діяльність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Привілейовані акції.

Однією з особливостей привілейованих акцій є сплата фіксованого дивіденду або оголошеного проценту від вартості акції на час її випуску. Розрахунок вартості капіталу від привілейованих акцій здійснюється за такою формулою:

, (8.19)

де Кр - вартість капіталу з урахуванням випуску та розміщення привілейованих акцій;

Р - привілейований дивіденд;

Ps - ринкова вартість привілейованих акцій;

- витрати на випуск привілейованих акцій, питома вага у коефіцієнтах.

На відміну від облігацій, поправка на податки не здійснюється, бо дивіденди від привілейованих акцій сплачуються після того, як корпорація сплатить податок на прибуток. Таким чином, фірма бере на себе всі ринкові витрати фінансування привілейованих акцій.

Прості (звичайні) акції.

Вартість капіталу від простих акцій складається з трьох факторів: ціни акцій: дивідендів, що сплачуються фірмою та темпу приросту дивідендів. Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу від простих акцій буде мати такий вигляд:

, (8.20)

де Ks - вартість капіталу від випуску простих акцій;

Р - дивіденди;

Ps - ринкова вартість простих акцій;

- витрати на випуск простих акцій, питома вага у коефіцієнтах;

G - постійний темп приросту дивідендів.

Вартість капіталу від простих акцій можна також підрахувати і через модель оцінки капітальних, активів МОКА або (САРМ). Використання цієї моделі найбільш поширено в умовах стабільної ринкової економіки за наявності значної кількості даних, що характеризують прибутковість роботи підприємства. Модель використовує показник ризику конкретної фірми, який формалізується введенням показника b. Цей показник працює таким чином:

b = 0, якщо активи компанії безризикові;

b = 1, якщо ризик активів компанії на рівні середнього по ринку усіх підприємств країни;

0< b < 1, якщо активи підприємства менш ризикові щодо до інших підприємств на ринку;

b > 1, якщо активи підприємства мають велику міру ризику.

Таким чином; формула розрахунку вартості капіталу від випуску простих акцій матиме такий вигляд:

KS = i + (Rm – i) bS, (8.21)

де Ks - вартість капіталу від емісії простих акцій;

і - показник дохідності для без ризикових вкладень капіталу;

Rm - середній по ринку рівень дохідності;

bS - фактор ризику активів.

Наприклад, підприємство А - відносно стабільна компанія зі значенням b=0,4. Відсоткова ставка за безризиковими інвестиціями становить - 5 %, а середня на фондовому ринку 11 %. Таким чином вартість капіталу від розміщення простих акцій за МОКА становитиме:

Ks = 0,05 + (0,11 - 0,05) 0,4 = 0,074 (7,4 %)

Основною проблемою в визначенні вартості капіталу від простих акцій за МОКА є те, що важко визначити, якою буде безпечна ставка дохідності в певний час та як правильно визначити фактор ризику [і. Тому, ця методика може використовуватися як контроль результатів звичайного способу визначення вартості капіталу КS.

Модель вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків. Нерозподілені прибутки - це джерело внутрішнього походження. Коли з чистого доходу вираховують дивіденди, кошти, що залишаються, зазвичай, реінвсстуються у виробництво. З нерозподіленими прибутками не пов'язані ніякі витрати на випуск цінних паперів. Проте вони пов'язані з вартістю капіталу. Причиною є те, що альтернативою нерозподіленим прибуткам, коли треба залучати капітал, був би випуск додаткових простих акцій. Отже, та сама вартість капіталу, що мас відношення до простих акцій, належать і до нерозподілених прибутків. Крім того, власники акцій є власниками фірми. Коли частина прибутків залишається у фірмі, замість того, щоб бути розподіленою на дивіденди, власники акцій вважають, що отримані кошти дадуть потім необхідну ринкову дохідність простих акцій. Ця необхідна ринкова ставка доходу і є вартістю від простих акцій.

З огляду на те, що нерозподілені прибутки залишаються після сплати податків, врахування ставки податку непотрібно.

Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків буде мати такий вигляд:

, (8.22)

де КS - вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків;

Р - дивіденди на просту акцію;

Ps - ринкова вартість простих акцій;

G - постійний темп приросту дивідендів.

Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків взагалі трохи нижча, ніж вартість капіталу від щойно випущених звичайних акцій, але вища, ніж вартість капіталу від облігацій або привілейованих акцій.

Загалом, вартість залученого капіталу для фірми - незалежно від того, які цінні папери випускаються, показує щорічні платежі фірми інвесторам відповідно до їх інвестицій. Вартість капіталу від облігацій менша за вартість капіталу від простих акцій, передусім, тому, що у разі неплатоспроможності кредиторам гроші сплачуються першочергово. Інвестори, що купують боргові зобов'язання фірми, ризикують менше, ніж власники акцій. Крім того, дивіденди на прості акції, на відміну від процентів за борги, підлягають оподаткуванню.

Наступним кроком після визначення вартості окремих інвестиційних ресурсів є вирахування середньозваженої вартості капіталу (WACC), яка може бути визначена, як рівень дохідності, який повинен приносити інвестиційний проект, щоб покрити усі витрати із залучення коштів. Крім того, цей рівень має бути не нижчим доходу від інвестування в інші об'єкти з подібним рівнем ризику.

Середньозважена вартість капіталу є відносним значенням, тому вона виражена у відсотках та розраховується як середнє значення з необхідної прибутковості за різними джерелами фінансування, а питомою вагою є частки кожного джерела фінансування інвестицій. На неї впливає як вартість окремих видів залучених капіталів, так і їх частки в структурі капіталу для фінансування проекту.

де В - облігації;

Р - привілейовані акції;

S - прості акції;

Kb - вартість капіталу від розміщення облігацій;

Кр - вартість капіталу від розміщення привілейованих акцій;

КS - вартість капіталу від розміщення простих акцій;

tax - ставка оподаткування.

Приклад. Визначити ціну капіталу за даними таблиці 8.5., якщо ставка податку на прибуток становить 25 %.

WACC = 0,028 ž 0,152 + 0,089 ž 0,121 + 0,421 ž 0,165 + 0,403 (1 - 0,25)- 0,195 + 0,059(1 - 0,25) ž 0,186 = 0,0043 + 0,011+ 0,069 + 0,059 + 0,008 = 0,1513(15,13%).

Оскільки усі витрати підприємства з виплати доходу всім власникам залучених інвестованих коштів до загальної суми інвестованих коштів становлять 15,13 %, то це означає, що підприємство може приймати інвестиційне рішення, очікувана рентабельність якого повинна бути не нижче 15,13%.

Таблиця 8.5.

Джерела коштів Частка (d), % Необхідна прибутковість (ціна джерела),%
Нерозподілений прибуток 2,8 15,2
Привілейовані акції 8,9 12,1
Звичайні акції 42,1 16,5
Банківські кредити 40,3 19,5 (1 – 0,25)
Облігаційна позика 5,9 18,6 (1 – 0,25)
Разом 100,00 -

У процесі визначення середньозваженої вартості капіталу варто пам'ятати, що коли вираховується значення цього показника, краше використовувати відповідні частки, обраховані на основі ринкових цін цінних паперів. Обчислення процентних ставок в структурі капіталу на базі балансової вартості занижує питому вагу простих акцій, то спотворює реальне значення середньозваженої вартості капіталу. Крім того, хоч середньозважена вартість капіталу і використовується як міра для оцінки відносної переваги окремих інвестицій, у багатьох випадках кожен проект слід аналізувати окремо. За потреби, ставка дисконту, що береться для визначення прибутковості проекту, має відображати власний специфічний ризик проекту, а не загальну середньозважену вартість капіталу.

Ціна інвестиційного капітану не є постійним значенням, бо підприємству завжди необхідно залучати додаткові кошти фінансування інвестицій, що призводить до зміни структури капіталу та ціни окремих джерел. Ціна капіталу, яка визначається на основі прогнозних значень фінансових витрат, пов'язаних із забезпеченням необхідної структури джерел фінансування, і може базуватися на поточній інформації про стан фінансового ринку або на передбачуваних оцінках майбутніх змін умов надання капіталу, має назву зваженої (маржинальної) граничної вартості капіталу (МСС).

Найбільш простий випадок, пов'язаний з використанням додаткових коштів, характеризується змінами в структурі капіталу і постійною ціною окремих його джерел. В цій ситуації МСС визначається за такою формулою:

, (8.24)

де kb, ke. kp, kS - відповідно ціна боргових коштів (b); нерозподіленого прибутку (с); привілейованих акцій (p): простих акцій (s), коефіцієнт;

Ib Ie Ip Is - обсяг фінансування, одержаний з відповідних джерел, у старій структурі капіталу, гри.;

DIb DIe DIp DIs - збільшення капіталу, який залучається з відповідних джерел, грн.

Якщо у результаті використання додаткових коштів фінансування змінюється не тільки структура капіталу, а й ціна окремих джерел, тоді варто визначати граничну ціну для кожного джерела фінансування. Наприклад, гранична ціна боргових коштів (МСВ) визначатиметься за такою формулою:

, (8.25)

де kbn kb0 - ціна боргових коштів, відповідно в новій та старій структурі капіталу, коефіцієнт;

Ibn Ib0 - розмір боргу після і до залучення додаткових коштів, грн.

Гранична ціна інших джерел фінансування визначається аналогічно. Завершальним етапом є розрахунок узагальнюючого показника граничної ціни капіталу, який буде визначатися як сума усіх граничних цін джерел фінансування інвестованого капіталу:

MCC = den ž MCE + ddn ž MCD + dpn ž MCP + dsn ž MCS, (8.26)

де den, ddn, dpn, dsn - частка відповідних джерел у новій структурі інвестиційного капіталу, коеф.;

МСС - гранична ціна інвестованого капіталу, коеф.;

МСР - гранична ціна привілейованих акцій компанії, коеф.;

MCS- гранична ціна реінвестованого прибутку, коеф.

Приклад. Фірма реалізує інвестиційний проект вартістю 20 000 грн. Структура інвестиційного капіталу така: 70 % формується за рахунок банківського кредиту та 30 % за рахунок емісії акцій. У процесі реалізації проекту до нього були внесені зміни, які вимагали додаткових інвестицій у розмірі 4500 грн. Керівництво фірми, знайшовши додаткові джерела фінансування вирішило зберегти первісну структуру капіталу. Однак, якщо у момент прийняття рішення про здійснення первісного проекту кредитори вимагали 18 %, а акціонери 15 %, то в цей момент кредит на фінансовому ринку коштує 20 %, а акціонери згодні придбати додаткові акції лише під обіцянку дивідендів на рівні 18 %, вважаючи, що саме такий рівень доходу вони могли б одержати, вклавши свої кошти в інші акції з тим самим рівнем ризику.

Розрахуємо показники середньозваженої вартості (WACC) для початкової структури інвестиційного капіталу та маржинальну вартість капіталу (МСС) для такої структури джерел фінансування проекту:

WACC = 0,7*0,18+0,3x0,15=0,17! (17.1 %)

МСС= 0.70,20+0,3 *0,18=0,194 (19,4 %)

Таким чином, маржинальна вартість додаткових інвестицій складе 19,4 % до 17,1 % раніше залучених інвестицій. У цьому випадку, зростання вартості капіталу зумовлене загальним подорожчанням капіталу на ринку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші