Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розділ 16. Договори страхування: порядок підписання, ведення та призупинення дії.

Розділ 17. Державне регулювання страхової діяльності.

Розділ 18. Регулювання та нагляд за банківською діяльністю в Україні.

ДОГОВОРИ СТРАХУВАННЯ: ПОРЯДОК ПІДПИСАННЯ, ВЕДЕННЯ ТА ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ

  • 16.1. Страхова послуга як товар: зміст та особливості.
  • 16.2. Зміст та порядок укладання страхового договору.
  • 16.3. Порядок ведення, призупинення дії страхового договору та врегулювання вимог страхувальника щодо здійснення страхових виплат та страхового відшкодування збитків.

Страхова послуга як товар: зміст та особливості

На страховому ринку існують такі суб'єкти: покупці та продавці. Що є об'єктом їх спільного інтересу? Відповідь на це питання зумовлює потребу осмислення суспільної форми результату діяльності страховика (продавця) та спонукання до придбання цього результату покупцем (страхувальником).

За класифікацією видів економічної діяльності в системі національних рахунків (СИР) страхування належить до діяльності небанківських фінансових установ. Результатом діяльності фінансових установ, як і будь-якого іншого виду економічної діяльності, є продукт (вироблене та запропоноване на ринок економічне благо).

Залежно від виду діяльності продукт (благо) може набувати як предметно-речової форми (хліб, метал, меблі, комп'ютер і т. ін.), так і неуречевленої (непредметної) форми (спів, консультація юриста, лікаря, вчителя тощо).

В економічній літературі часто матеріальний продукт називають товаром, а нематеріальний - послугою. Таке визначення не зовсім коректне. По-перше, економічні блага (продукти) можуть мати як матеріальну-речову, так і неречову форму, але і уречевлені, і неуречевлені продукти (блага) можуть набувати чи не набувати товарної форми. Наприклад, чисті суспільні блага (національна безпека, охорона правопорядку, захист прав людини та ін.) не мають товарної форми, будучи нематеріальними. Економічні блага, як матеріальні, так і нематеріальні, створені в домогосподарстві для власного споживання, теж не набувають товарної форми (догляд за дітьми, старими, хворими; приготування їжі; ремонт будинку; вирощування овочів, фруктів, квітів, тварин тощо). Це означає, що і речові, і неречові продукти можуть набувати товарної форми тільки тоді, коли їх виробляють для продажу, за умови, що ці продукти будуть куплені. Саме тому і речові, і неречові продукти (послуги) є товарами. І в цьому розумінні послуга не протиставляться товару. Вона сама може бути чи не бути товаром.

По-друге^ поняття "послуга" часто ототожнюється з поняттям "трудова послуга", що теж не зовсім правильно. Чому? Щоб відповісти на це питання, необхідно спочатку з'ясувати, чому саме термін "трудова послуга" найадекватніше відображає відносини між покупцем і продавцем ресурсу "праця". Справа в тому, що здатність до праці* як і сама праця, невіддільні від її власника - працівника. Саме тому, що працю не можна використати, відокремивши її від найманого працівника, а сам працівник не є товаром і не продається, покупець, тобто роботодавець, купує право використання діяльності найманого працівника за певну плату на певний строк. Діяльність найманого працівника у формі, прийнятній для нього і роботодавця (підприємця) та обумовленій трудовим договором, і є трудовою послугою.

Але послуги як товари не вичерпуються тільки трудовою їх формою. Неокласична економічна теорія, яка наразі є панівною, використовує термін "послуга" як для трудових, так і для нетрудових ресурсів, тобто як для ресурсу праця, так і для ресурсів фізичного капіталу та землі. Два останніх ресурси можуть продаватись, а можуть здаватись в оренду. У першому випадку продається ресурс, у другому - право використання цього ресурсу за певну плату на певний строк. Іншими словами, у першому випадку - це соціальне та функціональне відчуження ресурсів "капітал" і "земля", у другому - тільки функціональне.

Отже, головною ознакою, що лежить в основі поділу товарної маси на речові товари і послуги, є форма відчуження.

Речові продукти можуть відчужуватись і функціонально, і соціально. Якщо вони відчужуються соціально, обов'язково змінюється їх власник. Якщо вони відчужуються функціонально, зміна власника не є обов'язковою.

Функціональне відчуження може здійснюватись водночас із соціальним (продаж об'єкта іншому власнику) або передувати останньому (оренда з наступним викупом). Воно може здійснюватись і без соціального відчуження (продаж права користування об'єктом за певну плату на певний строк). За цих умов власник об'єкта залишається незмінним, а змінюється тільки користувач.

Стосовно страхування зрозуміло, що страхова організація, наймаючи працівників для здійснення страхової діяльності, купує на ринку праці трудові послуги, які в момент укладання трудової угоди ще не існують.

Якої ж форми набуває результат (продукт) страхової діяльності? Як уже зазначалось, страхування є підсистемою фінансової системи. Фінансова система є системою перерозподілу; вона акумулює грошові засоби та здійснює їх перерозподіл. Вона не створює продукту, що має відокремлене від її створювача існування. Саме тому результатом діяльності фінансової сфери є фінансові послуги. Страхування як підсистема фінансової системи теж має результатом своєї діяльності послуги, але уже страхові.

Головним змістом страхової послуги є надання страхового захисту покупцеві страхового поліса.

Страховий захист як економічна категорія є теоретичним відображенням перерозподільчих відносин, пов'язаних зі страховими виплатами та відшкодуванням страховиком втрат, пов'язаних з майновими інтересами страхувальників (застрахованих), спричинених страховими подіями, передбаченими страховим договором.

Страховий захист у практичній площині набуває вигляду страхового покриття, тобто зобов'язань страховика, спрямованих на забезпечення вимог страхової послуги, кількісні межі якої визначаються страховим полісом. Термін "страховий захист" вживається як для позначення вартісної оцінки небезпек, які бере від страхувальника страховик, так і суми, яку страховик зобов'язується відшкодувати страхувальнику в разі реалізації взятих на страхування ризиків (небезпек).

Послуга у вигляді права на отримання страхового захисту страхувальником у разі настання страхової події (небезпеки чи очікуваної події у формі дожиття до повноліття, одруження, пенсії, закінчення строку дії договору за накопичувальних (нагромаджу вальних) видів страхування) та зобов'язань страховика реалізувати це право називається страховою послугою.

Особливості страхової послуги пов'язані з тим, що, по-перше, можливість застрахованої особи отримати від страховика відшкодування має ймовірний характер. Ні страховик, ні страхувальник у момент підписання договору страхування напевно не знають, відбудеться чи не відбудеться страхова подія, з приводу настання якої передбачається страховий захист. По суті, страховик зобов'язується відшкодувати збитки за умови настання страхової події, а страхувальник оплачує право отримати відшкодування за реалізації страхової події.

Друга особливість виявляється в тому, що природно, щоб купуючи речовий товар чи послугу, покупець мав бажання скористатись ним, отримати від споживання купленого блага задоволення. В цьому зацікавлений і продавець, який сподівається на те, що споживши це благо, покупець захоче його придбати ще й ще. Стосовно страхових послуг ні страхувальник, ні страховик не зацікавлені в настанні страхової події, яка є об'єктом страхування, у зв'язку не з обов'язковістю, а з імовірністю її настання.

Для страховика ненастанна страхової події означає можливість привласнення страхової премії, а для страхувальника - відсутність втрат часу на придбання втраченого майна, збереження зв'язків з партнерами, збереження здоров'я тощо.

Третя особливість полягає в тому, що оскільки продається не річ, а право, то її покупець (страхувальник) не може передавати це право скористатись страховою послугою іншому суб'єкту, якщо така передача не передбачена договором.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші