Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія: Політекономія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Попит на ресурси за умов недосконалої конкуренції

Незважаючи на конкретний тип ринкової структури за умов недосконалої конкуренції (чиста монополія, олігополія чи монополістична конкуренція), крива попиту на ресурс порівняно з досконалоконкурентним ринком модифікується. Пояснюється це, насамперед, тим, що за умов недосконалої конкуренції ціни на продукцію (Рх) не залишаються незмінними, як це має місце на досконалоконкурентному ринку, а зменшуються у зв'язку з необхідністю реалізації додаткових граничних продуктів, вироблених додатково залученими ресурсами, зокрема додатковими найманими працівниками. У зв'язку з цим на граничну виручку від реалізації граничного продукту (MRP) впливає не один (зменшення граничного продукту), а два чинники: зменшення МР (граничного продукту) та зменшення ціни продукту (Рх) у зв'язку із зростанням випуску.

Відобразимо ці чинники в табл. 13.2, де три перших колонки збережемо такими самими, як у табл. 13.1. У четвертій колонці відобразимо зниження ціни на реалізацію додаткових обсягів продукту.

Таблиця 13.2. Визначення попиту на змінний ресурс за умов недосконалої конкуренції

Обсяг змінного ресурсу

Обсяг продукту, виробленого з ресурсу

Граничний

продукт праці, шт. (MPL)

Ціна одиниці продукту, грн (Рх)

Валова виручка від реалізації продукту, грн

Гранична виручка від реалізації продукту, грн

1

2

3

4

5 = 2-4

6

0

0

-

3,8

0

1

5

5

3,6

18

18

2

9

4

3,4

30,6

12,6

3

12

3

3,2

38,4

7.8

4

14

2

3,0

42

3,6

5

15

1

2,8

42

0

У табл. 13.2 необхідно звернути увагу на те, що зниження ціни, властиве кожному наступному приросту обсягу випуску продукту, стосується не тільки граничного продукту кожного наступного найманого працівника, а й усіх попередньо створених одиниць продукції, які могли б бути продані за вищою ціною, якби не відбулося зростання обсягу їх виробництва. Це пояснює той факт, що, на відміну від табл. 13.1, де шоста колонка (MRP) може бути підрахована двома методами:

  • а) відніманням валової (загальної) виручки від реалізації продукту кожного наступного рядка від попередньої;
  • б) множенням третьої і четвертої колонок, тобто MRP = VMP = mMPL o Рх (6к = 3к -4к), в табл. 13.2 MЯР^другого працівника дорівнює 12,6 грн (тобто 30,6-18), a MPLPX =4-3,4=13,6 грн.

Відповідно для третього працівника MRPL дорівнює 7,8 грн, a MPL Рх = 3 o 3,2 = 9,6 грн.

Величину MPL o Рх називають вартістю (цінністю) граничного продукту ресурсу і позначають VMP. Для досконалоконку-рентного ринку, як ми бачимо,

VMPP =MPF Рх = MRPF,

де VMPF- цінність граничного продукту змінного ресурсу (фактора); MPF - граничний продукт змінного ресурсу; Рх- ціна продукту, виробленого зі змінного ресурсу; MRPp - гранична дохідність змінного ресурсу або гранична виручка від реалізації.

Для недосконалоконкурентного ринку MRP * VMP. Крива MRP за недосконалої конкуренції менш еластична за ціною, ніж за досконалої (рис. 13.2).

Як видно з рис. 13.2, крива попиту на працю за умов недосконалої конкуренції крутіша, ніж за умов досконалої. Це означає, що підприємство за недосконалої конкуренції менш чутливе до зниження ставки заробітної плати при визначенні чисельності найманих працівників.

За незмінності інших умов підприємство за умов недосконалої конкуренції буде виробляти менше продукту, ніж за умов досконалої. Пояснюється така поведінка підприємства тим, що обмеження обсягу виробництва компенсується йому збільшенням ціни. Звісно, що для виробництва меншого обсягу про

Попит підприємства на ресурс за умов недосконалої конкуренції

Рис. 13.2. Попит підприємства на ресурс за умов недосконалої конкуренції

дукту підприємству знадобиться й менше ресурсів, тобто для недосконалої конкуренції УМР > МЕР.

Ми розглянули попит окремого підприємства на змінний ресурс за недосконал©конкурентного ринку.

Ринковий попит на ресурс визначається як сума індивідуальних попитів підприємств, що використовують цей ресурс.

Ми розглянули залежність обсягу попиту на ресурс з огляду на ціну.

Настала черга розглянути вплив нецінових чинників на зміни в попиті на ресурс. До них належать:

  • 1) зміни в попиті на продукт, вироблений з цього ресурсу, які призводять до змін у попиті на ресурс у тому самому напрямі, в якому відбулися зміни в попиті на продукт;
  • 2) зміни продуктивності ресурсу спричиняють односпрямовані зміни в попиті на цей ресурс, тобто зростання продуктивності ресурсу, за незмінності інших умов, приведе до збільшення попиту на цей ресурс, і навпаки;
  • 3) зміни цін на інші ресурси впливають на попит на ресурс залежно від ступеня їх взаємозамінності чи супутності (доповнюваності).

Для ресурсів-замінників необхідно враховувати дію ефектів заміщення та обсягу випуску, які діють різноспрямовано.

Для ресурсів-взаємодоповнювачів зміна ціни на ресурс-замінник зумовлює різноспрямовану зміну попиту на споріднений ресурс, наприклад, зростання ціни праці (за незмінності інших умов) приведе до збільшення попиту на капітал.

Нецінові чинники, які ми щойно розглянули, зміщують криву попиту на ресурс вгору (в бік зростання), або вниз (у бік зменшення).

Досі ми розглядали ситуацію, за якої підприємство пред'являє попит на один змінний ресурс. Всі ж інші ресурси залишаються незмінними. Така ситуація є реалістичною для короткострокового періоду. В довгостроковому періоді змінними є всі ресурси, тому для підприємства важливо забезпечити оптимальне поєднання ресурсів. Вирішення цієї проблеми потребує виявлення такої комбінації ресурсів, за якої за заданого обсягу виробництва мінімізуються затрати та максимізується прибуток.

Правило мінімізації затрат підприємства

Мінімізація затрат на виробництво заданого обсягу продукції досягається тоді, коли граничний продукт на гривню вартості кожного з ресурсів, що використовує підприємство, є однаковим.

Математично це правило можна представити так:

Правило максимізації прибутку підприємства

Підприємство максимізує прибуток за умови досконалої конкуренції, якщо кожний ресурс використовується до точки, де ціна ресурсу урівноважується з його виручкою від реалізації граничного продукту.

Математично це правило можна представити так:

Необхідно зазначити, що для досягнення максимізації прибутку необхідною умовою є максимізація затрат.

Але мінімізація затрат не є достатньою умовою для максимізації прибутку. Справа в тому, що є багато обсягів виробництва, за яких можна мінімізувати затрати, але існує єдиний обсяг виробництва, за якого максимізується прибуток при мінімізації затрат. Це означає, що рівняння (2) включає умову, відображену в рівнянні (1).

Ми розглянули зміст, фактори та чинники, що впливають на поведінку підприємства (підприємця) щодо формування попиту на економічні ресурси. Ціна на ресурс встановлюється в процесі взаємодії попиту і пропозиції.

Проблеми визначення пропозиції ресурсів і встановлення рівноважної ринкової ціни ресурсів нам потрібно розглянути зараз.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші