Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Диференціальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

Його прихильники зосереджують увагу на ментальній швидкості й елементарних інформаційних процесах як основі індивідуальних інтелектуальних відмінностей.

На думку Г.-Ю. Айзенка, доказом існування інтелекту є доведення його нейрофізіологічної детермінації. Він стверджує про наявність кореляційних зв'язків між показниками ІQ і характеристиками потенціалів кори головного мозку (мірою їх складності і синхронності), а також часом простих рухових реакцій і часом пізнання об'єктів в умовах їх короткочасного зорового пред'явлення. Індивідуальні ІQ - відмінності зумовлені особливостями функціонування центральної нервової системи, які відповідають за точність передавання інформації, закодованої як послідовність нервових імпульсів у корі головного мозку. їх сповільнення, затримки, спотворення знижують успішність виконання тестових завдань.

ІQ складається з певних частин, кожну з яких слід вимірювати окремо: швидкість розв'язання, наполегливість у його пошуку і помилки виконання. За Айзенком, для розуміння природи інтелекту особливо важливим компонентом є ментальна швидкість - психологічна база і джерело розвитку інтелекту. На його думку тільки за допомогою некогнітивних пояснень інтелект може набути статусу реальної психічної здатності.

Найтиповішим проявом ментальної швидкості є феномен часу впізнавання - найкоротший час експозиції стимулу (при тахістоскопічному пред'явленні слів, цифр, букв у діапазоні від 10 до 150 мс), за який випробовуваний встигає впізнати пред'явлений об'єкт, якщо при цьому він дає до 95% правильних відповідей. Є дані про високі кореляції між швидкістю впізнання і рівнем невербального і вербального інтелекту за шкалою Векслера (г = -0,92 і г" -0,41 відповідно), а також з показником за тестом Равена (г = -0,72).

Якість перебігу елементарних інформаційних процесів також детермінує індивідуальні інтелектуальні відмінності.

Е. Хант і Р. Стернберг, критично ставлячись до традиційних тестових теорій інтелекту, доводили, що інтелектуальні можливості людини не можна описати єдиним показником - IQ. Вони наголошували, що альтернативою психометричному підходу має стати вивчення елементарних інформаційних процесів (мікроопераціо-нальних когнітивних актів, пов'язані з оперативною переробкою поточної інформації і лежать в основі розв'язання завдань). Отже, дослідницькі зусилля слід зосередити на вивченні тих когнітивних процесів, які зумовлюють і пояснюють індивідуальні відмінності в успішності виконання традиційних інтелектуальних тестів.

Інтерес до механізмів перетворення інформації поглибив вплив комп'ютерної метафори - уявлення про можливість аналізу процесів роботи людського інтелекту за аналогією з процесами в комп'ютері.

Для вивчення механізмів інтелекту Е. Хант розробив когнітивний кореляційний метод, за яким показники елементарних когнітивних процесів (наприклад, швидкості переробки лексичної інформації) співвідносяться на рівні кореляційного аналізу з показником психометричного тесту (ІQ) для визначення впливу цього базового інформаційного процесу на індивідуальні відмінності у виконанні певного вербального тесту. Його експерименти доводять, що показники переробки лексичної інформації переважно вищі в осіб з високим рівнем вербальних здібностей. Згодом Хант продемонстрував індивідуальні відмінності у способах кодування інформації, які також виявилися пов'язаними з успішністю виконання психометричних тестів. Факти свідчили, що вербалізатори (подумки описують ситуацію словами) мають вищі оцінки на вербальних тестах, візуалізатори (подумки створюють образ ситуації), навпаки, - на просторових тестах.

Р. Стернберг здійснював свої експериментальні дослідження в межах когнітивного компонентного методу, орієнтованого на аналіз процесу виконання інтелектуального тесту (наприклад, тесту вербальних аналогій) з метою визначення, які елементарні інформаційні процеси і якою мірою впливають на індивідуальну успішність виконання тесту. За його даними, пошук правильної відповіді в тесті аналогій охоплює такі Інформаційні процеси: декодування (переведення стимулу у внутрішню ментальну репрезентацію - розгортання значення основних слів), висновок (знаходження можливого зв'язку між першим і другим елементами першої половини аналогії); порівняння (знаходження правила, що пов'язує дві половини аналогії); перевірка (уточнення правильності знайдених зв'язків стосовно другої половини аналогії); побудова відповіді. Стернберг установив, що час, витрачений на процес розв'язання тесту, розподілявся так: 54% - декодування, 12% - висновок, 10% - порівняння, 7% - перевірка й 17% - відповідь. Отже, декодування відіграє особливу роль в організації пошуку рішення. Він також з'ясував, що особи, які мали вищі оцінки за тестами інтелекту, швидше діяли на останніх чотирьох фазах, але повільніше на фазі декодування.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші