Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток мислення

На сьогоднішній день більшість дослідників підтримують думку про те, що молоді люди поступаються літнім за рівнем розвитку певних аспектів мислення. Особливо дане твердження стосується феномену мудрості

Мудрість - це експертна система знань людини, що орієнтована на практичні аспекти життя і дозволяє робити зважені висновки і давати корисні поради, які стосуються життєво важливих питань.

Експертні знання, що асоціюються з мудрістю, на думку зарубіжних дослідників, можливо розділити на п'ять категорій: фактуальні знання, процедурні знання, контекстуальні (знання, що пов'язані з подіям в особистому житті та історичними змінами), знання життєвих цінностей, розуміння не передбачуваної мінливості життя.

Більшість дослідників погоджуються з тим, що мудрість -це когнітивна властивість людини, в основі якої лежить кристалізований, культурно-обумовлений інтелект і яка пов'язана з досвідом та особистісними характеристиками людини. Автори виокремлюють низку когнітивних властивостей мудрості:

  • o Мудрість пов'язана з вирішенням важливих і складних питань, які частіше стосуються сенсу життя і стану конкретних людей.
  • o Рівень знань, міркувань і порад, що представлені в мудрості надзвичайно високий.
  • o Знання, які пов'язані з мудрістю мають великий обсяг і глибину, вони оптимально збалансовані і можуть застосовуватися в особливих ситуаціях.
  • o Мудрість поєднує в собі інтелект і найбільш виразні чесноти людини, використовується заради особистого благополуччя, а також для принесення користі людству.
  • o Незважаючи на те, що досягти мудрості непросто, більшість людей зможуть з легкістю ідентифікувати її.

Таким чином, період старості має свої переваги розвитку і трансформації когнітивної сфери людини. Однак, неможливо стверджувати, що кожна людина в цьому віці має ідентичну динаміку розвитку когнітивної сфери (в процесі якої формуються ознаки мудрості). На превеликий жаль, на практиці часто доводиться зустрічатися з протилежним явищем - зниженням пізнавальної діяльності людини похилого віку.

Причини зниження інтелектуальних функцій

Зниження пізнавальної діяльності в період старості обумовлюється різними причинами, прямими й опосередкованими.

До прямих причин належать захворювання мозку, наприклад, хвороба Альцгеймера і ураження судин головного мозку. Опосередкованими вважаються ті причини, які непов'язані з функціонуванням мозку, але мають вплив на реалізацію інтелектуальних функцій (наприклад, загальне погіршення стану здоров'я, низький рівень освіти, відсутність мотивації пізнавальної діяльності).

Більшість дослідників психологічних проблем похилого віку вважають, що однією з головних причин, яка зумовлює зниження інтелектуальних характеристик є деменція (набута недоумкуватість). Цим терміном позначають цілий комплекс порушень, пов'язаних з настанням старості, а саме: дефекти пізнання, амнезію, особистісні зміни.

Варто зазначити, що деменція не є неодмінним наслідком старечого віку. Так, синильна деменція, яка відноситься до групи органічних захворювань мозку, вражає лише 3-4% людей у віці понад 65 років. На жаль, в процесі старіння ризик виникнення даного захворювання збільшується.

Літні люди, що хворіють на старечу недоумкуватість, мають обмежену здатність до розуміння абстракцій, їм бракує уяви. Такі люди можуть вдаватися до частих повторень, мають сповільнене мислення, неадекватно сприймають навколишнє оточення. Людина хвора на деменцію може чітко пам'ятати події свого дитинства, але нездатна згадати те, що відбувалося годину тому. Ці симптоми інтелектуального розпаду зумовлюють нездатність людини слідкувати за собою і виконувати елементарні гігієнічні процедури. Однак, досить часто висновок про захворювання людиною на старечу недоумкуватість може бути помилковим. Враховуючи широке різноманіття побічних причин, поставити чіткий діагноз буває досить складно.

Серед причин, що зумовлюють старечу недоумкуватість спостерігається значна кількість суб'єктивних, в тому числі психологічних. Наприклад, доведено, що деякі літні люди чітко впевнені в тому, що вони втратять пам'ять і не зможуть підтримувати оптимальний рівень життєдіяльності. Вони заздалегідь очікують, що стануть безпорадними і залежними від інших, частково втратять контроль над власним життям. Люди, які так вважають, дійсно часто втрачають компетентність і контроль над обставинами. Вони мають низький рівень домагань та самоповаги.

Зниження пізнавальних функцій може бути спричинене і хворобою Альцгеймера, першим симптомом якої є забудькуватість. Спочатку людина забуває дрібниці, а далі перестає пам'ятати місця, де бувала, імена, події, які щойно відбулися. Ослаблення пам'яті пов'язане з втратою необхідних навичок, хворому важко планувати і виконувати навіть прості повсякденні речі.

Іншою причиною, яка викликає деменції є мікроінсульти. В цьому випадку симптоми деменції розвиваються непоступово, а стрибкоподібно. Таку форму зниження інтелектуальних характеристик часто називають мультифакторною деменцією. Інфаркт мозку зумовлюється різким звуженням кровоносних судин, що перешкоджає нормальному кровообігу певної ділянки мозку. В результаті відбувається відмирання та руйнування мозкових тканин.

Основною причиною виникнення мікроінсультів є атеросклероз - накопичення холестеринових бляшок на внутрішніх стінках артерій. Ризик інсульту особливо зростає для людей з атеросклерозом, серцевими захворюваннями, а також хворих на діабет і гіпертонію.

Іншими чинниками, які опосередковано впливають на зниження інтелектуальних функцій людини є: фізична форма літньої людини (дослідження показують, що літні люди, які мають кращу фізичну форму, показують вищі результати виконання різноманітних інтелектуальних тестів); харчова недостатність, яка може призвести до анемії (що негативно впливає на розумову працездатність); зловживання алкоголем, лікувальні засоби та ін.

Основні чинники розвитку когнітивних функцій у старості

Як вже зазначалося раніше, зниження інтелектуальних функцій у процесі старіння не є обов'язковою закономірністю. Дуже часто людина може зберігати свою працездатність навіть після 70 років. Причини, які обумовлюють динаміку розвитку когнітивної сфери, пов'язані з об'єктивними і суб'єктивними чинниками.

До об'єктивних чинників можливо віднести спадковість, а також випадки інвалідизації (що сталася внаслідок нещасних випадків). Суб'єктивні чинники, як правило, розділяють на три групи: фізичні, соціальні, психологічні.

Фізичні чинники включають фізичну форму людину, стан соматичного і психічного здоров'я, які визначаються способом життя. Фізична форма людини залежить від рівня усвідомлення необхідності підтримання здорового способу життя, а також конкретних дій для реалізації поставленої мети. Регулярні фізичні навантаження (наприклад, робота в саду, на присадибній ділянці) можуть сприяти підтриманню необхідної фізичної форми людини. Це значною мірою визначає стан соматичної сфери літньої людини.

Говорячи про соціальні чинники, автори виокремлюють рівень освіти, а також специфіку діяльності до якої залучалася людина на попередніх етапах життя. Доведено, що люди з вищою освітою і високим культурним рівнем мають більше можливостей зберегти активність у похилому віці, оскільки навіть після виходу на пенсію зберігають пізнавальні прагнення. Особливо це стосується людей, які залучені до інтелектуальної і творчої діяльності. Багаторічна звичка і сформованість пізнавальної спрямованості "примушує" їх і після припинення офіційної діяльності займатися саморозвитком. Тому більшість істинних вчених не помічають зміни офіційного статусу після досягнення пенсійного віку.

Високий творчий потенціал у період геронтогенезу, обумовлюється низкою чинників, які діють протягом всього життя людини. Найбільш типовою особливістю творчої особистості є широкий спектр інтересів. Окрім того, творча людина орієнована на принесення користі не тільки для окремих людей, але й суспільства в цілому. Також характерним для неї є стійке прагнення до самореалізації і самовираження.

Отже, динаміка характеристик когнітивної сфери людей похилого віку значною мірою визначається суб'єктивними чинниками й особистісними властивостями конкретної людини.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші