Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Господарське право України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

  • 25.1. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності.
  • 25.2. Договір перевезення вантажу.
  • 25.3. Прийняття вантажу до перевезення та отримання вантажу в пункті призначення. Зміни умов перевезення.
  • 25.4. Відповідальність за порушення умов договору перевезення.
  • 25.5. Порядок вирішення спорів щодо перевезень.
  • 25.6. Договір транспортного експедирування.

Перевезення вантажів як вид господарської діяльності

Згідно з ч. 1 ст. 306 Господарського Кодексу перевезення вантажів - це вид господарської діяльності, яка пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного вжитку залізницею, автомобільним шляхам, водним та повітряним шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами перевезення є перевізник, вантажовідправник та вантажоотримувач.

Господарський кодекс дає перелік тих видів транспорту, які здійснюють перевезення вантажів, а саме: вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт та інші види транспорту.

Загальні положення про перевезення вантажів містяться у гл. 32 Господарського кодексу України. Ч. 6 ст. 306 ГК вказує, що відносини, які пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України (гл. 64 ЦК) та іншими нормативно-правовими актами, а саме: Повітряним кодексом України від 04.05.1993 р., Кодексом торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р., Законом України "Про транспорт" від 10.11.1994 р., Законом України "Про залізничний транспорт" від 4.07.1996 р., законом України "Про автомобільний транспорт" від 5.04.2001 р., Законом України "Про трубопровідний транспорт України" від 15.05.1996 р., Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 6.04.1998 р. № 457, Правилами повітряного перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2003 р. № 793, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363.

Крім цього існує безліч відомчих актів: тарифів, технічних умов завантаження та кріплення вантажів тощо.

Договір перевезення вантажу

Згідно з ч. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй іншою стороною (вантажовідправником) вантаж в пункт призначення у встановлений законодавством або договором строк та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу, як правило, є реальним. Для його укладання недостатньо згоди сторін, а необхідна передача вказаного в договорі вантажу перевізнику та прийняття ним вантажу до перевезення. Договір перевезення вантажу автомобільним транспортом належить до консенсуальних договорів, оскільки він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за істотними умовами договору до прийняття вантажу перевізником.

Предметом цього договору є вантаж. Згідно з п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні вантажем вважаються всі предмети з моменту прийняття їх для перевезень до здачі одержувачу вантажу. Згідно з п. 6 Статуту залізниць України вантажем вважаються матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Вантажі можна класифікувати за різними підставами: За видами продукції вантажі поділяються на: продукцію сільського господарства; продукцію лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості; руди металічні; продукцію паливно-енергетичної промисловості; мінеральну сировину, мінерально-будівельні матеріали та вироби; продукцію металургійної промисловості; продукцію хімічної промисловості; продукцію харчової, м'ясо-молочної та рибної промисловості; промислові товари народного споживання; продукцію машинобудування, приладобудування і металообробної промисловості; інші вантажі.

За фізичним станом вантажі поділяються на тверді, рідкі та газоподібні.

За наявністю тари - на ті, для яких тара потрібна, і ті, для яких тара не потрібна.

За способом завантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, наволочними та наливними.

Договір перевезення вантажу - двосторонній та оплатний.

Сторонами в цьому договорі є перевізник та вантажовідправник.

Вантажоодержувач не є стороною в договорі перевезення вантажу, але у нього виникають за цим договором певні права та обов'язки.

Перевізником за договором перевезення можуть бути суб'єкти господарської діяльності - юридичні особи, установчі документи яких дозволяють займатися відповідним видом діяльності, і фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності. Вантажовідправниками, вантажоодержувачами вантажу можуть бути юридичні та фізичні особи незалежно від наявності у них статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Перевізник зобов'язується вчасно доставити, а також видати одержувачу ввірений йому відправником вантаж. Згідно зі ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами, статутами, іншими нормативно-правовими актами. У ст. 307 ГК строк, у разі відсутності відповідних вказівок у законодавстві, є істотною умовою договору перевезення вантажу, що виключає можливість укладення безстрокового договору перевезення вантажу.

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Це підтверджується складанням перевізного документа: при перевезенні вантажів автомобільним транспортом - товарно-транспортною накладною, при річкових перевезеннях - накладною та квитанцією, при морських перевезеннях - коносаментом, при перевезенні вантажів залізницею - накладною.

Транспортна накладна складається на ім'я вантажоодержувача, підписується вантажовідправником та супроводжує вантаж на всьому шляху слідування і на станції призначення видається вантажоодержувачу разом з вантажем.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі види довгострокових договорів:

  • - довгострокові - на залізничному і морському транспорті;
  • - навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті);
  • - спеціальний - на повітряному транспорті;
  • - річний - на автомобільному транспорті.

Ці договори укладаються при наявності між перевізником і клієнтом стабільних господарських зв'язків, через необхідність систематичних перевезень вантажів. На основі цих договорів не здійснюється перевезення вантажів, а їх мета - досягнення угоди на майбутні перевезення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші