Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіко-правові основи капітального будівництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Якою є правова природа прострочення строків у підрядних договорах?

Здійснення сторонами своїх суб'єктивних прав та виконання ними суб'єктивних цивільних обов'язків пов'язане з дотриманням певних строків, які встановлені законом, договором, звичаєм ділового обороту, рішенням суду тощо. Дотримання цих строків управомоченою або зобов'язаною особою є важливою умовою нормального розвитку підрядних правовідносин, задоволення матеріальних і духовних потреб його учасників.

Серед загальних засад (принципів) зобов'язального права насамперед виділяється вимога щодо належного виконання зобов'язань, якою охоплюється необхідність додержання всіх умов щодо суб'єктів, предмета, строків (термінів), місця, способу виконання тощо. Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Важливим елементом належного виконання зобов'язання є дотримання умов щодо строків виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушення боржником чи кредитором умов договору може розглядатися або як невиконання, або як неналежне виконання зобов'язань. Саме так визначається порушення зобов'язання у ст. 610 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення з боку боржника або кредитора. Хоч простроченню боржника і простроченню кредитора присвячені статті 612, 613 ЦК України та статті 220, 221 ГК України, саме поняття прострочення законом не визначено.

Прострочення — це невиконання зобов'язання в обумовлений строк. О. П. Печений приєднується до висловленого в юридичній літературі визначення прострочення як порушення обов'язку передати певну річ, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші у передбачений договором строк чи в розумний строк після виникнення зобов'язання.

Головним обов'язком підрядника за договором підряду є виконання обумовленої договором роботи або її окремих етапів у строки, обумовлені договором (ч. 1 ст. 846 ЦК України). Невиконання цього та інших обов'язків підрядника в обумовлені строки є порушенням зобов'язання (простроченням підрядника).

Правові наслідки порушення зобов'язання визначені у ч. 1 ст. 611 ЦК України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, чи розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Прострочення підрядником чи замовником виконання обов'язків за договором підряду є одним із видів цивільного правопорушення. Відповідно до частин 2 і 3 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Однак зазначені у частинах 2 і 3 ст. 612 ЦК України правові наслідки порушення (прострочення) боржником зобов'язання не можна визнати вичерпними, оскільки за порушення строків виконання зобов'язання можуть передбачатися й такі правові наслідки, як компенсація моральної шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Коментуючи ч. 2 ст. 849 ЦК України, І. А. Діковська доходить висновку, що підрядник несе відповідальність за порушення умов договору щодо строку. Ці порушення можуть виявитися в тому, що підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим. У цих випадках в силу ч. 2 ст. 849 та ч. 2. ст. 852 ЦК України замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Крім того, при порушенні умов договору, які встановлюють строки виконання робіт підрядником, можливе також стягнення з останнього неустойки, якщо вона передбачена договором або законом.

Серед загальних положень про договори підряду немає норм про відповідальність підрядника за несвоєчасне виконання його основного обов'язку — виконання роботи в обумовлений (розумний) строк і передачу результату цієї роботи замовникові. У ЦК України (ст. 852) передбачені права замовника у разі порушення підрядником умов договору підряду. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок із правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Отже, йдеться лише про порушення підрядником умов договору щодо якісного виконання роботи і можлива вимога з боку замовника про безоплатне виправлення недоліків роботи у розумний строк.

Щоб стягнути з підрядника завдані замовникові збитки у зв'язку з простроченням виконання ним обов'язку, замовник має довести їх наявність і розмір. Відповідно до пунктів 2—4 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводить кредитор. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Прострочення виконання підрядником обумовлених договором робіт і передачі їх результатів замовникові може призвести до виникнення в останнього не лише майнової шкоди (збитків), але й моральної шкоди. За загальним правилом, закріпленим у ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичних та душевних стражданнях, приниженні честі, гідності фізичної особи або в порушенні ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 1 роз'яснення від 22 лютого 1996 р. (у редакції від 31 травня 2001 р. № 02-5/95), моральною шкодою юридичної особи визнається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав. Посягання на немайнові права юридичної особи може спричинити негативні наслідки: приниження репутації в суспільстві, формування негативної оцінки її як суб'єкта цивільних правовідносин і, як результат, — зменшення кількості контрагентів, споживачів тощо, а отже, і майнові витрати.

Крім відшкодування збитків та моральної шкоди, підрядник у договорах підряду може нести відповідальність у формі неустойки (штрафу, пені). Неустойка виконує як функції виду забезпечення виконання зобов'язання, так і міри (форми) цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. У ГК України неустойка, штраф, пеня кваліфікуються як штрафні санкції, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України), тобто штрафні санкції застосовуються тут саме в горизонтальних (договірних) відносинах між суб'єктами господарювання.

Своєчасне виконання підрядником своїх обов'язків за договором підряду нерідко обумовлюється своєчасним та належним виконанням своїх обов'язків замовником. Йдеться, зокрема, про виконання замовником так званих зустрічних обов'язків за договором.

Зазначене положення конкретизується у ч. 1 ст. 851 ЦК України щодо наслідків невиконання замовником обов'язків за договором підряду. Зокрема, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Крім цивільно-правової відповідальності, замовник повинен прийняти і оплатити результат виконаної роботи, якщо підрядник, незважаючи на допущені замовником порушення зобов'язання, все ж таки виконає договір згідно з його умовами.

Законом передбачаються різні наслідки порушення замовником обов'язку сприяти підрядникові при виконанні робіт. Так, відповідно до ст. 850 ЦК України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав би або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 837 ЦК України, головними обов'язками замовника за договором підряду є обов'язок прийняти від підрядника результат виконаної роботи та обов'язок оплатити його. Ці обов'язки замовник повинен виконувати у строки (терміни), визначені законом або договором.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, то підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 853 ЦК України). Така ж норма стосовно правових наслідків нез'явлення замовника за одержанням роботи за договором побутового підряду (але з умовою прострочення замовника — протягом двох місяців) передбачена у ст. 874 ЦК України.

Крім обов'язку щодо прийняття виконаної роботи, замовник за договором підряду зобов'язаний оплатити її. Порядок оплати виконаної роботи може бути передбачений договором або законом. Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник повинен сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, або ж, за згодою замовника, — достроково. За договорами будівельного підряду оплата робіт проводиться після прийняття збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України). У договорах підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (пункт 1 ч. 1. ст. 889 ЦК України). За договором побутового підряду робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі (ч. 2 ст. 873 ЦК України).

Отже, за порушення замовником строків у договорах підряду до нього можуть застосовуватись невигідні правові наслідки, зокрема цивільно-правова відповідальність.

У чому можуть виявитися порушення підрядником умов договору підряду та які види порушень існують?

Порушення підрядником умов договору підряду може проявитися у допущені недоліків в роботі. їх можна поділити на два види: істотні та неістотні. Залежно від цього за законом замовник отримує відповідні певні права. Частина перша ст. 852 ЦК України визначає недоліки, які не вплинули на якість результату та істотно не порушують вимоги до нього. Таким є відступ від умов договору, що погіршило роботу та інші недоліки. Поняття останніх не розкриваються, очевидно, що вони є відступом від умов договору які істотно не знижують якості роботи, не роблять непридатним результату робіт. Наприклад, використано не той колір для фарбування стін. При виявленні таких неістотних порушень замовник на власний розсуд може: 1) вимагати від підрядника безоплатного виправлення недоліків у розумний строк; 2) виправити їх за власний рахунок, а потім або відшкодувати свої витрати на це або зменшити плату за роботу підряднику на суму таких затрат. Договором підряду сторони можуть на відступ від положень коментованої норми позбавити замовника таких прав або встановити інші наслідки порушення підрядником умов договору. Поняття розумного строку в ч.1 ст. 852 ЦК України не встановлено. Очевидно що можна застосувати конструкцію: строк виконання таких дій середнім добросовісним професіоналом.

Якщо в роботі допущені істотні недоліки, істотні відступи від умов договору замовник має право на розірвання договору та відшкодування збитків. В кожному конкретному випадку сторони підрядного договору повинні визначити і ступінь істотності відступів від умов договору підряду або інших недоліків в роботі. В разі недосягнення ними згоди це питання сторони можуть розв'язати у судовому порядку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші