Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Професійна підготовка

Перед початком активної трудової діяльності людина здобуває значну кількість нових навичок, цінностей і установок як формальним, так і неформальним шляхом. Формальна професійна підготовка включає структуроване навчання в загальноосвітній школі, отримання спеціальної професійної освіти, навчання в середньо-спеціальних чи вищих навчальних закладах, а також навчання на робочому місці. Неформальна професійна підготовка має менш помітні форми проявів: це процес оволодіння установками, нормами та рольовими очікуваннями, які необхідні для конкретної роботи. Задовго до початку отримання формальної підготовки людина визначає для себе неформальні норми та цінності, носіями яких є батьки, вчителі, представники різних професій, реклама, телебачення тощо. Неформальна соціалізація настільки потужно впливає, що часто обумовлює свідомий вибір формальної підготовки до професійної кар'єри.

Е.Роу пов'язує професійне становлення людини з характером дитячо-батьківських стосунків в сім'ї.

Авторитарні батьки можуть не враховувати інтереси дитини, беручи до уваги тільки власний життєвий досвід. Вони самі визначають для дітей ту спеціальність, яка, на їхню думку, буде найкращою. Іноді обираються спеціальності, якими б хотіли оволодіти самі батьки, але з тих чи інших причин, не змогли цього зробити. Авторитарні батьки можуть свідомо занижувати здібності дитини, одразу встановлюючи межу для її прагнень.

Диктат батьків може призвести до того, що отримавши освіту і, почавши трудову діяльність, людина може прийти до рішення про необхідність зміни спеціальності.

Лише зріла особистість може осмислено зробити правильний вибір професії. А.П.Чернявська сформулювала п'ять необхідних особистісних параметрів:

  • 1) Автономність. Людина повинна приймати самостійне рішення, що можливо при наявності:
    • o своїх цілей, ініціативи та активності;
    • o знань і навичок в галузі професій;
    • o орієнтації на успіх;
    • o досвіду вирішення життєвих проблем (досвід планування своїх вчинків, свого часу тощо);
    • o вміння прогнозувати професійне зростання;
    • o вміння приймати компромісне рішення між своїми бажаннями та можливостями.
  • 2) Інформованість стосовно різних професій, а також вміння співвідносити інформацію зі своїми особистісними властивостями.
  • 3) Вміння приймати рішення.
  • 4) Вміння планувати своє професійне життя.
  • 5) Емоційне ставлення до ситуації вибору професії Цей компонент тісно пов'язаний з емоційною складовою зрілої особистості, яка проявляється в позитивному емоційному ставленні до різних професій та професійних груп і необхідності прийняття рішення про вибір професії.

Початок трудової діяльності

Після завершення спеціальної освіти починається стадія професійної адаптації. Перші тижні, місяці трудової діяльності можуть викликати труднощі, основними причинами яких є:

  • o новий колектив, в якому представлені різні вікові групи;
  • o нова система виробничих відносин;
  • o нові соціально-професійні цінності;
  • o нова соціальна роль і провідна діяльність.

Коли молода людина починає працювати, вона може переживати кризовий стан, пов'язаний з невідповідністю реального професійного життя уявленням і бажанням, які були сформовані раніше. Даний феномен отримав в психології назву криза професійних експектацій.

В підлітковому віці та на етапі підготовки до професійної діяльності людина має часто перебільшені очікування стосовно того, яким буде її професійний шлях, як вона буде справлятися зі своїми обов'язками. Після закінчення навчання і початку роботи новачки дуже швидко дізнаються про те, що деякі їх очікування нереалістичні. їх освіта може не зовсім відповідати виконуваній роботі. Більшість роботодавців вважають, що новачки - люди, яких потрібно ще багато чому навчити. Робота може виявитися нетворчою, а механічною, колеги по роботі бувають нечесними; окрім того, може виявитися, що порозумітися з колегами зовсім непросто. Істинні цілі праці можуть загубитися в лабіринті бюрократичних процедур або трансформуватися під впливом наказів керівників. Реальність може викликати стрес у людини, що починає активну трудову діяльність, результатом чого, можуть бути фрустрація, напруження, гнів. Криза професійних експектацій може мати д кілька шляхів вирішення:

  • o швидке набуття досвіду роботи та адаптація;
  • o зміна спеціальності, місця роботи;
  • o непродуктивне виконання професійних функцій.

Вже в перші 5-10 років трудової діяльності молода людина усвідомлює привабливість чи помилковість свого професійного вибору. На цьому етапі може постати питання про зміну професії чи місця роботи.

Збереження інтересу до своєї роботи необхідно для підтримки почуття задоволення та оптимальної працездатності. Проведеш психофізіологічні дослідження різних груп фахівців, які по-різному сприймали свою роботи (позитивно чи негативно) показують, що фахівці з позитивним ставленням мають кращі показники психофізіологічних функцій (ЕКГ, ЕЕГ та ін.), порівняно зі спеціалістами, які не люблять свою роботу.

Через 3-5 років професійної діяльності, коли фахівець опанував спеціальність, визначив свій соціально-професійний статус в ієрархії виробничих відносин, здобув схвалення своєї діяльності, постає питання про подальше кар'єрне зростання. При відсутності перспективи професійного зростання особистість відчуває дискомфорт, психічне напруження. Виникає криза професійного зростання.

Існує низка можливостей компенсації кризового стану:

  • o зосередження на непрофесійних видах діяльності: побутові справи, хобі, захоплення тощо;
  • o професійна адаптація (іноді цей стан триває до виходу на пенсію).

Окрім того, криза може бути вирішена шляхом переходу в іншу організацію, де є можливість професійного зростання.

Середина кар'єри, що розвивається відповідно до типового професійного циклу - це період закріплення свого становища в організації. Особистість адаптується на робочому місці та усвідомлює реальні можливості своєї професійної кар'єри. У віці близько 40 років починається період закріплення свого становища в суспільстві, відмови від привабливих альтернативних варіантів кар'єри та, разом з тим, активізації прагнення до успіху на роботі. В цей час людина намагається показати все, на що вона здатна в обраній професії. Окрім того, намагається досягти певної стабільності не лише в професійній діяльності, а й інших сферах життя.

Для певної частини дорослих даний період пов'язаний з підвищенням особистої відповідальності та престижу, набуттям повної професійної самодостатності.

Кар'єрний ріст виявляється не таким простими завданням, як здавалося на початку трудової діяльності. Чим вище становище має людина, тим менше залишається можливостей для зростання. Тому до 40 років у фахівця може з'явитися почуття розчарування професійною діяльністю, з певною часткою цинічного ставлення до виконуваної роботи. Мрії на початку кар'єри реалізовані неповністю; не кожному вдалося досягти вершин, до яких прагнув. Це змушує більш адекватно переглянути свої цілі і прагнення.

Варто зазначити, що класичне поняття професійного циклу не є основною моделлю для категорії "білих комірців" та управлінців. Лише незначна частина фахівців працює в одній компанії протягом всієї професійної кар'єри. Багато хто змінює місце роботи, прагнучи отримувати вищу платню, займати вищу посаду або трудитися в комфортніших умовах, залишаючись у своїй професії. Окрім того, все більша частина людей, навіть в середньому віці, може змінити свою професію і почати займатися новою для себе справою. Деякі фахівці можуть стати жертвою нестабільної ситуації на ринку праці; вони часто довго не можуть знайти роботу, що стає причиною їх фінансових, соціальних і психологічних труднощів.

Таким чином, в ранній дорослості, окрім вибору партнера і створення сім'ї, людина розвивається і реалізується, стверджуючи себе в обраній справі, набуваючи професійної майстерності і компетентності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші