Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Історія грошей і банківництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Емітування українських грошових документів за межами України

Учасники ОУН - УПА, перебуваючи в еміграції, не опустили прапора боротьби за незалежність України. Вона тривала в доволі складних умовах, спричинених поразкою на батьківщині, організаційною кризою та подальшим розколом ОУН (б) на декілька груп. Створені в еміграції цільові фонди політичних партій та організацій вимагали надходження значних коштів, тому знову виникла потреба у грошових квитанціях.

У нових умовах грошові документи - бофони з часом зазнали певних видозмін, певної трансформації. З їхнього оформлення поступово зникла яскраво виражена військова спрямованість, поступившись місцем політичній. Бофони за зовнішнім виглядом стали нагадувати цінні папери, бо для їх друкування використовували новітню поліграфію.

В еміграції широко використовувався випуск спеціальних марок на "Визвольний фонд ОУН", Політична спрямованість бофонів закордонних оунівських центрів найбільш повно проявилась у зверненні Закордонних частин ОУН у Великій Британії до українського громадянства від 1952 р. У ньому зазначалося: "Провід Закордонних Частин ОУН складає сердечну подяку українському громадянству у Великій Британії за прикладну жертвенність на "Визвольний фонд ОУН". За останнього збирання на "Визвольний фонд ОУН" прихильники української революційно-визвольної боротьби з-поміж усього українського громадянства у Великій Британії шедро жертвували свої датки, а багато з них склали свою майже одноденну заробітну платню.

На відзначення 20-річчя створення ОУН бандерівці віддрукували однотипні двосторонні грошові документи номіналами 1 німецька марка та 1 англійський шилінг для збирання коштів серед емігрантів у фонд воюючої України. На грошових документах цього типу поставлено п'ятизначний номер. Подібну акцію зі збирання коштів до фонду українського руху Опору здійснила створена в лютому 1945 р. фінансова референтура Закордонного проводу Української головної визвольної ради (УГВР) емітуванням грошових документів номіналами 5, 10, 20,50, 100,500 без зазначення назви валюти. У малюнках на грошових документах знайшло втілення досить вдале поєднання історичного минулого українського народу з героїчною боротьбою підпілля ОУН. У 1952 р. у США на користь визвольного фонду ОУН бандерівська організація випустила серію спеціальних марок номіналами 5,10 і 25 центів, що були мініатюрними бофонами. У 1954 р., хоча боротьба оунівського підпілля в Україні вже припинилася, для потреб Закордонних частин (34) ОУН у Мюнхені віддрукували грошовий документ номіналом 10, присвячений 25-й річниці ОУН. На ньому було вміщено портрет Є. Коновальця у вінку.

У США і Великій Британії Спілка української молоді (СУМ) регулярно випускала однотипні грошові документи номіналами 50 центів, 1 долар, 1 і 2 шилінги.

Виготовляв грошові документи і Антибільшовицький блок народів (АБН), що його впродовж тривалого часу очолював Я. Стецько.

Як і бандерівці, мельниківці в еміграції покладали надію на можливість виникнення третьої світової війни. Для організаційних цілей 1947 р. вони випустили серію бофонів номіналами 5, 10, 20, 50 німецьких марок із сюжетами, що відтворювали тогочасне становище підпільного руху в Україні, підводили підсумки боротьби та висловлювали сподівання на швидке падіння "тюрми народів". Наприклад, на бофоні номіналом 10 німецьких марок було зображено, як до зруйнованої Кремлівської стіни бігли повстанці з шаблями та косами. Вони повалили вежу із зіркою та встановили український державний прапор. До чорного неба піднялася зграя круків. На бофоні номіналом 20 марок було зображено карту України з променями, що з'єднували десять українських територій з Києвом. На грошовому документі номіналом 50 марок - пам'ятник Б. Хмельницькому в Києві. На дзвіниці Софійського собору майорів повстанський прапор. По деякім часі окремі бофони випустили повторно, але не у "святковому" виконанні, а в звичайному - замість різдвяних заставок надрукували програмні гасла ОУН.

У 1948 р. Провід українських націоналістів у Західній Німеччині випустив серію бофонів номіналами 5, 10, 20 і 50 марок, присвячену 30-й річниці ЗУНР. У 1949 р. він знову емітував чергову серію своїх грошових документів номіналами 5, 10, 25 і 50 німецьких марок із виразними й актуальними політичними сюжетами.

У 1948 р. з ініціативи ОУН (м) було створено Українську національну раду, яка претендувала на роль координаційного центру та емігрантського парламенту. її діяльність виявилась і в друкуванні грошових документів. 2 вересня 1949 р. вона ухвалила постанову про випуск двопроцентної національної позики під назвою "Позика визволення України". Було випущено пронумеровані облігації "Українського Національного Державного Фонду" у шести серіях номіналами 100, 50, 20,10,5 і 1 долар.

Отож, надзвичайні дії ОУН - УПА щодо матеріального забезпечення національно-визвольної боротьби українського народу були вимушеними, але вони базувалися на світовому досвіді та не виходили за загальноприйняті рамки.

Бофони, завдячуючи національній символіці, актуальним політичним гаслам, повстанській графіці, були доволі ефективним засобом регулювання стосунків учасників українського руху Опору з місцевим населенням. Щоправда, економічні функції бофонів не були чітко визначені й відповідно не закріплені належним чином у нормативних документах підпілля. Але слід зазначити, що вони відіграли значну роль у розгортанні й перебігові боротьби за незалежність України.

Висновки

  • 1. Грошові документи ОУН (бофони) належали до знаків спеціального призначення, оскільки вони могли виконувати обігову функцію лише в крайньому випадку. В умовах повстанської боротьби вони пройшли складний шлях від благодійних квитків за добровільні пожертвування до посвідок виконання грошового чи натурального податку та реквізиційних квитанцій.
  • 2. Основною причиною появи бофонів були фінансові трудноті, з якими зіткнулася Організація українських націоналістів. Поряд із нападами на поштові установи та зборами добровільних пожертвувань, випуск грошових документів мав на меті забезпечити акумулювання необхідних коштів. Починалися бофони з розписок, що видавалися членам і симпатикамОУН на підтвердження отриманих внесків.
  • 3. Першими грошовими документами, що набули популярності серед населення, стали випущені 1939 р. безномінальні знаки з національною символікою. Вони призначалися для поквитувань добровільних пожертвувань, що вносилися на боротьбу за волю Карпатської України. Згодом вони прибрали вигляд гербових марок і використовувались у комплекті зі спеціальною листівкою.
  • 4. Перші бофони в Галичині з'явились у серпні 1941 р. З часом їх випуск став регулярним і присвячувався видатним датам в історії української державності. Спершу на бофонах не проставляли номіналів, а мінімальною ціною, за якою їх розповсюджували, була 1-2 рейхсмарки чи злоті. Згодом за зовнішньою рамкою чи на звороті почала з'являтися номінальна вартість.
  • 5. В оформленні бофонів домінували національні малюнки й написи ("На боєвий фонд УПА", "Слава Україні, Героям слава"). Основною відмінністю між грошовими документами, випущеними ОУН-бандерівця ми та ОУН-мельниківцями, було зображення останніми тризуба з мечем на середньому зубці.
  • 6. Після звільнення України від німецьких загарбників підпілля ОУН-УПА і далі випускало бофони для фінансування боротьби проти сталінського режиму. Велися суворий облік випущених грошових документів і детальна звітність про їх розповсюдження. Бофони виготовлялися через штампування листків паперу дерев'яною дошкою м'якої породи, на якій було вирізьблено відповідне зображення.
  • 7. Найпоширенішою та найдовговічнішою була "волинська серія" бофонів, яка містила найбільшу кількість номіналів. Грошові документи цієї серії перебували в обігу з 1944 р. по 1950 р. Автором зображень на них був відомий український художник-графік Ніл Хасевич. У своїх малюнках він намагався передати високий бойовий дух повстанців та їхнє прагнення до перемоги.
  • 8. Незважаючи на припинення підпільної боротьби в Україні, бандерівці та мельниківці й далі випускали бофони в еміграції. Відомі емісії грошових документів у Великій Британії, Німеччині та в інших країнах. Зібрані через розповсюдження бофонів кошти використовувалися для фінансування політичних партій та організацій, що продовжували боротьбу за незалежність України.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші