Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Міжнародні валютно-кредитні відносини
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Учасники валютного ринку

Учасниками валютного ринку є центральні і комерційні банки, валютні біржі, брокерські агентства, міжнародні корпорації, фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції, інвестиційні фонди тощо.

Основні учасники валютного ринку - це комерційні банки, що не тільки диверсифікують свої портфелі за рахунок іноземних активів, а й здійснюють валютні операції від імені фірм, що виходять на зовнішні ринки як експортери й імпортери.

До послуг банків і небанківських фінансових інститутів звертаються й індивідуальні учасники валютного ринку, наприклад, туристи, які подорожують за межі своєї країни; особи, які одержують грошові перекази від родичів, що проживають за кордоном; приватні інвестори, котрі вкладають капітал в іноземну економіку. Особиста участь у валютних операціях приватних осіб постійно зростає.

Функції валютного ринку

Валютний ринок насамперед забезпечує валютно-кредитне і розрахункове обслуговування експортно-імпортних операцій, а також валютні операції, пов'язані з інвестуванням капіталу за межі національної економіки.

Крім цього, валютний ринок дає можливості хеджування, тобто страхування валютних ризиків. Під час хеджування економічні агенти, бажаючи зменшити ризик, пов'язаний з коливаннями валютного курсу, що можуть негативно впливати на їхній капітал, прагнуть позбутися чистих зобов'язань в іноземній валюті, тобто досягти балансу між активами і пасивами в цій валюті.

Валютний ринок дає можливість здійснювати валютні спекуляції, тобто "грати" на майбутній ціні валюти. Поведінка учасників валютного ринку, які бажають одержати максимальний виграш від валютної операції, залежить від різниці між процентними ставками на національному й іноземному грошовому ринках, а також від очікуваних змін валютного курсу.

Загальне правило для спекулятивних операцій в іноземній валюті полягає у тому, що їхня прибутковість залежить від того, наскільки валюта впаде в ціні понад різницю в процентних ставках за депозитами у національній та іноземній валютах. Однак спекулятивні операції будуть прибутковими лише у тому разі, якщо учасникам ринку вдасться правильно спрогнозувати очікувані зміни валютного курсу.

Види валютних ринків

Одним із найбільших валютних ринків є ринок спот, або ринок негайного постачання валюти (протягом двох робочих днів).

Економічні агенти також можуть скористатися послугами термінового валютного ринку. Якщо учаснику валютного ринку треба буде купити іноземну валюту через певний період, він може укласти так званий терміновий контракт на її купівлю. До термінових валютних контрактів належать форвардні контракти, ф'ючерсні контракти і валютні опціони. Як форвардний, так і ф'ючерсний контракт - це угода між двома сторонами про обмін фіксованої кількості валюти на визначену дату в майбутньому за заздалегідь обумовленим (терміновим) валютним курсом. Обидва контракти обов'язкові до виконання. Відмінності між ними полягають у тому, що, по-перше, форвардний контракт укладається поза біржею, а ф'ючерсний купується і продається тільки на валютній біржі з дотриманням визначених правил за допомогою відкритої пропозиції ціни валюти голосом. Це приводить до того, що строки виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до конкретних дат і стандартизовані за строками, обсягами й умовами постачання. У випадку форвардних контрактів строк і обсяг угоди визначаються за взаємною домовленістю сторін. По-друге, ф'ючерсні операції проводяться з обмеженим колом валют (наприклад, доларом США, євро, японською єною, фунтом стерлінгів тощо), а за формування форвардного контракту коло валют значно ширше. По-третє, ф'ючерсний ринок доступний як для великих, так і дрібних інвесторів. Доступ на форвардні ринки для невеликих фірм обмежений. Це пов'язано з тим, що мінімальна сума для укладання форвардного контракту в більшості випадків становить 500 тис. дол. США. По-четверте, ф'ючерсні операції у 95 % закінчуються укладанням офсетної (зворотної) угоди, при цьому реального постачання валюти не відбувається, а учасники цієї операції отримують лише різницю між початковою ціною укладання угоди і ціною, що склалася на день укладання зворотної угоди. При форвардах до 95 % усіх угод закінчуються постачанням валюти за контрактом.

Валютний опціон - це контракт, цінний папір, що надає право (але не зобов'язання) одному з учасників угоди купити або продати визначену кількість іноземної валюти за фіксованою ціною протягом деякого періоду. Покупець опціону виплачує премію його продавцю замість його зобов'язання реалізувати зазначене вище право. Розрізняють кол-опціони (опціони покупця) і пут-опціони (опціони продавця). Кол-опціон дає право його власнику купити певний актив у майбутньому за ціною, зафіксованою в теперішній момент часу. Пут-опціон відповідно дає право на продаж валюти за тими самими умовами. Розрізняють також європейські опціони, які можуть бути виконані тільки у день закінчення строку дії контракту, й американські опціони, що дають право купити чи продати актив у будь-який момент до дня закінчення строку дії контракту. Оскільки у випадку американських опціонів продавець несе більший ризик, за них, як правило, платиться і вища премія, ніж за європейські. На відміну від форвардних і ф'ючерсних контрактів валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов'язаний з несприятливою зміною курсів валют.

Терміновий валютний курс складається з курсу спот на момент укладання угоди і премії або дисконту, тобто націнки або знижки, залежно від процентних ставок у певний момент. Валюта з вищою процентною ставкою буде продаватися на форвардному ринку з дисконтом стосовно валюти з нижчою процентною ставкою. І навпаки - валюта з нижчою процентною ставкою буде продаватися на форвардному ринку з премією щодо валюти з вищою процентною ставкою. У міжнародній практиці поряд із різницею в процентних ставках використовується процент за депозитами на міжбанківському Лондонському ринку, тобто ставка LIBOR.

Валютний арбітраж - це операція з валютами, що полягає в одночасному відкритті однакових чи різних за термінами протилежних позицій на одному чи декількох взаємопов'язаних фінансових ринках для отримання гарантованого прибутку за рахунок різниці в котируваннях. Розрізняють валютний арбітраж просторовий (передбачає отримання прибутку за рахунок різниці курсу валют на двох різних ринках) і терміновий (часовий) (передбачає отримання прибутку за рахунок різниці курсів валют у часі). Також є валютно-процентний арбітраж, який базується на використанні різниці у процентних ставках за угодами, що здійснюються в різних валютах.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші