Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Організація готельно-ресторанного обслуговування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Показники ефективності товарно-матеріальних ресурсі.

У процесі споживання товарно-матеріальних ресурсів у наданні послуг відбувається їх трансформація в матеріальні витрати, тому рівень їх витрат визначається через показники, обчислені, виходячи із суми матеріальних витрат.

Для оцінки ефективності матеріальних ресурсів використовується система узагальнюючих і часткових показників.

Узагальнюючі показники

Матеріалоємність готельних послуг (МС):

МС = С/В (9.15)

де С- сума матеріальних витрат, В - вартість готельних послуг.

Відображає величину матеріальних витрат на 1 грн. наданих готельних послуг.

Матеріаловіддача готельних послуг (МВ):

МВ = В/С, (9.16)

де В - вартість готельних послуг, С - сума матеріальних витрат.

Характеризує вихід готельних послуг із кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів.

Питома вагомість матеріальних витрат в собівартості готельних послуг

(ПВ):

ПВ = С/П, (9.17)

де С - сума матеріальних витрат, П - повна собівартість готельних послуг.

Відображає рівень використання матеріальних ресурсів, а також структуру (матеріалоємність готельних послуг).

Коефіцієнт використання матеріалів (Кв.м.):

Квж =Сф./Сп.. (9.1S)

де Сф. - сума фактичних матеріальних витрат, Оі. - планова сума матеріальних витрат при фактичному наданні готельних послуг.

Показує рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм їх витрачання.

Часткові показники, які відображають ефективність споживання окремих елементів товарно-матеріальних ресурсів на 1 грн. наданих готельних послуг

Напівфабрикатоємність готельних послуг (Нфс):

Нфс = Веж /Вг.п., (9.20)

. де Всм. - вартість спожитих напівфабрикатів і матеріалів, Вг.п. - вартість готельних послуг.

Паливоємність готельних послуг (Пє.г.п.):

Пє.г.п. = Ben./Вг.п.. (9.21)

де Ben. - вартість спожитого палива, Вг.п. - вартість готельних послуг.

Енергоємність готельних послуг (Еє.г.п.):

Ес.г.п. = Все. /Вг.п., (9.22)

де Все. - вартість спожитої енергії, Вг.п. - вартість готельних послуг.

Питома матеріалоємність готельних послуг (Пмс):

Пмє=Вв.м./Ц, (9.23)

де Вв.м. - вартість усіх спожитих на готельні послуги матеріалів, Ц- ціна готельних послуг.

Характеризує величину матеріальних витрат, витрачених на одиницю певного виду готельних послуг.

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє одержати уявлення про рівень ефективності використання товарно-матеріальних ресурсів і резерви його підвищення.

Часткові показники використовуються для характеристики ефективності споживання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії і ін.), а також для встановлення зниження матеріалоємності окремих готельних послуг (питомої матеріалоємності).

В готельних комплексах частковими показниками можуть бути: матеріалоємність і напівфабрикатоємність.

Питома матеріалоємність окремих готельних послуг може бути обчислена як у вартісному, так і в умовно-натуральному і натуральному виразі.

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, вивчають їх динаміку і причини зміни.

Ефективність використання обігових коштів

Ефективність використання обігових коштів (ОК) характеризується їх структурою (часткою фінансування за рахунок власних коштів і розподілом у виробничому циклі) і оборотністю.

Величина власних ОК є різницею між загальною сумою ОК і короткостроковими зобов'язаннями (кредити і позики, кредиторська заборгованість, одержані аванси тощо) і є однією з характеристик фінансової стійкості готельного бізнесу.

Структура ОК показує пропорції розподілу ресурсів між окремими елементами, її аналіз дозволяє визначити, які саме статті є найбільш специфічними для даного готельного бізнесу.

Оборотність ОК характеризується коефіцієнтом оборотності. Показником комплексної оцінки ефективності використання ОК служить їх рентабельність. Вона розраховується як відношення рентабельності продажів до середньої величини обігових коштів за певний період. Зниження рентабельності говорить про неправильність використання ОК і необхідності їх перерозподілу.

Часто під раціональним управлінням ОК розуміють тільки їх зменшення. Проте це не так - їх нестача може мати такі ж негативні наслідки, як і надлишок. Із дуже значною величиною ОК пов'язані проблеми додаткових витрат на зберігання надлишків товарно-матеріальних ресурсів, псування і фізичне старіння товарно-матеріальних запасів через тривалий термін зберігання, зменшення реальної вартості активів через інфляцію, ризик неплатоспроможності дебіторів. Нестача ОК може викликати збої в постачанні, а як наслідок - збільшення виробничого циклу і зростання витрат, зниження обсягів продажів додаткові витрати на фінансування. Тому управління ОК передбачає не тільки зниження їх величини, але й оптимізацію, виходячи з потреби готельного бізнесу.

Цільовою установкою управління оборотними коштами є визначення обсягу і структури обігових коштів, джерел їх покриття і співвідношення між ними, достатнього для забезпечення довгострокової виробничої і ефективної діяльності готельного бізнесу.

Сформульована цільова установка має стратегічний характер; не менш важливою є підтримка обігових коштів в розмірі, що оптимізує управління поточною діяльністю. З цих позицій найважливішою фінансово-господарською характеристикою готельного бізнесу є його ліквідність, тобто здатність вчасно гасити короткострокову кредиторську заборгованість. Для будь-якого готельного бізнесу достатній рівень ліквідності є однією з найважливіших характеристик стабільності господарської діяльності. Втрата ліквідності загрожує не тільки додатковими витратами, але і періодичними зупинками виробничого процесу.

При низькому рівні обігових коштів виробнича діяльність не підтримується належним чином, звідси - можлива втрата ліквідності, періодичні збої в роботі і низький прибуток. При деякому оптимальному рівні обігових коштів прибуток стає максимальним. Подальше підвищення величини обігових коштів призведе до того, що готельний комплекс матиме в розпорядженні тимчасово вільні, недіючі поточні активи, а також зайві витрати фінансування, що спричинить зниження прибутку.

Таким чином, стратегія і тактика управління оборотними коштами повинні забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності і ефективністю роботи. Це зводиться до вирішення двох важливих завдань.

  • 1. Забезпечення платоспроможності. Така умова відсутня, якщо готельний бізнес не в змозі оплачувати рахунки, виконувати зобов'язання і, можливо, оголосить про банкрутство. Готельний бізнес, що не маг достатнього рівня обігових коштів, може зіткнутися з ризиком неплатоспроможності.
  • 2. Забезпечення прийнятних обсягу, структури і рентабельності активів. Відомо, що відмітні рівні поточних активів по-різному впливають на прибуток. Наприклад, високий рівень виробничо-матеріальних запасів потребує відповідно значних поточних витрат, тоді як широкий асортимент послуг надалі може сприяти підвищенню обсягів реалізації і збільшенню доходів. Кожне рішення, пов'язане з визначенням рівня коштів, дебіторської заборгованості і товарно-матеріальних ресурсів, повинно бути розглянуто як із позиції рентабельності даного виду активів, так і з позиції оптимальної структури обігових коштів.

Ризик втрати ліквідності або зниження ефективності, обумовлений обсягом і структурою обігових коштів, потенційно містить у собі такі явища:

  • 1. Недостатність коштів. Готельний бізнес повинен мати кошти для ведення поточної діяльності, на випадок непередбачених витрат і на випадок імовірних ефективних капіталовкладень. Брак коштів в потрібний момент пов'язаний з ризиком переривання виробничого процесу, можливим невиконанням зобов'язань або з втратою можливого додаткового прибутку.
  • 2. Недостатність власних кредитних можливостей. Цей ризик пов'язаний з тим, що при продажу готельних послуг в кредит покупці можуть сплатити їх протягом декількох днів або навіть місяців, внаслідок чого виникає дебіторська заборгованість. Із позиції фінансового управління дебіторська заборгованість має двояку природу. З одного боку, "нормальне" зростання дебіторської заборгованості свідчить про збільшення потенційних доходів і підвищення ліквідності. З іншого боку, готельний бізнес може "витримати" не всякий розмір дебіторської заборгованості, оскільки невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власного оборотного капіталу, а перевищення ним деякої межі може призвести також до втрати ліквідності і навіть зупинки виробництва.
  • 3. Недостатність виробничих товарно-матеріальних ресурсів. Готельний бізнес повинен мати в своєму розпорядженні достатню кількість напівфабрикатів і матеріалів для проведення ефективного процесу надання готельних послуг; запасів повинно завжди вистачати т.д. Неоптимальний обсяг товарно-матеріальних запасів пов'язаний з ризиком додаткових витрат або зупинки надання послуг.
  • 4. Зайвий обсяг обігових коштів. Оскільки величина обігових коштів прямо пов'язана з витратами фінансування, то підтримка зайвих активів скорочує доходи. Можливі різні причини утворення зайвих активів: неходові і залежані товарно-матеріальні ресурси, занадто велика запасливість тощо.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші