Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Взаємини у колективі

Становлення взаємин

Правила і поради

Оскільки значна частина життя людини проходить на роботі, то й зрозуміло, що атмосфера довкола її робочого місця відіграє неабияку роль. Сховатися від світу у діжці вдалося лише філософу Діогену.

Дослідники університету Міссурі-Колумбія (США) встановили, що сміх і жарти на роботі покращують пізнавальні навички, емоційний стан та продуктивність працівників. Дослідники також виявили, що гумор допомагає конкурентоспроможному веденню бізнесу і підтриманню гармонійної психологічної атмосфери.

Британська фірма "Office Angels" виконала у 2008 році опитування, що стосувалося електронної пошти. Виявилося, що офісних працівників

втомлювало написання й одержання електронних листів у межах колективу і вони віддавали перевагу живому спілкуванню. З огляду на відсутність прямого контакту погіршуються взаємини з клієнтами й колегами. Проблеми розв'язувалися, коли один день на тиждень відводився на живе спілкування.

Канадські вчені з Університету провінції Альберта, які впродовж кількох років спостерігали за діяльністю низки закладів, дійшли висновку, - щоб на 60% знизити прогули і на 75% підвищити продуктивність, слід на роботі підтримувати дружню і морально сприятливу атмосферу. У гарній службовій атмосфері у працівників також різко зростають задоволення від роботи та працездатність.

Згідно з даними онлайнового опитування, яке весною 2008 року виконав один із сайтів, що опікуються працевлаштуванням, неохайні та грубі колеги змушують працівників звільнятися з роботи. Двома головними причинами звільнення з роботи респонденти називали недотримання колегами особистої гігієни та грубість з їх боку. Огиду викликали крик, кражі, неохайні письмові столи, лайки та звички, що подразнюють інших. Наприклад, клацання шариковою ручкою.

Поміж тих, хто звільнявся, кожен третій скаржився керівництву на поведінку своїх колег, але такі скарги начальство ігнорувало.

Весною 2008 р. одна соціологічна компанія виконала опитування поміж менеджерів середньої ланки. Вони відповіли, що атмосфера у компанії є основним чинником, який штовхає працівників шукати собі нові робочі місця. Матеріальні міркування (зарплата) були на другому місці.

Під атмосферою у компанії розумівся налаштований навколо роботи побут.

Один з висновків дослідження - правильно вчиняють ті роботодавці, які дозволяють своїм працівникам займатися на робочому місці розв'язанням своїх проблем. Чим менше співробітник думає про побут, тим повніше він віддається роботі, а з огляду на це значно скорочуються втрати робочого часу.

Гумористи стверджують, що найреспектабельніша компанія нічим не відрізняється від зоопарку. Поміж співробітників компанії завжди є осли, козли та косолапі ведмеді. З усіма ними співробітнику доводиться працювати. Необхідно знаходити належний баланс між своїми бажаннями та вимогами пристойності.

  • 1. Гострі зуби. Милих людей люблять всі. Дехто це робить щиро, а дехто - удавано. На милих людей зручно списувати всі помилки, промахи і недоробки. Щоб цього не трапилося, слід себе захищати від зазіхань оточуючих. Себе захищати потрібно достатньо рішуче, але не агресивно. Вказівка товариша Сталіна про те, що ворога слід бити на його ж території тут недоречна. Швидше за все ворога потрібно бити, якщо він вторгнувся на вашу територію.
  • 2. Маскування нори. Слід завжди робити вигляд, що вам не до байдикування, хоч насправді така можливість існуватиме. Робоче місце завжди має створювати враження, що роботи - нерозпочатий край. Автор цієї книжки знав одного колегу, який після захисту кандидатської дисертації втратив інтерес до науки і нічого більше не робив. Все ж таки на своєму столі тримав розгорнуту книгу, щоб створити враження плідної роботи. Колеги це помітили. Заламали книжку так, що вона відкривалася завжди на одній і тій же сторінці. "Показуха" ще довго тривала.
  • 3. Подолання розпорошеності. Рекомендується створювати у компанії якнайширше коло знайомств. Завдяки чому такий співробітник найраніше дізнаватиметься про важливі новини, користуватиметься у компанії популярністю і створюватиме підстави для свого подальшого кар'єрного просування.
  • 4. Чепуріння. Зовнішність відіграє важливу роль кар'єрному зростанню. Підтягнутий, привабливий, зі смаком одягнутий співробітник в очах оточуючих має значні переваги над стомленим працівником, одягнутим як заманеться.
  • 5. Простір. Кажуть, що коли всі співробітники знаходяться у постійній взаємодії і легко підмінюють один одного, то це йде на користь компанії, але не на користь співробітникам. Гумористи твердять, що колективна праця не прикрашає життя людини. Це життя прикрашає відчуття унікальності. Слід робити все від вас залежне, щоб ви були справді незамінним, принаймні, на невеличкій ділянці роботи.

Далі - стисло про те, як не зганьбитися в очах колективу. Психологи кажуть, що страх зганьбитися є притаманним кожній людині. У більшості випадків багато людей схиляються до так званої "обхідної тактики". Це означає, що вони намагаються уникнути ситуацій, за яких вони могли б почувати себе дискомфортно. Якщо ж постійно дотримуватись такої тактики, то можна прогавити масу можливостей для свого зростання.

Зрозуміло, що кожна людина має свій аршин для виміру своєї ганьби. У абсолютно однакових незручних ситуаціях різні люди поводяться по-різному. Дехто аж згорає від сорому. Інша людина до халепи, у яку вона потрапила, ставиться спокійно, ніби нічого й не трапилося.

Зазначимо кілька прийомів, що стосуються того, як не дати ганьбі прилипнути до душі людини.

  • 1. Гумор. Психологи рекомендують у тих випадках, коли людина потрапляє у халепу, покликати на допомогу свою ж дотепність. Гострий розум - найкращий помічник. Той, хто вміє посміятися над собою, тим більше разом з іншими, не буде відчувати ганьби. Звичайне відчуття гумору може виручити людину за будь-якої халепи. Гумор піднімає настрій і звільняє від ніяковості за найскладніших ситуацій. Та людина, яка сміється разом з іншими, відсторонюється від ганьби і згодом згадує зі сміхом ту ситуацію, у яку вона потрапила.
  • 2. Зізнання. Якщо на людину тисне страх припуститися якоїсь помилки чи недоречності, то слід негайно ж про це сказати оточуючим. Такий прийом розряджає обстановку. Оточуючі стають більш схильно налаштованими. Страх, якщо й повністю не зникає, то значно зменшується. У результаті виступ з лекцією перед великою аудиторією чи інший захід відбувається, якщо й не блискуче, то цілком пристойно.
  • 3. Вибачення. Якщо людина ненароком наступила комусь на улюблений мозоль, то найдоречніше їй за такої ситуації негайно і щиро вибачитися. Щирість очищає совість.
  • 4. Ігнорування халепи. Трапляється низка ситуацій, на які просто не варто звертати увагу оточуючих. Наприклад, людина щось бовкнула неоднозначне. Різні люди по-різному можуть те тлумачити. Найкращий вихід - продовжувати говорити ніби нічого й не трапилося. У подальших словах можна акуратно виправити промах.

Далі розмова піде про правила впливу на людей.

Існує чимало способів змусити когось зробити те, що вам потрібно. Можна з цією метою здійняти лемент. Можна вдатися до залякування. Можна бути милим. Можна вдатись до вмовлянь. Кажуть, що сила не є найкращим способом переконання. Відомо ж з прислів'я: "Силоміць милим не будеш".

Вміння переконати людей виконати не лише ваші розпорядження, а й прохання - це справжнє мистецтво.

Способи впливу однієї людини на іншу вже давно цікавлять психологів і соціологів. Друга світова війна рішуче стимулювала зростання інтересу до цієї проблеми. Ця проблематика тоді була дуже важливою для використання її результатів з метою пропаганди серед військ противника та ведення психологічної війни.

Чинники впливу однієї людини на іншу, зрозуміло ж, можна використовувати і з мирними цілями. Наприклад, відволікатися від своєї роботи і допомогти вам.

Далі мова піде про те, як змусити колег зробити те, що вам потрібно.

  • 1. Позитивний нетворкинг. Поняття означає, що потрібно інвестувати в інших, щоб у разі виникнення потреби можна було покластися на почуття вдячності. Практика свідчить, що люди зазвичай готові допомагати тим, хто раніше допоміг таким людям. Способом: "ти - мені, я - тобі" не можна зловживати в тому плані, що занадто часте нагадування про борги може викликати негатив.
  • 2. Спільний знаменник. Допомогу швидше нададуть колеги, з якими у вас є щось спільне. Завжди простіше домовитись з тими, з ким у вас склалися гарні особисті взаємини.
  • 3. Авторитет. Набагато простіше переконати людину виконати ваше прохання, якщо така людина вважатиме вас експертом у своїй галузі. Якщо та людина у цьому не переконана, то слід попрохати когось відрекомендувати вас їй у вигідному для вас світлі і забезпечити таким чином досягнення вашої мети. Авторитет експерта слід постійно підтримувати. Він автоматично не зберігається. Якщо авторитету не приділяти уваги, то його можна і втратити.

Вже нині далекого 1955 року у Техасі влаштували експеримент. Вулицю на червоне світло світлофору переходив джентльмен, одягнутий у діловий костюм, краватку, золоті запонки. Кількість пішоходів, що йшли слідом за таким авторитетом зростала більш ніж втричі, порівняно з ситуацією, коли авторитета не було.

4. Симпатія. Простіше від людей одержати на щось згоду, якщо ви їм подобаєтеся. Робота у компанії чи в організації передбачає певний рівень дисципліни. Проханнями зловживати не можна. Про створення позитивної атмосфери і гарну репутацію думати варто, але щоб це не зашкодило злагодженій діяльності, яка спрямована на досягнення цілей компанії.

Психолог Олег Жиглов сформулював чотири правила поведінки з метою сподобатися співробітнику.

  • 1. Частіше посміхайтеся.
  • 2. Вмійте уважно слухати людину і намагайтеся зрушити її до розмови про неї саму.
  • 3. Слід якомога швидше знайти у розмові тему, яка для співрозмовника є близькою і цікавою.
  • 4. З першої миті намагайтеся проникнути в душу людини, а це можливо тоді, коли у вас до неї є інтерес.

Насамкінець цієї рубрики мова піде про пильність. Здавна було відомо, що стіни мають вуха і все чують. Для того, щоб почути, про що говорять за стіною, достатньо до стіни притулити чашку, до дна якої приставляє вухо підслуховувач. Нині інформацію можна вивідати і за допомогою комп'ютера.

Американська компанія "Суber-Аrk", що працює у сфері комп'ютерної безпеки, провела дослідження. Виявилося, що кожен третій співробітник ІТ-відділу у всьому світі використовує адміністративні паролі для одержання доступу до інформації про зарплату своїх колег, їх особисте електронне спілкування та протоколи секретних нарад.

33 відсотки опитаних співробітників ІТ-відділів з різних країн зізналися, що використовували адміністративні паролі для таємного ознайомлення з особистим листуванням своїх колег. 47% опитаних зізналися, що із задоволенням проглядають звіти про документи, що не стосуються їх посадових обов'язків.

Ця компанія стверджувала, що привілейовані паролі змінюються значно рідше, ніж паролі користувачів. Це дає можливість одержання доступу до конфіденційної інформації співробітниками ІТ-відділів, навіть, після їх звільнення зі служби.

Нині сім з десяти компаній у світі покладаються на незахищені методи обміну секретною інформацією. 35 відсотків використовують для цього електронну пошту, ще 35% залучають кур'єрів, а 4% - надсилають її звичайною поштою.

Психолог з Гарвардської школи бізнесу Робін Ебрахамс дійшла висновку, що використовування електронної пошти, текстових повідомлень та плеєрів іРоd призводить до поширення глобальної "епідемії сором'язливості ". Раніше лише 40% людей зізнавалися, що відчувають себе невільно, знаходячись у незнайомому товаристві. Нині цей показник сягнув 50 відсотків - так стверджує Р. Ебрахамс. Епідемія сором'язливості набула найбільшого поширення у високотехнологічній Японії, а найменшого - у неспокійному Ізраїлі.

Психолог стверджує, що зрослі замкнутість і скованість вже стали медичною проблемою. Її розв'язання є можливим за допомогою навчання людей навичкам поведінки у суспільстві.

Люди здійснюють он-лайн-покупки, слухають музику на своїх плеєрах іРоd, а не по радіо, надсилають один іншому електронні листи замість того, щоб просто поговорити. У результаті формується щоразу складніше соціальне середовище, з яким поки-що не вміємо взаємодіяти.

Не всі фахівці погоджуються з висновками Р. Ебрахамс. Наприклад, зазначають, що електронна пошта та текстові повідомлення прискорюють процес комунікації. Вказують, що прослуховування музики за допомогою плеєрів є явищем позитивним, бо люди з різними смаками слухають різну музику і не нав'язують свої смаки іншим.

Виконане німецькими вченими соціологічне опитування виявило, що кількість соціальних контактів і рівень освіти знаходяться у зворотній залежності. Вчені стверджували, що освіта сприяє самотності і не допомогає формуванню соціальних зв'язків.

Результати дослідження вказували на те, що студенти впродовж свого навчання звикають шукати друзів та партнерів лише у вузах, а потім за звичкою намагаються шукати їх лише на роботі. Інші шляхи формування нових контактів стають для них важко-доступними.

Офісні табу

Американський портал carrier-builder.com сформулював дев'ять "офісних заповідей" про те чого не можна вчиняти на роботі за жодних обставин.

1. Не вкрадь. Ця біблійна заповідь є особливо актуальною для офісного працівника. Співробітники часто забувають, що папір для принтера, блокноти, ручки та інші канцелярські товари, які лежать на столі, є власністю компаній. Багато співробітників вважає, що взяти додому те, що "кепсько лежить", сам Бог велів.

Насправді ж Бог нічого не велів і такі дії є не чимось іншим як дріб'язковою крадіжкою. Оскільки судять не за те, що крадуть, а за те, що попадаються, то майте на увазі несприятливий для себе розвиток подій у випадку виявлення крадіжки корпоративного майна. Заповідь поширюється і на крадіжки особистих речей співробітників.

  • 2. Не звинувачуй інших у своїх помилках. Зрозуміло, що співробітнику неприємно визнавати те, що припущені ним помилки вплинули на якість роботи всього колективу. Свої помилки слід визнавати, як би гірко це не було. Ще більший гріх покладається на душу працівника, коли він свої помилки перекладає на інших колег. Слід пам'ятати, що: "Бог не теля - бачить і звідтіля".
  • 3. Не розпускай пліток. Якщо працівник і почув якусь плітку, то він не повинен поширювати її далі. Врешті-решт ниточка розплутування цього клубочка може привести і до вас.
  • 4. Не прикидайся хворим. Якщо втома й депресія напали на співробітника, то йому слід взяти відгули або відпустку за свій рахунок. Брехня може зашкодити і в результаті втрати будуть більшими, ніж відпустка за власний рахунок. Адже хворого співробітника можуть побачити у тих місцях, які він вважав найбезпечнішими. Керівництво може зробити певні оргвисновки. Співробітнику може бути вказано на двері.
  • 5. Не виходьте на роботу під час хвороби. Надлишок службового заповзяття карається так, як і його дефіцит. Якщо співробітник справді захворів, то рознесення інфекції не є найкращим способом завоювання довіри співробітників. Краще за все взяти лікарняний і посидіти (чи навіть полежати) вдома. Поява хворого співробітника на роботі не розглядатиметься як подвиг, а зашкодити цьому працівнику зможе.
  • 6. Не використовуйте офісну техніку для особистих цілей. Впродовж робочого часу недоцільно обговорювати по телефону те, що не стосується роботи, використовувати офісний принтер для роздрукування стороннього матеріалу, користування Інтернетом для розважання себе та робити інші вчинки. Слід пам'ятати, що терпіння начальства не є безмежним і йому може настати кінець.
  • 7. Не обговорюйте особисті проблеми. У будь-якому випадку недоцільно плакатися колегам. Якщо щось у приватному житті співробітника заважає роботі, то він може взяти відгул чи відпустку для вирішення проблем, що виникли. Плач розв'язанню проблем не допоможе, а кар'єрному просуванню може і зашкодити.
  • 8. Не одягайся неохайно. Одяг завжди має бути чистим, охайним і таким, що відповідає загальному офісному стилю. Оточуючих зовсім не цікавлять причини зовнішнього неохайного вигляду співробітника. Колеги це сприймають як факт, який не потребує пояснень.
  • 9. Не фліртуй. Перед тим як завести службовий роман, варто поцікавитись ставленням до такого роману у компанії. Слід подумати про всі етапи службового роману, а не лише про його початок.

Колись один джентльмен сказав: "Щоб там не говорили про десять заповідей, слава Богу, що їх лише десять". Як бачимо, офісних табу також небагато і всі вони є такими, що під силу кожному.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші