Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетинг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Метод встановлення ціни на основі визначення її граничного рівня

При дослідженні економічної складової продукції промислового призначення виникають деякі труднощі. Для здійснення цього процесу необхідно використовувати ціну споживання, яка складається з двох основних показників: продажної ціни й експлуатаційних витрат. Щодо першої складової, то її визначають у більшості випадків витратним методом, який складається в підсумовуванні загальних витрат і середнього відсотка прибутку. Однак дана методика трохи застаріла й вона не може бути застосована для аналізу конкурентоспроможності у результаті обліку в даному економічному показнику тільки витрат, необхідних на виробництво машини, не враховуючи значущості технічних і експлуатаційних характеристик. Таким чином, на рівень ціни великий вплив робить вартість комплектуючих виробів, сировини і матеріалів.

Як показує світова практика, для найбільш точного визначення і глибокого аналізу споживної вартості випущеного продукту необхідне використання такого показника, як гранична ціна. У сучасних умовах під нею розуміють рівень ціни розглянутого устаткування, при призначенні якого покупець, який придбає досліджувану машину, не одержує абсолютно ніяких переваг у порівнянні з придбанням машини-аналога [75]. Під останнім розуміється той продукт, вироблений конкуруючої фірмою, який має принципово точно відповідати досліджуваному устаткуванню за своїм призначенням. Однак обраний аналог має бути не абстрактним продуктом (товаром-ідеалом, що символізує існуючу потребу), а машиною, ринкова ціна і технічні характеристики якої мають бути свідомо відомі. Крім того, незважаючи на ідентичність призначення, обидва розглянуті товари, як машина-аналог, так і аналізоване устаткування, мають функціональні і класифікаційні показники конкретно заданого рівня, які можуть істотно відрізнятися. З попереднього очевидно, що при подальшому збільшенні ціни після подолання рівня граничної, досліджуване устаткування стає неконкурентоспроможним.

Крім того, що особливо важливо, показник граничної ціни дозволяє об' єднати в собі інтереси обох зацікавлених сторін - як споживача, так і виробника. З погляду продуцента в поняття ціни вкладається зміст вартості матеріальних і інших ресурсів, які витрачаються на створення машини і, виходячи з цього, чим вище зазначені витрати, тим вище рівень ціни (див .табл .10.4 - 10.6; рис.10.11). Попередні таблиці сформовані на підставі статистичної інформації маркетингової бази даних "VA-2 регістр"

за 2004 рік.

Так виглядає ідеальна ситуація ціноутворення з позиції виробників, до якої кожний з них прагне. Для цього як найбільше ємний показник, що максимально характеризує ціну, прийнято вважати "масу устаткування", тому що вона враховує величину всіх згаданих вище ресурсів.

Що стосується споживача, то з його погляду процес ціноутворення виглядає дещо інакше у результаті того, що він, придбаючи машину, платить не просто за сукупність ресурсів, вкладених у неї виробником, а за ті можливості, що йому ці ресурси, втілені в покупне устаткування, надають, тобто, інакше кажучи, за виконувані ним функції, сукупність яких характеризується визначеними групами показників, а саме класифікаційними, функціональними і показниками призначення. Таким чином, маємо справу з абсолютно різними позиціями, навіть можна з упевненістю сказати, що ці точки зору прямо протиставляються одна одній.

Виходячи з цього, з метою перебування загальної точки зіткнення у сфері ціноутворення інтересів споживача і виробника, тобто компромісного рішення проблеми, що створилася, необхідне виведення показника чи групи показників, який міг би відбити позиції обох сторін. Таким показником була обрана маса устаткування [13], у результаті того, що вона, як і ціна машинобудівної продукції, має функціональну залежність з показниками призначення.

Викладене вище було запропоновано авторами [13] подати в аналітичному виді:

де: Ц - гранична ціна устаткування; М - маса машини;

Б1 - функція залежності ціни устаткування від його маси; Б2 - функція залежності ціни устаткування від класифікаційних і функціональних показників призначення;

Таблиця 10.4

Залежність продажної ціни від маси асфальтоукладаль-ників

Модель машини

Маса, т

Продажна ціна, грн

таші ш

Тіїап 222 Тіїап322 Тіїап 422 Тіїап 511

  • 8.1 16 19.9
  • 23.5 33

306676 556927 719620 873883 1425728

Таблиця 10.5

Залежність продажної ціни від маси автогейдерів

Модель машини

Маса, т

Продажна ціна, грн

ДЗ-80 ДЗ-98 ДЗ-122 ДЗ-180

  • 8 9 12
  • 14
  • 148451 275432 289082
  • 326744

Таблиця 10.6

Залежність продажної ціни від маси бетонозмішувачів

Модель машини

Маса, кг

Продажна ціна, грн

СБ-174 БРС-14 СБ-30 СБ-16 СБ-91

  • 100
  • 140
  • 250 500
  • 750
  • 6050.56 12235.58
  • 16404
  • 33614 54589.5

Рис. 10.11. Графіки функціональної залежності ціни від маси різних видів обладнання

Р - функція залежності маси устаткування від класифікаційних і функціональних показників призначення. У залежності від того, для якого виду устаткування проводиться аналіз, показники формули (10.37) беруть відповідні індекси і тоді формула (10.37) для аналізованого устаткування і ма-шини-аналога набуває такого виду:

Ци = РШ КАи, Blu^ "..^пиЦи)],(10.38) Ца = РШ Аа Аа, ВВпа, ССпа цЦпа )](10.39)

де: Агі, Вгі, Сгі, Цц - класифікаційні і функціональні показники призначення (лінійні, силові, теоретичні, продуктивні і т.ін.) досліджуваного устаткування;

Аіа, Віа, Сіа, Ціа - класифікаційні і функціональні показники призначення (лінійні, силові, теоретичні, продуктивні і т.ін.) машини-аналога.

У випадку ідеальних економічних відносин, при яких усі виробники мали б однакові умови виробництва і вели б конкурентну боротьбу, яка являє собою суперництво за найбільш комфортні, своєчасні умови доставляння товару споживачу, а, крім того, направляли б свою діяльність на конкретну вузьку групу споживачів, тобто працювали б в одному сегменті, пропонуючи їм ідентичну за своїми класифікаційними і функціональними показниками продукцію, спостерігалася б ситуація, описувана такою рівністю:

Ци = Ца . (10.40)

Однак у дійсності це недосяжно, у результаті чого виникає протиріччя між пропозицією виробника і попитом споживача, яке полягає в тому, що покупець не займається порівнянням умов виробництва, а віддає перевагу тим товарам, споживча вартість яких його влаштовує. Тому що останній показник у різних виробників зазвичай не збігається в результаті різних умов виробництва, неоднорідності використовуваних сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, а також під впливом інших факторів, то це позначається як на рівні якості, технічному рівні виробленої продукції, так і на споживчій вартості, що є причиною наступної нерівності:

Цд <> Ца . (10.41)

З метою відновлення рівності між двома цими показниками необхідно праву частину нерівності (10.41) помножити на Поправний коефіцієнт, тоді формула (10.41) набуде відповідного виду

Цд = Ца o К . (10.42)

Поправний коефіцієнт (К), у свою чергу, являє собою відмінність ціни досліджуваного устаткування (у функціональному уявленні) і машини-аналога у відносному вираженні:

Якщо врахувати існування функціональної залежності, описаної виразами (10.38) і (10.39), то рівняння (10.43) буде подано у такий спосіб:

Далі одержимо функціональну залежність ціни досліджуваного устаткування і машини-аналога:

де ЦДгран. - величина граничної ціни досліджуваного устаткування.

Як вказують автори формули (10.45) [75], недостатньо множення ціни машини аналога на поправний коефіцієнт, тому що для більш точного визначення граничної ціни досліджуваного устаткування, поряд з обговореними раніше закономірностями, необхідно враховувати ще і той факт, що ціна, яку "споживач готовий платити за устаткування виробничого призначення за інших рівних умов прямо пропорційна віддачі ((екс), яку він (споживач) від цього устаткування очікує одержати" [75]. Таким чином, для визначення досліджуваного показника необхідно враховувати і різницю між технічним рівнем досліджуваної машини й аналога. У відносному вираженні експлуатаційна продуктивність ((екс) визначається на підставі основного рівняння функціонування устаткування.

Для коректування рівняння (10.45) необхідно знайти відношення розрахункових величин експлуатаційних продуктивнос-тей ((екс) досліджуваного устаткування і машини-аналога. Ця дія здійснюється з метою запобігання подвійного обліку тих самих показників у результаті того, що всі необхідні класифікаційні і функціональні показники призначення, що впливають на економічну сторону, однак у ньому упускається означена прямо пропорційна залежність ціни від експлуатаційної продуктивності (Оекс.). Таким чином, уведене відношення є ще одним поправним коефіцієнтом:

де: Кпопр - поправний коефіцієнт, що враховує відмінність експлуатаційних продуктивностей досліджуваного устаткування і машини-аналога.

Однак, як зауважують автори [75], для забезпечення вірогідності проведених обчислень необхідно досягти максимальної відповідності показників призначення аналізованого устаткування і машини-аналога. Ця дія є обов'язковою для того, щоб сформувати єдину базу порівняння і виявити економію чи перевитрату коштів при придбанні того чи іншого устаткування.

Для досягнення зазначеного ефекту досить замінити значення всіх класифікаційних і функціональних показників призначення аналога, що враховуються при розрахунку експлуатаційної продуктивності машини-аналога (<2екс.д.) на відповідні значення, властиві досліджуваному устаткуванню. Таким чином, з' являється необхідність визначення ще одного показника, який надалі буде використовуватися як експлуатаційна продуктивність машини-аналога, зведена до показників призначення досліджуваного устаткування (0екс.А..прив .). Виходячи з цього, поправний коефіцієнт матиме такий вид:

Крім того, за зауваженнями тих же авторів, щоб уникнути неточності розрахунків, потрібно виявити акуратність при визначенні експлуатаційної продуктивності обох видів устаткуван-

ня, щоб ні в якому разі не врахувати показники, які не мають ніякого відношення до характеристик даного устаткування.

Гранична ціна досліджуваного устаткування теоретично обґрунтовано може бути визначена за формулою (10.48) [75]:

Виходячи з тверджень існуючої методики [75], маса будь-якого устаткування знаходиться у функціональній залежності від класифікаційних і функціональних показників призначення, а саме лінійних, силових, теоретичних, продуктивних та інших, і виражається функцією Р3.

Таким чином, на даному етапі основною задачею є визначення і виведення вказаної вище функції.

Аналіз публікацій, спрямованих на визначення маси різних видів устаткування через виведення її функціональної залежності від функціональних і класифікаційних параметрів призначення, свідчить про незаперечний факт, що багатьом авторам [12;55] удалося досягти поставленої мети шляхом побудови шуканої функції через мультиплікативне вираження, що, крім теоретичної обґрунтованості, забезпечує ще і досить висока відповідність розрахункових результатів практичним спостереженням, що говорить про максимальну придатність даного методу для використання в реальних виробничих умовах.

Спираючись на досвід попередніх авторів, основна мета подальшої роботи має бути спрямована на побудову в мультиплі-кативній формі емпіричної залежності. Однак перш ніж приступити до цього процесу, необхідно зробити істотне зауваження, яке полягає в тому, що найбільш вагомі показники призначення, які роблять істотний вплив на масу устаткування (М), незалежно від його класу й виду, можуть бути виявлені тільки на етапі остаточного визначення емпіричної формули. Тому найбільш компетентні дослідники в даній сфері наукової діяльності радять проводити аналіз цієї залежності спочатку в загальному виді, не прив'язуючи його ні до будь-якого конкретного устаткування. Виходячи з цього, вищевказана формула в мультиплікативній формі має такий вид [92]:

де: КМ - коефіцієнт пропорційності, який визначає вплив якості

виконання проекту на масу устаткування;

21,...,Хп - показники ступеня, або інакше коефіцієнти регресії, які визначають вагомість впливу відповідних показників призначення на масу досліджуваного виду устаткування, рівень яких визначається з використання коефіцієнта варіації, котрий розраховується за формулою (10.34).

Методом, аналогічним визначенню функціональної залежності маси устаткування від його показників призначення, є можливість виведення рівняння, яке описує залежність ціни устаткування від його маси. Виходячи з цього, Б3 набуде виду:

де: х - показник ступеня (коефіцієнт регресії), який визначає вагомість впливу маси устаткування на його ціну; Км - коефіцієнт пропорційності, який визначає вплив величини маси на ціну устаткування.

Таким чином, одержимо остаточний вид даного виразу, який можна використовувати для будь-якого класу устаткування [75]:

Виходячи з наведених доводів, можна зробити висновок про те, що рівняння (10.51) є найбільш зручним для опису економічної сторони досліджуваного устаткування, тому що воно відбиває не тільки ціну машини, а й показує ступінь впливу найбільш важливих показників призначення на її рівень, а також значущість якості та надійності машини у процесі ціноутворення.

Крім того, даний показник дозволяє в одному рівнянні зробити відповідним і порівнюваний вид продукцію різних фірм.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші