Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Історія релігії в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стан і проблеми греко-католицької церкви в Польщі

Греко-католицька церква в Польщі, де проживає майже півмільйона українців, об'єднує близько 200 тисяч осіб. Зумівши вижити в період перманентної "самоліквідації" уніатських церков у 40-х роках у країнах Східної Європи, церква, однак, втратила завершеність своєї організаційної будови, підпавши на десятиліття під юрисдикцію примаса римсько-католицької церкви в Польщі. І хоча в липні 1989 р. Ватикан спеціально для українців-католиків призначив єпископа-помічника, церква залишалася підпорядкованою місцевому кардиналу.

22 березня 1992 р. папа Іоанн Павло II буллою "Весь твій народ, Польща" приєднав Перемишльську греко-католицьку єпархію до римо-католицької Варшавської архієпархії, а рішенням від 19 червня 1993 р. папа перевів ГКЦ у Польщі під юрисдикцію Ватикану. Рішення це, хоча й краще за попереднє, все таки є незадовільним розв'язанням проблеми ГКЦ у Польщі, адже історично Перемишльська єпархія була складовою частиною Києво-Галицької митрополії, перебувала у безпосередньому підпорядкуванні її митрополитів.

До руйнування традиційних структур церкви та зміни географічного поширення греко-католицизму в країні спричинилася політика польських державно-політичних органів влади в 1947—1949 роках з розпорошення та примусового переселення українців з місць постійного компактного проживання на південному сході до північних і західних районів, доповнена урядовим декретом про конфіскацію та націоналізацію церковного майна на етнічних українських землях у південно-східному регіоні країни.

На сьогодні Українська католицька церква візантійсько-українського обряду в Польщі складається з Перемишльської дієцезії, що має 6 деканатів. Характер її діяльності визначається наявністю таких проблем: а) майнова — духовенство й віруючі домагаються повернення конфіскованого державою свого часу майна, яким фактично володіє нині римсько-католицька церква; б) національна — зростає занепокоєння у зв'язку з поглибленням асиміляції етнічних українців, через те що немає урядової програми повернення депортованих українців на їхні етнічні землі, а також точиться дискусія про національну ідентифікацію карпаторусинів (або лемків) — вважати їх за окремий народ слов'янської групи чи за одну з етнічних груп української нації; в) міжконфесійна — конфліктними є взаємини українських церков з римсько-католицькою, з одного боку, та українських греко-католицької і православної, — з другого.

Греко-католики в Словаччині, Югославії і Румунії

У Словаччині, де мешкало близько 150 тис. українців, примусово припинену в 1950 р. діяльність греко-католицької церкви відновлено в 1968 р. За короткий проміжок часу церква зуміла повернути собі 205 з 292 діючих у країні парафій, котрі об'єдналися довкола Пряшівської єпархії в Словаччині (створена ще у 1818 p.). Тривалий час на чолі цієї єпархії стояв єпархіальний адміністратор, а не єпископ, як це передбачає церковне право. Тільки після зміни політичної ситуації в країні папа Іоанн Павло II у 1989 р. звів у ранг єпископа І.Гірку, котрий з початку 70-х років опікував діяльність українських греко-католицьких парафій у Словаччині.

Помітним проявом сучасного релігійно-церковного та культурно-просвітницького життя українців греко-католиків у Словаччині є рух за збереження національного характеру церкви, проти форсування ззовні процесу асиміляції українців з місцевим словацьким населенням південно-східного регіону країни.

На території Югославії українці появляються в середині XVIII ст. Для емігрантів із Закарпаття папа Пій TV засновує тут Крижевицьку єпархію. Пізніше створюється греко-католицький вікаріат у Боснії, де на той час проживало близько 10 тис. українців. Вікаріат підпорядковувався Галицькому митрополиту. 1908 р. А.Шептицький організував у Камениці (Боснія) лавру для монахів-студитів, яка функціонувала до 1945 р.

20—30-ті роки XX ст. були позначені піднесенням національно-культурного життя українського населення краю. Так, засновником літератури українців у Югославії став священик Гавриїл Костельний, який 1904 р. видав першу книжку на русинському діалекті. Та процес обірвано Другою світовою війною, в роки якої український легіон хорватської армії боровся проти з'єднань Й.Б.Тіто, знаходячи у своїх діях підтримку греко-католицького духовенства. З цієї причини після завершення війни багато українців емігрували з Боснії. Лише в 50-х роках в Югославії починає відроджуватися й набирати сили українське національно-культурне та релігійно-церковне життя.

У 1980 р. у Боснії, де проживало 8 тис. етнічних українців, було відтворено греко-католицький вікаріат. У цілому греко-католицька церква в Югославії нечисельна: у 80-х роках вона налічувала близько 8 тис. віруючих, об'єднаних довкола Крижевицької єпархії.

До останньої війни (1993—1997) на території Югославії проживало близько 60 тис. етнічних українців. Переважна більшість їх була зосереджена в Хорватії, Воєводині, Боснії та Герцеговині.

З початком війни сотні цивільних громадян української національності ув'язнено в концтаборах, вигнано з осель. Зруйновано українські церкви, монастирі, школи, бібліотеки. Пограбовано помешкання й господарства вигнанців, а десятки тисяч українців-католиків переслідуються за віру.

Українці греко-католики в Румунії традиційно об'єднувалися довкола Марамарошської єпархії, до складу якої входила і греко-католицька церква на Буковині. Напередодні Другої світової війни в Румунії проживало 20 тис. українців греко-католиків. Трагічна доля не обійшла цю церкву і тут; у жовтні 1948 р. на з'їзді греко-католицького духовенства в особі 37 священиків прийнято рішення про "добровільне" припинення унії з Римом і возз'єднання з Румунською православною церквою. Усіх єпископів і священиків, котрі відмовилися перейти на православ'я, наприкінці жовтня було заарештовано. Перестали існувати всі 5 греко-католицьких єпархій. З відродженням у 1990 р. діяльності католицької церкви в Румунії відновилася діяльність і греко-католицької церкви.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші