Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Факультетська педіатрія

Діатези

Актуальність теми. Загальновідомо, що витоки більшості хронічних захворювань у дорослих людей починаються з дитинства. Підвищена схильність до розвитку тих чи інших захворювань визначає суть терміну "діатез". Вчення про діатези лежить в основі профілактичної медицини. Раннє розпізнавання діатезів (донозологічних станів) і своєчасне призначення реабілітаційних заходів сприяють запобіганню маніфестації діатезів, розвитку хронічних, нерідко інвалідизуючих захворювань як дітей, так і дорослих. Вищеперераховане визначає необхідність вивчення даної теми студентами медичного факультету.

Мета заняття. Вивчити клініко-лабораторні ознаки основних типів діатезів, знати патогенетичне обґрунтування реабілітаційних заходів при них; уміти визначити тип діатезу в дитини й скласти план її оздоровлення.

Основна література

Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994. – Т. 1. – С. 654-668.

Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 74-83.

Додаткова література

Андрущук А.Л. Тяжкая A.B., Помыткина Л.P. Диагностика, лечение, реабилитация и диспансеризация детей с аллергическим и лимфатическим диатезами: Метод, рекомендації. – К.: Б. и., 1992. – 24 с.

Шабалов Н.Л, Детские болезни. – СПб. и др.: Питер, 1999. – С. 89-108.

Допоміжні матеріали

  • 1. Сучасне уявлення про діатези.
  • 2. Діагностичні критерії алергічного діатезу.
  • 3. Реабілітація дітей з алергічним діатезом.
  • 4. Діагностичні критерії лімфатичного діатезу.
  • 5. Реабілітація дітей з лімфатичним діатезом.
  • 6. Діагностичні критерії нервово-артритичного діатезу.
  • 7. Реабілітація дітей з Нервово-артритичним діатезом.

Сучасне уявлення про діатези

Діатез – це схильність до розвитку певних захворювань і особливостей їх перебігу. Це донозологічний етап, стан, що передує розвитку основних симптомів хронічного захворювання. У формуванні діатезів основне місце належить полігенним спадковим факторам, але в більшості випадків має значення також вплив негативних внутрішньоутробних (гестози, вірусно-бактеріальні хвороби, загроза переривання вагітності) та набутих (нераціональне харчування, несприятливі побутові умови тощо) факторів. П'ятнадцять із 17 класів хвороб людини (окрім травм і отруєнь) – хвороби зі спадковою схильністю. На основі цього можна зробити висновок: скільки існує класів хвороб, стільки й діатезів (наприклад, атонічний, аутоалергічний, пневмонічний, енцефалітичний, кишково-виразковий та ін.). Історично склалося, що в педіатрії найбільш дослідженими є три типи діатезів: алергічний, лімфатичний та нервово-артритичний (або сечокислий). Діти з алергічним діатезом схильні до розвитку алергічних хвороб (бронхіальної астми, алергічних захворювань шкіри та травної системи тощо), з лімфатичним діатезом – до частих вірусно-бактеріальних захворювань, раннього формування хронічних вогнищ запалення, особливо органів дихання; з нервово-артритичним діатезом – до розвитку дисметаболічної нефропатії, неврастенії, психастенії, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, жовчно- та сечокам'яної хвороб, ожиріння, обмінних артритів.

Наведені назви діатезів раніше були дещо іншими. Так, замість "алергічний діатез" застосовували термін "ексудативно-катаральний". Це пов'язано з тим, що цей діагноз встановлювали не лише за наявності ознак схильності, але й ознак самої хвороби (стійкі інфільтративяо-десквамативні ураження шкіри, мокнення тощо). Замість терміну "лімфатичний діатез" раніше застосовували "лімфатико-гіпопластичний". Це зумовлено тим, що в сучасних умовах у значної кількості дітей з цим типом діатезу не спостерігається гіпоплазії внутрішніх органів (надниркових залоз, серця, аорти, нирок), яку на початку XIX ст. вважали обов'язковою ознакою. Залишається без змін термін "нервово-артритичний діатез", який характеризує основні клінічні ознаки цього діатезу в дітей, але поряд з ним існує термін "сечокислий діатез"- за основною рисою його патогенезу.

Діагноз діатезу необхідно встановлювати у фазі передхвороби, до маніфестації діатезу в захворювання. Доцільність своєчасного визначення діатезу пов'язана з тим, що діти потребують диференційованого підходу в організації режиму дня, харчування, лікування гострих захворювань, проведення профілактичних щеплень, щоб запобігти формуванню хронічних захворювань.

Діагностичні критерії алергічного діатезу

  • - спадкова схильність до алергії (наявність у родичів алергічних хвороб і реакцій);
  • - алергічні реакції в дитини (легкого перебігу, транзиторні) на харчові продукти, медикаменти, вакцини, хімічні речовини, укуси комах тощо;
  • - повторні гострі обструктивні бронхіти й стенози гортані;
  • - "географічний" язик;
  • - часті епізоди послаблення випорожнень без зміни загального стану організму;
  • - еозинофілія крові та секретів (слизу із носа, слини, мокротиння);
  • - підвищений рівень IgE, дефіцит IgA та Т-лімфоцитів;
  • - зниження рівня гістамінопексії крові та підвищення чутливості до гістаміну, ацетилхоліну тощо.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші